Електрифікований інструмент та прилади для освітлення

 

4.7.1. Забороняється використовувати електрифікований інструмент та прилади освітлення при:

- порушенні цілісності електричної ізоляції проводів, інструменту, приладів;

- слабкому закріпленні окремих частин інструменту та приладів чи їх деформації;

- інших несправностях інструменту та приладів, що не забезпечують безпеку роботи.

4.7.2. Експлуатація електрифікованого інструменту та приладів освітлення мають проводитись з дотриманням вимог, що зазначені в інструкціях заводiв-виробникiв та діючих стандартах, а також у додатку 10. Усі інструкції та прилади повинні мати інвентарні номери. Корпуси виносних приймачів електроенергії повинні мати електрозв'язок з шасi автомобіля.

4.7.3. Випробування електроінструменту та приладів освітлення проводяться у строки та згідно з програмами, що викладені в технічних паспортах та відомчих технічних умовах на ці вироби.

4.7.4. Особовий склад, який працює з виносним електрообладнанням (прожекторами, електроінструментами, димососами та iн.) має пройти підготовку в обсязі першої кваліфікаційної групи щодо заходів безпеки - не менше 12 годин (додаток 15).

4.7.5. Технічне обслуговування і перевірка справності електрифікованого інструменту та приладів електроосвітлення, якими укомплектовані пожежні автомобілі, виконується кожен день при зміні караулу, після кожного застосування, ремонту, а також у терміни, що вказані в технічних паспортах чи інструкціях щодо їх експлуатації.

Пожежний ручний механізований інструмент

4.8.1. Технічне обслуговування та перевірку справності механізованого інструменту, яким укомплектовані пожежні автомобілі, проводять щодня при зміні караулів, після кожного застосування, ремонту, а також у строки, указані в технічних паспортах чи інструкціях щодо їх експлуатації.

4.8.2. Механізований інструмент має відповідати вимогам стандартів та мати:

- автоматичне відключення ріжучих частин деталей, що обертаються, при закінченні впливу на органи управління;

- захисний кожух, що закриває ріжучу частину абразивного круга не менше ніж на 170⁰;

- вихід відпрацьованих газів, що направлені в бік від органів дихання оператора та не забруднює зону його дихання шкідливими домішками понад норму, встановлену ГОСТ 12.1.005-88.

4.8.3. До роботи з механізованим інструментом допускаються особи, призначені наказом начальника пожежної частини, після проходження спеціального навчання, перевірки знань та отримання посвідчення встановленого зразка.

4. 9. Пожежний ручний інструмент та інвентар

4.9.1. Пожежний інструмент та інвентар (ломи, багри, крюки, лопати, сокири, пилки тощо) повинні мати форму та масу, що відповідають ергономічним вимогам i вимогам стандартів та технічних умов.

4.9.2. Металеві частини сокир та багрiв мають бути надійно насаджені на ручки. Міцність насадки встановлюється в стандартах та технічних умовах на інструменти конкретного виду.

4.9.3. Дерев’яні ручки мають виготовлятися з міцних порід деревини, не мати ознак псування, сучків, тріщин та сколiв.

4.9.4. Довговiчнiсть інструменту (інвентарю) та безпечна робота з ним забезпечуються утриманням його у справному стані, щоденним контролем за його станом та своєчасним технічним обслуговуванням. Придатнiсть інструменту (інвентарю) визначається зовнішнім оглядом при зміні чергування. З метою запобігання нещасним випадкам при роботі з інструментом (інвентарем) при його огляді належить звертати увагу на якість насадки інструменту на ручки та чистоту робочої поверхні. Тріщини, сколи та інші дефекти не допускаються.

Сокири, пилки, ножиці для різки металевих решіток мають зберігатися в чохлах.

 

4 .10. Газорізальні апарати

 

4.10.1. До роботи з газорізальними апаратами допускаються особи, які пройшли спеціальну підготовку та мають кваліфікаційне посвідчення на право проведення робіт i призначені наказом начальника частини.

4.10.2. Вимоги безпеки - за ГОСТ 12.2.008-75.

Перед тим, як заступити на чергування, газорізальник зобов'язаний:

- перевірити справність спеціального одягу та захисних окулярів;

- зовнішнім оглядом переконатися у справності та чистоті різака, шлангів, редукторів, приладів та надійному кріпленні балонів;

- перевірити тиск у балонах апарата, який має бути в ацетиленовому - не менше ніж 1 МПа (10 кгс/см²), а в кисневому - не менше ніж 10 МПа (100 кгс/см²).

4.10.3. Роботу з газорізальним апаратом необхідно проводити в суворій відповідності до вимог діючих правил безпеки праці при газополум’яновій обробці металу. Перенесення та перевезення балонів (порожніх та наповнених) допускається тільки за наявності ковпаків та заглушок на штуцерах вентилiв. Забороняється знімати ковпаки балонів ударами молотка чи інших металевих предметів, які можуть викликати іскру. Не допускаються до експлуатації балони:

- які не мають установленого клейма;

- з несправними вентилями та зіпсованими (слабко насадженими) башмаками;

- з пошкодженими корпусами (вм'ятини, тріщини, корозія);

- з наявністю на штуцері жирів, мастил, бруду;

- при відсутності пофарбування та написів;

- при закінченні терміну переогляду.

4.10.4. Якщо балон неможливо використовувати через несправність вентиля, то на ньому робиться напис: "Обережно, повний" i він повертається на завод-виробник. Пiсля кожного застосування на пожежі справність газорізальних апаратів перевіряється згідно з інструкцією з експлуатації. Герметичність з'єднань дозволяється перевіряти тільки мильним розчином. Переогляд балонів проводиться згідно з правилами, встановленими Держпромгірнаглядом.

4.10.5. Газорiзальник зобов'язаний виконувати тільки ті роботи, які йому доручає керівник гасіння пожежі (чи його особистий начальник). При цьому газорізальник має особисто переконатися, що робота з різальним апаратом на вказаній дільниці не призведе до вибуху, пожежі чи аварії.

4.10.6. Випробування газорізальних апаратів проводяться у строки та згідно з програмами, що викладені в технічних паспортах та відомчих технічних умовах на ці вироби.

Рукавні затримки

 

4.11.1. Рукавна затримка - пристрій для закріплювання на висоті напірної рукавної лінії.

4.11.2. Випробування рукавних затримок на міцність проводиться один раз на рік. Для випробування затримка підвішується гаком на плоску поверхню балки (підвіконня). На застебнуту петлю підвішується вага 200 кг на 5 хв. Пiсля зняття навантаження гак рукавної затримки не повинен мати деформації, а тасьма - розривів та пошкоджень.

Пожежно-рятувальнi пристрої

Ручні пожежні драбини

4.12.1.1. До ручних пожежних драбин належать висувна триколінна, драбина-штурмівка, драбина-палиця. Конструкція, їх розміри і вага повинні відповідати стандартам.

4.12.1.2. Пiд час роботи з ручними пожежними драбинами на заняттях, навчаннях чи на пожежі необхідно:

- не допускати пiдйому та спуску більше одного чоловіка на драбину-палицю та драбину-штурмiвку, а також на одне коліно висувної пожежної драбини;

- утримувати висувну пожежну драбину під час пiдйому чи спуску людей по ній, а також під час роботи на драбині зі стволом чи інструментом;

- при роботі на драбині зі стволом, шанцевим інструментом закріплюватися за східці за допомогою карабіна;

- при пiдйомi по висувній пожежній драбині з інструментом вжити заходів, щоб не допустити його падіння;

4.12.1.3. У разі підвішування драбини-штурмівки за підвіконня треба переконатися в надійності її зависання. При використанні драбини-штурмівки для пересування крутими скатами дахів гак драбини закріплюють за коньок даху, внутрішній кут якого не перевищує 90°.

4.12.1.4. При проведенні занять з вивчення пожежниками роботи з драбиною-штурмiвкою та висувною пожежною драбиною на майданчиках поверхів навчальної башти виставляються пожежники для надання допомоги тим, хто навчається.

4.12.1.5. Навчання з пiдйому на поверхи навчальної башти за допомогою драбин-штурмiвок можуть проводитися тільки після того, як керівник навчань особисто перевірить стан страхувального пристрою, запобіжної подушки навчальної башти та проінструктує людей, які виділені для страхування на поверхах.

4.12.1.6. Пiд час проходження пожежниками (курсантами) початкової підготовки їх робота з пiдйому на поверхи навчальної башти за допомогою драбини-штурмiвки без застосування страхувального пристрою не допускається.

4.12.1.7. Під час встановлення висувної пожежної драбини необхідно:

- встановити драбину на відстані 2,5-2,8 м від стіни (кут нахилу до горизонту не повинен перевищувати 75°). Опорна площадка має виключати сковзання чи відхилення драбини від заданого положення;

- висувати коліна драбини рівномірно, без ривків, не допускаючи накручування мотузки (ланцюга) на руки;

- тримати драбину під час висування за тятиви нижнього коліна, не допускаючи обхвату пальцями внутрішньої сторони тятиви;

- підтримувати рівновагу драбини під час її висування;

- перевірити надійність фіксації колін драбини;

- встановлювати її в тих місцях, де вона у разі пiдйому, нахилу чи падіння не доторкнеться до ліній електричних чи радіомереж. Якщо така можливість відсутня, необхідно для встановлення та убирання драбини виділяти трьох чоловік, один з яких повинен залишатися для страхування тих, хто піднімається, і висунутої драбини від падіння. Якщо лінії радіомережі підвішені на опорах електроліній, то у разі знеструмлення об'єкта слід спочатку обрізати радіопровід, а потім провід електроліній;

- встановлення драбин до металевої покрівлі об'єкта робити тільки після знеструмлення об'єкта (будівлі).

4.12.1.8. Підйом чи спуск по висувній пожежній драбині допускається після того, як драбина надійно притулена до будівлі (споруди) та підтримується за тятиву нижнього коліна пожежником.

4.12.1.9. У разі висування драбини не на повну довжину її встановлення має проводитися так, щоб верхній край драбини знаходився вище верхньої опорної поверхні на відстані не менше 1 м від неї.

4.12.1.10. Під час пiдйому (спуску) по драбині слід дивитися перед собою, охоплюючи щаблі пальцями.