Порядок аналізу забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.

В Україні офіційною статистичною звітністю про використання трудових ресурсів складають наступні документи: Звіт з праці; Звіт про діяльність підприємства; Звіт про використання норм виробництва та стану нормування праці; Звіт про використання робочого часу; Звіт про стан заборгованості по заробітній платі; Звіт “Чисельність окремих категорій працівників та підготовчих кадрів”; Звіт про стан умови праці, пільги та компенсації за роботу в не сприятливих умовах..

Економічний аналіз забезпечення підприємства трудовими ресурсами здійснюється в такій послідовності:

1. досліджується динаміка основних аналітичних показників, який характеризує рівень забезпеченості підприємства трудовими ресурсами – середньоспискова чисельність персоналу підприємства. виконується структурно-динамічний аналіз чисельності персоналу підприємства. Дослідження структурного персоналу підприємства, здійснюється залежно від обраного напрямку класифікації:

1) за категорією персоналу: робітники; спеціалісти; службовці; керівники; обслуговуючий персонал; працівники охорони; учні

2 ). за видами виробництва: персонал основного виробництва; персонал допоміжного виробництва; персонал підсобного виробництва;

персонал обслуговуючого виробництва.

Для оцінки структури персоналу підприємства, використовується такий показник як питома вага певної категорії персоналу в загальній чисельності працюючих.

1. здійснюється аналіз руху робочої сили та закріплення персоналу за підприємством. Дослідження руху робочої сили здійснюється за допомогою двох показників:

коефіцієнт обороту по прийому: , де R_пр – прийнятий персонал за звітний період.

коефіцієнт обороту по звільненню: , де R_зв – кількість звільнених за звітний період.

Закріплення робочої сили за підприємством досліджується за допомогою коефіцієнта плинності кадрів:

, де R _в.б. – чисельність звільнених за власним бажанням;

R _т.д. – чисельність звільнених за порушення трудової дисципліни;R _с.к. – чисельність звільнених за скороченням.

Дослідження ступеню використання робочого часу на підприємстві здійснюється в два етапи:

визначаються абсолютні показники, які характеризують використання виробничого часу;

розраховуються відносні показники, які дозволяють визначити ефективність використання робочого часу.

Для аналізу робочого часу, складається баланс робочого часу:

Всі показники балансу робочого часу, можуть вимірюватись в днях, людино-днях, людино-годинах.

1 людино-день означає працю 1 людини протягом 1 дня. Загальна кількість відпрацьованих людино-днів визначається за формулою:

N_л-д = R *N

1 людино-година характеризує працю 1 людини, протягом 1 години, а загальна кількість відпрацьованих людино-годин визначається:

N_л-г = R*N*T

Т – середня тривалість робочого дня.

До абсолютних показників використання робочого часу відносять:

a. календарний фонд часу;

b. табельний фонд робочого часу на величину вихідних і святкових;

c. максимально-можливий фонд часу – менший табельного на величину чергових відпусток;

d. корисний фонд робочого часу – менший максимально-можливого на величину відпусток по навчанню, відпусток по хворобі та відпусток дозволених законом;

e. середня кількість відпрацьованих днів або явок на роботу, яка менша корисного фонду часу на величину неявок з дозволу адміністрації, прогулів, простоїв.

До відносних показників використання робочого часу належать:

1) Коефіцієнт використання календарного фонду часу:

2) Коефіцієнт використання табельного фонду часу:

3) Коефіцієнт використання максимально-можливого фонду часу:

4) Коефіцієнт використання корисного фонду часу:

5) Коефіцієнт використання внутрізмінного часу:

Завершення аналізу використання робочого часу визначенням резервів збільшення обсягу випуску продукції при умові:

1. ліквідації прогулів, простоїв, неявок з дозволу адміністрації;

2. збільшення середньої кількості відпрацьованих днів при скороченні цілодобових витрат часу;

3. при умові ліквідації внутрізмінних простоїв збільшується тривалість робочого дня.