Поняття синтаксичної норми. Порядок слів у професійному спілкуванні.

Синтаксичні норми сучасної української мови

1. Особливості творення синтаксичних конструкцій

Синтаксичні норми – це загальноприйняті правила побудови синтаксичних конструкцій, які вивчає синтаксис.

Основною одиницею синтаксису є речення як мінімальна комунікативна одиниця. За структурою речення поділяються на прості і складні (сполучникові та безсполучникові).

Використання синтаксичних конструкцій у діловому мовленні характеризується певними особливостями. Для документів властивий розповідний характер висловлювання. У них використовується прямий порядок розміщення членів речення, при якому підмет стоїть перед присудком, узгоджене означення перед означуваним словом, неузгоджене після означуваного слова, додаток після слів, від яких залежить, обставина в різних місцях речення залежно від значення, способу вираження, напр.: Спеціальний стаж іноді підтверджується показаннями свідків. У діловому стилі допускається розташування присудка перед підметом у словах автора, які розривають пряму мову або стоять після неї, а також у реченнях, на початку яких є обставинні слова, напр.: “У Володимирі-Волинському працює сьогодні біля 1200 підприємств”, – інформує міський голова Дмитро Петрович Кравчук; На території України діють норми безплатної видачі робітникам спеціального одягу.

Тексти офіційно-ділового стилю містять прості речення, часто складні з підрядними з’ясувальними, означальними, мети, умови. Прості й складні речення можуть ускладнюватися відокремленими, однорідними членами, вставними словами й виразами та ін. У реченнях вживаються пасивні структури з дієсловами на -ться, інфінітивні конструкції, наказові форми дієслів, безособові форми на -но, -то, словосполучення дієслівного типу, дієприкметникові, дієприслівникові звороти, пряма мова з метою посилання на прийняті закони, видані розпорядження, напр.: проект обговорюється, здійснити обмін, затверджено на засіданні, взяти на себе зобов’язання, зважаючи на відзначене, хочемо висловити думку; питання, розглянуте на зборах.

2. Сполучуваність слів. Вживання прийменників

Словосполучення – це поєднання двох або більше повнозначних слів синтаксичним зв’язком.

Між словами у словосполученні існують такі типи зв’язку: узгодження (головне слово узгоджується із залежним в роді, числі, відмінку, напр.: вирішене питання), керування (головне слово вимагає від залежного певної форми, напр.: наказ керівника), прилягання (головне слово сполучається із прислівником, дієприслівником або інфінітивом, напр.: завершувати пізно). Найбільш складними є словосполучення зі зв’язком керування, а особливо ті, які мають прийменники. Для уникнення помилок в побудові таких словосполучень слід пам’ятати, що після прикметників у вищому ступені порівняння вживаються прийменники від, за, сполучник ніж, напр.: дорожчий за золото; після прикметників багатий, скупий, хворий тощо перед іменником вживається прийменник на, напр.: бідний на знання; при числівниках 2, 3, 4 іменник стоїть у Н.в. мн., а при числівниках півтора, півтори – у Р.в. одн., напр.: чотири місяці, півтора дня, півтори години.

У багатьох випадках можлива синонімічна взаємозаміна безприйменникових словосполучень прийменниковими, одним словом і навпаки, напр.: книжкова крамниця, крамниця з книжками, книгарня. Для ділового стилю української мови характерні часто повторювані усталені словосполучення дієслівного типу, у яких вибір прийменників неможливий, напр.: витрати на, відрахування на, винагорода за, покладатися на, у відповідь на, у відповідності з, відповідно до, у зв’язку з, згідно з, на додаток до тощо.

За прийменниками в українській мові традиційно закріплені такі значення: просторове (в, у, на, з, над, перед, вздовж, при, до тощо), часове (за, у, до, о, через, над, з тощо), причинове (з, від, через, в силу, з нагоди, завдяки, всуперед тощо), мети (для, на, заради), порівняння (проти тощо). Для ділового мовлення важливим є правильне вживання прийменника по, особливо тоді, коли мова йде про переклад російських словосполучень українською мовою. Російські сполуки з прийменником по перекладаються в українській мові словосполученнями з прийменниками за, з, на, для, після, у, по та безприйменниковими, н-д: за свідченням, з ініціативи, на замовлення, для складання, після одержання, у справах, повідомити телефоном.

87.Складні випадки керування.

§ 1. СКЛАДНІ ВИПАДКИ КЕРУВАННЯ У СЛУЖБОВИХ ДОКУМЕНТАХ

Прочитайте текст і доведіть, чому не можна вносити зміни у стійкі словосполучення.

Ділові документи потребують максимальної стислості й точності передачі інформації. Будь-які відхилення від правил викладу змісту призводять до серйозних помилок. Особливо уважно потрібно ставитись до дієслів, що можуть керувати різними відмінками.

Найчастіше помиляються тоді, коли при дієсловах, які керують різними відмінками, вживають спільний додаток різної форми. Наприклад: повідомляти новини сесії Верховної Ради України, інформувати про новини Верховної Ради України.

Поширеними є помилки у стійких словосполученнях, викликані змінами окремих слів. Наприклад: Довести для відома всіх громадян (замість: довести до відома всіх громадян).

Особливо уважно слід ставитись до близьких за значенням слів, що потребують різних відмінкових форм. Наприклад: Наша земля багата на хліб. Наша земля славиться хлібом.

Не однакових відмінкових форм потребують одні й ті самі дієслова в російській та українській мовах. Наприклад: в українській мові — підготуватися до чогої у російській — подготовиться к чему!

При складаКні відповідних ділових документів треба звертати увагу і на відтювідні прийменники, особливо при використанні усталених словосполучень типу покладається на..., схильні до..., відрахування на... та ін.

Коли автори документа хочуть підкреслити напрям дії всередину, використовують прийменник у/в: летіти в літаку, зайти в зал.

Дуже складним є використання прийменників для, на. Щоб уникнути помилок, треба використовувати прийменник на, коли йдеться про сферу вживання. Наприклад:

Виділити кошти на підручники. Прийменник для вживають тоді, коли слід підкреслити мету дії. Наприклад: Виділити кошти для придбання підручників. Прийменник проти вживають у діловому мовленні при порівнянні. Наприклад: Кількість населення нашого міста збільшилась удвічі проти 1964 року.

Прийменники завдяки, всупереч потребують давального відмінка. Наприклад: Завдяки сумлінній праці, завдяки виконанню планів; всупереч прогнозам перевиконано плани.

При перекладі з російської мови треба бути уважними саме в роботі з усталеними прийменниковими конструкціями: ввести в состав — ввести до складу; по учебной работе — з навчальної роботи; по научной работе — з наукової роботи Керування у ділових паперах - один із способів поєднання слів, при якому слово вимагає конкретної відмінкової форми іншого слова - керує формою іншого слова. Труднощі (складні випадки) у правильному виборі відмінка: дієслівне, іменне, прикметникове.

Керування у ділових паперах - один із способів поєднання слів, при якому слово вимагає конкретної відмінкової форми іншого слова - керує формою іншого слова. Труднощі (складні випадки) у правильному виборі відмінка: дієслівне, іменне, прикметникове.

Складні випадки керування у ділових паперах

Керування /рос. управление/ - один із способів поєднання слів, при якому слово вимагає конкретної відмінкової форми іншого слова, тобто керує формою іншого слова. Наприклад, поширена в транспортному сервісі фраза "Оплачуйте за проїзд· не правильна тому, що дієслово оплачувати вимагає після себе знахідного відмінка без прийменника /оплатити, оплачувати проїзд, послуги, рахунок/. Однокореневе дієслово платити вимагає після себе знахідного відмінка з прийменником за /платити за проїзд, за проживання/. Очевидно, у наведеному прикладі змішані два синонімічних словосполучення: 1) платити за що, 2) оплачувати що.

Отже, труднощі /складні випадки/ у правильному виборі відмінка виникають тоді, коли:

а) слова-синоніми керують різними відмінками: повідомити + дав. відм. /директору/; інформувати + род. відм. /директора/;

б) змішують форми українського і російського словосполучень:

укр. дякувати + дав. відм. /Вам/,

рос. благодарить + винит. падеж /Вас/.

В українській мові /як і в російській/ найпоширенішим є дієслівне керування. Складаючи ділові папери, особливу увагу варто звернути на такі словосполучення:

вживати заходів, ліків

завдавати, завдати + род. відм. прикростей, шкоди

зазнавати, зазнати нападу, невдачі

запобігати, запобігти + дав. відм./аваріям, злочинам/

опанувати + знах. відм. /професію, предмет/

оволодіти + оруд. відм. /професією, майном/

бачити на власні очі

чути + на + знах. відм. на власні вуха

хворіти на ангіну

слабувати на очі

заперечувати + знах. відм. /участь, факти/

+ дав. відм. /командиру, йому/

ігнорувати + знах. відм. /пропозицію, погляді

додержувати /виконувати тиші, порядку

щось точно/ + род. відм.

додержуватися /бути прихиль- законів, курсу

ником ідей, керуватися ними/

наголошувати + на + дав. відм. /помилках, головному/,

читати англійською мовою

говорити + орудн.відм. українською мовою

повідомляти телефоном

їхати тролейбусом

Іменники, утворені від дієслів, теж можуть вимагати певних відмінків /іменне керування/:

опанування + род. відм. /дисципліни, курсу/

оволодіння + орудн. відм. /знаннями/

освоєння + род. відм. /спеціальності/

запобігання + дав. відм. /злочинним замахам/

попередження + род. відм. /незаконних дій/

Існують інші випадки іменного керування. Наприклад, іменник пам'ятник вимагає давального відмінка: пам'ятник Шевченкові /а не Шевченка/, Франкові, загиблим воїнам.

В українській мові є ряд прикметників, які теж керують формою іншого слова /прикметникове керування/:

хворий на грип

багатий + на + знах. відм. на iдеї

високий на зріст

характерний + для + род. відм. /для ситуації/

притаманний + дав. відм. /автору/

властивий + дав. відм. /професії, йому/

свідомий + род. відм. /свого значення, ролі/

Конкретної форми слова вимагають також прийменники прислівникового походження. Так, слова всупереч і завдяки вимагають давального відмінка: всупереч умовам, вимогам; завдяки клопотанню, узгодженості.

3апамятайте! Не можна змішувати синонімічні сполучення відповідно ДО, згідно з, які часто використовують у документах.