Складні випадки відмінювання іменників чоловічого роду іі відміни у родовому відмінку однини.

Залежність значення слова від флексії.

Родовий відмінок однини іменників чоловічого роду другої відміни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. В українській мові іменники чоловічого роду другої відміни у родовому відмінку однини мають закінчення -а, -я чи -у, -ю. У ряді іменників вибір закінчення суттєво впливає на значення слова. У той же час правила чинного правопису, що регламентують вибір правильного закінчення (їх наведено нижче), є доволі складними, заплутаними та розмитими.[1] Нерідко мовці та, насамперед, літературні редактори мусять звіряти правильне написання таких слів у родовому відмінку зорфографічним словником. Зміст [сховати]

· 1 Закінчення -а, -я

· 2 Закінчення -у, -ю

· 3 Вплив на значення слова

o 3.1 Слова, що вживаються з обома закінченнями

· 4 Примітки

· 5 Джерела та ресурси

[ред.]Закінчення -а, -я

Іменники чоловічого роду другої відміни у родовому відмінку однини приймають закінчення -а(я) (в залежності від групи іменника), коли вони мають значення:

№

Значення

Приклади

1Назви осіб, власні імена та прізвища, а також персоніфіковані предмети та явища

козака (особа), промовця, робітника, студента, тесляра, учителя; Андрія, Дмитра, Франка, Дорошенка; Вітра, Ліса, Мороза; тощо

2Назви тварин і дерев

ведмедя, вовка, дуба, кілка, коня, пса, ясеня

3Назви предметів та архітектурних деталей

гвинта, замка, малюнка, ножа, олівця, офорта; піджака, плаща, портфеля, стола (й столу); карниза, еркера, портика

4Назви населених пунктів та планет

Примітка. Але -у, -ю пишеться у складених назвах населених пунктів, другою частиною яких є іменник, що має звичайно в родовому відмінку закінчення -у: Давидового Броду, Зеленого Гаю, Красного Лиману, Кривого Рогу, Червоного Ставу, Широкого Яру тощо

Берліна, Голосієва, Житомира, Києва, Лондона, Луцька, Миргорода, Новгорода, Парижа, Святошина, Тернополя, Харкова; Марса, Меркурія, Урана, Юпітера

5Інші географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності -ов, -ів (-єв), -ин (-їн)

Див. також правило № 22

Дінця, Дністра, Іртиша, Колгуєва, Любичіва, Остра, Псла, Тетерева

6Назви мір довжини, ваги, часу тощо; назви грошових знаків; числові назви

гектара, грама, метра, місяця, процента, тижня; гроша, долара, карбованця, фунта стерлінгів, червінця; десятка, мільйона, мільярда

Винятки: віку, року

7Назви місяців і днів тижня

вівторка, жовтня, понеділка, травня

8Назви машин та їх деталей

автомобіля, дизеля, комбайна, мотора, поршня, трактора

9Терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини, а також українські за походженням суфіксальні слова-терміни

Див. також правила № 17 і 18

атома, катода, конуса, радіуса, ромба, сегмента, сектора, синуса, шківа тощо; відмінка, додатка, займенника, іменника, трикутника, чисельника, числівника

[ред.]Закінчення -у, -ю

Іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини приймають закінчення -у(ю) (в залежності від групи), коли вони мають значення:

№

Значення

Приклади

Речовини, маси, матеріали

азоту, асфальту, бальзаму, борщу, водню, воску, гасу, гіпсу, граніту, квасу, кваску, кисню, льоду, меду, медку, піску, пороху, сиру, спирту

Виняток: хліба

11Збірні поняття, а також назви сортів плодових дерев

альбому, ансамблю, архіву, атласу, батальйону, березняку, вишняку, гаю, гурту, загалу, капіталу, каравану, каталогу, кодексу, колективу, лісу, оркестру, парку, полку, пролетаріату, реманенту, рою, саду, сушняку, тексту, товару, тріумвірату, хору; сюди належать назви кущових і трав'янистих рослин: барвінку, бузку, буркуну, гороху, звіробою, молочаю, очерету, чагарнику, щавлю, ячменю; кальвілю, ренету, ренклоду

Виняток: вівса

12Назви будівель, споруд, приміщень та їх частин (крім назв архітектурних деталей)

будинку, вокзалу, ґанку, даху, заводу, залу, замку, каналу, коридору, магазину, мезоніну, метрополітену, молу, палацу, поверху, сараю, тину, універмагу, шинку

Винятки: (переважно з наголосом на закінченні) бліндажа, гаража, куреня, млина, хліва; обидва закінчення — -а (-я) та -у (-ю) приймають іменники: мосту й моста, паркану й паркана, плоту й плота

13Назви установ, закладів, організацій

архіву, інституту, клубу, комісаріату, комітету, радгоспу, університету, штабу

14Переважна більшість слів зі значенням місця, простору тощо, а також їх зменшені форми на -к

абзацу, валу, байраку, краю, лиману, лугу, майдану, полігону[2], рову, ручаю, світу, уривку, яру

Винятки: горба, хутора тощо; ліска, майданчика, ставка, ярка

15Явища природи

вихору, вогню, вітру, граду, грому, дощу, жару, землетрусу, інею, морозу, туману, урагану, холоду

16Назви почуттів

болю, гніву, жалю, страху

17Назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних і абстрактних понять

авралу, архіву, бігу, виду, винятку, галасу, голосу, грипу, дисонансу, догмату, екзамену, експорту, екскурсу, ідеалу, інтересу, канону, кашлю, клопоту, колоквіуму, конфлікту, крику, лету (льоту), ляпасу, мажору, міражу, мінімуму, модусу, моменту, принципу, прогресу, процесу, реалізму, регресу, рейсу, ремонту, ритму, роду, руху, сайту[3][4], світогляду, складу, сорту, спорту, способу, стиду, стогону, тифу, толку, характеру, хисту, ходу, шуму

Винятки: ривка, стрибка, стусана

18Терміни іншомовного походження, що означають фізичні або хімічні процеси, частину площі й т. ін., а також літературознавчі терміни

Див. також правило № 9

аналізу, електролізу, імпульсу, синтезу, стемінгу, ферменту; альманаху, епосу, жанру, журналу, міфу, нарису, образу, памфлету, реферату, роману, синтаксису, стилю, сюжету, фейлетону тощо

19Назви ігор, танців та абстрактних творів мистецтва (музичних, кінематографічних)

балету, вальсу, волейболу, джазу, краков'яку, мультику, пейнтболу, танку, танцю, тенісу, фільму, футболу, хокею

Винятки: вірша, гопака, козака (козачок)

20Більшість складних безсуфіксних слів (крім назв істот)

водогону, вододілу, водопроводу, живопису, живоплоту, манускрипту, родоводу, рукопису, суходолу, трубопроводу

Винятки: електровоза, пароплава

21Переважна більшість префіксальних іменників із різними значеннями (крім назв істот)

вибою, випадку, вислову, відбою, відгуку, заробітку, затору, запису, опіку, опуху, побуту, поштовху, прибутку, прикладу, проводу (дріт), розділу, сувою, усміху, успіху

Виняток: заголовка

22Назви річок, озер, гір, островів, півостровів, країн, областей, штатів і т. ін.

Див. також правило № 5

Амуру, Бугу, Гангу, Дунаю, Нігеру, Нілу, Рейну, Сейму, Хоролу; Байкалу, Ельтону, Мічигану, Світязю, Чаду; Евересту, Ельбрусу, Паміру, Уралу; Котліну, Кіпру, Криту, Родосу, Сахаліну, Каніну, Пелопоннесу; Алжиру, Афганістану, Казахстану, Єгипту, Іраку, Китаю; Донбасу, Ельзасу, Кавказу, Сибіру

[ред.]Вплив на значення слова

У ряді іменників чоловічого роду другої відміни зміна закінчення у родовому відмінку однини впливає на значення слова:

· Алжира (місто) — Алжиру (країна)

· алмаза (коштовний камінь) — алмазу (мінерал)

· акта (документ) — акту (дія)

· апарата (прилад) — апарату (установа)

· блока (у техніці) — блоку (політичне об'єднання)

· буряка (одиничне) — буряку (збірне)

· вала (деталь машини) — валу (насип)

· звука (термін в музиці та лінгвістиці) — звуку (слухове відчуття, механічні коливання)

· елемента (конкретне) — елементу (абстрактне)

· інструмента (одиничне) — інструменту (збірне)

· каменя (одиничне) — каменю (збірне)

· клина (предмет) — клину (просторове поняття)

· листопада (місяць) — листопаду (процес)

· Нью-Йорка (місто) — Нью-Йорку (штат)

· потяга (поїзд) — потягу (почуття)

· пояса (предмет) — поясу (просторове поняття)

· придатка (відтросток) — придатку (додаток)

· рахунка (документ) — рахунку (дія)

· телефона (апарат) — телефону (номер)

· терміна (слово) — терміну (строк)

· фактора (маклер) — фактору (чинник)

· шаблона (пристрій; креслення) — шаблону (зразок) тощо.

[ред.]Слова, що вживаються з обома закінченнями

Кілька слів української мови вживаються з обома закінченнями без впливу на значення (але із зміною наголосу):

· моста́ — мо́сту

· паркана́ — парка́ну

· плота́ — пло́ту

· стола́ — сто́лу (меблі)