Вимоги безпеки при роботі зі скляним посудом

6.4.24. При збиранні скляних приладів і з’єднанні окремих частин гумовими трубками необхідно захищати руки рушником.

6.4.25. Працівник лабораторії повинен застосовувати тільки термостійкі склянки і колби при нагріванні в них хімічних речовин на відкритому вогню або безпосередньо на електроплитці. Забороняється різко охолоджувати нагріті посудини, тому що це може призвести до їх руйнування.

6.4.26. Нагрівання рідин проводити у відкритих колбах або в приладах, що мають сполучення з атмосферою.

6.4.27. Переносити посудину з гарячою рідиною слід за допомогою рушника двома руками, однією підтримуючи дно.

6.4.28. При закриванні тонкостінної посудини пробкою слід тримати її за верхню частину горличка, руки при цьому повинні бути захищені рушником.

6.4.29. Забороняється використання скляного посуду, який має тріщини або биті краї.

 

Вимоги безпеки при роботі з їдкими та отруйними речовинами.

6.4.30. Луги, кислоти та інші їдкі і отруйні речовини, які використовуються в лабораторії, необхідно набирати у піпетку тільки за допомогою гумової груші. Неприпустимо засмоктувати їдкі і отруйні рідини у піпетку ротом.

6.4.31. Всі роботи з кислотами, лугами та іншими їдкими і отруйними речовинами необхідно виконувати у гумових рукавичках і фартуху та захисних окулярах.

6.4.32. Бутилі з кислотами слід утримувати в захисній металевій тарі, викладеній негорючим матеріалом, переносити і піднімати тільки вдвох.

6.4.33. Переливання кислот і лугів із бутлів у дрібну і іншу тару необхідно виконувати вдвох за допомогою сифона і тільки під місцевою витяжною вентиляцією.

6.4.34. Концентровані кислоти, які використовуються в лабораторії, повинні зберігатися у витяжній шафі в товстостінному скляному посуді місткістю не більше ніж 2 л.

6.4.35. Для приготування розчинів кислот, кислоти необхідно приливати у воду тонкою цівкою при безперервному перемішуванні, а не навпаки.

6.4.36. Розчиняти тверді луги слід шляхом повільного додавання їх невеликими шматочками до води при безперервному перемішуванні. Шматочки луги брати тільки щипцями.

6.4.37. У випадках припинення подачі електроенергії всі електроприлади повинні бути відключені.

 

Вимоги безпеки під час роботи у витяжній шафі

6.4.38. Перед початком роботи необхідно перевірити наявність тяги:

6.4.39. Зачинити всі відділення витяжної шафи створами, крім тієї, де буде проводитися робота, опустити створу нижче рівня обличчя, але не нижче 0,4 м.

6.4.40. В аналітичній лабораторії загальний запас легкозаймистих рідин, що водночас зберігається, не повинен перевищувати добової потреби.

Спільне зберігання реактивів здійснювати тільки відповідно до НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні.

 

Вимоги безпеки при роботі з балонами під тиском

6.4.41. Балони з газом, які встановлюються у приміщеннях лабораторій, повинні знаходитися на відстані не менше 1 м від радіаторів опалення та інших опалювальних приладів і не менше ніж 5 м від джерел тепла з відкритим вогнем.

6.4.42. Газ із балонів повинен випускатися через редуктор, призначений для даного газу. Балон повинен бути пофарбований у відповідний колір.

6.4.43. Відігрівати вентиль або редуктор у разі замерзання необхідно гарячою чистою водою, якою поливають тканину, що розташована на вентилі. Використання для підігріву відкритого вогню або пару заборонено.

6.4.44. У разі неможливості випустити на місці потреби газ із балонів, якщо несправний вентиль, балони повинні бути повернуті на наповнюючи станції.

6.4.45. Забороняється зберігання у одній металевій шафі балонів з киснем та горючими газами.

6.4.46. Переміщувати балони в пунктах потреби та зберігання дозволяється тільки на спеціально призначених для цього візках або ношах.

6.4.47. Вимоги безпеки при роботі з кисневими балонами під надлишковим тиском, що перевищує 0,07 МПа.

6.4.48. Балони з киснем необхідно зберігати у вертикальному положенні та захищати від сонячного проміння. Встановлювати кисневі балони необхідно в місцях де, виключається можливість попадання на них масел. Редуктор перед установкою необхідно ретельно очистити від жирових речовин.

6.4.49. Заборонено палити та запалювати вогонь в місцях зберігання балонів з киснем.

6.4.50. Забороняється допускати зіткнення балонів з електричними проводами.

6.4.51. Забороняється залишати кисневі балони у робочому стані без нагляду.

6.4.52. Балони з киснем слід утримувати від ударів гострих предметів, кисневий редуктор необхідно з’єднувати з балоном спеціальним ключем, який постійно знаходиться при балоні.

 

Порядок повідомлення керівництва про нещасний випадок:

6.4.53. Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинен терміново повідомити безпосередньо керівника робіт або іншу посадову особу і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги.

6.4.54. Свідок або працівник повинні зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.

 

Вимоги безпеки після закінчення роботи

 

6.4.55. Вимкнути обладнання, газові пальники, електроприлади, закрити газ, воду, вимкнути електроенергію.

6.4.56. Усунути вогненебезпечні речовини у сховище.

6.4.57. Перевірити та привести у відповідність своє робоче місце.

6.4.58. Зачинити приміщення лабораторії.

 

Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

 

6.4.59. У разі появи стороннього шуму, запаху гару, необхідно вимкнути електроживлення загальним рубильником.

6.4.60. У випадку розлиття будь якого продукту необхідно засипати піском зібрати і усунути у безпечне місце.

6.4.61. При виникненні іскріння (спалахування) струмоведучих частин електрообладнання, працівник зобов’язаний негайно їх знеживлити, повідомити про це керівництво підрозділу.

6.4.62. У випадку виникнення пожежі працівник зобов’язаний:

- припинити роботу;

- обезживлити електрообладнання;

- негайно розпочати гасіння наявними засобами пожежогасіння і повідомити керівництво підрозділу та пожежну охорону;

- доповісти про те, що трапилось завідувачу лабораторії або особі, яка його заміщає.

- винести з приміщення посудини з вогненебезпечними речовинами.

6.4.63. Працівник повинен вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому при нещасних випадках до прибуття лікаря:

6.4.64. Послідовність надання першої допомоги:

- усунути вплив на організм небезпечних та шкідливих чинників, які загрожують здоров’ю та життю постраждалому (звільнити від впливу електричного струму, винести із зараженої атмосфери, погасити одяг, що горить, тощо):

- визначити характер та тяжкість травм, найбільшу загрозу для життя постраждалого та послідовність заходів щодо його рятування:

- виконати необхідні заходи щодо рятування постраждалого за порядком терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов’язку тощо):

- підтримувати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного працівника;

- викликати лікаря, або прийняти заходи для транспортування постраждалого у найближчий лікарський заклад.

Допомога постраждалому, яка надається не медичними працівниками, не повинна замінювати допомогу з боку медичного персоналу та повинна надаватися лише до прибуття лікаря.

6.4.65. Конкретні дії щодо надання першої допомоги постраждалому при різних ураженнях описані в інструкції з надання першої (долікарняної) медичної допомоги, яка вивчається працівником при проходженні первинного та послідуючих інструктажів з питань охорони праці.

6.4.66. Відповідно до Закону України "Про охорону праці" (стаття № 49) особи, які не виконують вимоги інструкції з охорони праці, залежно від характеру порушень притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та карної відповідальності.

 

6.5 Безпека праці під час проведення рятувальних робіт на водних об‘єктах

Рятувальні роботи на водних об’єктах здійснюються працівниками Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України (далі – ДСВАРС), які виконують рятувальні роботи на водних об’єктах з використанням рятувального майна, маломірних плавзасобів і водолазного спорядження.

6.5.2. Рятувальні роботи на водних об’єктах – комплекс заходів, спрямованих на запобігання загибелі і рятування людей на водних об’єктах при виникненні надзвичайних ситуацій, у тому числі під час перевезення людей та вантажів на водоймищах, переправ через водні перешкоди, відпочинку людей на воді, промислової, спортивної та аматорської рибалки влітку і взимку.

6.5.3. До самостійної роботи рятувальником допускаються особи, які:

досягли 18 років і вміють плавати;

пройшли медичний огляд відповідно до встановленого порядку і не мають медичних протипоказань;

пройшли навчання та перевірку знань з тих видів рятувальних робіт, що будуть виконувати, і мають відповідні посвідчення (посвідчення водолаза, книжку рятувальника тощо);

атестовані на здатність до проведення аварійно-рятувальних робіт;

мають посвідчення на право керування маломірними плавзасобами, якщо це входить в їх обов’язки;

пройшли обов’язкове попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці щодо виконання конкретних рятувальних робіт, вступний і первинний інструктажі з охорони праці та навчання з надання долікарняної допомоги потерпілим від нещасних випадків на воді або підготовку за спеціальною програмою.

6.5.4. Під час проведення рятувальних робіт на водних об’єктах можуть мати місце такі основні небезпечні і шкідливі фактори:

зіткнення з плаваючими чи затопленими предметами чи плавзасобами;

тілесні ушкодження частинами плавзасобів, що рухаються (особливо небезпечним є гребний гвинт при працюючому двигуні);

непередбачені (несвідомі та інстинктивні) дії потерпілих (потопаючих) на воді (можуть чіплятися за рятувальника мертвою хваткою та тягнути його під воду);

низька температура води, сильні течії;

термічні фактори (сонячне опромінення, пожежі, вибухи при подачі палива в карбюратор двигуна плавзасобу самопливом, перевірці наявності палива в баці з використанням відкритого вогню);

великі хвилі води та висока швидкість повітря при штормовій погоді.

6.5.5. Рятувальник при виконанні рятувальних робіт на водних об’єктах зобов’язаний:

дбати під час надання допомоги людям, які потерпають лихо на воді, про їх безпеку і здоров’я, а також про особисту безпеку і здоров’я;

знати і виконувати вимоги Інструкції, правил поводження з рятувальним майном;

уміти користуватися індивідуальними та колективними рятувальними засобами і засобами колективного та індивідуального захисту.

6.5.6. Рятувальник, в залежності від виду рятувальних робіт (пошук та рятування на поверхні води, під водою), забезпечується засобами індивідуального захисту відповідно до табелю оснащення, затвердженого в установленому порядку.

6.5.7. Під час виконання своїх обов’язків рятувальник зобов’язаний дотримуватись вимог санітарних норм та особистої гігієни.

6.5.8. Особи, винні у порушенні вимог Інструкції, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.