При прокладанні, прибиранні, обслуговуванні та ремонті пожежних рукавів

 

5.10.1. При прокладанні рукавної лінії з рукавного автомобіля необхідно контролювати швидкість руху відповідно до інструкцій з експлуатації (як правило, не більше 10 км на годину), слідкувати за справністю світлової i звукової сигналізації, надійно фіксувати двері вiдсiкiв рукавного автомобіля. При намотуванні рукавів на рукавну котушку необхідно триматись за поручнi барабана, не допускаючи пошкоджень рук, слідкувати за надійною фіксацією рукавної котушки.

5.10.2. При використанні пневмосистеми підйомного механізму укладання рукавів необхідно забезпечити тиск у системі гальмування не менше 0,55 МПа.

5.10.3. При навантажуванні скаток рукавів в автомобіль забороняється перевищувати межу вантажопiдйомностi (100 кг) підйомного механізму (не більше 2-х скаток рукавів).

5.10.4. При перевезенні використаних рукавів на даху рукавного автомобіля обмежуючi пристрої (дерев’яні трапи i поручнi) мають бути надійно закріплені у піднятому положенні.

5.10.5. При ремонті i обслуговуванні пожежних рукавів необхідно:

- не торкатися нагрітої поверхні вулканізаційного апарата;

- при роботі з клеєм працювати під витяжним зонтом та періодично провітрювати приміщення.

5.10.6. Забороняється тримати клей у безпосередній близькості до нагрівальних приладів.

5.10.7. При укладанні рукавів на стелажі рукавної бази необхідно користуватися стрем’янкою чи майданчиком, який рухається. З’єднувальні головки рукавів кладуть униз скатки на лицьову частину стелажа. Випробування пожежних рукавів слід проводити згідно з Настановою по експлуатації пожежних рукавів.

БЕЗПЕКА ПРАЦI ПІД ЧАС ЛІКВІДАЦІЇ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТЕХНОГЕННОГО ТА ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ

Загальні положення

6.1.1. У планах ліквідації аварії, катастрофи і стихійного лиха для кожного потенційно небезпечного об`єкта або території має бути передбачений порядок допуску та видачі дозволу для участі в роботі допоміжних служб, у тому числі підрозділів пожежної охорони МНС України.

6.1.2. Загальне керівництво та координацію дій різних служб, що беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (далі - НС)*, що не пов’язані з пожежами, здійснює особа, яка згідно з планами їх ліквідації є керівником аварiйно-рятувальних робіт (далі - КАРР).

6.1.3. Керівництво діями підрозділів пожежної охорони здійснює старший начальник підрозділу пожежної охорони (далі - СНПО), що прибув на місце виклику. СНПО зобов'язаний діяти суворо в рамках завдань, що поставлені йому КАРР, і відповідно до вимог даних Правил.

6.1.4. У разі виникнення НС на об‘єкті, що не призвело до виникнення пожежі, керівником її ліквідації є представник об‘єкта.

У разі виникнення НС за межами об‘єкта, що не призвело до виникнення пожежі, керівником її ліквідації є представник органів державної виконавчої влади.

6.1.5. Відповідальність за виконання правил безпеки праці під час гасіння пожежі, що виникла в ході ліквідації наслідків НС, несуть КГП, начальники бойових ділянок та інші посадові особи.

6.1.6. Організація та ведення бойових дій під час надання допомоги у ліквідації наслідків НС проводяться з урахуванням плану ліквідації НС, вимог галузевих нормативних документів, розділу 5 цих Правил, порядку проведення робіт, визначеному на об'єкті (підприємстві), та інших нормативних i керівних документів.

6.1.7. Після прибуття підрозділів пожежної охорони до місця надзвичайної ситуації СНПО має з`ясувати в КАРР:

- місце, розміри і характер НС, найбільш небезпечних аварійних зон;

- які проводяться заходи;

- можливі наслідки, що можуть бути (вибух, пожежа, отруєння тощо)

- допомога, яка необхідна з боку пожежної охорони.

6.1.8. СНПО зобов'язаний:

- інформувати КАРР про всі зміни обстановки, що були виявлені, та про свої дії;

- підготувати сили та засоби для своєчасної ліквідації пожежі, що може виникнути внаслідок аварії;

- не допускати надмірного скупчення і переміщення в небезпечних зонах особового складу, аварійної і пожежної техніки;

- провести інструктаж особового складу з безпеки праці.

6.1.9. СНПО має право приймати рішення щодо проведення робіт з ліквідації наслідків НС тільки після:

а) оцінки масштабів аварійної ситуації та прогнозування її розвитку;

б) отримання інструктажу про порядок проведення робіт від КАРР або від посадової особи, у віданні якої знаходиться об'єкт;

в) узгодження маршрутів руху, схеми зв'язку та оповіщення, визначення бойових позицій та порядку розгортання бойового розрахунку;

г) вимкнення електроустановок, що розташовані в зоні аварії;

д) уточнення характеристики пожежо- і вибухонебезпеки речовин та матеріалів, що знаходяться на місці НС, а також характеру їх взаємодії з водопінними засобами;

е) створення резерву сил та засобів, ланок ГДЗС, захисного одягу та приладів для контролю за станом зовнішнього середовища (враховуючи можливість його зміни);

ж) з`ясування наявності і місць розміщення апаратури під тиском та вжиття заходів щодо захисту особового складу;

и) отримання інформації щодо відсутності в зоні НС хімічного, бактеріологічного або радіаційного зараження місцевості, а при наявності такого зараження тільки після:

- отримання від КАРР спеціального інструктажу про порядок виконання робіт у такій зоні;

- визначення спільно зі спеціалістами об'єкта або спеціальною технічною групою, призначеною КАРР, виду, рівня, меж зараження та можливості їх зміни, допустимого часу роботи особового складу та необхідних засобів захисту i контролю;

- забезпечення особового складу необхідною кількістю спеціальних захисних засобів та приладів контролю величини зараженості місцевості або організації постійної взаємодії з особою, яка уповноважена здійснювати такий контроль;

- організації спільно з адміністрацією об'єкта або з КАРР пункту дезактивації, санітарної обробки та медичної допомоги особовому складу;

к) отримання інформації щодо відсутності в зоні аварії вибухонебезпечних речовин або обладнання, яке може вибухнути. У разі наявності вибухонебезпечних речовин або обладнання рішення приймається тільки після:

- організації відповідними службами розвiдки та спостереження за будівлями і спорудами щодо можливості їх вибуху;

- оцінки можливості вибуху, місцезнаходження та кількості вибухових речовин, способів їх ліквідації або знешкодження, стану технологічного обладнання та установок пожежогасіння;

- передбачення захисту особового складу та техніки від можливого ураження вибуховою хвилею, осколками та уламками конструкцій, що розлітаються, з використанням обвалувань, капонірів, тунелів;

- організації постів із засобами гасіння для ліквідації загорань після вибуху (у разі організації таких постів треба прокладати рукавні лінії в напрямку кутів будинків та споруд, використовуючи, якщо можливо, військову техніку).

6.1.10. За наявності в зоні аварійної ситуації або в безпосередній близькості від неї радіаційного, хімічного, бактеріологічного зараження або вибухонебезпечних речовин та обладнання, що може вибухнути, СНПО має негайно після отримання цієї інформації вжити заходів щодо попередження загрози ураження особового складу. Всі роботи слід проводити згідно з правилами проведення робіт у такій зоні. Крiм того, СНПО має оповістити про це весь особовий склад підрозділів, провести інструктаж щодо заходів безпеки під час дій у такій зоні та виставити біля входу до зони зараження пост під керуванням особи середнього або старшого начальницького складу.

6.1.11. Під час проникнення особового складу підрозділів пожежної охорони до потерпілих, які знаходяться у завалах, здійснюється зсування (зміщення), підйом будівельних конструкцій (уламків), що обвалені, перерубування (перерiзання) оголеної арматури. У цих випадках використовується індивідуальний рятувальний інструмент (гідравлічні ножиці, сокири, плунжерні розпірки тощо) та механізований інструмент загального призначення (ручні електричні ножиці, дискові та ланцюгові пилки, рубильнi та вiдбiйнi молотки, бетоноломи). Правила безпечного використання (користування штатним інструментом, засобами індивідуального та групового захисту) викладені у відповідних главах цих Правил. За умови використання позаштатних технічних засобів слід керуватися рекомендаціями, що викладені в інструкціях з експлуатації цих засобів.

6.1.12. Пiсля виконання бойового завдання в зоні радіаційного, хімічного або бактеріологічного зараження місцевості СНПО повинен вжити заходів щодо проходження особовим складом санітарної обробки, вихідного дозиметричного контролю, проведення дезактивації, дегазації та контролю протигазів, одягу, взуття, приладів, техніки, обладнання і спорядження. Весь особовий склад, що брав участь у виконанні робіт у такій зоні, або проводив роботи із санітарної обробки, повинен пройти медичне обстеження, а за необхідності (за висновком лікаря) - профілактичне лікування.