Поняття ділового спілкування

Ділове спілкування - це цілеспрямований процес обміну інформацією, що переслідує конкретну мету.

Метою ділового спілкування є організація, регулювання, оптимізація професійної, наукової, комерційної чи іншої діяльності. В основі ділового спілкування лежить рух до успіху суб'єктів його. Воно концентрує в собі все те, що сприяє згуртованості, комунікативному співробітництву учасників спілкування та прояву індивідуальної ініціативи.

Ділове спілкування - це двосторонній процес, що репрезентує спільну мовленнєву діяльність, особливу форму контактів його суб'єктів, які представляють певну організацію, установу, компанію тощо.

Шляхом зіставлення ділового спілкування як специфічної форми взаємодії і спілкування в цілому як загального виявлено такі його особливості:

· наявність певного офіційного статусу об'єктів;

· спрямованість на встановлення взаємовигідних контактів та підтримку стосунків між представниками взасмозацікавлених установ;

· регламентованість, тобто підпорядкованість загальноприйнятим правилам і обмеженням;

· передбачуваність ділових контактів, які попередньо плануються, визначається їх мета, зміст, можливі наслідки;

· творчий характер взаємин, спрямованість їх на розв'язання конкретних ділових проблем, досягнення мети;

· взаємоузгодженість рішень та подальша організація співпраці партнерів;

· взаємодія економічних інтересів і соціальне регулювання здійснюється у правових межах. Ідеальний результат таких взаємин - це партнерські стосунки, що ґрунтуються на обопільній повазі й довірі;

· значущість кожного партнера як особистості;

· безпосередня діяльність, якою зайняті люди, а не проблеми, що хвилюють їх внутрішній світ⁴³

Отже, ділове спілкування - це будь-яка професійна комунікативна діяльність (головно-мовленнєва), репрезентована сферою, яка дає відповідь на чотири запитання:

· задля якої мети ми це говоримо?

· що ми хочемо сказати?

· за допомоги яких мовних засобів ми це робимо?

· яка реакція на наше мовлення?

Ділове спілкування проникає в усі сфери суспільного життя. Компетентність у сфері ділового спілкування безпосередньо пов'язана з успіхом чи неуспіхом в будь-якій справі.

Багатозначні слова

Значний пласт лексики наукової праці, ділового папера становлять загальновживані слова. Більшість цих слів є багатозначними. Вони мають два або кілька значень. Основне, вихідне значення багатозначного слова називається прямим, решта значень є переносними. У наукових і офіційно-ділових текстах уживають багатозначні та однозначні слова. Багатозначні слова використовують переважно у прямому значенні. У художньому, публіцистичному, розмовному стилях багатозначні слова широко вживаються в переносному значенні.

Омоніми – це слова, різні за значенням, але однакові за звучанням або написанням (за звучанням і написанням). Омоніми з’являються в мові внаслідок збігу звукового складу слів, запозичених з різних мов: бар (грец.) – одиниця вимірювання тиску і бар (англ.) – невеликий ресторан, метр (фр.) – учитель, вихователь і метр (грец.) – одиниця довжини. Джерелом поповнення класу омонімів є також розвиток багатозначності, який веде до втрати зв’язків між значеннями колись єдиного слова. Диференціювати значення омонімів допомагає контекст.

 

Пароніми

Пароніми – це слова, близькі за вимовою, але різні за значенням: вуглеводи – вуглеводні, вагонка – вагонетка, калькувати – калькулювати, трансформаторний – трансформаційний, буксувати – буксирувати. У професійному мовленні трапляються помилки, пов’язані з уживанням паронімів. Звукова близькість цих лексичних одиниць призводить до змішування їх у процесі мовлення. Пароніми не можуть замінювати один одного. Причиною помилок, пов’язаних з уживанням омонімів і паронімів, може стати нерозрізнення схожих міжмовних звукових комплексів. Наведемо приклади таких українсько-російських омонімів і паронімів.

Синоніми

Синоніми – це слова, що називають те саме поняття, є близькими або тотожними за значенням, але різними за відтінками значення, стилістичним забарвленням, сполучуваністю з іншими словами. Синоніми об’єднуються в синонімічні ряди за основним значенням. До синонімічного ряду можуть належати слова, різні за походженням (питомі українські та іншомовні, літературні й діалектні), за стилістичним забарвленням, за сферою вживання: говорити, мовити, ректи, балакати, гомоніти, базікати, патякати, верзти, теревенити, мимрити, бубоніти, белькотати. Слово говорити є основним, стрижневим словом синонімічного ряду. Воно семантично нейтральне, не має додаткових стилістичних характеристик.

Використання синонімів у різних стилях мови неоднакове. В одних - широкий простір для синоніміки, в інших цей простір набагато вужчий.

Офіційно-діловий стиль, якому притаманне прагнення до граничної точності вислову (щоб уникнути неправильного тлумачення), використовує синоніми обмежено, бо вони майже завжди вносять у мовлення зміни відтінків значення.

Загалом синонімія як стилістичний засіб не характерна й для наукової мови, хоч тут вона представлена ширше, ніж в офіційно-діловому стилі. У наукових текстах синоніми використовують як засіб контекстуального уточнення.

У публіцистичному стилі з огляду на його нахил до експресії висловлення (поряд з логізацією викладу), орієнтацію на усно-розмовну форму мовлення синоніми використовуються досить широко, причому не лише загальномовні, а й контекстуальні. Загальномовні синоніми - це слова, синонімічні взаємини яких не обумовлені жодним контекстом; синоніми мови: швидко, прудко, хутко, жваво і под. Контекстуальними синонімами звуться, слова, що набувають синонімічних стосунків тільки в певному контексті. Скажімо, прикметники давній і замріяний, узяті кожен сам по собі, синонімами не є; вони стануть ними, коли їх поставити в такий контекст; "Ідучи зеленими вулицями рідного міста після багатолітньої розлуки, я зустрів свого давнього, замріяного друга".

У розмовному мовленні широко представлені загальномовні й контекстуальні синоніми, що є емоційно-експресивними замінниками нейтральних слів загальнонародної мови: "- Так хто тут змерз, питаю? - вже прискіпується Ладко, і чим довше мовчать під бузком та біля оградки, тим гучніше гамселить у його просторих грудях велике й лагідне серце, і гаряча хвиля збудження трепетно лоскочеться в жилах.