Добровільний порядок надання утримання

У добровільному порядку утримання може надаватися в таких випадках:

1) в натуральній чи грошовій формі за згодою сторін без оформлення жодних документів безпосередню одержувачу утри­мання;

1) подання заяви платником за місцем роботи, виплати пенсії, стипендії;

2) укладення договору про утримання.

Відповідно до статті 187 СК один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Така заява може бути ним відкликана. На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються не пізніше триденного стро­ку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії. На підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відра­хуванню на підставі заяви та виконавчи документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії, а також, якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.

Договір про надання утримання.

Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, в якому визначити розмір та строки їх виплати (стаття 189 СК Укра­їни). Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені законом. Сторонами договору є батьки, але одержувачем аліментів є дитина.За своєю правовою природою цей договір є безоплатним (одна сторона зобов'язується надавати утримання другій стороні без відповідного зустрічного представлення), односторонньо зобов'язуючим (одна сторона має обов'язок надавати утриман­ня, а інша — право його вимагати), консенсуальним (вважаєть­ся укладеним з моменту досягнення сторонами згоди по всіх істотних умовах у встановленій законом формі). Договір про надання утримання (сплату аліментів) укладається в письмовій формі та нотаріально посвідчується.

Досить спрощено законодавцем охарактеризовано умови такої домовленості, наприклад, щодо дітей, як такі, що не мо­жуть порушувати права дитини, встановлені цим кодексом. Кошти на утримання за домовленістю сторін можуть сплачуватися у відсо­тках до заробітку чи інших доходів платника, у твердій грошовій сумі із відповідною індексацією, винятково в грошовій формі, чи в грошовій формі у поєднанні з натуральною (систематичне забезпечення продуктами. одягом, житлом, іншим майном). Грошові виплати частково могли б бути замінені виконанням робіт, наданням послуг. За погодженням між сторонами може бути вирішено питання і про періодичність виплат: щомісяця, двічі на місяць, квартал, щотижня, інші варіанти. Серед умов такого договору доцільно також узгодити і порядок покриття додаткових витрат на утримання дитини, пов'язаних, наприклад, із лікуванням, розвитком певних здібностей, оплатою навчання, іншим.

У договорі про утримання (сплату аліментів) може буги встановлено строк його дії в цілому, або окремих його умов. В разі невизначеності строку ця домовленість діятиме до до­сягнення дитиною 18 років, щодо подружжя, інших суб'єктів - на строк існування обставин, визначених в домовленості. Крім строків, можна визначити інші обставини, за наявності яких ця домовленість почне діяти або припиниться. Можливим у договорі є також вирішення питання щодо форм відповідаль­ності платника аліментів і встановлення, крім відшкодування збитків, певного виду неустойки в разі несплати чи прострочки виконання ним свого обов'язку.

В разі невиконання платником свого обов'язку за догово­ром стягнення аліментів здійснюється на підставі виконавчого напису нотаріуса органом державної виконавчої служби (абзац З пункту 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

48. Примусовий порядок сплати аліментів. За відсутності домовленості між сторонами щодо надання утримання зобов'язаними особами добровільно аліменти стягують в судовому порядку. Позови до фізичної особи пред'являються в суд за місцем її проживання (частина 1 статті 109 ЦПІ< України), однак, позови про стягнення аліментів можуть пред'являтися також за місцем проживання позивача (частина 1 статті 110 ЦПІ< України). Аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви (пред'явлення позову). Якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати, суд, залежно від обставин справи, може постановити рішення про стягнення аліментів на утримання одного із подрркжя за ми­нулий час, але не більш як за один рік (стаття 79 СК України). Аліменти за минулий час на утримання дитини можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки (стаття 191 СК України).За рішенням суду кошти на утримання (аліменти) при­суджуються у частці від доходу платника і (або) у твердій грошовій сумі.Щодо утримання батьками дітей за загальним правилом розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька. Якщо стягуються аліменти на двох і більше ді­тей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення пов­ноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття (стаття 183 СК України). Частиною 2 статті 182 СК України встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж ЗО відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, коли розмір аліментів визначається у твердій грошовій сумі. Такий підхід застосовуєть­ся судом за заявою платника або одержувача у випадках, коли платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обста­вин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше ЗО відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначе­ним розміром аліментів і зазначеним мінімальним розміром аліментів на дитину.

Розмір аліментів

При визначенні розміру аліментів, які сплачуються батьками на утримання дітей, повнолітніх дочок (синів), суд на підставі ст. 182, 200 СК, враховує такі обставини:

1) стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка має право на утримання;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника алі­ментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацез­датних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів на дитину, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменше­но або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них. Роз­мір аліментів може бути зменшено, якщо дитина перебуває на утриманні держави, територіальної громади або юридичної особи, за заявою батьків, уповноваженого територіальної гро­мади, юридичної особи, на утриманні якої перебуває дитина, та за згодою органу опіки і піклування (стаття 192 СК України). Аналогічний підхід застосовується і щодо утримання батьками своїх повнолітніх дочок, синів.

Суд враховує матеріальний та сімейний стан сторін при визначенні розміру аліментів на утримання батьків повноліт­німи синами, дочками (частина 1 статті 205 СК України), а також на утримання іншими членами сім'ї та родичами дітей і непрацездатних повнолітніх осіб (частина 1 статті 272 СК України).

Зміна матеріального і (або) сімейного стану платника чи одержувача може бути підставою для зміни розміру аліментів щодо утримання одного з подружжя (частина 3 статті 80 СІ< України), іншими членами сім'ї та родичами дітей і непраце­здатних повнолітніх осіб (стаття 273 СК України). За наявності зазначених та інших обставин, що мають істотне значення суд може звільнити від сплати аліментів інших членів сім'ї та ро­дичів на користь дітей та непрацездатних повнолітніх осіб.

Незалежно від сплати аліментів батьки зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особли­вими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покри­ватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно (стаття 175 СК України).