Під час бойового розгортання

5.6.1. Перед віддаванням команди на бойове розгортання керівник гасіння пожежі зобов'язаний:

 

- вказати безпечні місця установки пожежної техніки; при цьому пожежні автомобілі встановлюють на безпечній відстані від будівель, споруд та інших об’єктів, які можуть зруйнуватись (не менше висоти цих об’єктів), як правило, з навітряного боку;

- обрати та вказати особовому складу найбільш безпечні та короткі шляхи прокладання рукавних ліній, перенесення інструменту та інвентарю;

- постійно слідкувати за виконанням заходів щодо безпечного проведення робіт під час розгортання на транспортних магістралях: автомобілі та обладнання не повинні ускладнювати розстановку сил та засобів, що прибувають, їх зосередження на бойових ділянках i, за можливості, не перешкоджати нормальному дорожньому руху. За необхідності слід вжити заходів для зупинки всіх видів транспорту, а у разі прокладання рукавних ліній під залізничними коліями поставити пости безпеки з двох боків уздовж залізничного полотна для спостереження за рухом потягів та своєчасного сповіщення особового складу про їх наближення;

- встановити єдині сигнали для сповiщення про небезпеку та повідомити про них усьому особовому складу, який працює на пожежі (аварії i т.п.). У разі явної загрози вибуху, обвалювання, вскипання, викиду i т.ін. негайно подати відповідний сигнал та вивести особовий склад у безпечне місце.

5.6.2. Кришку колодязя пожежного гідранта треба відкривати за допомогою спеціального гака або лома, при цьому необхідно запобігати травмуванню рук та ніг.

5.6.3. Пiд час бойового розгортання забороняється:

- розпочинати його проведення до повної зупинки пожежного автомобіля;

- освітлювати колодязі пожежних гідрантів, газо- i теплокомунікацій відкритим вогнем;

- спускатися в колодязь водокомунікацій без ізолюючих протигазів та рятувальної мотузки;

- одягати на себе лямку приєднаного до рукавної лінії пожежного ствола під час підйому на висоту i роботи на висоті;

- перебувати під вантажем під час його пiдйому чи спускання на мотузках;

- переносити інструмент, повернений робочими поверхнями (ріжучими, колючими та iн.) за напрямком руху, а поперечні пилки та пилки-ножівки - без чохлiв;

- подавати воду в незакрiпленi рукава до виходу ствольникiв на вихідні позиції або підйому на висоту (вертикальні рукавні лінії мають кріпитися із розрахунку не менше однієї рукавної затримки на кожний рукав);

- підіймати на висоту рукавну лінію, заповнену водою.

5.6.4. Під час подавання води в рукавні лінії підвищувати тиск треба поступово, щоб уникнути падіння ствольника i розриву рукавів. Подавання води дозволяється тільки за наказом безпосередніх начальників.

5.6.5. Пожежні драбини мають встановлюватись так, щоб вони не могли бути відрізані вогнем або не опинились в зоні горіння у разі розвитку пожежі.

У разі перестановки пожежних драбин слід попереджати про це тих осіб, що піднялися по них, вказати нове місце встановлення драбин та інші шляхи спуску.

5.6.6. За умови існування можливої загрози вибуху під час бойового розгортання прокладання рукавних ліній особовим складом необхідно здійснювати перебіжками, використовуючи наявні укриття (канави, стіни тощо).

5.6.7. Під час розгортання відділень на спеціальній техніці необхідно дотримуватись додаткових засобів безпеки, що визначаються особливостями техніки і викладені в інструкціях заводiв-виробникiв.

Під час рятування людей i саморятування

 

5.7.1. Під час рятування людей на пожежі (аварії, стихійному лиху) керівник гасіння пожежі зобов'язаний визначити порядок i способи рятування людей залежно від обставин i стану людей, яким необхідно надати допомогу.

5.7.2. Для організації рятування людей з висоти використовуються стаціонарні та переносні ручні пожежні драбини, автодрабини і автопідйомники, рятувальні мотузки, рятувальні рукава та інші пристрої.

5.7.3. Рятувальні роботи проводяться швидко, але з дотриманням запобіжних заходів, щоб не заподіяти шкоди людям, яких рятують. Заходи безпеки при цьому регламентуються вимогами та цими Правилами.

5.7.4. Забороняється користуватися для рятування та саморятування мокрими та вологими рятувальними мотузками, а також тими, що не знаходяться у бойовому розрахунку.

5.7.5. Рятування та саморятування можна починати тільки переконавшись, що довжина мотузки забезпечує повний спуск на землю (балкон i т.ін.), рятувальна петля надійно закріплена на особі, яку рятують (при саморятуванні - за конструкцію споруди), а рятувальна мотузка правильно намотана на карабін. Саморятування i рятування проводиться особовим складом у рукавицях, щоб запобігти травм рук.

5.7.6. Вимоги щодо безпечного застосування пожежно - технічного озброєння, штатного інструменту, засобів індивідуального і групового захисту викладені у відповідних розділах цих Правил. У разі використання позаштатних технічних засобів необхідно керуватися рекомендаціями, які викладені в інструкціях з їх експлуатації.

Під час гасіння пожеж та перебування в зоні теплової дії

 

Загальні вимоги

5.8.1. Під час проведення бойових дій в непридатному для дихання середовищі особовий склад пожежної охорони має виконувати роботи в ізолюючих протигазах з дотримуванням вимог безпеки.

5.8.2. У разі недостатньої видимості слід застосовувати додаткове освітлення і засоби зв'язку.

5.8.3. Особовий склад пожежної охорони, члени пожежно-сторожової охорони (далі - ПСО), добровільних пожежних дружин (далі - ДПД) та інших протипожежних формувань не допускаються до організації і ведення бойових дій на пожежі (аварії, стихійному лихові) без бойового одягу та спорядження.

5.8.4. Пiд час гасіння пожеж кожен працівник зобов'язаний слідкувати за змінами обстановки, поведінкою будівельних конструкцій, станом технологічного обладнання i, у разі виникнення небезпеки, негайно шляхом подачі встановленого сигналу попередити всіх працюючих на небезпечній ділянці та керівника гасіння пожежі для забезпечення негайного відходу особового складу в безпечне місце.

5.8.5. При ліквідації горіння в будівлях і спорудах за необхідності перед гасінням вживаються заходи щодо:

- перекриття заглушок на газопроводі;

- відключення подачі електроенергії;

- зниження температури і видалення диму з приміщення;

- охолодження виявлених балонів з газом і їх евакуації під прикриттям водяного струму.

5.8.6. Забороняється під час гасіння пожежі використовувати вантажні та пасажирські ліфти для піднімання особового складу і пожежно-технiчного обладнання. Допускається використання тільки ліфтів, спеціально передбачених для цих цілей у будівлях підвищеної поверховості.

5.8.7. За необхідності при визначенні позицій ствольників керівник гасіння пожежі (далі - КГП) повинен передбачити їх зрошування i вказати рубежі, на які слід відводити особовий склад у разі виникнення небезпеки.

5.8.8. При роботі на висоті слід застосовувати страхувальнi пристосування, які виключають можливість падіння осіб, що працюють. При цьому:

- робота на драбині зі стволом (ножицями та iн.) дозволяється тільки після закріплення пожежника карабіном;

- під час перебування на покрівлі необхідно страхуватися рятувальною мотузкою;

- для роботи зі стволом має бути виділено не менше двох чоловік;

- забороняється залишати ствол без нагляду, навіть після припинення подачі води, а також знаходження особового складу на вкритій кригою покрівлі, на покриттях, що провисли, та на ділянках перекриттів з ознаками горіння;

- у зимовий час, рухаючись по даху, необхідно придержуватись за коньок (верхню частину даху) та інші стійкі предмети.

5.8.9. За умов низьких температур КГП має забезпечити безпечні умови праці людей для запобігання їх переохолодженню або обморожуванню, організацію своєчасної підміни особового складу i відпочинку в теплих приміщеннях, надання першої долікарняної допомоги, на затяжних пожежах - гаряче харчування i зміну спецодягу.

5.8.10. Щоб уникнути створення вибухонебезпечних концентрацій усередині будівлі не допускається гасіння полум'я газів або пари горючих i легкозаймистих рідин, що виходять (витікають) під тиском з апаратури i трубопроводів, без узгодження з адміністрацією об'єкта. У необхідних випадках i при безпосередньому контролі з боку адміністрації вживаються заходи для припинення витікання газів i пари (зачиняються засувки на лініях живлення, газ випускається на факел i т.п.) та забезпечується охолодження виробничого обладнання i конструкцій будівель (споруд), які перебувають в зоні дії полум'я. Особи, які беруть участь у гасінні пожежі, зобов’язані знати види i типи речовин та матеріалів, під час гасіння яких небезпечно застосовувати воду чи інші вогнегаснi речовини (додаток 12).

5.8.11. Для індивідуального захисту особового складу від значного теплового випромінювання необхідно використовувати теплозахисні пожежні костюми, захисні лицьові маски пожежних касок, ватяний одяг із зрошенням ствольника розпиленим струменем тощо.

5.8.12. Водiям (мотористам) при роботі на пожежі забороняється без команди керівника гасіння пожежі подавати воду (піну, вогнегаснi суміші, електроенергію тощо) чи припиняти їх подачу, переміщувати автомобіль (мотопомпу), проводити будь-які пересування пожежних автодрабин i автопідйомників, а також залишати без нагляду автомобілі, мотопомпи та працюючі насоси.

5.8.13. У разі виходу з ладу будь-якого вимірювального приладу під час гасіння пожежі водій (моторист) має негайно доповісти про це безпосередньому начальнику i до заміни автомобіля (мотопомпи) забезпечити контроль за режимом роботи обладнання за іншими характерними ознаками нормальної роботи агрегату. Пiд час роботи в нічний час насосні відділення автонасосів i автоцистерн, а також вимірювальні прилади (щити керування) іншої пожежної техніки мають постійно освітлюватися.

5.8.14. Застосування брометилових вогнегасних установок (як переносних, так i стаціонарних) усередині приміщень допускається тільки в ізолюючих протигазах. Перед застосуванням вуглекислотного (брометилового, порошкового) вогнегасника розтруб (розпилювач) має бути спрямований у бік вогню. Забороняється братися незахищеною рукою за розтруб працюючого вуглекислотного вогнегасника.

5.8.15. Безпека праці під час гасіння пожеж в електроустановках під напругою визначається ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 №4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.02.1998 року за №93/2533.

5.8.16. Забороняється використання всіх видів піни для гасіння електричних приладів i обладнання, які перебувають під напругою, а також речовин i матеріалів, взаємодія яких з піною може призвести до закипання, викиду, вибуху, посилення горіння (додаток 12).

5.8.17. Пiд час роботи з електроінструментом, прожекторами i приладами необхідно:

- тримати i переносити інструменти i прилади тільки в гумових i прогумованих рукавицях;

- перед запуском електроінструменту одягнути захисні окуляри;

- встановити прожектори i прилади на міцну i стійку основу в тих місцях, де немає небезпеки попадання на них води (піни);

- вимикати струмоприймачі в разі попадання напруги на корпус електроінструменту або приладу, а також виявлення інших несправностей;

- вимикати електроінструмент під час перерви подавання струму i у разі переміщення на нове місце роботи.

Забороняється передавати електрифікований інструмент особам, які не мають допуску для роботи з ним.

5.8.18. Особовий склад на пожежі (під час аварії, стихійного лиха) зобов'язаний постійно слідкувати за появою обвислих (обірваних, обгорілих) електричних проводів у місцях роботи ствольникiв, при розбиранні конструкцій будівель, встановлюванні драбин i прокладанні рукавних ліній та своєчасно доповідати про них керівнику гасіння пожежі, а також негайно застерігати осіб, які працюють у небезпечній зоні. Доки не буде встановлено, що виявлені проводи знеструмленi, необхідно вважати їх під напругою i дотримуватись відповідних заходів безпеки.

5.8.19. Електричні мережі і установки під напругою вище 220 В відключають представники енергослужби (енергонагляду).

5.8.20. Відключення електрообладнання при фазній напрузі в мережі не вище 220 В може виконуватись особовим складом підрозділів пожежної охорони тільки за вказівкою керівника гасіння пожежі, керівника бойової ділянки. У разі неможливості застосовувати для цього вiдключаючi пристрої (рубильники, запобіжники тощо) електропроводи перерізають спеціальними ножицями.

5.8.21. Роботи, пов'язані з перерізанням електропроводів, мають виконуватись під контролем начальника караулу (командира відділення) тільки особами, які пройшли практичне навчання i споряджені ножицями для перерiзання електропроводів, гумовими діелектричними рукавицями i калошами (ботами). При цьому необхідно:

- визначити ділянку мережі, де перерiзання проводів найбільш доступне, безпечне i забезпечить знеструмлення на потрібній площі (будівля, секція, поверх i т.п.);

- обрізати живильні зовнішні проводи тільки біля ізоляторів з боку споживання електроенергії із розрахунком, щоб проводи, що падають або обвисають, не залишались під напругою. Перерiзання проводів треба проводити, починаючи з нижнього ряду, i закінчувати верхнім;

- обрізати кожний провід (жилу) окремо від інших.

5.8.22. Забороняється обрізати багатожильні та одножильні проводи й кабелі, прокладені групами в ізолюючих трубах (оболонках) i металевих рукавах. За наявності на об’єкті прихованої електропроводки роботи необхідно проводити після знеструмлення всієї електромережі об'єкта.

5.8.23. Під час гасіння пожеж у приміщеннях з електроустановками, що перебувають під високою напругою, а також у підземних спорудах метрополітену особовому складу пожежної охорони забороняється самовільно проводити будь-які самостійні дії щодо знеструмлення електроліній, електроустановок i застосування засобів пожежогасiння до отримання у встановленому порядку письмового допуску на гасіння пожежі від адміністрації об'єкта.

Під час ліквідації пожежі в приміщенні з наявністю великої кількості кабелів i проводів у гумовій або пластмасовій ізоляції КГП зобов'язаний вжити необхідних заходів для попередження можливого отруєння людей газами, які виділяються в процесі горіння. Особовий склад зобов'язаний працювати в ізолюючих протигазах КГП, не допускати скупчення у приміщеннях з електроустановками надмірної кількості особового складу.