Особливості та порядок виконання факторного аналізу методом відносних різниць.

Особливості та порядок виконання факторного аналізу методом відносних різниць.

Цей спосіб грунтується на обчисленні різниць у відсотках. Величина впливу кожного фактора визначається множенням різниці в суміжних індексах (відсотках) на плановий обсяг узагальнюючого показника. Розрахунок треба вести табличним або безтабличним способами. При цьому в першому розрахунку рівень показника-фактора зіставляєть-ся зі 100% або одиницею. В усіх наступних розрахунках – з рівнем попереднього показника-фактора. В останньому розрахунку зіставляється рівень результативного показни-ка з попереднім показником-фактором.

 

Якщо показники діяльності підприємства подані у відносних величинах, то доцільніше використовувати метод відносних різниць, порядок розрахунку якого має вигляд:

1. Розраховуємо обсяг випуску продукції у звітному році у вартісному виразі:

2. Знаходимо приріст обсягу випуску продукції: .

3. Визначаємо відсоток значення зміни кожного із часткових факторів:

Перевірка:

4. Визначаємо вартісний вплив часткових факторів на зміну результуючого показника. Для цього потрібно скласти пропорцію: , . ; ; ; .

Перевірка:

Приклад:

Дано показники звітного року у % до базового:

- середньоспискова чисельність робітників – 98,04 %

- середнє число днів відроблених 1 робітником – 96,64 %

- середнє число годин відроблених 1 робітником – 95,22 %

- обсяг випуску продукції – 104,75 %

- обсяг випуску продукції в базовому році - 3769 тис. грн.

1. Визначаємо обсяг випуску продукції в звітному році у вартісному вигляді:

2. Знаходимо приріст обсягу випуску продукції у звітному році:

 

3948.0275-3769=179.0275 т. грн.

3. Знаходимо частку значення зміни кожного з часткових факторів:

Перевірка:

-1,96-1,4-1,42+9,53=104,75-100

4,75=4,75

4. Визначаємо вартісний вплив:

тис. грн.;

тис. грн.;

тис. грн.;

тис. грн.

Перевірка:

-73,8724-52,766-53,5198+359,1857=3948,0275-3769

179,0275=179,0275

 

Порівняльна характеристика методів абсолютних різниць та ланцюгових підстановок.

1. Метод ЛП ведеться в табличній формі.

2. Сфера застосування

ЛП – мультиплікативні, кратні, адитивні та змішані моделі

АР – мультиплікативні

Спосіб абсолютних різниць використовується для розрахунку впливу факторів на показник, що аналізується. Як правило, він застосовується тоді, коли на результативний показник впливає два фактори.

Метод ЛП є найпоширенішими прийомами кількісного визначення впливу окремих факторів на результат їх взаємодії.

При цьому суть ланцюгових підстановок полягає в послідовній заміні базового показника, що входить у розрахункову формулу цієї заміни, на досліджуваний узагальнений показник.

Особливості та порядок виконання факторного аналізу методом ланцюгових підстановок для різних моделей.

А) На результуючий показник впливає два фактори.

Послідовність розрахунку:

1) Із загального переліку досліджуваних показників визначається результуючий показник і фактори, які впливають на його зміну.

Z – результуючий показник.

х, у – фактори.

2) Серед виявлених факторів визначаються кількісний (х) і якісний (у) фактори.

3) Виявляється ступінь залежності між результуючим показником і фактором.

Z = ху – мультиплікативна модель.

4) Обчислюється абсолютна різниця між звітним і базовим значенням результуючого показника і факторів, які на нього впливають.

- звітні значення показників.

- базові значення показників.

5) Обчислюється розмір впливу кількісного фактора на зміну результуючого показника шляхом добутку абсолютної різниці по цьому фактору на базове значення якісного фактора:

6) Визначається розмір впливу якісного фактора на зміну результуючого показника як добуток абсолютної різниці по цьому фактору на звітне значення кількісного фактора:

7) виконується перевірка правильності розрахунків: сума впливу двох часткових факторів повинна дорівнювати абсолютній різниці між звітним і базовим значенням результуючого показника:

Сфера застосування цього методу: мультиплікативні моделі факторних систем.

Приклад

Застосовуючи метод абсолютних різниць обчислити вплив часткових факторів на зміну капіталу акціонерів.

Назва показників	Умовні позначення	Базовий рік	Звітний рік	Відхилення
1. Кількість випущених акцій	КА
2. Вартість однієї акції, грн..	ВА			-1
3. Загальний капітал акціонерів, тис. грн..	ЗКА			-2

 

7. Визначимо розмір впливу кількості випущених акцій на зміну загального капіталу акціонерів: тис. грн. За рахунок збільшення кількості випущених акцій на 2 тис. штук загальний капітал акціонерів зріс на 10 тис. грн.

8. Обчислити: тис.грн. Зменшення вартості 1 акції на 1 грн. Вплинуло на скорочення капіталу акціонерів на 12 тис. грн.

9. Перевірка: 10+(-12)=48-50; -2=-2.

Припустимо похибка розрахунку – не більше 5 % зміни результуючого показника (-2=-2,1). Резервом збільшення загального капіталу акціонерів може бути збільшення вартості 1 акції.

 

 

Модель Тафлера(1997р.)

T=0,53x1+0,13x2+0,18x3+0,16x4

X1 – прибуток від реалізації: короткострокові зобов’язання

X2 – оборотні активи: сума зобов’язань

X3 – короткострокові зобов’язання: сума активів

X4 – обсяг продажу(виручка): сума активів

Гранична 0,2.

R-модель

R=8,38x1+x2+0,054x3+0,63x4

x1 – оборотний капітал: сума активів

x2 – чистий прибуток: власний капітал

x3 – виручка від реалізації: сума активів

x4 – чистий прибуток: сукупні витрати

0,32 граничне.

Французька модель

F=-0,16x1-0,22x2+0,87x3+0,1x4-0,24x5

x1 – сума дебіторської заборгованості та грошових коштів: сума активів

x2 – постійний капітал: сума активів

x3 – фінансові витрати: чиста виручка від реалізації

x4 – витрати на персонал: чистий прибуток

x5 – валовий прибуток: позиковий капітал.

-0,068 граничне значення.

Основними резервами поліпшення фінансового стану п-ства є:

1. Випуск і розміщення нових акцій та облігацій.

2. Зменшення виплати дивідендів за акціями або цілковита відмова від їх сплати за умови, що керівництво п-ства переконає акціонерів у реальності програми фінансового оздоровлення та збільшення дивідендних виплат у майбутньому.

3. Факторинг – відступлення банку чи факторинговій компанії прав на дебіторську заборгованість.

4. Лізинг.

5. Залучення кредитів під прибуткові проценти, диверсифікація в-цтва за основними напрямками діяльності.

6. Зменшення дефіциту власного капіталу за рахунок прискорення його оборотності через скорочення строків будівництва, виробничо-комерційного циклу чи прискорення незавершеного в-цтва.

7. Скорочення витрат на утримання об’єктів житлового господарства через передання їх у муніципальну власність.

8. Відмова від певних видів діяльності, що обслуговують основне в-цтво та перехід до послуг спеціалізованих організацій.

9. Проведення маркетингового аналізу з вивчення попиту і пропозиції, ринків збуту і формування на цій основі оптимального асортименту і структури в-цтва продукції.

10.Злиття п-ства з іншим.

11.Пошук внутрішніх можливостей збільшення прибутковості за рахунок кращого використання потужностей і підвищення якості продукції.

12.Проведення реінжинірингу.

 

Особливості та порядок виконання факторного аналізу методом відносних різниць.

Цей спосіб грунтується на обчисленні різниць у відсотках. Величина впливу кожного фактора визначається множенням різниці в суміжних індексах (відсотках) на плановий обсяг узагальнюючого показника. Розрахунок треба вести табличним або безтабличним способами. При цьому в першому розрахунку рівень показника-фактора зіставляєть-ся зі 100% або одиницею. В усіх наступних розрахунках – з рівнем попереднього показника-фактора. В останньому розрахунку зіставляється рівень результативного показни-ка з попереднім показником-фактором.

 

Якщо показники діяльності підприємства подані у відносних величинах, то доцільніше використовувати метод відносних різниць, порядок розрахунку якого має вигляд:

1. Розраховуємо обсяг випуску продукції у звітному році у вартісному виразі:

2. Знаходимо приріст обсягу випуску продукції: .

3. Визначаємо відсоток значення зміни кожного із часткових факторів:

Перевірка:

4. Визначаємо вартісний вплив часткових факторів на зміну результуючого показника. Для цього потрібно скласти пропорцію: , . ; ; ; .

Перевірка:

Приклад:

Дано показники звітного року у % до базового:

- середньоспискова чисельність робітників – 98,04 %

- середнє число днів відроблених 1 робітником – 96,64 %

- середнє число годин відроблених 1 робітником – 95,22 %

- обсяг випуску продукції – 104,75 %

- обсяг випуску продукції в базовому році - 3769 тис. грн.

1. Визначаємо обсяг випуску продукції в звітному році у вартісному вигляді:

2. Знаходимо приріст обсягу випуску продукції у звітному році:

 

3948.0275-3769=179.0275 т. грн.

3. Знаходимо частку значення зміни кожного з часткових факторів:

Перевірка:

-1,96-1,4-1,42+9,53=104,75-100

4,75=4,75

4. Визначаємо вартісний вплив:

тис. грн.;

тис. грн.;

тис. грн.;

тис. грн.

Перевірка:

-73,8724-52,766-53,5198+359,1857=3948,0275-3769

179,0275=179,0275