Припинення патронату над дітьми.

Зазвичай патронат припиняється з припиненням строку його дії, тобто досягненням дитиною повноліття. Між тим, відносини, що існують між патронатним вихователем і дитиною, можуть бути припинені достроково у наступних випадках:

-смерті патронатного вихователя або смерті дитини. Між тим, якщо дитині було добре в сім'ї патронатного вихователя і вона бажає залишитися в ній, а члени сім'ї погоджу­ються з цим, треба виходити з того, що саме один із членів цієї сім'ї має перевагу перед іншими фізичними особами стати патро­натним вихователем;

-появи батьків дитини і передачі їм дитини;

-відмови від договору патронатного вихователя або дитини,яка досягла чотирнадцяти років. У цьому випадку незалежно від того, хто звернувся з проханням розірвати договір, до призначен­ня дитині нового вихователя або передачі дитини іншій особі, на­вчальному закладові, закладові охорони здоров'я або соціального захисту вихователь, який відмовився від договору, зобов'язаний
піклуватися про дитину;

-згоди сторін;

-за позовом органу опіки та піклування на підставі рішеннясуду у разі невиконання вихователем своїх обов'язків.

 

68. Прийомна сім'я: поняття та підстави створення.

Прийомна сім'я - сім'я, яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.(ст.256-1 СКУ). У разі утворення прийомної сім'ї прийомні батьки беруть за плату прийомних дітей на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов(фіксуються у висновку про можливість утворення прийомної сім'ї). Висновок є одним з основних документів, які разом з відповідною заявою кандидати у прийомні батьки мають подати до районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації або до виконавчого комітету міської ради. Прийомними батьками вважаються подружжя або особа, яка не перебуває у шлюбі, що беруть для спільного проживання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Прийомні батьки несуть обов'язки з виховання та розвитку дітей, які нічим не відрізняються від обов'язків, що мають звичайні (рідні) батьки.
Прийомними батьками не можуть бути особи:визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;звільнені від повноважень опікуна, піклувальника в разі невиконання покладених на них обов'язків;поведінка та інтереси яких суперечать інтересам прийомної дитини;які за станом здоров'я не можуть виконувати обов'язки щодо виховання дітей;які проживають на спільній житловій площі з членами сім'ї, що мають розлади здоров'я, які можуть негативно вплинути на здоров'я прийомної дитини; особи, що не пройшли курс підготовки потенційних кандидатів у прийомні батьки.
Прийомні батьки є законними представниками прийомних дітей і діють без спеціальних на те повноважень як опікуни або піклувальники (залежно від віку дитини).Якщо кандидатами у прийомні батьки є сім'я (чоловік і жінка), то така сім'я повинна перебувати у зареєстрованому шлюбі. Крім того, для прийняття рішення про створення прийомної сім'ї кандидатам у прийомні батьки доведеться ще подати висновок служби у справах дітей про можливість утворення прийомної сім'ї за результатами проходження курсу підготовки.
На підставі рішення про утворення прийомної сім'ї між прийомними батьками та органом, який прийняв відповідне рішення, укладається "Договір про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім'ї". Контроль за виконанням договору, а також за умовами проживання і виховання прийомних дітей мають здійснювати відповідні місцеві служби у справах дітей, а також органи опіки та піклування. За прийомними дітьми зберігаються раніше призначені аліменти, пенсія, інші види державної допомоги. Суми коштів, що належать прийомним дітям як пенсія, аліменти, інші види державної
допомоги, переходять у розпорядження прийомних батьків і витрачаються ними на утримання прийомних дітей. Прийомні діти мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, якщо це не суперечить їх інтересам і не заборонено рішенням суду. Фінансування прийомних сімей здійснюється за рахунок державного бюджету. Розмір щомісячної державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку.

69. Дитячий будинок сімейного типу:поняття та підстави створення.

Дитячий будинок сімейного типу – окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.Загальна к-ть дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних дітей. Рішення про створення дитячого будинку сімейного типу приймається держадміністрацією, виконавчим комітетом міської ради на підставі заяви осіб або особи, які виявили бажання створити такий будинок, з урахуванням результатів навчання, подання відповідного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді і висновку служби у справах дітей про наявність умов для його створення. До дитячого будинку сімейного типу влаштовуються діти, які мають визначений статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Батьками-вихователями можуть бути повнолітні та працездатні особи. Вони в обов’язковому порядку мають пройти навчання, організоване обласними центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо, за спеціальною програмою. Коли хоча б один із них не пройшов курс підготовки, визнаний в установленому порядку недієздатною або обмежено дієздатним, позбавлений батьківських прав, чи це колишній опікун(піклувальник, усиновитель),позбавлений відповідних повноважень за неналежне виконання покладених на нього обов’язків, то Він не отримає дозволу на створення дитячого будинку сімейного типу. Не можуть бути прийомними батьками особи, які були засуджені за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності… Влаштування дітей розраховано так, щоб до досягнення батьками пенсійного віку дитина могла стати повнолітньою. Вихованці мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, якщо це не суперечить їх інтересам і не заборонено рішенням суду.Батьки-вихователі несуть відповідальність за життя, здоров’я, фізичний і психічний розвиток вихованців. Вони є законними представниками вихованців у всіх органах, установах та організаціях без спеціальних на те повноважень. Орган, що ухвалив рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, позачергово надає батькам-вихователям індивідуальний житловий будинок або багатокімнатну квартиру, у разі наявності. За згодою сторін угоди дитячому будинку сімейного типу може надаватися у користування земельна ділянка для ведення садівництва та городництва поблизу, де розташований будинок, а також транспортний засіб. Фінансування дитячого відбувається з державного бюджету.Розмір державної соціальної допомоги становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку.За вихованцями зберігаються раніше призначені аліменти, пенсія, інші види державної допомоги.Суми цих коштів переходять у розпорядження батьків-вихователів і витрачаються на утримання вихованців. Діти-вихованці перебувають у дитячому будинку сімейного типу до досягнення ними повноліття (18 років), а в разі продовження навчання – до 23 років або до закінчення ними відповідного навчального закладу. Виплата державної соціальної допомоги здійснюється впродовж всього періоду проживання дитини в дитячому будинку сімейного типу.Контроль за умовами проживання вихованців здійснюють органи опіки та піклування і служби у справах дітей відповідних держадміністрацій, виконавчих комітетів міських рад. Раз на рік служба у справах дітей за місцем знаходження дитячого будинку сімейного типу готує звіт про стан виховання, утримання і розвитку дітей в дитячому будинку сімейного типу.