Тема 7. Аналіз валютних операцій банку

 

1. Валютні операції банку це:

1) операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

2) операції, пов’язані з використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності;

3) операції, пов’язані з увезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей;

4) всі відповіді правильні.

2. Аналіз валютних операцій банку здійснюється з метою:

1) забезпечення необхідною інформацією процесу управління та прийняття рішень стосовно операцій з іноземною валютою;

2) забезпечення можливості розроблення аргументованої концепції розвитку банку, яка базується на комплексному підході до аналізу валютних активів та пасивів банку, зовнішнього та внутрішнього середовища;

3) формування лімітної політики банку та дотримання нормативів НБУ у сфері валютних операцій;

4) всі відповіді правильні.

 

3. До особливостей відображення валютних операцій банку належить:

1) подвійна оцінка – за номіналом та у гривневому еквіваленті за офіційним курсом;

2) принцип мультивалютності – відображення операцій в іноземній валюті за тими ж рахунками, що й у національній;

3) поділ статей балансу, де відображаються валютні операцій на монетарні та немонетарні;

4) всі відповіді правильні.

 

4. Інформаційне забезпечення аналізу валютних операцій банку включає таку фінансову звітність:

1) баланс та звіт про фінансові результати; звіт про власний капітал; примітки до фінансових звітів: примітка 32 «Валютний ризик»;

2) баланс та звіт про фінансові результати; примітки до фінансових звітів: примітка 1.10 «Кредити та резерви під кредитні ризики»;

3) баланс та звіт про фінансові результати; примітки до фінансових звітів: примітка 32. Валютний ризик;

4) баланс та звіт про фінансові результати; примітки до фінансових звітів: примітка 1 «Облікова політика»;

 

5. Показник, який визначається співвідношенням різниці величини валютних активів (зобов’язань) на кінець та початок періоду до їх величини на початок періоду це:

1) темп зростання;

2) темп приросту;

3) абсолютний приріст;

4) абсолютне значення 1% приросту.

 

6. У якій частині балансу відображаються операції з продажу готівкової валюти:

1) активі;

2) зобов’язаннях;

3) капіталі;

4) поза балансом.

 

7. Статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів називаються:

1) немонетарними;

2) монетарними;

3) правильні відповіді 1 і 2;

4) валютними.

 

8. Співвідношення вимог та зобов'язань банку в іноземній валюті та в банківських металах ‑ це:

1) валютна позиція;

2) валютний ризик;

3) валютний арбітраж;

4) правильна відповідь відсутня.

9. Співвідношення між сумами позабалансових вимог та зобов’язань банку в одній валюті – це валютна позиція:

1) балансова;

2) позабалансова;

3) спекулятивна;

4) хеджована.

10. Позиція, яку банк веде з метою отримання додаткового доходу у вигляді курсових різниць – це позиція:

1) балансова;

2) позабалансова;

3) спекулятивна;

4) хеджована.

11. Валютна позиція є закритою, якщо існує рівність:

1) вимог та зобов'язань банку в кожній іноземній валюті та в банківських металах;

2) балансових та позабалансових вимог банку в кожній іноземній валюті та в банківських металах;

3) балансових та позабалансових зобов'язань банку в кожній іноземній валюті та в банківських металах;

4) балансових вимог та зобов'язань банку в кожній іноземній валюті та в банківських металах.

12. Структурна валютна позиція згідно змін та доповнень до Угоди про порядок визначення капіталу для врахування ринкових ризиків (Базель ІІ) – це позиція яку банк веде:

1) з метою отримання додаткового доходу у вигляді курсових різниць;

2) з метою захисту (хеджування) свого капіталу від валютної експозиції, тобто від можливості зазнати збитків унаслідок несприятливої зміни валютного курсу;

3) добровільно та свідомо виключно для того, щоб повністю чи частково захиститися від впливу можливих несприятливих змін валютних курсів на співвідношення капіталу та активів банку;

4) всі відповіді правильні.

13. Норматив ризику загальної короткої відкритої валютної позиції банку не може перевищувати:

1) 20 % регулятивного капіталу;

2) 20 % статутного капіталу;

3) 10 % регулятивного капіталу;

4) 10 % статутного капіталу.

14. Норматив загальної довгої відкритої валютної позиції має становити:

1) 20 % регулятивного капіталу;

2) 20 % статутного капіталу;

3) 10 % регулятивного капіталу;

4) 10 % статутного капіталу.

15. Відкрита валютна позиція є короткою за умови:

1) банк отримав збитки від операцій з валютною;

2) обсяг зобов'язань за проданою валютою та банківськими металами перевищує обсяг вимог;

3) обсяг вимог за купленою валютою та банківськими металами перевищує обсяг зобов'язань;

4) обсяг валютних активів за період скоротився більш ніж 10 %.

 

16. Показник повноти використання залучених коштів в іноземній валюті визначається із співвідношення:

1) ;

2) ;

3) ;

4) .

 

17. Ефективність роботи пунктів обміну валюти визначається за формулою:

1) ;

2) ;

3) ;

4) правильні відповіді 1 і 2.

 

18. Коефіцієнт дохідності валютних операцій банку визначається за формулою:

5) ;

6) ;

7) ;

8) .

 

19. Відношення доходів від валютних операцій до валютних витрат це:

1) коефіцієнт дохідності валютних операцій;

2) рентабельність валютних операцій;

3) валютний дохід на 1 грн. активів;

4) частка доходів від валютних операцій у загальних доходах.

 

20. Завершальним етапом аналізу валютних операцій банку є розрахунок:

1) відносних показників дохідності;

2) відносних показників витратності;

3) показників якості валютних активів банку;

4) правильні відповіді 1 і 2.