ТОП 10:

Порядок аналізу рентабельності.



Слово «рентабельність» походить з німецької «rentabel» (дохідний, прибутковий) і означає показник економічної ефектив­ності виробництва на підприємствах у різних галузях і народному господарстві в цілому.

До показників рентабельності продукції відносять:

1. Рентабельність окремих виробів — розраховується як відношення прибутку від виробу до собівартості самого виробу.

2. Рентабельність реалізованої продукції — розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції (або чистого прибутку) до виручки від реалізації продукції.

3. Рентабельність виробництва — розраховується як відношення прибутку від реалізації до вартості основних фондів і матеріальних оборотних коштів.

Показники рентабельності визначаються в коефіцієнтах або у відсотках і показують частку прибутку в кожній грошовій одиниці витрат, або частку товарної продукції в її собівартості. Показники рентабельності можна розраховувати і за окремими структурними підрозділами, і за видами діяльності. Показники рентабельності використовують для оцінки результатів діяльності підприємства, його структурних підрозділів, у ціноутворенні, інвестиційній політиці, для порівняль-
ного аналізу споріднених підприємств, що виробляють таку саму продукцію, для вибору варіантів формування асортименту і структури продукції, аналізу раціональності виробництва продукції. Завданнями аналізу рентабельності є: оцінка виконання визначених параметрів (плану, прогнозу тощо); вивчення динаміки показників; визначення факторів зміни їхнього рівня; пошук резервів зростання рентабельності; розроблення заходів для використання виявлених резервів.

Вибір і послідовність аналізу визначається його завданням. Так, для оцінки результатів діяльності підприємства аналізують рентабельність реалізованої продукції для вивчення виробництва окремих видів продукції з погляду попиту на них, доцільності їх випуску — рентабельність окремих виробів і фак­тори її зміни.

Варто вивчати рівень рентабельності не тільки в цілому по підприємству, а й у його структурних підрозділах, а також за видами діяльності підприємства (основна, інвестиційна, фінансова тощо).

Зміна рентабельності окремих видів продукції відбувається під впливом різних факторів, деякі з них показано на рис. 7.3.

Фактори зміни ціни реалізації і собівартості виробу вважаються факторами першого, а всі інші — факторами другого порядку. Визначення впливу факторів першого порядку проводиться методом ланцюгових підстановок або методом абсолютних різниць. Приклад аналізу факторів зміни рентабельності одиниці виробу наведено в таблиці 7.10.

Дані таблиці свідчать, що планові показники рентабельності щодо виробів А, Б і В перевиконано, щодо виробу Г рентабель­ність знизилась (гр. 9). Щодо виробів А і Б перевиконання досягнуто за рахунок ціни, а щодо виробу В — за рахунок зниження собівартості. Щодо виробу Г, то за рахунок ціни рентабельність підвищилась, але збільшення собівартості вплинуло негативно на рентабельність і перекрило позитивний вплив ціни. Такий всебічний розгляд впливу факторів на зміну рентабельності дає можливість планувати оптимальне виробництво різної продукції, його витратний механізм, пов’язуючи це з прибутком, кон’юнкту­рою ринку.

Вплив факторів другого порядку на зміну рівня рентабельності розраховується за допомогою способу частковóї участі. Для цього використовується інформація про зміну ціни на продукцію в абсолютному розмірі (виріб А):

Þ зміна якості продукції +10 тис. грн

Þ зміна попиту на продукцію +15 тис. грн

Þ зміна показника інфляції +12 тис. грн

Усього 37 тис. грн

Коефіцієнт частковóї участі становитиме 0,757 (28,01:37).

Отже, вплив факторів другого порядку на зміну рівня рентабельності виробу А за рахунок ціни буде таким:

¾ зміна якості продукції 10 · 0,757 = 7,57 %

¾ зміна попиту на продукцію 15 · 0,757 = 11,355 %

¾ зміна показника інфляції 12 · 0,757 = 9,084 %

Усього 28,01 %

Розрахунки фактора зміни собівартості продукції проводяться так само.

Важливе значення для підприємства має вивчення рентабельності реалізованої продукції через відношення валового прибутку до виручки від реалізації.

Рентабельність реалізованої продукції доцільно аналізувати, ураховуючи вплив таких факторів:

¾ зміна структури та асортименту продукції;

¾ зміна собівартості продукції;

¾ зміна відпускних цін на продукцію.

Для розрахунку впливу факторів на рентабельність реалізованої продукції використаємо дані табл. 7.11.

Таблиця 7.11

АНАЛІЗ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ РЕАЛІЗОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇПоказники рентабельності реалізованої продукції Виручка від реалізації, тис. грн Собівартість реалізованої продукції, тис. грн Рівень рентабель­ності, %
1. За планом 31,90
2. За планом і фактичним обсягом та структурою продукції 31,76
3. Фактично за планових цін на матеріали і продукцію 31,71
4. За звітом 31,62

З таблиці бачимо, що фактичний рівень рентабельності проти планового знизився на 0,28 (31,62 – 31,90) відсотка. Розрахунки факторів показали таке:

¾ за рахунок зміни структури рівень рентабельності знизився на (– 0,14) пункту:

31,76 – 31,90 = – 0,14;

¾ за рахунок зміни ціни рентабельність також знизилась на
(– 0,05) пункту:

31,71 – 31,76 = – 0,05;

¾ за рахунок збільшення рівня витрат (собівартості продукції) рентабельність знизилась на (– 0,09) пункту:

31,62 – 31,71 = – 0,09.

Усього рентабельність знизилась на:

– 14 + (– 0,05) + (– 0,09) = – 0,28 відсоткових пунктів.

Кожному підприємству необхідна інформація про рентабельність його діяльності. Основним показником рентабельності підприємства є рентабельність виробництва, що розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції до всього авансованого капіталу (суми всіх активів). В економічній літературі її часто називають загальною рентабельністю:

,

де — рентабельність виробництва;

— прибуток від реалізації продукції;

— сума всіх активів (сума основного й оборотного капіталів).

Прибуток від реалізації залежить від обсягу реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), її структури, собівартості, рівня цін, а також від фінансових результатів інших видів діяльності.

Сума всіх активів (сума основного й оборотного капіталу) залежить від обсягу реалізації і швидкості обороту капіталу, який визначається відношенням суми обороту до середньорічної суми основного й оборотного капіталу. Що швидше оберта­ється капітал на підприємстві, то менше його потрібно для забезпечення випуску планового обсягу продукції. І навпаки, упо­вільнення оборотності капіталу потребує додаткового залучен­ня засобів для забезпечення того самого обсягу виробництва, реалізації і збуту.

На рівень рентабельності виробництва впливають такі фактори (табл. 7.12):

¾ зміна частки прибутку на 1 грн реалізованої продукції;

¾ зміна фондомісткості продукції;

¾ зміна оборотності оборотних коштів.

Таблиця 7.12

АНАЛІЗ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇПоказник За планом За звітом Відхилення
1. Валовий прибуток, тис. грн + 130
2. Реалізація продукції (без ПДВ) + 240
3. Середньорічна вартість основних фондів + 20070
4. Середньорічні залишки матеріальних оборотних коштів + 50
5. Середньорічна вартість виробничих фон­дів (ряд. 3 + ряд. 4) + 2120
6. Коефіцієнт фондомісткості продукції (ряд. 3 / ряд. 2), коп. 83,33 17,50 –65,83
7. Коефіцієнт закріплення оборотних коштів (ряд. 4 / ряд. 2) 66,66 53,57 – 13,09
8. Прибуток на 1 грн реалізованої продук­ції (ряд. 1 / ряд. 2), коп. 6,66 20,23 + 13,57
9. Рівень рентабельності виробництва (ряд. 1 / ряд. 5), % 4,45 5,62 + 1,17

За даними таблиці, рівень рентабельності за звітний період збільшився на 1,17 відсоткового пункту (5,62 – 4,45).

Вплив факторів на зміну рентабельності розраховується методом ланцюгових підстановок:

1. Вплив за рахунок зміни частки прибутку на 1 грн реалізованої продукції:

,

тобто вплив цього фактора становить 13,48 – 4,45 = + 9,03.

Отже, за рахунок збільшення частки прибутку на 1 грн реалізованої продукції рівень рентабельності збільшився на 9,03 відсоткового пункту.

2. Вплив за рахунок зміни фондомісткості основних виробничих фондів:

.

Порівнюємо з попереднім результатом:

24,03 – 13,48 = + 10,55.

Отже, за рахунок збільшення фондомісткості виробництва рівень рентабельності збільшився на 10,55 відсоткового пункту.

3. Вплив зміни коефіцієнта закріплення матеріальних оборотних коштів, тобто зміни тривалості обороту оборотних коштів:

5,62 – 24,03 = –18,41.

Бачимо, що за рахунок збільшення тривалості обороту оборотних коштів рівень рентабельності зменшився на 18,41 відсоткового пункту.

Отож, загальний вплив факторів становить 1,17 відсоткового пункту (9,03 + 10,55 – 18,41 = 1,17).

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.214.184.124 (0.006 с.)