ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Отже, сьогодні ми будемо знайомитися з темою «Створення нумерованих і маркерованих списків. Властивості зображень, настроювання їх властивостей.». Запишіть до вашого робочого зошита сьогоднішнє число, класна робота, тема уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Створення нумерованих і маркерованих списків.

Особливим видом форматування абзаців є оформлення їх у вигляді списків.Списками можуть подаватися переліки об’єктів, описи порядку дій тощо.

У текстовому процесорі Word 2003 можна створювати списки трьох типів:

Маркерований, у якому кожний абзац на початку позначається деяким спеціальним символом (маркером). Приклади оформлення:

Пори року:

​ ·Зима

​ ·Весна

​ ·Літо

​ ·Осінь

Пори року:

​ vЗима

​ vВесна

​ vЛіто

​ vОсінь

Пори року:

·Зима

·Весна

·Літо

·Осінь

Нумерований, у якому на початку кожного абзацу вказується його номер. Порядковий номер абзацу всписку може задаватися числом(записаним арабськими або римськими цифрами), літерою алфавіту або числівником. Приклади оформлення:

Пори року:

1. Зима

2. Весна

3. Літо

4. Осінь

Пори року:

а) Зима

б) Весна

в) Літо

г) Осінь

Багаторівневий, у якому абзаци пронумеровані за їхньою ієрархічною структурою. Максимальна кількість вкладень елементів багаторівневого списку – 9 рівнів. Приклади оформлення(для переведення в підпункт натискаємо перед текстом Tab+Enter):

Пори року:

1.​ Зима

1.1.​ Грудень

1.2.​ Січень

1.3.​ Лютий

2.​ Весна

2.1.​ Березень

2.2.​ Квітень

2.3.​ Травень

Існує кілька способів оформлення деякого фрагмента тексту у вигляді маркованого чи нумерованого списку.

І с п о с і б. Основний. Для початку введення списку слід розмістити курсор у потрібному місці документа і виконати Формат - Список – обираємо вид списку та вигляд маркерів чи нумерації та натискаємо ОК. У поточному місці документа з’явиться маркер або номер того виду списку.

Для вибору іншого виду маркера (зміни існуючого маркера) слід вибрати Формат- Список – обираємо вид списку та вигляд маркеру який ми хочемо змінити та натискаємо кнопку Изменить обираємо новий вигляд маркеру значком чи малюнком та натискаємо ОК. Після цього можна вводити перший елемент списку.

Для переведення тексту у другий пункт натискаємо Enter, а в багаторівневих списках для переведення в другий пункт натискаємо Enter, а в підпункт натискаємо перед текстом Tab+Enter

І І с п о с і б. Автоматичне створення списку. Розмістивши курсор у потрібному місці документа, слід увести спеціальні умовні символи, які визначають вид бажаного списку, і натиснути клавішу Пропуск

І І І с п о с і б. Перетворення на список. Якщо деякі абзаци тексту, введеного раніше, потрібно оформити як список, то слід виділити ці абзаци і вибрати на Стрічцікнопку відповідного типу списку: Маркери, Нумерація. Для вибору іншого виду списку слід вибрати кнопку.

Якщо в будь-якому місці списку потрібно додати ще один рядок, то слід установити курсор у кінці попереднього рядка списку і натиснути клавішу Enter – буде вставлено додатковий рядок з відповідним номером чи маркером, а нумерація в усіх наступних рядках списку автоматично зміниться. Для видалення елемента списку його потрібно виділити і натиснути клавішу Delete – нумерація також автоматично зміниться.

Упорядкування елементівсписку за алфавітом.

1. Виділити абзаци, які упорядковуються.

2. Виконати Таблиця - Сортування.

3. Установити в діалоговому вікні Сортування

тексту такі значення:

​ vСортувати за – абзацами.

​ vТип даних – текст, число або дата.

​ vПорядок сортування –за зростанням /спаданням.

4. Вибрати кнопку ОК.

Рядки списку змінять своє розташування, а нумерація

елементів списку залишиться послідовною.

Форматувати списки можна за допомогою лінійок (межі та значка табуляції └)

Властивості зображень, настроювання їх властивостей.

Під час створення текстового документа іноді виникає необхідність вставити до нього графічне зображення, яке ілюструє зміст тексту (рисунок, фотографія, схема, діаграма тощо) або графічно оздоблює документ (рамки, розділювачі, графічні маркери списків, логотипи тощо).

Графічні зображення вставлені в текстовий документ мають властивості – розмір зображення, обтікання текстом (положення рисунку)(в тексті, за текстом, перед текстом, вокруг рамки, по контуру), колір, товщина та штрих ліній контуру, заливка малюнку, тощо. Щоб встановити ці властивості натискаємо наоб’єкт правою кнопкою миші – Формат рисунка.

Панель Настройка зображення з’являється коли об’єкт виділений або викликається меню Вид – Панель инструментов – Настройка изображения

ІV. Закріплення матеріалу

Запитання до учнів у ході викладення нового матеріалу:

1.​ Як створити нумерований список?

2.​ Як створити маркерований список?

3.​ Як змінити рівень вкладеності списків?

4.​ Що таке табуляція? У яких випадках її використовують?

5.​ Як додати елементи в середину списку?

6.​ Як відсортувати список за алфавітом?

7.​ З яких джерел можна вставити графічні забраження?

8.​ Які властивості мають графічні зображення?

9.​ Як видалити картинку з документа?

10.​ Як змінити розташування картинки на сторінці?

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати конспект уроку та відповідний параграф підручника.

План-конспект уроку теоретичного навчання

Дата проведення: 12.04.2016р

Тема: Пристрої введення-виведення інформації.

Мета: Ознайомити учнів із пристроями введення-виведення інформації.

Тип уроку: комбінований. Тривалість: 45 хв.

План уроку

1. Вступ.
2. Клавіатура миша.

3. Дисплей.
4. Сканер, модем, принтер: типи, основні характеристики, принцип дії.

 

Хід уроку

І. Організаційна частина.

(Заходжу до класу, вітаюсь, відмічаю відсутніх)

ІІ. Самостійна робота метою, якої є перевірка того, як учні готуються до занять та чи засвоїли вони попередній матеріал.

Питання:

1. Назвати покоління ЕОМ.

2. Що відносять до апаратної системи.

3. Що відносять до програмної частини.

4. Що таке інформатика.

5. Назвіть властивості інформації.

6. Яке призначення процесора.

ІІІ. Пояснення нового матеріалу.

Для взаємодії людини з комп’ютером потрібні пристрої введення-виведення інформації, саме тому вони відіграють таку важливу роль у персональних комп’ютерах. Від їх складу залежать наші можливості у роботі з комп’ютером. З точки зору процесора всі пристрої введення-виведення інформації є зовнішніми. Тому робота з ними організована особливим чином. Про те, як це зроблено ми дізнаємось на сьогоднішньому уроці. Знаючи структуру ПК які б його елементи ви віднесли б до пристроїв введення-виведення інформації?

(Учні називають).

Усі пристрої введення-виведення з точки зору порядку їх використання можна розділити на дві групи: стандартні пристрої введення-виведення та нестандартні. Останні ще називають периферійними пристроями. Стандартні пристрої – це пристрої за замовчуванням, тобто ті з яких комп’ютер чекає введення-виведення, якщо спеціально не обумовлені інші пристрої. Такими пристроями є дисплей та клавіатура.

До нестандартних пристроїв можна віднести такі:

1. Накопичувачі на магнітних та оптичних дисках.

2. Пристрої виведення символьної та графічної інформації (принтери, плоттери).

3. Пристрої введення інформації (миша, сканер).

4. Пристрої зв’язку комп’ютера з телефонною мережею (модем).

ІІ. Клавіатура

Клавіатура призначена для введення до ПК символьної інформації (літер, цифр, розділових знаківта ін.), а також для управління роботою ПК. Це найбільш поширений пристрій. Комбінація монітора і клавіатури забезпечують найпростіший інтерфейс користувача. За допомогою клавіатури керують комп’ютерною системою, а з допомогою монітора отримують від неї відзив.

Перехід у режим введення великих літер здійснюється натискуванням клавіші [Caps Lock]. При цьому загоряється індикатор Caps Lock в правому верхньому куті клавіатури. Повторне натискання клавіші [Caps Lock] переводить клавіатуру в режим введення малих літер.

Натискування комбінацій з двох клавіш здійснюється так: натиснути першу клавішу в комбінації, не відпускаючи її, натиснути другу.

Друге містить 12 функціональних клавіш [F1-F12], а також деякі управляючі клавіші. В разі натискування функціональних клавіш комп’ютер виконує дії, які призначенні програмою, що в даний момент виконується на комп’ютері.
Третє поле містить клавіші управління курсором дисплея. Натискування клавіш (вверх, вниз, вліво, вправо) зумовлює переміщення курсора на екрані дисплея на одне знакомісце відповідно вверх, вниз, ліворуч, праворуч. Натискування клавіші [End] звичайно призводить до переміщення курсора на кінець рядка, а клавіші [Home] – на початок рядка.

Четверте поле містить клавіші, які можна використовувати для набору цифр і знаків арифметичних операцій або управління курсором. Перехід дорежиму введення цифр здійснюється в разі натискання клавіші [NumLock]. Повторне натискування клавіші NumLock (при цьому загоряється індикатор NumLock при цьому гасне) переводить клавіші цього поля в режим управління курсором, аналогічно клавішам третього поля.

Типове призначення деяких управляючих клавіш і комбінацій клавіш клавіатури:

[PgUp] – сторінка в гору

[PgDn] – сторінка в низ

[Ins] – переключання клавіатури в режим вставки

[Del] – вилучення літери

[Tab] – клавіша табуляції

[BackSpase] – назад

[PrintScreen] – друкування екрана

[Esc] – вихід

[Enter] – введення

Управляючі клавіші [Ctrl] i [Alt] натискуванні у комбінації з іншими

клавішами. В ПК при натискуванні комбінації клавіш виконуються

наприклад такі дії.

[Ctrl+Alt+Del] – перезавантаження ОС.

[Ctrl+C] або [Ctrl+Pause] – завершення виконання програми.

[Pause] – тимчасове припинення виконання програми.

ІІІ. Дисплей.

Дисплей призначено для відображення інформації на екрані електронно-променевої трубки. Він керується відеоконтролером, який знаходиться в системному блоці. Відеоконтролер містить свою особисту пам’ять, яку називають відеопам’яттю. Все, що ми бачимо на екрані дисплея знаходиться в відеопам’яті.

Відеоконтролер може задавати текстовий або графічний режим роботи.

Основні характеристики дисплея: роздільна здатність, кількість кольорів (палітра), розмір екрана.

Роздільна здатність визначається кількістю точок по вертикалі і горизонталі екрана. Ці точки продукуються відеоадаптером. Чим більша кількість точок, тим вища роздільна здатність, тобто тим вища якість зображенння. Кількість вироблюваних точок залежить від розміру відеопам’яті. У сучасних комп’ютерів її об’єм дорівнює 1 Мбайт і більше.

IV. Сканер.

Процес створення електронного зображення паперового документу нагадує його фотографування і вимагає застосування відповідного пристрою. Сьогодні в якості такого пристрою виступає сканер. Такі пристрої як цифрові камери, поки не можуть забезпечити для документів стандартного формату якість зображення, яку гарантувало б їх надійне розпізнавання.
Основними робочим елементом сканера є джерело світла, що використовується для освітлення документа і світлочутливу головку, що сприймає відбите світло. Універсальні сканери у відношенні яких немає спеціальних вимог по функціональних можливостях, якість і швидкість ділиться на три основні категорії. Розрізняють ручні, планшетні, роликові та проекційні сканери.

Основною характеристикою сканера є роздільна здатність, яка в дисплеях і принтерах визначається кількістю точок на дюйм. Зараз використовують сканери з роздільною здатністю 300-2400 dpi.

Питання:
– Для чого призначені сканери?

(для введення в комп’ютер графічних об’єктів)

– Які ви знаєте типи сканерів?

(ручні, планшетні, роликові, проекційні).

Y. Модем. Модем – пристій призначений для передачі даних від одного комп’ютера до іншого через телефоні лінії. Він перетворює цифровий потік даних, що поступає з комп’ютера в аналоговий, такий яке чує людське вухо, який сприймають телефонні лінії. І навпаки.

Насправді передача комп’ютерних даних – лише частина того, що вміє сучасний модем. У нього є і інші можливості. Більшість сучасних модемів можуть автоматично пересилати підготовлені документи на факс, а також виконувати зворотну функцію, прийом факсів. Можуть працювати автовідподачем, визначниками номера… Але головним для модему є передача даних від комп’ютера до комп’ютера.
Телефоні лінії – зовсім не ідеальний канал для цього. Дуже повільні.

Зашумлені. Малочуттєві, розпізнаючи лише вузький діапазон частот. Але вони є всюди – практично в кожному домі.

Швидкість. В даний показник впирається все – чим швидше будуть передавати дані, тим краще. Та швидкість все рівно буде на рівні черепашої. Оскільки на граничній для російських телефонів мереж швидкості 36000 бит в секунду Мбайтний файл буде передаватися ≈5-8 хв.

Стійкість роботи. Це найважливіший показник. Адже вітчизняні телефонні лінії, прямо кажучи не подарунок – їх залучення перевищує усі розумні ліміти і нормативи. Тому, навіть, якщо ви придбали високошвидкісний модем із усіма необхідними протоколами, це не говорить про те, що він не буде похвилинно обривати зв’язок. Більшість модемів, що володіють гарними характеристиками по швидкості і при достатнім для експлуатації виявляються працювати дуже важко.

 

Тип модему.

Практично всі модеми випускаються у 2 видах. Зовнішнім, у вигляді коробочки з ідентифікаторами, що підключаються до комп’ютера через послідовний порт ЕОМ і внутрішньому – у вигляді плати що вставляється у вільний ISA-слоти.

Струйні.
Друкований пристій – красяща стрічка.

Зображення – чіткість майже безшумні.

Недоліки:
1. Швидкість (1 стор.- 30 с – 1-2 хв).

2. Дорога вартість друку.

3. Від води чорнило розпливається.

Лазерні.
Принцип роботи схожий з роботою ксерокса. Основними друкуючими пристроями є валик на якому у відповідності з “поданням” на друк зображення формується різним чином зарядженні ділянки, до яких притягуються дрябні частинки порошку, що красить. Після цього валик “перекочує” папір, переносячи краску на його поверхню.

У ньому поєднались всі переваги попередніх типів: швидкість і недорога вартість, безшумна робота, фантастична якість…

Причому – не просто поєднались, а виросли.

Лазерний принтер витримує таке виробниче навантаження від якого у струйного принтера стався б інфаркт.

Недолік: озон, важко отримати кольорове зображенння.