Особливості та порядок виконання факторного аналізу методом відносних різниць

Особливості та порядок виконання факторного аналізу методом відносних різниць

Виконання факторного аналізу методом відносних різниць полягає у розрах. впливу факторів на досліджуваний показник який проводиться виходячи з відносних показників їх зміни, що виражені у відсотках або коефіцієнтах. Сфера застосування-мультиплікативні, кратні та змішані моделі факторних систем. Для розрах. методом відносних різниць потрібно розрахувати відсоткове значення впливу кожного фактора на зміну результуючого показника. для цього:

а)від відсотка зміни першого фактора відняти 100%

б)зміна кожного натурального фактора визн. як різниця між відсотковим значенням цього фактора і попереднього;

в)сума %-го впливу всіх факторів повинна дорівнювати зміні результуючого показника у %.

Потім обчислюємо кількісне значення впливу часткових факторів на зміну результуючого показника.

Якщо показники діяльності підприємства подані у відносних величинах, то досить доцільно використовувати метод відносних різниць, порядок розрахунку якого розглянемо на конкретному прикладі.

1) формулюємо модель залежності результуючого показника від взаємодіючих факторів:

Q = r * N *T * ППг

1) Розрах абсолют значення обсягу вир-ва у звітному році:

Q1 = (Q * Q%)/100

2) Обчисл абсолютна зміна обсягу вир-ва:

ΔQ = Q1 – Q0

3) Розраховуємо відсоткове значення впливу кожного фактора на зміну результуючого показника:

Δr% = r% - 100

ΔNл - дн% = Nл-дн % - r%

Δ Nл-г % = Nл-г % - Nл-дн %

ΔППг % = Q % - Nл-г %

Перевірка:

Δr% + ΔNл - дн% + ΔNл - г% + ΔППг % = Q% - 100

4) Розраховуємо абсолютний вплив часткових факторів на зміну обсягу, використовуючи наступну пропорцію:

ΔQтис. грн→ΔQ%

^Q^r_{тис. грн} = Δr% і т. д.

6) Виконується перевірка правильності розрахунків:

ΔQ^r+ΔQ^N+ΔQ^Nл-г+ΔQ^ППгод= 0₁-0₀

Сфера застосування, особливості та порядок виконання факторного аналізу методом абсолютних різниць

Полягає у розрахунку впливу факторів множенням абсолютного відхилення досліджуваного фактора на базові значення факторів розташованих праворуч від нього і на фактичні величини факторів розміщених ліворуч від нього(у багатофакторних моделях). Сфера застосування – мультиплікативні моделі факторних систем. Найкраще прийом абсолютних різниць використовувати тоді, коли вихідні дані вже містять абсолютні відхилення за факторними показниками. Проте цей метод недоцільно використовувати для кратних моделей.

Особливості та порядок виконання факторного аналізу методом ланцюгових підстановок

Використовується в дослідженні функціональних залежностей і призначений для виміру впливу зміни факторних ознак на зміну результативного показника за незмінного (фіксованого) значення інших.

При цьому суть ланцюгових підстановок полягає в послідовній заміні базового показника, що входить у розрахункову формулу цієї заміни, на досліджуваний узагальнений показник.

Сфера застосування ЛП – всі моделі факторних систем (мультиплікативні, кратні, адитивні та змішані моделі)

Послідовність розрахунку:

1. Визначається розмір результуючого показника факторів, які впливають на його зміну і будується математична модель залежності між результуючим показником і частковими факторами.

2. Виконується базовий розрахунок впливу часткових факторів на результуючий показник.

3. Обчислюється розмір впливу кожного із часткових факторів на зміну результуючого показника шляхом послідовної заміни базового значення часткового фактора на його звітне значення.

4. Обчислюється проміжне значення результуючого показника викликане зміною впливу певного часткового фактора.

5. Розраховується абсолютна різниця між проміжними значеннями результуючого фактору.

6. Виконується перевірка правильності розрахунків. В розрахунках будемо використовувати спрощений варіант методу ланцюгових підстановок – табличний.

 

№ п/п	№ підст.	Взаємодіючі фактори	Результуючий показник	Відхилення	Причини відхилень
	-					-	-

 

Перевірка: .

Приклад

Застосовуючи метод абсолютних різниць обчислити вплив часткових факторів на зміну капіталу акціонерів.

Назва показників	Умовні позначення	Базовий рік	Звітний рік	Відхилення
1. Кількість випущених акцій	КА
2. Вартість однієї акції, грн..	ВА			-5
3. Загальний капітал акціонерів, тис. грн..	ЗКА			-300

1. Визначимо формалізовану залежність між результуючим показником і фактрами, які на нього впливають:

КА – кількісний фактор

ВА – якісний фактор.

1. Визначимо розмір впливу кількості випущених акцій на зміну загального капіталу акціонерів: тис. грн. За рахунок збільшення кількості випущених акцій на 20 тис. штук загальний капітал акціонерів зріс на 300 тис. грн.

2. Обчислити: тис.грн. Зменшення вартості 1 акції на 5 грн. Вплинуло на скорочення капіталу акціонерів на 600 тис. грн.

3. Перевірка: 300-600 = 1200 – 1500 = -300

На основі розрахунків, здійснених за допомогою методу абсолютних різнць, можна визначити резерви збільшення результуючого показника. Таким резервом є збільшення вартості 1 акції в наступному періоді і розмір даного резерву становить 600 тис. грн.

Порядок аналізу ОВФ

1. Задача аналізу основних засобів

1. Дати загальну оцінку забезпеченості підприємства основними засобами їх фізичного, морального стану та руху на протязі досліджуваного періоду.

2. Здійснити аналіз ступеню фондоозброєності підприємства.

3. Дослідити рівень використання основних засобів та здійснити факторний аналіз фондовіддачі.

4. Визначити резерви збільшення фондовіддачі та резерви зростання обсягів виробництва за рахунок факторів пов’язаних із забезпеченням та використанням на підприємстві основних засобів.

5. Розробити заходи по впровадженню визначених резервів у виробництво.

Джерела інформації для аналізу основних засобів:

1. Баланс підприємства

2. Звіт про фінансові результати

3. Звіт про фінансово-майновий стан

4. Звіт підприємства об’єднання про продукцію

5. Звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос)

6. Звіт з праці

Для повного аналізу ОЗ важливе зачення є їх групування за різними напрямками класифікації:

1. За хар-ром функціонування ОЗ:

a) Будівлі, споруди, передавальні пристрої

b) Автотранспорт, меблі, офіси, облад-ня, ЕОМ, прилади та інструменти, телефони і т.д.

c) Всі види ОЗ, які не увійшли до 1 та 2 груп.

1. За видами діяльності:

a) ОЗ основного виду діяльності

b) Виробничі ОЗ інших галузей (ОЗ торгівлі, громад харчування, охорони здоров”я, у складі промисл п-ва)

c) Невиробничі ОЗ (не пов”язані з виробничим процесом, ОЗ ЖКГ, освіти, культури та ін.)

1. З точки зору бух обліку та фін звітності ОЗ, які фіксуютьсяна рах-ку 010, класифікуються в залежності від субрахунків:

- Земельні ділянки

- Капітальні ви-ти на поліпш землі

- Будинки і споруди

- Машини та облад-ня

- Транспортні засоби

- Інструменти, прилади та інвентар

- Робоча і прдуктивна худоба

- Багаторічні насадження та ін.

4) За ступенем участі у процесі вир-ва:

a) Активні

b) пасивні

5) За видами ОЗ:

a) Будівлі

b) Споруди

c) Передавальні пристрої

d) Машини та інвентар

e) Устаткування

... та інші ОЗ.

1. Аналіз розпочинаємо з а наліз забезпеченості підприємства основними засобами

Аналіз забезпеченості підприємства основними засобами здійснюється в наступній послідовності:

1. Визначається середньорічна вартість основних засобів для кожної групи окремо з врахуванням введення в дію та вибуття основних засобів.

2. Виконується структурно-динамічний аналіз основних засобів в залежності від обраного напряму класифікації. Дослідження

Основні засоби за групами

Минулий рік

Звітний рік

Відхилення за середньорічною вартістю

на початок року

на кінець року

відхилення

середньорічна вартість

на початок року

на кінець року

відхилення

середньорічна вартість

абс.

Пв

абс.

Пв

абс.

%

абс.

Пв

абс.

Пв

абс.

Пв

абс.

%

абс.

Пв

абс.

%

3. Для оцінки руху основних засобів використовуються показники:

А) коефіцієнт надходження:

або

Б) коефіцієнт вибуття:

або

ОЗн, ОЗвиб – вартість ОЗ, які надійшли або вибули з підприємства.

4. Обчислюються показники фондоозброєності підприємства до яких належать:

1. Фондозабезпеченість виробництва: . 2. Механоозброєність виробництва: .

3. Фондоозброєність праці: . 4. Механоозброєність праці: .

5. Енергоозброєність.

6. Електроозброєність.

5. Визначаються резерви покращення фондоозброєності підприємства за допомогою здійснення факторного аналізу із застосуванням методів елімінування.

2. Далі проводимо а наліз використання основних засобів

Узагальнюючим показником, який характеризує ступінь використання основних засобів на підприємстві є фондовіддача:

;

Послідовність аналізу фондовіддачі:

1. Виконується аналіз динаміки показників фондовіддачі.

2. Виявляються причини пов’язані з роботою підприємства, які вплинули на зміну фондовіддачі.

3. Викон аналіз взаємозв”язку між фондовіддачею та ПП:

Ф_від = ПП / Ф_{озб пр}

Виходячи з формули, умовою зростання фондовіддачі є перевищення темпів зростання ПП над темпами росту фондоозбр праці.

Після формування і заповнення відповідної аналітичної табл, в якій дослідж взаємозв’язок між фондовіддачею і ПП, будується відповідний графік в с-мі координат якого вказують динаміку всіх 3-х п-ків, які включ у формулу.

4) Викон факторний аналіз фондовіддачі:

Ф_від = Пв^А * Ф_від^А

Ф_озб = ПП / Ф_{озб пр}

5) Досл фактори, які вплив на зміну фондовіддачі:

Ці фактори поділ на 2 групи:

- екстенсивні (кількісні):

· обсяги вир-ва

· стр-ра ОЗ

· внутр ви-ти роб часу

· змінність роботи машин і устаткування

- інтенсивні (якісні):

· р-нь механізації та автоматизації вир-ва

· впров нових сучасних прогресивних машин, технологій та облад-я

· індексація ОЗ

· зміна цін на прод-ю

· р-нь управління вир-вом

· умови праці

· дотрим виробн та технолог дисципліни

· покращ використання машин та механізмів по часу і по потужності

1) викон розрах-ки вплтву факторів, пов’яз із покращ забезпеченості п-ва ОЗ та підвищ ефективності їх викор, визначаємо вплив цих факторів на обсяги вир-ва прод-ї.

На о-ві факторних розрах визнач резерви збільш обсягів виробн та розробляються заходи щодо впровадж визначених резервів у виробн.

Факторний аналіз викон наступні формули:

О = ОЗ^ * Ф_від

О = ОЗ^^А * Ф_від ^А

3. Далі проводимо а наліз використання машин і механізмів

Оцінка, або дослідження ступеня використання машин і механізмів традиційно здійснюється за двома напрямками:

1. екстенсивний (аналіз використання по часу)

2. інтенсивний (аналіз використання по потужності).

Для поглибленого аналізу машин і механізмів по часу складається баланс робочого часу машин і механізмів на основі якого розраховуються абсолютні і відносні показники, які характеризують ступінь ефективного використання машин і механізмів.

Порядок аналізу витрат

Собівартість продукції є вартісним вираженням витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції.

В умовах ринкової економіки рівень виробничої собівартості є основою для формування цін і рентабельності продукції.

Складові виробничої собівартості продукції наведені у положенні П(С)БО №16”Витрати”.

До виробничої собівартості продукції включаються:

1. Прямі матеріальні витрати до яких належать:

- вартість сировини та матеріалів, які утворюють основу виготовленої продукції;

- вартість купівельних напівфабрикатів;

- вартість комплектуючих виробів;

- вартість допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

2. Прямі витрати на оплату праці:

- заробітна плата та інші витрати робітникам зайнятим у виробництві продукції, які можуть бути віднесені до конкретного об’єкта витрат.

3. Інші прямі витрати:

- витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта: відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових прав, амортизація та інші витрати.

4. Загально виробничі витрати:

- витрати на управління цехами і дільницями;

- відрахування на соціальні заходи і медичне страхування апарату управління;

- витрати на оплату службових відряджень;

- витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування та операційну оренду основних засобів;

- комунальні послуги та інші витрати на утримання виробничих приміщень;

- витрати на обслуговування виробничого персоналу;

- витрати на охорону праці, техніку безпеки та охорону навколишнього середовища;

- втрати від браку;

- оплата простоїв;

- інші витрати пов’язані з процесом виробництва.

Загально виробничі витрати відносяться до непрямих витрат, тобто до таких, які не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об’єкта витрат і в зв’язку з цим підлягають розподілу.

Загально виробничі витрати поділяють:

- постійні;

- змінні.

Виробнича собівартість фактично випущеної продукції відрізняється від собівартості реалізованої продукції.

До складу собівартості реалізованої продукції належать виробнича собівартість продукції, яка була реалізована протягом звітного періоду.

Нерозподілені постійні загально виробничі витрати та над нормативні виробничі витрати понесені підприємством в результаті процесу виробництва продукції.

Послідовність аналітичного дослідження собівартості

1. Виконується структурно-динамічний аналіз собівартості виробництва за обраними напрямками класифікації витрат.

 

Показники	Періоди
1Сб
2.Середнє значення Сб за весь період
3. Абсолютне відхилення
3.1. Базисне	-	2-1	3-1	4-1	5-1
3.2. Ланцюгове	-	2-1	3-2	4-3	5-4
4. Середнє абсолютне відхилення
5. Темп росту
5.1. Базисний	-	2:1	3:1	4:1	5:1
5.2. Ланцюговий	-	2:1	3:2	4:3	5:4
6. Темп приросту (темп росту – 1)
6.1. Базисний
6.2. Ланцюговий
7Середньорічний темп приросту

2. Виконується аналіз питомих витрат і досліджується цей показник у динаміці

Для аналізу зміни показника заповнити аналітичну таблицю такої форми:

Назва показника	Б. р.	М. р.	Зв. р.	Відхилення
				від б. р.	від м. р.
1. О
2. Сб
3. Пв

3. Здійснюється факторний аналіз питомих витрат

- за заг методикою

- за деталізованою

4. Визначаються резерви зменшення Пв

5. Визначаються резерви зменшення аг витрат

6. розробляються заходи по впровадженню визначених резервів у виробництво

 

Порядок аналізу ФОП

Згідно ЗУ “Про оплату праці” ЗП – це винагорода обчислена як правило в грошовому виразі яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Джерелом коштів на оплату праці для комерційних п-ств є дохід, а для установ і організацій, які фінансуються з бюджету є кошти, що виділяються із спец. фондів або бюджетів, а також частинадоходів отримана внаслідок господарської діяльності.

Основою організації оплати праці на п-стві є тарифна система яка включає в себе тарифні ставки, тарифні сітки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні х-ки.

Послідовність аналізу оплати праці:

1. Виконується структурно-динамічний аналіз фонду оплати праці з дотриманням наступних напрямків класифікації:

1.1. За категоріями персоналу: ФОП робітників, ФОП спеціалістів, ФОП МОП, ФОП учнів;

1.2. За видами в-цтв: ФОП основного в-цтва, допоміжного, обслуговуючого і підсобного;

1.3. За видами виплат: фонд основної і фонд додаткової ЗП;

1.4. За аналітичними ознаками: фонд годинної оплати праці, фонд денної оплати праці, фонд річної оплати праці.

Фонд годинної оплати праці – це сума коштів нарахованих у звітному періоді за фактично відпрацьовані години в умовах нормальної тривалості робочого дня, який включає в себе:

- Оплати за тарифами, окладами або по середньому заробітку;

- Грошові премії;

- Доплати і надбавки до тарифних ставок.

Фонд денної оплати праці включає фактичні виплати за відпрацьовані людино-години і складається з:

· Оплати праці за відпрацьовані людино-години;

· Оплати людино-годин невідпрацьованих протягом робочого дня(оплата перерв у роботі передбачених законодавством, оплата перев в роботі не з вини робітника, оплата пільгових годин роботи підлітків, оплата за роботу в понаднормовий час).

Фонд річної оплати праці включає всі суми ЗП нараховані працівником за звітний період. Він скл. з:

- фонд денної оплати праці;

- Виплат за невідпрацьовані людино-дні протягом року або звітного періоду(оплати щорічних відпусток, оплата цілодобових простоїв не з вини робітника, оплата днів виконання державних і громадських обов’язків, виплата вихідної грошової допомоги).

Структурно-динамічний аналіз ФОП здійснюється в аналітичній таблиці наступного вигляду.

Здійснюється факторний аналіз оплати праці

1.5. ФОП=R*

ΔФОП=Δ + Δ

Δ =(R1-R0)* 0

Δ =( 0)*R1

1.6. ФОПр=r* р

1.7. ФОП=Nл-год*Bл-год

Nл-год – к-сть відпрацьованих людино-годин

Вл-год – виплати з ФОП за кожну відпрацьовану людино-годину.

На основі факторного аналізу визначаються резерви збільшення ФОП і розробляються заходи для покращення результуючого показника – ФОП.

2. Досліджується співвідношення між темпами росту продуктивності праці і середньої заробітної плати. Для цього розраховується коефіцієнт випередження:

Кв= = = = = =

Для здійснення аналізу сіввідношеня темпів росту продуктивності праці і середньої ЗП заповнюється відповідна аналітична таблиця.

Назва показника	Б. р.	М. р.	Зв. р.	Відхилення
				від б. р.	від м. р.
1О
ФОП
Чисельн перс
ПП сер
ЗП сер
Т ПП
Т ЗП
Кв	-

 

3. Досліджується динаміка показників .

Для аналізу розраховуються наступні показники:

3.1. Середньорічна ЗП 1-го працюючого

=ФОП/R

3.2. Середньорічна ЗП 1-го робітника

=ФОПр/r

3.3. Середньоденна ЗП 1-го робітника

=ФОПр/(r*N)

3.4. Середньогодинна ЗП одного робітника

=ФОПр/(r*N*T)

4. Досліджується взаємозв’язок між аналітичними показниками середньої ЗП. Є взаємозв’язок між середньою ЗП 1-го робітника і середньоденна, середньоденною і середньогодинною.

=N*

=Т*

=N*T*

5. Досліджується динаміка (див. табл. Динаміка продуктивності праці);

6. Виконується факторний аналіз з використанням трьох напрямків факторного дослідження:

6.1. =ФОП/R

6.2. =ФОПр/r

6.3. =N*T*

7. Досліджується ефективність оплати праці за допомогою визначення та аналізу динаміки відповідних показників:

7.1. Ефективність оплати праці Еоп=Q/ФОП

7.2. Зарплатоэмнысть Зпє=ФОП/Q

8. Визначаються збільшення , підвищення ефективності оплати праці та зростання обсягів в-цтва за умови покращення організації та системи оплати праці на п-стві.

Рентабельність капіталу

1.1 Рентабельність активів за валовим прибутком - показує скільки грош. од. витрачено п-ством для отримання 1 грн прибутку: Валовий прибуток:/середньорічна величина активів п-ства.

1.2.Рентабельність власного капіталу за валовим прибутком - визначає ефективність вик. власних ресурсів для отримання прибутку: Валовий прибуток:/власний капітал п-ства.

1.3. Рентабельність інвестицій - показує на скільки ефективно п-ство здійснює інвестиційну політику: (доходи за цінними паперами+дохід від пайової участі в спільних п-ствах)/величина довгострокових та короткострокових фін. інвестицій

1.4. Рентабельність необоротного капіталу - відображає ефективність використання необоротних активів п-ства: Валовий прибуток: середньорічна величина необоротних активів

Вид резервів

за просторовою ознакою: Внутрішні (мікрорівневі) резерви – це резерви, які виявляються у суб'єкта господарювання. Зовнішні (макрорівневі) резерви – це резерви, дія і використання яких не залежать від суб'єкта господарювання.

За часом виділяють: Невикористані резерви – це ті резерви, які мали місце колись у минулому і своєчасно не були мобілізовані, тобто вже упущені. Поточні (короткострокові) резерви – резерви, які можуть бути реалізовані протягом року (місяць, квартал, півріччя). Перспективні (довгострокові) резерви – резерви, які можуть бути реалізовані пізніше ніж за рік.

Виходячи із стадії життєвого циклу виробу резерви поділяються:. Передвиробничі резерви виявляються на передвиробничій стадії життєвого циклу виробу. Виробничі резерви виявляються на стадії виробництва. Експлуатаційні резерви визначаються в період експлуатації виробу. На стадії утилізації виявляються утилізаційні резерви, що характеризують можливості скорочення витрат на утилізацію виробу.

Залежно від виду ресурсів Трудові резерви – це невикористані можливості щодо скорочення затрат праці шляхом зменшення чисельності працівників, ліквідації непродуктивних втрат робочого часу, підвищення продуктивності праці.

Резерви "засоби праці" пов'язані із заміною застарілого обладнання, його модернізацією, підвищенням продуктивності й інтенсивності використання.

Резерви "предмети праці" – це резерви, отримані в результаті економнішого використання сировини, матеріалів, скорочення браку у процесі виробництва тощо.

За характером ресурсів резерви поділяються

Внутрішньовиробничі резерви – резерви, пов'язані з більш економним використанням знарядь і засобів, предметів праці, робочого часу, підвищенням якості готового продукту (підвищення довговічності виробів, поліпшення споживчих якостей продукції, удосконалення технології виробництва).

Загальновиробничі резерви перебувають у нерозривному зв'язку з організацією виробничого процесу на підприємстві в цілому – удосконалення внутрішньозаводської спеціалізації основних і допоміжних виробництв, служб, розширення прямих кооперованих зв'язків, скорочення тривалості виробничого циклу, зменшення обсягів незавершеного виробництва, а також запасів матеріалів, палива і готової продукції.

Позавиробничі резерви – це ліквідація штрафів, пені, неустойок, скорочення міжзаводських перевезень, витрат на постачання, збут та ін.

За стадією відтворення резерви поділяються Резерви виробництва – це ті резерви, які пов'язані з виробництвом, а резерви обігу – пов'язані з обігом.

Залежно від економічної природи і характеру впливу резерви можуть Резерви екстенсивного характеру – це ті, котрі пов'язані із залученням додаткових ресурсів – трудових, земельних, енергетичних, матеріальних та ін. Резерви інтенсивного характеру пов'язані з раціональним використанням ресурсів.

Виходячи із способу виявлення, резерви поділяються на явні та приховані. Явні резерви – ті резерви, які легко виявляються за документами, матеріалами бухгалтерського обліку і звітності

Приховані резерви – резерви, пов'язані із впровадженням нових технологій, передового досвіду, які не планувалися. Ці резерви можна виявити шляхом глибокого дослідження із застосуванням методів порівняльного міжгосподарського, функціонально-вартісного та інших видів аналізу.

Є й інші класифікаційні ознаки і, відповідно, види резервів залежно від конкретних умов, специфіки роботи підприємства і поставлених завдань.

 

Принципи ек аналізу

Вивчення економічних явищ і процесів, діяльності виробничих підприємств та їх об’єднань базується на визначених принципах. Це пов’язано з тим, що аналітичні дослідження та їх результати використовуються в управлінні виробництвом, а значить вони повинні відповідати загальним вимогам.

Основними принципами економічного аналізу є: державний підхід, науковість, об’єктивність, системність та комплексність, оперативність, дієвість, ефективність.

Оцінюючи економічні явища, процеси та результати господарювання, необхідно забезпечити державний підхід, тобто оцінити деякі прояви економічного життя на відповідність законо-давству та соціально-економічній політиці.

Принцип науковості означає, що методологія економічного аналізу повинна базуватися на положеннях діалектики та економічної теорії. Аналіз повинен проводитися з урахуванням вимог об’єктивних економічних законів. Цей принцип реалізується шляхом удосконалення теорії аналізу і галузевих методик, широкого впровадження сучасних економіко-математичних методів та ЕОМ.

Принцип об’єктивності передбачає дослід-ження реальних економічних явищ і процесів, причинно-наслідкових зв’язків, використовуючи достовірну перевірену інформацію. Дані аналізу повинні бути документально підтвердженими, точно відображати майновий стан, результати діяльності та резерви. Усі висновки повинні обгрунтовуватися аналітичними розрахунками.

Принцип системності та комплексності вимагає вивчати кожен об’єкт як сукупність взаємопов’язаних та взаємопідпорядкованих елементів, з урахуванням внутрішніх та зовнішніх зв’язків. Усі сторони господарської діяльності повинні розглядатися не ізольовано, а у взаємозв’язку. Економіка підприємства повинна аналізуватися як цілісна система. Це забезпечує глибину пізнання. Системно мають розглядатися всі стадії, явища, показники діяльності аналізо-ваного об’єкта в їх взаємозалежності.

Принцип оперативності означає швидкість і чіткість проведення аналізу, прийняття управлінських рішень та їх виконання. Оперативність аналізу полягає у своєчасному виявленні та попередженні причин негативних явищ, закріпленні та посиленні дії позитивних. Таким чином досягається можливість покращання роботи підприємства.

Дієвість аналізу проявляється в активному впливі на хід виробництва та його результати. Шляхом аналізу повинні своєчасно виявлятися недоліки та прорахунки. Інформація про це повинна надаватися керівництву підприємства для використання матеріалів аналізу при розробці конкретних заходів, обгрунтуванні та коригуванні програм або планів розвитку.

Принцип ефективності аналізу означає, що затрати на виконання аналітичних робіт повинні давати у багато разів більший ефект.

Саме такими вимогами слід керуватися при проведенні аналізу господарської діяльності на будь-якому рівні.

Особливості та порядок виконання факторного аналізу методом відносних різниць

Виконання факторного аналізу методом відносних різниць полягає у розрах. впливу факторів на досліджуваний показник який проводиться виходячи з відносних показників їх зміни, що виражені у відсотках або коефіцієнтах. Сфера застосування-мультиплікативні, кратні та змішані моделі факторних систем. Для розрах. методом відносних різниць потрібно розрахувати відсоткове значення впливу кожного фактора на зміну результуючого показника. для цього:

а)від відсотка зміни першого фактора відняти 100%

б)зміна кожного натурального фактора визн. як різниця між відсотковим значенням цього фактора і попереднього;

в)сума %-го впливу всіх факторів повинна дорівнювати зміні результуючого показника у %.

Потім обчислюємо кількісне значення впливу часткових факторів на зміну результуючого показника.

Якщо показники діяльності підприємства подані у відносних величинах, то досить доцільно використовувати метод відносних різниць, порядок розрахунку якого розглянемо на конкретному прикладі.

1) формулюємо модель залежності результуючого показника від взаємодіючих факторів:

Q = r * N *T * ППг

1) Розрах абсолют значення обсягу вир-ва у звітному році:

Q1 = (Q * Q%)/100

2) Обчисл абсолютна зміна обсягу вир-ва:

ΔQ = Q1 – Q0

3) Розраховуємо відсоткове значення впливу кожного фактора на зміну результуючого показника:

Δr% = r% - 100

ΔNл - дн% = Nл-дн % - r%

Δ Nл-г % = Nл-г % - Nл-дн %

ΔППг % = Q % - Nл-г %

Перевірка:

Δr% + ΔNл - дн% + ΔNл - г% + ΔППг % = Q% - 100

4) Розраховуємо абсолютний вплив часткових факторів на зміну обсягу, використовуючи наступну пропорцію:

ΔQтис. грн→ΔQ%

^Q^r_{тис. грн} = Δr% і т. д.

6) Виконується перевірка правильності розрахунків:

ΔQ^r+ΔQ^N+ΔQ^Nл-г+ΔQ^ППгод= 0₁-0₀