Пост технічного обслуговування пожежних автомобілів

2.5.1. Пост технічного обслуговування пожежних автомобілів має складатися: з майстерні, кабінету або куточка безпеки руху, охорони та безпеки праці, канави для огляду автотехніки, комори, пункту заправки та складу ПММ. Стiни поста облицьовуються керамічною плиткою, а обладнання фарбується згідно з вимогами Системи стандартів безпеки праці (далі - ССБП).

2.5.2. На посту мають бути:

- витяжна шафа для заряджання акумуляторів з витяжкою;

- заточний верстат (обладнаний опорним пристроєм та захисним щитком);

- свердлувальний верстат;

- електропровід у котушках для переносних ламп;

- шафа для інструменту, запасних частин i експлуатаційних матеріалів;

- ящики металеві для чистого та брудного ганчір’я (окремо);

- верстак з лещатами, обладнаний сiткою-екраном;

- захисні окуляри, гумові рукавицi, фартухи, брезентові рукавицi для роботи на обладнанні та з електролітом;

- електророзетки.

2.5.3. До того ж на посту необхідно мати:

- інструкцію з безпеки праці для роботи на кожному виді обладнання;

- наказ начальника частини про допуск осіб до роботи на верстатах та список осіб, які допущені до роботи на верстатах.

2.5.4. Дозволяється зберігання у металевих шафах у невеликих кількостях (1-2 літри) лако-фарбувальних матеріалів, електроліту, дистильованої води та кислоти в щільно закритому посуді, з відповідними написами.

2.6. Пункт зв'язку пожежної частини (окремого поста), центральний пункт пожежного зв'язку гарнізону пожежної охорони. Загальні вимоги

 

2.6.1. Приміщення пункту зв'язку пожежної частини розташовується праворуч від гаража щодо виїзду. В стіні, суміжній з гаражем, вбудовується вікно розміром не менше 1 х 1 м для видачі путівок на виїзд. Вихід з приміщення пункту зв'язку безпосередньо до гаража не допускається. Забороняється центральний пункт пожежного зв’язку (далі - ЦППЗ) чи пункт зв’язку частини (далі - ПЗЧ) розміщувати під санвузлами. На пункті зв'язку слід передбачати приміщення для відпочинку диспетчерів (радіотелефоністів), що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам.

2.6.2. Об'єм приміщення пункту зв'язку на одного працюючого (диспетчер, радіотелефоніст тощо) має бути не менше 15 м³, а площа - не менше 5 м². Висота приміщення має бути не менше 3 м.

2.6.3. Пiд час будівництва, ремонту i оздоблення приміщень пунктів зв'язку забороняється застосовувати горючі легкозаймисті матеріали та ті, що не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам.

2.6.4. Приміщення центрів агрегатованої автоматизованої системи зв'язку i оперативного управління (далі - ААСЗОУ) ДПО, центру управлiння силами i засобами (далі - ЦУСЗ), ЦППЗ, пункту зв'язку загону (далі - ПЗЗ), ПЗЧ повинні мати звукопоглинаюче облицювання стін i стелі.

2.6.5. Коридори, проходи, основні й запасні виходи мають перебувати у належному стані, нічим не захаращуватись, а в нічний час - освітлюватись.

2.6.6. На пунктах зв'язку слід передбачати наявність як штучного, так i природного освітлення. Освітленість на робочому місці диспетчера має бути не менше 40 лк для люмінесцентних ламп i не менше 100 лк для ламп розжарювання. Допускається створення комбінованого освітлення, при цьому норма освітлення від світильників загального освітлення становить не менше 10 відсотків від норми комбінованого освітлення.

У приміщеннях пунктів зв'язку слід передбачити й аварійне освітлення. Воно має забезпечувати освітленість не менше 5 відсотків від загальної норми освітлення.

2.6.7. Еквівалентний рівень шуму на робочих місцях диспетчерів не повинен перевищувати 65 дБ (за шкалою А шумоміра). За наявності у приміщенні телеграфного апарату під час його роботи припускається підвищення рівня шуму на 10-15 дБ.

2.6.8 Значення гранично допустимої напруженості електромагнітного поля на робочому місці диспетчера пункту зв'язку в діапазоні частот 50-300 МГц не повинно перевищувати за електричною складовою 5,0 В/м, за магнітною -0,3 А/м.

2.6.9. Розміщувати апаратуру слід таким чином, щоб виключити можливiсть ура-ження обслуговуючого персоналу електричним струмом шляхом одночасного дотор-кання до корпусу обладнання i труб водопровідної мережі чи батарей опалення. Для захисту обслуговуючого персоналу від ураження струмом у разі пробивання ізоляції силової апаратури на корпус необхідно виконати захисне заземлення або занулення.

2.6.10. У приміщеннях пунктів зв'язку у легкодоступних місцях необхідно розміщувати вуглекислотні вогнегасники у кількості, визначеній за розмірами приміщень.

2.6.11. На видному місці в приміщеннях ЦППЗ (ПЗЧ) мають бути вивішені інструкції з безпеки праці.

Кросове та стативне приміщення

 

2.7.1. Кросове та стативне приміщення є складовою частиною (ЦППЗ, ПЗЧ). Все електричне обладнання, яке перебуває в приміщенні, має бути змонтоване та заземлене згідно з монтажними вимогами до цього обладнання. На підлозі біля силових щитів та іншої електричної апаратури необхідно мати діелектричні килимки.

Визначення наявності напруги на джерелах живлення, а також в окремих електричних ланцюгах апаратури проводиться тільки за допомогою вимірювальних приладів.

2.7.2. Електромонтажні роботи виконуються тільки при вимкнених джерелах живлення.

 

Приміщення для ремонту засобів радіозв’язку та дротяного зв'язку

 

2.8.1. У гарнізонах пожежної охорони повинні бути приміщення, обладнані для ремонту засобів радiо- та дротяного зв'язку, укомплектовані зразковими приладами i допоміжним обладнанням.

2.8.2. Приміщення обладнується вентиляцією згідно з діючими нормами. При облицюванні стін та захисних конструкцій приміщення слід враховувати вологе прибирання від пилу. Розташування засобів вимірювання, повiряючих та випробувальних установок, ремонтних стендів, верстатів має відповідати таким вимогам:

- ширина проходу - не менше 1.5 м;

- вільний простір навколо стаціонарних приладів та установок - не менше 1 м;

- відстань між робочими столами при одному робочому місці за столом - не менше 0.8 м, при двох робочих місцях - не менше 1.5 м.

Робоче місце повинно мати загальне освітлення у системі комбiнованого не менше як 300 лк.

Робочі поверхні столів покриваються ізоляційним матеріалом - склом, гетинаксом, оргсклом i т.п.

Стiльниця стола по краях повинна виступати над її поверхнею для запобігання падіння інструменту та деталей на підлогу.

2.8.3. Всі стаціонарні електротехнічні пристрої та вимірювальні прилади мають бути технічно справні i надійно заземлені згідно з технічною документацією до них.

У приміщенні має бути достатня кількість захисних засобів (діелектричні килимки, рукавицi, боти, інструмент з ізольованими ручками i т.п.).

Пiдключення електроспоживачів до електромережі виконується стандартно виготовленими та справними з'єднаннями (шнурами, вилками, штепсельними розетками i т.п.).

2.8.4. У приміщеннях для ремонту засобів радіозв’язку та дротяного зв'язку у легкодоступних місцях необхідно розміщувати вуглекислотні вогнегасники у кількості, визначеній розмірами приміщень.

Акумуляторна та приміщення для ремонту та обслуговування акумуляторів

Акумуляторна

2.9.1.1. Приміщення для акумуляторних, що живлять засоби зв'язку, необхідно розміщувати в безпосередній близькості до пункту зв'язку та обладнувати стелажами. Стіни, перекриття та стелажі покриваються кислотостійкою фарбою, а підлога - кислотостійкою плиткою.

2.9.1.2. Акумуляторна обладнується примусовою витяжною вентиляцією відповідно до вимог Правил устройства электроустановок (далі - ПУЭ), віконне скло має бути матовим. Двері акумуляторної повинні бути протипожежними 2-го типу i не виходити безпосередньо до приміщень пункту зв'язку чи гаража, вхід до акумуляторної має здійснюватись через тамбур-шлюз, площа якого не менше 1,5 м². На дверях слід розмістити написи: "Акумуляторна", "Небезпечно", "З вогнем не заходити", "Палити забороняється".

2.9.1.3. При розміщенні кислотних акумуляторів у витяжних шафах їх внутрішня поверхня покривається кислотостійкою фарбою, а при розміщенні лужних акумуляторів - бітумною фарбою.

2.9.1.4. У загонах та частинах технічної служби біля входу до акумуляторної (чи в безпосередній близькості до неї) обладнують умивальну кімнату, в якій має бути мило, вата в упаковці, рушник та закрита посудина з 5-10% нейтралізуючим розчином аміаку або соди.

2.9.1.5. Освітлення та вентиляційне обладнання в приміщенні аккумуляторної повинно відповідати чинним нормам i вимогам для цих приміщень.

2.9.1.6. Опалення акумуляторного приміщення має бути централізованим (водяним або паровим) у вигляді цільних зварених труб без фланців та вентилiв.

2.9.1.7. Не рідше одного разу на місяць потрібно робити огляд електрообладнання на відповідність вимогам чинної нормативної та технічної документації.

При заміні або ремонті світильників, електродвигунів, вентиляції, іншого електрообладнання та електропроводки в основних i допоміжних приміщеннях акумуляторних слід враховувати вимоги до їх монтажу, установки та експлуатації відповідно до ПУЭ.

2.9.1.8. Луг, кислоту, дистильовану воду зберігають окремо в скляному закритому посуді. На всіх посудинах мають бути зроблені відповідні написи (найменування).

При роботі з кислотними акумуляторними батареями необхідно:

- переливання кислоти здійснювати тільки за допомогою спеціального сифону;

- виготовлення електроліту здійснювати в спеціальному приміщенні в свинцевій, фаянсовій чи ебонітовій ванні (при цьому необхідно сірчану кислоту лити у дистильовану воду, помішуючи розчин);

- перевезення та перенесення бутлів із сірчаною кислотою i електролітом здійснювати в кошиках або в дерев'яних клітинах.

При встановленні акумуляторних батарей слід вивернути пробки з акумуляторних банок, з’єднати акумулятори між собою, потім підключити до клемної дошки, важіль реостатів перевести на номінальну силу зарядного струму, після включення рубильника встановити необхідну силу зарядного струму.

Кислотні та лужні акумуляторні батареї, які встановлюються для зарядки, з'єднують між собою пружними затискачами (для кислотних) та за допомогою плоских наконечників (для лужних), які мають надійний електричний контакт i виключають можливість іскріння.

2.9.1.9. У приміщеннях акумуляторних забороняється:

- входити з відкритим вогнем (запаленим сірником, цигаркою тощо);

- перебувати стороннім особам, окрім чергового i обслуговуючого персоналу;

- виготовляти електроліт у скляному посуді, лити дистильовану воду в сірчану кислоту;

- виконувати роботи з кислотою без запобіжних окулярів, гумових рукавичок, чобiт та ґумового фартуха;

- використовувати електронагрівальні прилади (електричні плитки тощо);

- розміщувати в одному приміщенні кислотні й лужні акумулятори;

- приєднувати вентиляцію із зарядних приміщень акумуляторних до димоходів та загальної вентиляційної мережі будівель;

- підключати акумулятори до банки або до групи банок, які перебувають у режимі заряджання;

- з'єднувати затискачі акумуляторних батарей дротом;

- перевіряти акумуляторні батареї коротким замиканням клем;

- зберігати та приймати їжу, питну воду.

2.9.1.10. В акумуляторній електричні лампи необхідно встановлювати у вибухозахищеній арматурі. Відкриту освітлювальну проводку потрібно виконувати освинцьованим дротом.

2.9.1.11. В акумуляторній i тамбурі забороняється встановлювати вимикачі, запобіжники та штепсельні розетки, а також випрямлячі, мотор-генератори, електродвигуни тощо.

2.9.1.12. Пiсля закінчення робіт в акумуляторній необхідно ретельно вимити з милом обличчя i руки.

2.9.1.13. Все протипожежне обладнання повинне розміщуватися не в середині приміщення, а поза приміщенням, біля входу до нього.