Оплата праці в тваринництві.

В галузі тваринництва особливо важливо правильно вирішувати питання про поєднання матеріальної заінтересованості окремого робітника і колективу в цілому в кінцевих результатах виробництва. Це зумовлено тим, що роботи по виробництву продукції тваринництва виконуються у відокремлених приміщеннях окремими робітниками або спеціалізованими групами робітників.

На відміну від рослинництва, де кінцевий розмір оплати визначається, як правило, за результатами виробництва, в тваринництві результати виробництва можуть бути обрахо­вані за місяць (період).

Поряд з оплатою за продукцію за результатами виробництва за місяць (період) застосовується і оплата за обслуговування голови худоби, за відпрацьований час і тому подібне з урахуванням специфіки тієї чи іншої галузі або вікової групи тварин.

Робочий процес в тваринництві ведеться безперервно, отже потрібні постійні підмінні робітники з відповідною оплатою праці.

Потрібно також враховувати надходження різних видів тваринницької продукції (молоко і приплід – від молочного стада; приріст і вовна – від овець і т.д.), щоб обґрунтовано розділяти фонд заробітної плати між цими видами продукції і встановлювати відповідні розцінки.

Річна норма виробництва продукції встановлюється з урахуванням норм закріплення тварин і птиці за робітником (групою робітників) і рівня продуктивності.

Норма закріплення тварин встановлюється за Типовими нормативами х урахуванням умов виробництва в господарстві і його підрозділах, а при застосуваннінових засобів механізації або нових способів організації праці –на основі фотохронометражних спостережень.

Оплата праці робітників тваринництва можна проводити за такими системами.

Робітникам, які працюють на умовах колективного (сімейного, особистого) підряду в галузях тваринництва, де продукція надходить і може бути оприбуткована лише по попередніх періодах чи один раз на рік (вирощування молодняку, худоба і птиці, відгодівля у вівчарстві та звірівництві) застосовують акордно-преміальну систему праці. При цьому протягом року чи періоду вирощування продукції заробітну плату робітникам (у вигляді авансу) виплачують за відпрацьований час, тобто за погодинною формою виходячи з встановлених погодинних ставок, або за догляд закріпленого поголів’я по розцінках за одну голову, розрахованих виходячи з відрядних тарифних ставок і норм обслуговування тварин; встановлених для даних конкретних груп, тобто за відрядною системою.

У галузях тваринництва, де продукція надходить протягом року (молоко, приплід, приріст живої маси, яйця) і заробіток робітника нараховується щомісяцяза одержану продукцію, застосовують відрядно-преміальну систему оплати праці.

Працю робітників тваринництва, які доглядають непродуктивну худобу і не включені до підрядних бригад (ланок), оплачують за відрядно-преміальною системою по розцінках за одну голову закріпленого поголів’я.

Тарифний фонд оплати для розрахунку розцінок за продукцію визначають, входячи із нормативної чисельності робітників, яка в свою чергу, розраховується та нормами обслуговування, по професійному складу тваринників і відповідних тарифних ставках.

В тарифний фонд оплати праці бригад (ланок) для розрахунку розцінок за продукцію включають оплату праці бригадира, його помічника (ланкового), а також (за згодою колективу) робітників, які виконують допоміжні роботи (слюсарі, майстри – наладчики, електромонтери, водії автомобілів, робітники кормоцехів тощо). Чисельність допоміжних робітників визначають у відповідності з нормативами, а їх оплату – за відповідними тарифними ставками.

В тих галузях тваринництва, де продукція надходить за періодом (у вівчарстві, на відгодівлі тощо) до розрахунків за продукцію колективом бригад (ланок) і окремим робітникам видають аванс.

Авансування робітників проводять погодинно за відпрацьований час за тарифними ставками при умові виконання всього обсягу робіт по догляду і обслуговуванню закріплених груп тварин і птиці. Конкретний порядок авансування визначає колектив бригади (ланки). При цьому розмір авансу може бути встановлений однаковим для всіх його членів або диференційованим в залежності від професії робітників та їх кваліфікації.

Підмінним робітникам в тваринництві виплачують 100 %, а постійним підмінним операторам (дояркам і свинаркам), які обслуговують маточне поголів’я – 110 % встановлених розцінок або середнього заробітку основних робітників.

Бригадирам, які не звільнені від основної роботи, за керівництво бригадою доплачують до 25 %, а ланковим і старшим робочим – до 15 % їхнього відрядного заробітку в залежності від обсягу і чисельності в бригаді (ланці).

В тих випадках коли за вини робітника надходження продукції в поточному місяці зменшується до розмірів, при яких заробіток буде менше тарифної ставки, йому виплачують 100 % відрядної тарифної ставки за відпрацьовані в цьому місяці дні.

Працю робітників, які безпосередньо зайняті на обслуговуванні бруцельозної худоби і хворих ящуром тварин, оплачують за тарифними ставками, підвищеними на 15 %.

Оплату праці робітників, які обслуговують худобу на відгінних пасовищах, проводять за тарифними ставками, підвищеними на 40 %.

Працю слюсарів-наладчиків по технічному обслуговуванню механізмів на тваринницьких фермах (доїльні агрегати, автопоїлка, водокачки, механізми для кормоприготування та видалення гною) оплачують за фактично відпрацьований час за IV розрядом тарифних ставок ремонтних майстерень з нормативними умовами праці.

Оплату праці робітників, які обслуговують водогрійні і парові котли, а також кормозапарники на тваринницьких фермах, проводять за тарифними ставками робітників ремонтних майстерень для робіт з важкими умовами праці, а працю робітників, які обслуговують побутові печі – як опалювання, за сіткою тарифних ставок для механізованих робіт.

За якісне і своєчасне виконання найважливіших робіт у сільськогосподарських підприємствах встановлюють додаткову оплату праці (премії), як правило за такими показниками: підвищення продуктивності худоби і птиці, збереження закріпленого поголів’я, збільшення виходу молодняку, підвищення якості тваринницької продукції.

Загальний розмір додаткової оплати праці робітника за рік не повинен перевищувати його місячного заробітку. Конкретні показники, умови і розміри додаткової оплати по окремих групах тварин, бригадах (ланках) встановлюють Положення про оплату праці робітників даного господарства, яке затверджується керівником підприємства за погодженням з комітетом профспілки.

Типовим положенням про оплату праці робітників сільськогосподарських підприємств для робітників тваринництва за основні результати роботи встановлені такі показники преміювання: за економію прямих затрат – 70 % одержаної економії. При цьому враховують прямі витрати, які безпосередньо залежать від колективу бригади чи ланки (норми, електро- теплоенергії, інші матеріали, крім палива і мастильних матеріалів, заробітна плата). Економію кормів розраховують у кормових одиницях на центнер продукції.

При перевищення прямих витрат з вини колективу бригади (ланки) їх відшкодовують повістю або частково за рахунок коштів, передбачених на оплату праці і преміювання підрозділу.

Найбільш стимулюючу роль відіграє преміювання за приріст виробництва продукції порівняно з середньорічним рівнем досягнутим за попередній – 3-5 років, за перевиконання норми виробництва продукції, зростання продуктивності тварин і птиці, підвищення продуктивності праці.

При встановленні показників преміювання їх кількість не повинна перевищувати 2-3 показники для конкретної бригади (ланки) чи окремого робітника.

Діюче положення передбачає максимальні розміри виплати премій робітникам за основні результати роботи по показниках, розроблених у господарстві, у розмірі п’яти місячних заробітків у розрахунку на рік, а по результатах роботи за квартал – 1,25 місячного заробітку. При роботі неповний рік (квартал) премію нараховують пропорційно до відпрацьованого часу.

Крім вказаних премія, тваринники молочнотоварних ферм можуть одержувати премії за здачу молока і сорту і за охолоджене молоко і сорту (з температурою на момент приймання не вище 10 градусів).

За збирання пуху, пір'я, щетини і кінського волосу виплачують винагороду в розмірі 50 % вартості зібраного і проданого заготівельними організаціями пуху, пір'я, щетини і кінського волосу. Робітникам, які безпосередньо обслуговують худобу і збирають вовну-линьку (конюхи, доярки, оператори скотаріта ін.), виплачують до 100 % вартості зібраної і зданої державі вовни-линьки.

Вищезазначені виплати не можуть перевищувати 60 % річного заробіткуробітника по відповідному виду тваринницької продукції.

Загальний же розмір всіх видів премій на одного робітника, включаючи вказані додаткові виплати, не повинен перевищувати його основного річного заробітку, нарахованого по роз­цінках за продукцію.

Розцінки за продукцію розраховують об’єднанням тарифного фонду, заробітної плати, доплати за продукцію, додаткової оплати (премії) за підвищенням продуктивності, збереження худоби і птиці, збільшення виходу молодняку і підвищення якості тваринницької продукції, а також премії за основні результати роботи по показниках, затверджених Положенням про оплату праці робітників даного господарства.

Розглянемо порядок розрахунку розцінок за продукцію для операторів машинного доїння. На фермі господарства встановлена технічно обґрунтована норма обслуговування – 50 корів.

Планом, затвердженим для ферми, передбачено надоїти від кожної корови 3600 кг молока при жирності 3,6 % і отримати 90 телят на 100 корів. В цілому по області середній надій молока на корову становить 2400 кг на рік.

Виходячи з даної норми обслуговування (50 корів), надою молока і виходу телят, для оператора машинного доїння встановлена річна норма виробництва продукції отримати молока – 1800 ц і 45 голів телят.

Робота оператора машинного доїння за умовами господарства віднесена до IV розряду. Річний тарифний фонд заробітної плати дорівнює 1697,25 грн. (4,65 * 365 днів).

Оплату праці оператора машинного доїння в господарстві прийнято здійснювати тальки за продукцію: молоко і приплід. Для розрахунку розцінок за продукцію тарифний фонд заробітної плати збільшується на 40 грн. і складає 2376,15 грн. (1697,25 * 0,4 + 1697,25). В господарстві вирішено 90 % цієї суми виплачувати за молоко, а 10 % – за приплід.

Для розрахунку розцінок за молоко річну норму виробництва продукції на робітника слід зменшити на кількість молока, яке буде надоєне іншими робітниками в пологовому відділені. В даному прикладі умовно прийнято, що в пологовому відділені буде надоєне 80 ц, а безпосередньо оператором машинного доїння – 1720 ц (1800 – 80).

Розцінка за центнер молока складає 1,24 грн. (2376,15 * 0,90 / 1720 ц). Таким чином за молоко, надоєне по групі корів, буде виплачено 2132,80 грн. (1,24 * 1720), а сума річного фонду заробітної плати, яка залишилася 243,55 грн. (2376,15 грн. – 2132,80 грн.) – за приплід. Розцінка за одну голову приплоду буде дорівнювати 2,70 грн. (243,55 / 90 телят).

Такий порядок розрахунку розцінок всиновлюється в господарствах з рівномірним надходженням продукції на протязі року.

Оплата праці скотарів здійснюється за ті ж показники, що і операторів машинного доїння, з тією лише різницею, що показники для розрахунку розцінок встановлюються не на кожного скотаря, а на групу скотарів, яка обслуговує гурт корів.

Для робітників, які зайняті обслуговуванням телят молочного і після молочного періоду, ремонтного молодняку ВРХ, а також на нагулі, розцінку доцільно встановлювати за центнер приросту, отриманого від закріпленої групи.