Аналіз позакласного виховного заходу

Дата проведення: 12. 03. 2016

Група: №П28С

Професія: «Оператор комп’ютерного набору, обліковець з реєстрації бухгалтерських даних»

Кількість присутніх учнів: 15

Організатор та викладач: Шарамова Л. І.

Тема: « Здоров’я потрібно цінити. Шкідливі звички – паління, алкоголізм, наркоманія. »

Навчальна мета: Продовжувати формувати в учнів уявлення про корисні та шкідливі звички і їх вплив на здоров'я; розвивати правильні погляди на життя і вміння дотримуватися принципової позиції щодо власного здоров'я; виховувати хороші звички, які сприяють зміцненню здоров'я; спонукати дітей до роздумів: вибір залежить від тебе самого.Донести до учнів важливість теми виховної години, наголосити на головних моментах та аспектах даної теми в житті кожної людини.

Виховна мета: Донести до учнів важливість теми виховної години, наголосити на головних моментах та аспектах даної теми в житті кожної людини.

Розвиваюча мета: Розвити в кожному учневі розуміння того як потрібно цінити здоров’я.

Хід заходу

Бесіду проводила класний керівник, майстер в/н, місцем проведення була аудиторія. Класний керівник групи заздалегідь запропонувала учням підготувати доповіді по даній темі.

Виховний захід розпочався своєчасно.

Свою розповідь класний керівник розпочала з вступного слова. Запитала учнів, «Що таке здоров’я?». В ході бесіди класний керівник використовувала свій план-конспект виховного заходу, а також презентацію на дану тему.

Класний керівник запитувала учнів, які вони знають шкідливі звички.Учнів зацікавила дана тема, вони брали активну участь в постановці запитань та висловлювали свої власні думки.Розпочали виховний захід у вигляді бесіди, а продовжили і закінчували її у вигляді дискусії.Учні були активними і мали змогу висловлювати власні думки та ставити питання.

Класний керівник розповіла учням про шкідливі звички більш детально, розповіла про їх негативний вплив на здоров’я.

Роблячи висновок, я можу сказати, що учнів дуже зацікавила тема виховного заходу, зробили висновки, і, на мою думку, покращили свої знання з даної теми та усвідомили як потрібно ставитися до свого здоров’я. В кінцівиховного заходукласним керівником були наведені прислів’я та приказки, стосовно теми заходу.

Тема бесіди була актуальною. Протягом заходу порушень дисципліни не було. Все було проведено на високому рівні, учні отримали хороші знання. Як висновок можу сказати, що мета була досягнута.

Аналіз позакласного виховного заходу

Дата проведення: 17.03.2016 р.

Група: №П27С

Професія: «Оператор комп’ютерного набору, обліковець з реєстрації бухгалтерських даних»

Кількість присутніх учнів: 16

Організатор та викладач: Шарамова Л. І.

Тема: «Україна моя батьківщина»

Навчальна мета: Формування громадянської позиції в учнів, розуміння особистої причетності до всіх подій, які відбуваються в Україні.

Розвиваюча мета: Сформувати в кожному учневі почуття відповідальності за свою державу.

Хід заходу

Бесіду проводила класний керівник, майстер в/н, місцем проведення була аудиторія. Класний керівник групи заздалегідь запропонувала учням за їх власним бажанням підготувати доповіді по даній темі.

Виховний захід розпочався своєчасно.

Свою розповідь класний керівник розпочала з вступного слова про нелегкі часи в Україні. В ході бесіди класний керівник використовувала свій план-конспект виховного заходу, а також презентацію на дану тему.

Учнів зацікавила дана тема, вони брали активну участь в постановці запитань та висловлювали свої власні думки.Учні були активними і мали змогу висловлювати власні думки та ставити питання.Зміст відповідав віковим особливостям, були підібрані завдання середньої та вищої складності.

Тема була досить актуальною. Зміст досить вдало був охарактеризований, логічно підібраний та послідовно проведений. Питання були підібрані вдало.

Учні самі оцінили свою діяльність під час проведення виховного заходу на всіх етапах. Оцінки були задовільні.
Діти добре постарались при підготовці матеріалу для проведення виховного заходу;Виховна мета була досягнута, виховний захід краще закріпив знання учнів та закріпив взаємостосунки. Були присутні незначні помилки в проведенні,але вони були не суттєві.
Висновок: Виховний захід був проведений на належному рівні. Всі цілі та мета були досягнуті.

План-конспект

Відкритого позакласного виховного заходу

Тема: «Ми нація єдина, твої ми діти, Україно!»

Дата проведення: 31.03.2016 р.

Місце проведення: аудиторія.

Навчальна мета:

- розширити знання учнів про фрагменти з історії України;

- донести до учнів необхідність збереження культурної спадщини Батьківщини;

- донести важливість збереження патріотичного духу у кожного громадянина,виховувати культуру взаємовідносин між людьми у щоденному житті, повагу до традицій і звичаїв;

Розвиваюча мета: Сприяти розвитку пізнавального інтересу.

Виховна мета: Виховувати почуття патріотизму та національної гідності, любов до рідного краю.

Хід виховного заходу

Звучить гімн України.

Ми раді вітати Вас у цій аудиторії. Сьогодні у нас незвичайний захід. Ми зібралися тут, щоб краще пізнати нашу Батьківщину.

Тема сьогоднішньої виховної години – «Ми нація єдина, твої ми діти, Україно!». Хочемо розпочати наш захід наступними рядками про Україну.

Моя Україна
На світі багато чудових країн,
Мені наймиліша, найкраща країна,
Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,
Безсмертна моя Україна.

Ти з давніх віків непокірна була
І волю свою боронила невпинно.
Нарешті збулося - її здобула
Звитяжна моя Україна.

На землях твоїх неозорих степів
Живе працьовита і чесна родина,
Хвилюється колосом стиглих хлібів
Моя золота Україна.

В садах і дібровах в вечірні часи
Чарує нас пісня дзвінка солов'їна
І чути співочі дівчат голоси, -
Пісенна моя Україна.

Тепер ще не легко живеться тобі,
Є в тому, мабуть, особлива причина.
Та все подолає в тяжкій боротьбі
Незламна моя Україна.

Квітуй, мов калина, на плесами вод,
Будь в дружбі і праці міцна та єдина.
Хай буде щасливим твій вільний народ,
Прекрасна моя Україно!

У духовному й політичному житті кожного народу є визначні події й роки, які назавжди входять в його історію, свідомість, визначають характер буття, місце і роль країни у світі.

Ми свідки історії, історія – це ми…

Події в Україні починаючи з листопада минулого року тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Ми живемо у непростий час – час змін.

Революція, яка відбулася нещодавно у Києві, довела, що український народ єдиний. Тепер маємо і в нашій історії такі події, що перед усім світом засвідчили прагнення українського народу до вільного, щасливого життя.

Але, як це не сумно говорити, жодна революція не проходить мирним шляхом – без жертв. Жертви завжди є з обох сторін. Ми хочемо, щоб кожен громадянин України згадав, за що він любить свою країну, свою рідну землю. І кожен усвідомив за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвували своїм життям «Небесна сотня».

(Демонстрація відеокліпу гурту «Вітер знає» «Небесна сотня»)

Вшануємо їх пам'ять хвилиною мовчання.

Навіть ті, хто ніколи не чув про існування України, або був лише знайомий з назвою нашої країни, скажуть: «Аааа! Так я знаю Україну!». Чим же особлива наша Батьківщина? Що так звеличує її серед інших країн світу?

Україна — це отча земля, рiдний край, де ми народилися. Столиця України – Київ. Широкi i чарiвнi простори, прекраснi села i мiста. Могутньо котить до Чорного моря сивi хвилi найбiльша рiчка України — Днiпро. Буйною зеленню шумлять на його берегах сади, лiси. Золотистим морем розливається безкраїми нивами жито-пшениця. Погляньте на карту України. На нiй позначено кордони української землi. На півдні нашу державу омивають теплі моря – Чорне й Азовське, є в нас гори – Карпатські й Кримські.

Простір землі, заселений українським народом великий. Щоб його перетнути, потрібно пішки йти із заходу на схід 90 днів, долаючи щодня по 30 км. Про етапи становлення України, її історію вам розкаже учень-історикознавець.

(Пісня «Запрошу на Україну»)

Віддавна на території України існували держави скіфів, сарматів, готів та інших народів, але відправним пунктів української державності і культури вважається Київська Русь 9-13 століття.

Формування новітньої нації припало на часи визвольної війни 1648-1657 років під проводом Богдана Хмельницького проти Речі Посполитої. Результатом війни стало заснування в України козацької держави – Війська Запорозького.

У 18 столітті козацька автономія була ліквідована Російським царатом. Під час української революції початку 20 століття постало декілька національних держав: Українська Народна Республіка, Українська Держава, Західно-Українська Народна Республіка, Кубанська народна республіка.

У 1919 році відбулося возз’єднання українських земель, проголошено Акт злуки. У 1922 році Українська республіка ввійшла до складу Радянського союзу. Сучасна держава Україна утворилась в результаті розпаду Радянського союзу 1 грудня 1991 року.

Україна – унітарна держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають статусу державних утворень і не володіють суверенними правами.

Вона складається з 24 областей та автономної республіки Крим.

Поняття Батьківщини росте разом з вами, збагачується новим, усе глибшим змістом. Нещодавно для вас обмежувалось рідною хатою, де вперше пізнали любов та опіку мами і тата, ласку бабусі, мудрість дідуся, тепло родини. Проминуло раннє дитинство — і вже стежинка від хати повела вас до школи. Саме тут відкрили для себе, що ви не просто діти своїх батьків, а ще й українці, а Батьківщина наша — Україна, велика і прекрасна.

Україна — одна з найбільших держав Європи. За офіційною статистикою на 1 січня 2014 року в Україні проживає 45,5 мільйонів осіб. За цим показником Україна займає 29 місце у світі. Оскільки це велика країна, то живуть у нiй люди різних національностей, загалом понад 100 націй.

(Демонстрація відеокліпу «Гімн України у виконанні 14 національностей, що проживають на території України»)

Мова відіграє важливу роль не лише у становленні націй, але й у житті кожної людини, адже слова мають свою енергетику, а отже – чинять вплив на нас із вами. Вчені давно дійшли висновку, що найкращі рослинні продукти для людини – ті, які виросли у її країні. Таку їжу людський організм засвоює значно краще, аніж закордонну. Те саме можна й сказати про мову, а детальніше про цікавинки розповість група учнів-лінгвістів.

Український народ має давню історію, він витворив оригінальну й неповторну культуру, відому всьому світові.

Однак найголовнішою ознакою, що дає йому право називатися нацією, є мова – його найбільша духовна цінність. Це найдорожчий скарб, переданий українцям сотнями поколінь, виплеканий у давньому переказі, у народній пісні, у влучній приказці. Пригадаймо слова Панаса Мирного: «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, і розум, і досвід.» народ без мови не існує, отже плекаючи рідну мову, ми зберігаємо душу свого народу.»

Від покоління до покоління, долаючи численні перешкоди українці розвивали народну і літературні мови. Адже вільне творче слово – це душа народу. Якщо внароду відібрати його мову, він зникне, втративши культуру та історію. Ось як про це свого часу сказала Ліна Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирають мову».

Українська пісня — це частина духовного життя народу і вона не залишає його ні в радості, ні в смутку, крок у крок слідує за ним від дитинства до старості. З піснею на вустах він не тільки відзначає свята, не тільки прикрашає народні обряди, а й також славить свої перемоги над ворогом.

(Пісня «Як у нас на Україні»)

Слава країни – це не лише її територія, мова, природні багатства, а головне – люди, які своїми здобутками прославляють країну на весь світ. Слід згадати найвидатніших з поміж тих, чиї імена назавжди увійшли в історичну пам'ять, у душу народу українського: Тарас Григорович Шевченко, Григорій Сковорода, Микола Лисенко, Михайло Грушевський, Борис Патон, Микола Амосов

Відомі українські спортсмени:Сергій Бубка (стрибки з жердиною) і Лілія Подкопаєва (спортивна гімнастика) із Донецька, Оксана Баюл (фігурне катання) із Дніпропетровська, Яна Клочкова (плавання) із Сімферополя, Олег Блохін і Андрій Шевченко (футбол), Ірина Дерюгіна і Анна Бессонова (Київ) (художня гімнастика).

Україна славиться не тільки видатними постатями, а і неповторним культурним різноманіттям. Про особливості українських ремесел Вам розповість група учнів-культурознавців.

У кожного народу є свої національні здобутки. Вишивка, будучи, мабуть, одним з найдавніших способів оздоблення, нітрохи не втратила своєї чарівної привабливості і актуальності сьогодні. Придивіться уважніше і Ви побачите вишиванку хрестиком в інтер'єрі, вишиті сорочки часто можна побачити в гардеробах відомих акторів, телеведучих, спортсменів.

Вважається, що основне призначення вишивки — прикрашання одягу та насправді вишивка несла і несе більш окультний характер. Вишивки — це в першу чергу обереги від усього поганого, а саме: від блискавки, від бездітності, від неврожайності, від нещастя та інших чар зловмисних людей. Розміщення вишивки було невипадковим. Наприклад, в одязі орнамент розташовувався там, де відкривався доступ до тіла, а саме — в низах рукавів, на горловині або комірі, подолі одягу. Кожен колір несе своє значення, кожна фігура у вишивці усе несе своє значення, свою ауру, свою енергетику.

Разом із вишиваними рушниками, сорочками писанка є однією з найдавніших галузок нашого народного ужиткового мистецтва. Чудові, чарівні, прекрасні – такими епітетами нагороджують шанувальники оригінальні зразки народного мініатюрного розпису писанки.

Майстерність художнього вивершення української писанки, багатство сюжетних і орнаментально-декоративних композицій, неповторність кольорових гам – усе це поєднує давнє, традиційне і вічно молоде рукодільництво, котре не поступається перед знаменитими китайськими та японськими малярськими мініатюрами.

(Пісня «Лише у нас на Україні»)

Україна багатонаціональна, багатомовна, але Україна єдина. Пам’ятаємо, не забуваємо і цінуємо нашу Батьківщину.

Збережемо наш патріотизм, віру та силу духу для наступних поколінь.

План-конспект