Запозичені слова в різних стилях мови

У лексичному складі багатьох мов певне місце посідає лексика, запозичена з інших мов. В українській мові переважають запозичення з європейських мов: грецької, латинської, англійської, німецької, французької, італійської, польської, російської. Є запозичення з тюркських мов (турецької, татарської), з арабської мови. Засвоювання іншомовних слів сприяє збагаченню лексичного складу мови. Українська мова засвоює не тільки іншомовні слова (картридж, інтерфейс, джойстик, консалтинг, модем, сканер, принтер), а й словотвірні елементи інших мов (контрзахід, антиречовина, суперобкладинка).

Досить поширеним є калькування – створення слова або вислову за зразком будови відповідного слова чи вислову іншої мови. Слова діловодство, виконроб, криголам, місяцехід було скальковано з російських слів.

У науковому мовленні вживаються інтернаціоналізми – слова, які в різних мовах мають схоже звучання і тотожність значення: космос, клас, організація, конференція, університет, студент, ідея, електрон, молекула, синтез, автомобіль, телефон, проблема, процес та ін.

Переважна більшість запозичених слів належить до книжної мови. Назви багатьох документів є запозиченими або створеними на основі запозичених елементів: протокол, акт, контракт, декларація, автобіографія, резюме, анотація, універсал, інструкція, меморандум, рецензія, статут, реферат, патент.

У наукових та ділових текстах уживають запозичені власні назви.

Імена осіб. Валерій, Віктор, Сергій, Наталя – запозичення з латинської мови. Микола, Катерина, Галина, Петро, Андрій – імена запозичені з грецької мови. Ілля, Іван, Марія, Ганна, Семен, Михайло – запозичення з давньоєврейської мови. Деякі запозичені імена стають назвами промислових виробів, підприємств, закладів (літаки “Антей” і “Руслан”, печиво “Марія”, тканина “Ніколь”).

Прізвища осіб. У наукових і публіцистичних текстах прізвища видатних осіб часто вживають без імен та по батькові (Павлов, Сахаров, Калашников, Дарвін, Пастер).

Географічні та адміністративні назви: Болонья, Гринвіч, Оксфорд, Кембридж, Гарвард, Г’юстон, Ла-Манш, Аю-Даг, Гольфстрім, Франція. Астрономічні назви: Нептун, Венера, Альтаїр. Назви підприємств, закладів, виробничих і наукових об’єднань, установ, агентств: Сорбонна, Байконур, Силіконова Долина, Франс Пресс, Лувр.

У ділових паперах уживають запозичені загальні назви, що означають звання, титули, чини й посади осіб: (професор, доцент, доктор, декан, секретар, міністр, ректор, президент, генерал, лауреат, принц, граф, барон, король, імператор), назви приміщень і будівель (вестибюль, хол, гардероб, конференц-зал, фойє), назви грошових одиниць, побутових предметів тощо.

Запозичені з інших мов загальні назви часто стають індивідуальними назвами закладів, підприємств, установ, найменуваннями промислових виробів (сортовими та фірмовими означеннями): мережа магазинів побутової техніки “Фокстрот”, завод “Кристал”, супермаркет “Фуршет”, магазин “Варіант”, спорткомплекс “Авангард”, печиво “Пасьянс”, чай “Батик” та ін.

Запозичені слова властиві книжній мові. Не слід зловживати ними. Не варто використовувати слова іншомовного походження, якщо в українській мові є лексичні відповідники: лімітувати – обмежувати, превентивний – запобіжний, пролонгація – подовження, домінувати – переважати, амбасада – посольство.

Запозичені слова слід правильно вимовляти й писати. Уживати їх потрібно в тому значенні, у якому вони зафіксовані в сучасних словниках іншомовних слів. Запозичення, якщо ними користуватися без перекручень і зловживань, є одним із джерел збагачення словникового запасу української мови.

 

16. Терміни

Термін – це слово або словосполучення, що позначає певне поняття в галузі науки, техніки, спорту, військової справи, мистецтва тощо. Термін є стилістично нейтральною мовною одиницею. Йому не притаманні експресія й образність. Терміни завжди однозначні в межах певної сфери професійної діяльності. Такі терміни, як патрон, реверс, модуль, шина, панель, капсула, барабан, шайба, шпиндель, камера, штанга, є багатозначними словами. Але кожен із цих термінів має тільки одне значення у певній сфері науки чи техніки. Наявність дефініції (визначення) є обов’язковою ознакою терміна.

Терміни поділяють на загальновживані (формула, цикл, реакція, комплекс) і вузькоспеціальні.

У галузі інформатики й обчислювальної техніки вживають такі терміни: драйвер, маркер, маршрутизатор, інтерфейс, монітор, дисплей, порт, шина, миша, сервер, провайдер, курсор, домен, таймер, файл, сайт, термінал, трафік, комутація, буфер, буферизація, мікропроцесор, мультиплексор, матриця, архіватор, шлюз, емуляція, асемблер.

Офіційно-ділове спілкування передбачає вживання термінів діловодства: реквізит, бланк, адресат, адресант, віза, резолюція, гриф затвердження, циркулярний лист, зовнішнє (внутрішнє) погодження, гербова печатка, дублікат, вхідний (вихідний) документ.

Ділові папери можуть містити юридичні, економічні, бухгалтерські терміни.

Значну кількість термінів науки й техніки українська мова запозичила з інших мов. З грецької мови запозичені терміни магніт, аналог, аналогія, анод, арифметика, асиметрія, графік, динаміка, діагональ, діаграма, діаметр, циліндр, доза, протон, призма, полімери, плазма, ефір.

Латинське походження мають терміни патент, мотор, акумулятор, антена, арматура, вакуум, вектор, вентиляція, вертикаль, вібрація, генератор, градус, сублімація, детектор, монітор.

З англійської мови були запозичені терміни комп’ютер, байт, біт, бойлер, бульдозер, буфер, грейдер, екскаватор, ескалатор, лазер, мазер, радар, лайнер, блокіратор, конвеєр, контролер, тунель, трамвай, сканер.

З німецької мови запозичені терміни анкер, стамеска, візир (прилад), рейсшина, домкрат, дюбель, штуцер, колба, шток, штепсель, штанга, шпунт, шпон, шпиндель, шпатель, клема, шлам, клапан, шлак, шлагбаум, цех, шахта, лобзик, шина, слюсар, шифер.

Французькими за походженням є терміни баланс, абразиви, ангар, батарея, деталь, шифр, дешифратор, екран, шасі, шарнір, платформа, плафон, планер, зонд, естакада, епюр, турнікет, монтер, монтаж, метрополітен.

У складі терміносистеми є лексичні одиниці, утворені на питомому українському матеріалі; деякі з них являють собою кальки іншомовних слів, зокрема російських (теплостійкість, морозостійкість, вогнетривкий, повітропроникність, напівпровідник, теплообмін, сіткотримач).

Кальки – це слова, створені за зразком будови відповідних слів інших мов. Поєднання в новоутворених словах українських і запозичених елементів не суперечить літературним нормам (криптозахист, телебачення, електротяга, енерговитрати, суперключ, геліоустановка та ін.). Грецькі та латинські мовні елементи часто використовуються в процесі терміноутворення:

У фахових текстах слід надавати перевагу стандартизованим термінам, за їх відсутності – загальновживаним у певній галузі науки. Використовуючи терміни, що не є загальновживаними, слід пояснювати їх значення при першому вживанні в тексті. Використання слів і словосполучень термінологічного характеру має відповідати принципу єдності термінології: ті самі ознаки в тексті повинні називатися однаково. Не слід надуживати термінами: переобтяжений ними текст важко сприймати. Вузькоспеціальні терміни не слід уживати в ділових паперах, що виходять за межі певного відомства.

 

Професіоналізми

Професіоналізми – це слова та словосполучення, характерні для мовлення певних професійних груп. Вони позначають знаряддя праці, трудові процеси, продукти праці. Професіоналізми можуть бути неофіційними замінниками термінів. Ці мовні одиниці вживаються у тих сферах, де занадто складна термінологія (для спрощення спілкування), або там, де термінологія ще не усталена. Багато професіоналізмів є словами загальнонародної мови, вжитими в переносному значенні: гніздо (у електриків), мильце (у банківських працівників), баранка (у шоферів), підвал і шапка (у журналістів).

Мовленню моряків притаманні слова кок, камбуз, гальюн, кубрик, чалитися, компас, рапорт, швартуватися, травити. Кок – це кухар на судні, камбуз – кухня, кубрик – кімната відпочинку, гальюн – убиральня, чалитися – приставати до берега, швартуватися – прикріплюватися швартовом (про корабель, човен).

Працівники банківсько-фінансової сфери вживають слова бик – маклер, що грає на підвищення курсу цінних паперів; ведмідь – маклер, що грає на пониження курсу акцій; золотий жук – великий власник жовтого металу; динамітник – брокер, що активно продає ненадійні акції; мильце – кілограмовий зливок золота.

Льотчики вживають такі назви фігур вищого пілотажу: піке, петля, штопор, бочка. Фахівці в галузі комп’ютерної техніки користуються професіоналізмами материнка, мама – материнська плата; клава – клавіатура; вінт – вінчестер, скинути інформацію тощо.

Музиканти вживають слова та словосполучення написати пісню на рибу (до створеної музики написати вірш), співати під плюс (мінус) – плюсову (мінусову фонограму), фанера – фонограма та ін.

Рибалки так називають різні види сіток: волокуша – сітка, якою можна ловити рибу на мілині; ставник – нерухомо укріплена у вертикальному положенні рибальська сітка; підсака – риболовна сітка, що має форму косого мішка, на обручі з довгим держаком.

Найчастіше професіоналізми вживають в усному мовленні. Вони трапляються у виданнях, призначених для фахівців окремих галузей науки, техніки, виробництва (інструкції, пам’ятки), у науково-популярній літературі. Як стилістичний засіб професіоналізми використовуються в художній літературі та публіцистиці для мовної характеристики персонажів, відтворення процесу виробництва.

Вживаючи професіоналізми у спілкуванні з представниками інших спеціальностей, пояснюйте їх значення, не зловживайте ними. Вживання професіоналізмів в офіційноділовому стилі досить обмежене, оскільки вони є стилістично забарвленими словами, характерними для розмовного стилю літературної мови.