Відкритого позакласного виховного заходу

Дата проведення: 20.04.2016р.

Тема: «Голодомор в Україні 1932-1933 років»

Навчальна мета: Ознайомити учнів з трагічним минулим нашого народу.

Розвиваюча мета: Вчити дітей бережно ставитися до історії своєї країни, розкривати її як білі, так і чорні сторінки.

Виховна мета: Виховувати здатність кожної людини на скорботу і пам'ять про мільйони загублених життів співвітчизників.

Форма проведення: учнівська конференція

Дата проведення: 20.04.2016 р.

Місце проведення: аудиторія

Хід виховної години

Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. Чорне вороння зграями ширяло над селами, заціпенілими в тяжкому смертельному сні 1933 року.

З давніх-давен на світі існують добро і зло, щирість і заздрість, любов і ненависть. Століттями вони супроводжували людство у своєму розвитку. Та в історії світу траплялись моменти, коли зло, заздрість і ненависть обєднувалися, оберталися трагедіями для людей. Чи не найбільшою трагедією в історії українського народу був штучний голод 1932-33 років. Влаштований тоталітарною владою, цей голод забрав життя мільйонів українців, травмував тих, хто вижив.

Розбиті життя, покалічені долі, втрачені надії... Хто скаже, яка доля спіткала згорьовану, опухлу від голоду дівчинку, як пережила мати смерть своєї сім’ї? Страшне видовище. Коли гинуть люди від стихійного лиха, аварії, на війні, захищаючи свою Батьківщину від ворогів, - це одне, а коли від голоду, зумисного голоду – це зовсім інше. І сталося це не в пустелі чи вічній мерзлоті, а на теренах “житниці” Європи.

Людей свідомо морили голодом. Це злочин проти людини, проти народу, проти всього людства. Проте, це наша історія. Ми не можемо її викреслити з нашої пам’яті. Ми не можемо це забути.

Отож, це невід’ємна сторінка нашої історії, яку ми не повинні забувати…завжди маємо пам’ятати що український народ сильний духом, і його ніхто не здолає…як і в 32-33-х роках голод…

(Учні читають вірш ”Фрагмент пам'яті”)

1 Учень.

А люди біднії в село,

Неначе злякані ягнята,

Позамикалися в хатах,

Та й мруть….

2. Учень.

Сумують комини без диму,

А за городами за тином

Могили чорнії ростуть.

3. Учень.

Гробокопателі в селі

Волочуть трупи ланцюгами

За царину і засипають

Без домовини.

4. Учень.

Дні минають,

Минають місяці.

Село навік замовкло, оніміло,

Кропивою поросло.

Перший виступ учня:

Що таке Голодомор?

Голодомо́р 1932—1933 років - масовий штучний голод, що призвів до багатомільйоних людських втрат в основному в сільській місцевості на значній території України, крім семизахідних областей, Криму і Південної Бессарабії, які тоді не входили до УРСР, та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці. Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу на чолі зі Сталіним, голодомор був розрахований на придушення українського національно-визвольного руху і фізичне знищення частини українського селянства як носія корінних традицій, мови.

В ті часи жертвами ставали не окремі люди, винищувались цілі села. Від голоду помирали і старі, і молоді. Найстрашніше – помирали діти. У вересні 1933 року за шкільні парти не сіли близько 2/3 учнів. Вони не дожили до свого першого дзвоника.

У СРСР сам факт масових смертей від голоду замовчувався комуністичним режимом і навіть старанно приховувався. Під час скорботних заходів пам'яті в США і Канаді на відзнаку 50-х роковин трагедії в компартійній інструкції говорилося: «нам невыгодно по данному вопросу вступать в открытую полемику с зарубежными националистическими писаками».^] 1986 року Іван Драч перший в Україні публічно вжив запозичене в діаспори слово «голодомор»^], яке походило від слів голод і мор. В Україні вперше голод 1932–1933 років почали визнавати лише в 1988. Того року письменник Олекса Мусієнко вжив слово «Голодомор», яке швидко стало загальноприйнятим в українській публіцистиці, а з неї перейшло і до наукової історичної літератури.

Другий виступ учня:

Передумови Голодомору

У 1930 р. Сталін дав поштовх новій хвилі колективізації в СРСР. У квітні того року було прийнято “Закон про хлібозаготівлі”, згідно якого колгоспи мусили здавати державі від чверті до третини зібраного збіжжя. Тим часом, внаслідок Великої депресії ціни на сільськогосподарську продукцію на Заході стрімко впали. Радянський Союз став на порозі економічної кризи, адже довгострокових позик йому ніхто не давав, вимагаючи визнати за собою борги Російської імперії. Щоб заробити валюту, було вирішено збільшити обсяги продажу зерна, внаслідок чого хлібозаготівельні плани різко і невмотивовано зростали, з колгоспів забирався майже весь урожай, що мотивувало селян відмовлятися від праці на землі, і породило масову неконтрольовану урбанізацію. Для боротьби з цим явищем в грудні 1932 року в СРСР було запроваджено внутрішні паспорти.

На фоні цього, продовольче становище українських сіл ставало все важчим. Внаслідок хлібозаготівель з урожаю 1931 року, що затяглися до весни 1932, в певних сільських районах України почався голод, внаслідок якого загинуло близько 150 тисяч селян. Він тривав до того часу, поки визрів урожай 1932 року.

Третій виступ учня:

Як чинився Голодомор?

Насильно забирали всі продовольчі запаси.Засуджували навіть дітей, які підбирали колоски пшениці на вже зібраних полях.Штрафували.

Якщо селянин чи колгоспник не виконав план здачі зерна, у нього забирали усе: картоплю, зерно, корову, хату.ВасильГроссман писав:“Шукали зерно, неначе не хліб це, а бомби, кулемети. Землю штрикали багнетами, шомполами, всі погреби перекопали, всі підлоги повиламували, у городах шукали. Вдень і вночі підводи скрипіли, пил над усією землею висів”.

7 серпня 1932 року з'явилася постанова, відома під назваю «Закон про п'ять колосків». Розкрадання майна колгоспів каралося розстрілом, за «пом'якшуючих обставин»— позбавленням волі на термін не менше 10 років.

Наприкінці 1932 - на початку 1933 р. було запроваджено блокаду самої Української РСР. Справа в тому, що українські селяни втікали в сусідні обасті Росії, де не було голоду. Було заборонено виїзд селян з України.

Четвертий виступ учня:

Свідчення очевидця

Дмитро Корнієнко з села Понорниця в Чернігівській області згадував, що батько й мати після розкуркулення сиділи в тюрмі. Дітей, які жили самі, підгодовувала бабуся. В день обшуку вона принесла півстакана пшона, але зварити не встигла. Прийшла бригада з п'яти чоловік з різними за розмірами торбами. Один тримав торбу спеціально для пшона, туди півстакана й висипали.

Варто зазначити, що обсяги конфіскованого зерна були мізерними. Люди ж, позбавлені будь-якого продовольства пухнули і помирали від голоду. Більшість померлих не хоронили - просто не було кому. В кращому разі трупи звозили в братські могили, куди часто потрапляли й живі люди.

Від нестерпного довготривалого голоду затьмарювалась свідомість людей. Доволі поширеним був канібалізм. За словами Надії Рогозянської, якій у 1933-му було 6 років:

“Жили всі закрито, мати на засов хвірку закривала і кричала, щоб ми не виходили за цю хвіртку, бо на вулиці, що поряд їли дітей”.

П’ятий виступ учня:

Голодомор мовою фактів

На Заході про факт голодомору стало широко відомо 29 березня 1933 р., коли валлійськийжурналіст Річард Джоунз опублікував свій відомий репортаж про існування Великого Голоду в Україні у 1932-1933 роках. Офіційне вшанування пам'яті жертв Голодомору, в тому числі, визнання його геноцидом українського народу, розпочалося за ініціативи української діаспори у США та Канаді.

За даними науково-демографічної експертизи загальна кількість людських втрат безпосередньо від Голодомору складає 3 мільйони 941 тисяча осіб. Також за даними слідства було визначено, що втрати українців в частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб. За неофіційною інформацією великий голод 1932-1933 років в Україні забрав життя від 7 до 10 мільйонів невинних людей.

Найбільше українців загинуло у Київській та Харківській областях, а також у Вінницькій,Чернігівській, Одеській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Житомирській областях. Найменше - в Донецькій області.

Голодомор великою мірою зруйнував українське село, яке зберігало традиції української родини. Високий шлюбний потенціал українського села був зруйнований і вже ніколи не був відновлений.

Шостий виступ учня:

Визнання голодомору геноцидом

15 травня 2003 року Верховна Рада України в офіційному зверненні до народу України визнала Голодомор актом геноциду, але не прийняла постанови, поданої на її розгляд, щодо цього питання, обмежившись лише офіційним зверненням, що майже не має юридичної цінності. 28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», який трактує події 1932–1933 років, як геноцид українського народу. Голодомор в Україні 1932–1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу і засудили:

Австралія, Андорра, Аргентина, Бразилія, Ватикан, Грузія, Еквадор, Естонія, Іспанія, Італія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, Словаччина, США, Угорщина, Чехія, Чилі…

У листопаді 2003 року 58-ма сесія Генеральної асамблеї ООН ухвалила «Спільну заяву з нагоди 70-ої річниці Великого голоду 1932–1933 років», де він визнавався національною трагедією українського народу. За ухвалення Спільної заяви проголосували 64 держави-члени ООН, у тому числі Росія.

23 жовтня 2008 року Європарламент визнав Голодомор в Україні злочином проти людства і висловив співчуття українському народу.

Отже, можна зробити висновок, що 1932-1933 роках в Україні був страшний штучно творений голод, під час якого померли мільйони українців. Чого так і називають – Голодомор.

Дотепер ми не знаємо імен всіх, хто загинув від голодної смерті. Їх не називали героями. Їм не ставили пам’ятників чи обелісків.

Нас просто заставляли про це забути. Але пам'ять не можна знищити!

Україна пам’ятає!

Світ визнає!

(Лунає пісня «Молитва за Україну»).

 

На цьому наша виховна година закінчується. Я сподіваюся, що ви не забудете трагічні сторінки нашої історії

Дякую всім за увагу!

 

Календарний графік проведення виховних годин (заходів)

в Навчально-науковому центры професійно-технічної освіти Національній академії педагогічних наук України

№ п/п
Березень
1.	«Я, родина, Батьківщина»	04.03.2016 р.	аудиторія	П27С
2.	«Здоров’я потрібно цінити. Шкідливі звички – паління, алкоголізм, наркоманія»	12.03.2016 р.	аудиторія	П28С
3.	«Україна моя батьківщина»	17.03.2016 р.	аудиторія	П28С
4.	«Твоє життя – твій вибір»	18.03.2016 р.	аудиторія	П27С
5.	«Символи нашої державності»	23.03.2016 р.	аудиторія	П27С
6.	«Ми нація єдина, твої ми діти, Україно»	31.03.2016 р.	аудиторія	П27С
Квітень
1.	«1 квітня - День сміху»	01.04.2016 р.	аудиторія	П28С
2.	«Людина і закон»	06.04.2016 р.	аудиторія	П28С
3.	«Майбутнє наше – о лиш наша справа, лиш наших рук і совісті, й ума»	13.04.2016 р.	аудиторія	П27С
4.	Диспут «Щастя: реальність чи ілюзія»	18.04.2016 р.	аудиторія	П28С
5.	«Голодомор 1932-1933років»	20.04.2016 р.	аудиторія	П28С
6.	Похід до Ботанічного саду	29.04.2016 р.	Ботанічний сад	П27С

в групі №П27С та №П28С
Аналіз уроку теоретичного навчання

Дата: 15. 03. 2016 р.

Професія: «Оператор комп’ютерного набору, обліковець з реєстрації бухгалтерських даних»

Група: № П28С

Присутні: 15осіб

Навчальна дисципліна: Інформаційні технології

Викладач: Шарамова Л. І.

Тема: «Обчислення в електронних таблицях. Формати чисел. Виконання обчислень»

Мета: - навчальна: Навчити прийомам роботи електронними таблицями, навчити використовувати формули;

-виховна: Уважність, охайність, вдповідальність;

-розвиваюча: Уява, абстрактне мислення.