Технічне обслуговування системи живлення

Щодня перед виїздом необхідно перевіряти зовнішнім оглядом з'єднання паливопроводів, карбюратора і паливного насоса, щоб переконатися в відсутності підтікання палива. Після прогріву необхідно перевірити стійкість роботи двигуна при малій частоті обертання колінчастого вала різким відкриттям дросельних заслінок і швидким їх закриттям.

Після кожних 10 000 – 15 000 км пробігу необхідно:

перевірити і підтягнути болти і гайки кріплення повітряного очисника до карбюратора, паливного насоса до блоку циліндрів, карбюратора до впускного трубопроводу, впускного і випускного трубопроводів до головки блоку циліндрів, прийомної труби глушника до випускного трубопроводу, глушника до кузова;

зняти кришку, вийняти фільтруючий елемент повітряного очисника і замінити його новим. При роботі в курних умовах фільтруючий елемент необхідно заміняти частіше;

замінити фільтр тонкого очищення палива. При встановленні нового фільтра звертати увагу на стрілку на його корпусі, що повинна бути спрямована за ходом руху палива до паливного насоса;

зняти кришку корпуса паливного насоса, вийняти сітчастий фільтр, помити його і порожнину корпуса насоса бензином, продути стисненим повітрям клапани і встановити всі деталі на місце;

вивернути пробку з кришки карбюратора, вийняти сітчастий фільтр, помити його бензином, продути стисненим повітрям і поставити на місце.

Через кожні 20 000 км пробігу необхідно очищати карбюратор і перевіряти його роботу в наступному порядку:

зняти кришку і видалити забруднення з поплавкової камери. Для цього відсмоктати гумовою грушею з неї паливо разом із забрудненнями. Не слід протирати камеру ганчіркою, щоб не засмітити ворсом жиклери і канали;

продути жиклери і канали карбюратора стисненим повітрям від компресора або шинного насоса з конусною насадкою;

перевірити рівень палива в поплавковій камері карбюратора і при необхідності відрегулювати;

перевірити роботу системи ЕПХХ карбюратора;

відрегулювати карбюратор для роботи двигуна на холостому ходу з малою частотою обертання колінчастого вала і на середніх оборотах з перевіркою токсичності відпрацьованих газів.

Перевірка і регулювання системи ЕПХХ полягає в перевірці справності її окремих елементів і заміні тих, які вийшли з ладу, а також регулюванню положення мікроперемикача на карбюраторі. Несправність системи ЕПХХ може бути причиною нестійкої, аж до зупинки, роботи двигуна на холостому ходу.

В карбюраторах "Солекс" це може бути викликано порушенням подачі напруги на електромагнітний клапан ЕПХХ в результаті обриву електричного кола, а також його несправністю (обрив обмотки, заїдання запірної голки). При відсутності напруги на контакті електромагнітного клапана необхідно виявити і усунути обрив електричного кола. При наявності напруги на контакті клапана для перевірки роботи необхідно вивернути його з карбюратора, перевірити легкість переміщення запірної голки і, підключивши його клему і корпус до виводів акумуляторної батареї, перевірити, чи відбувається втягування голки в корпус клапана. Якщо голка не втягується, то клапан підлягає заміні. При відсутності запасного клапана тимчасово можна встановити старий клапан, замінивши в ньому запірну голку. В цьому випадку дещо зросте витрата палива і можлива поява спалахів після вимикання запалювання.

В карбюраторах "Озон" порушення роботи двигуна на холостому ходу може бути викликано порушенням подачі розрідження до пневмоклапану ЕПХХ карбюратора через порушення герметичності в з'єднаннях шлангів і несправності електропневмоклапана системи керування ЕПХХ, а також несправністю самого пневмоклапана.

Для виявлення несправності необхідно від’єднати вакуумну трубку пневмоклапана ЕПХХ карбюратора від елекгропневмоклапана і приєднати її безпосередньо до вхідного трубопроводу. Якщо при цьому двигун на холостому ходу почав працювати нормально, то несправний електропневмоклапан керування: або на нього не подається напруга через обрив кола, або порушений його контакт із масою, що легко перевірити за допомогою контрольної лампи або індикатора. Несправний елекгропневмоклапан підлягає заміні. Якщо ж нормальна робота двигуна на холостому ходу не відновилася, то необхідно зняти пневмоклапан ЕПХХ з карбюратора і перевірити його роботу, подаючи до нього розрідження. При порушенні роботи пневмоклапана (звичайно через пошкодження діафрагми) його необхідно замінити.

Для перевірки системи керування потрібно підключити вольтметр одним виводом до виводу електропневмоклапана, який йде до електронного блоку керування, а іншим – до “маси”. На холостому ходу і при роботі двигуна з відкритою дросельною заслінкою напруга повинна бути не менш 10 В на карбюраторах "Солекс" і 12 В на карбюраторах "Озон". Потім відкривають дросельну заслінку і підвищують частоту обертання колінчастого вала до 4000 хв-¹, після чого різко закривають дросельну заслінку, відпустивши педаль акселератора. При цьому напруга впаде до 0,5 В і менше до досягнення частоти обертання приблизно 1900 хв-¹ на двигунах з карбюратором "Солекс" і до 1200 хв-¹ на двигунах з карбюратором "Озон", після чого напруга знову відновиться. Якщо падіння напруги при різкому закритті дросельної заслінки не відбудеться – то несправний електронний блок керування ЕПХХ. Якщо оберти, при яких відбувається відновлення напруги, перевищують відповідно більш 2100 – 2300 і 1600 – 1800 хв-¹, то порушена робота відповідно датчика положення дросельної заслінки (обрив його проводу або порушення контакту з масою) або мікроперемикача (коротке замикання або порушення регулювання). Регулювання мікроперемикача зводиться до зміни його положення на корпусі карбюратора.

Особливості обслуговування і діагностування систем вприскування двигунів. Системи вприскування палива практично не мають потреби в обслуговуванні (крім утримання в чистоті їх елементів і перевірки та підтяжки кріплень і з'єднань шлангів), а ремонт їх полягає в діагностиці і заміні елементів, які вийшли з ладу і ремонту не підлягають.

Діагностика систем вприскування проводиться, як правило, в разі потреби при загорянні контрольної лампи “СНЕСК ENGINE” і починається зі зчитування кодів несправностей, занесених в пам'ять ЕБК. Для збереження кодів несправностей в пам'яті ЕБК не слід відключати акумуляторну батарею. Коди несправностей видаються лампою “СНЕСК ENGINE” при замиканні виводів А і В колодки діагностики або з виводом М колодки діагностики (вивід G колодки призначений для діагностики електробензонасоса). При замиканні виводів А і В лампа “СНЕСК ENGINE” повинна видати код 12 (лампа включиться один раз, 1–2 с – пауза, лампа включиться два рази, 1–2 с – пауза) три рази. Видача даного коду означає, що система діагностики роботоздатна, після чого видаються, повторюючи по три рази, коди всіх несправностей. Розглянуті вище системи вприскування типу Мотронік і Моно-Мотронік, встановлювані на автомобілях ВАЗ, мають наступні коди несправностей:

13 – відсутній сигнал датчика концентрації кисню;

14 – низький рівень сигналу датчика температури охолоджувальної рідини;

15 – високий рівень сигналу датчика температури охолоджувальної рідини;

16* – підвищена напруга системи живлення;

19* – відсутній або невірний сигнал датчика частоти обертання і положення колінчастого вала;

21 – високий рівень сигналу датчика положення дросельної заслінки;

22 – низький рівень сигналу датчика положення дросельної заслінки;

23** – високий рівень сигналу датчика температури всмоктуваного повітря;

24 – немає сигналу швидкості автомобіля;

25 – низький рівень сигналу датчика температури всмоктуваного повітря;

33** – високий рівень сигналу датчика розрідження у впускному трубопроводі;

34* – відсутній або невірний сигнал датчика масової витрати повітря;

34** – низький рівень сигналу датчика розрідження у впускному трубопроводі;

35 – помилка сигналу частоти обертання колінчастого вала на режимі холостого ходу;

44 – збіднений склад суміші;

45 – збагачений склад суміші;

49* – підсмоктування повітря;

51 – помилка запам'ятовуючого пристрою;

52* – помилка ЕБК;

53** – завищена напруга системи живлення;

54** – помилка октан–коректора;

55* – збіднений склад суміші при високому навантаженні;

55**– помилка ЕБК;

61* – погіршення роботи датчика концентрації кисню.

Вищенаведені коди, відзначені однією зірочкою, видаються тільки при тестуванні системи розподіленого вприскування палива типу Мотронік, а відзначені двома зірочками – системи центрального вприскування палива типу Моно–Мотронік, інші коди видаються при тестуванні обох систем.

Діагностика системи вприскування складається в зчитуванні коду несправності і перевірці електричних кіл відповідного датчика і його самого. Якщо кола датчика справні, то несправний ЕБК. Якщо після видачі кодів несправностей і їх усунення двигун не запускається або кодів несправностей не видається, необхідно перевірити коло паливоподачі, роботу форсунок і кіл їх керування.

Для перевірки роботи електробензонасоса і герметичності паливоподаючої системи відкручують на рампі 20 (див. рис.42) штуцер і закручують на його місце манометр. Тиск в паливоподаючій системі під час роботи насоса повинен бути в межах 0,29 – 0,32 Мпа і через 2 с після вимикання насоса повинен стабілізуватися і не падати. Якщо тиск падає, то негерметичні з'єднання трубопроводів або несправний напірний клапан бензонасоса.

Елементи системи вприскування, що відмовили, заміняють на нові.

Контрольні питання

Які основні неспраності кривошипно-шатунного механізму та іх ознаки?

Які характерні несправності механізму газорозподілу?

Який основні операції виконуються під час технічного обслуговування КШМ і ГРМ?

Які ознаки несправності системи охолодження та їх причини?

Які основні роботи виконуються при ТО системи охолодження?

Який порядок перевірки і регулювання натягу паса вентилятора?

Які ознаки несправності системи змащення та їх причини?

Який перелік операцій виконується при проведенні ТО системи мащення?

Який порядок і термін заміни масла в двигуні?

Які ознаки несправності системи живлення карбюраторного двигуна?

Які причини відсутності палива в карбюраторі?

Які причини приготування карбюратором збагаченої пальної суміші?

Які зовнішні ознаки детонаційного згорання робочої суміші?

Які ознаки роботи двигуна на бідній горючій суміші?

Які ознаки роботи двигуна на багатій пальній суміші?

Які основні роботи виконуються під час ТО системи живлення?

 

 

Список рекомендованої літератури

1. Кисликов В.Ф., Лущик В.Р. Будова і експлуатація автомобілів: Підручник. – К.: Либідь, 2000. – 400 с.

2. Кленников В.М. Автомобиль категории “В”: Учебник водителя. – М.: Транспорт, 1988. – 320 с.

3. Круглов С.М. Устройство, техническое обслуживание и ремонт легковых автомобилей: Учеб. пособие. – М.: Высш. шк., 1987. – 336 с.

4. Шестопалов К.С., Демиховский С.Ф. Легковие автомобили – М.: ДОСААФ, 1989. – 302 с.

 

 

Додаток А

План проведення

лабораторно-практичного заняття

 

Розрахунок часу та порядок проведення заняття:

1. Вступна частина – 5 хв.

2. Вступний інструктаж – 10 хв.

3. Поточний інструктаж – 50 хв.

4. Завершальний інструктаж – 15 хв.

 

1. Вступний інструктаж:

Під час інструктажу розглядаються такі питання:

1.1. Мета лабораторно-практичних занять

1.2. Коротке ознайомлення з лабораторією та її робочими місцями

1.3. Правила поведінки курсантів в лабораторії

1.4. Правила техніки безпеки

1.5. Організація робочого місця

1.6. Порядок виконання робіт, підготовка звіту

1.7. Видача завдань чергової роботи

1.8. Відповіді на запитання курсантів

 

2. Поточний інструктаж (практична робота курсантів)

2.1. Перелік робіт по технічному обслуговуванню механізмів і систем двигуна. (робоче місце 6-1)

2.1.1. Перевірка кріплення двигуна..

2.1.2. Підготовка до запуску та прогрів двигуна..

2.1.3. Діагностика двигуна.

2.1.4. Перевірка герметичності з’єднань вузлів і трубопроводів системи охолодження.

2.1.5. Долив і заміна охолоджувальної рідини.

2.1.6. Перевірка і регулювання натягу ременя приводу водяного насосу і вентилятора.

2.1.7 Перевірка рівня якості масла двигуна.

 

2.2. Перелік робіт по технічному обслуговуванню механізмів і систем двигуна. (робоче місце 6-2)

2.2.1. Перевірка герметичності з’єднань вузлів і трубопроводів системи живлення.

2.2.2. Промивка карбюратора, його часткова разбірка, продувка жиклерів і клапанів.

2.2.3. Перевірка роботи паливного насоса.

2.2.4. Заміна фільтруючого елемента повітряного фільтра.

2.2.5. Перевірка роботи, регулювання і змащення дросельної заслінки.

 

Завершальний інструктаж

Викладач пояснює форму звіту, його зміст та термін подачі звіту.

У звіті вказують які інструменти використовували, описується порядок та послідовність виконання лабораторної роботи, результати перевірки справності механізмів, робляться висновки.

Звіти готуються частково на заняттях в лабораторії, частково на самопідготовці.

Додаток Б