Інші учасники виконавчого провадження 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Інші учасники виконавчого провадження



 

Експерт, спеціаліст. Для з’ясування та роз’яснення питань, що виникають при здійсненні виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець із власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста, а за необхідності – кількох спеціалістів або експертів. Найбільш поширена підстава для залучення до виконавчого провадження експерта-оцінювача – необхідність визначення вартості описаного та арештованого майна, зокрема тоді, коли оцінити окремі види майна складно або сторона виконавчого провадження заперечує проти самостійної оцінки майна державним виконавцем.

Залучення спеціалістів на сьогодні провадиться частіше за все для визначення міри задіяності майна державного підприємства у виробничому процесі, або для здійснення спеціалістом-аудитором виявлення дебіторської заборгованості перед боржником та іншого майна, що перебуває або належить боржникові від третіх осіб. Крім того, доцільно залучати спеціалістів для вирішення окремих питань послідовності звернення стягнення на майно боржника (наприклад, є описані верстати або техніка виробленою продукцією чи засобом виробництва підприємства та ін.).

Як експерт або спеціаліст може бути запрошена будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, достатню кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Необхідні досвід, знання та кваліфікація підтверджуються, як правило, письмовими документами – сертифікатами, ліцензіями, дипломами тощо. До речі, кваліфікація оцінювача підтверджується зазвичай сертифікатом Фонду державного майна України.

Згідно вимогам закону, експертом (спеціалістом), має бути фізична особа. Втім це не позбавляє державного виконавця права залучити до виконавчого провадження експертну організацію, яка вправі давати висновки з питань, що виникають у виконавчому провадженні.

Експерт або спеціаліст зобов’язаний дати письмовий висновок із питань, що поставлені йому державним виконавцем у постанові про призначення експерта (спеціаліста), а також давати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності. З моменту призначення експертизи й до моменту отримання державним виконавцем висновку експерта виконавче провадження може бути зупинене, і з метою запобігання порушенню строків примусового виконання, державному виконавцю доцільніше зупиняти виконавче провадження у разі призначення експертизи, окрім випадків, коли це може істотно порушити права сторін.

Експерт або спеціаліст має право на винагороду за надані ним послуги, розмір якої визначає начальник відповідного відділу державної виконавчої служби за розрахунком, поданим експертом або спеціалістом. Якщо розмір винагороди перевищує 500 грн., то її визначає начальник відділу державної виконавчої служби за погодженням із начальником відповідного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, за розрахунком, поданим експертом або спеціалістом, але не більш ніж передбачено Інструкцією про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, державної виконавчої служби, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. № 710. Ця винагорода та інші витрати на проведення експертизи належать до витрат, пов’язаних із провадженням виконавчих дій.

За відмову або ухилення від дачі висновку чи за дачу завідомо неправдивого висновку експерт несе кримінальну відповідальність за ст. 384 - 385 КК України, про що він має бути попереджений державним виконавцем. Збитки, завдані сторонам неправдивим висновком експерта або спеціаліста, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Копія постанови державного виконавця про призначення у виконавчому провадженні експерта або спеціаліста у 3-денний строк з дня її винесення надсилається сторонам. Заявлене сторонами відвід експерту або спеціалісту вирішується в загальному порядку – вмотивованою постановою державного виконавця.

Перекладач. Багатонаціональність громадян, що мешкають на території України та нерідко невисокий рівень володіння громадянами українською мовою призводить до необхідності залучення до виконавчого провадження перекладача. Перекладач може бути запрошений як стороною виконавчого провадження, так і самостійно державним виконавцем. До перекладача закон не пред’являє особливих вимог, тому перекладач по-перше, має бути повністю дієздатною особою, по-друге, він має на достатньому рівні володіти мовами, необхідними для перекладу. Особі, якій потрібні послуги перекладача, державний виконавець надає строк для його запрошення, який не може перевищувати 10 днів, причому на цей період виконавче провадження може бути зупинене. У випадку, коли зазначена особа не забезпечить участі перекладача у визначений строк, його може призначити своєю постановою державний виконавець.

Однак державному виконавцеві слід мати на увазі, що залучення як перекладачів близьких родичів сторін, або інших осіб, які тим чи іншим чином зацікавлені у результаті виконавчого провадження та за визначенням не можуть бути неупередженими, є неприпустимим. За наявності таких обставин перекладач має заявити самовідвід.

Перекладач має право на винагороду за виконану роботу, що належить до витрат, пов’язаних із провадженням виконавчих дій. Розмір винагороди за послуги перекладача визначається в порядку, що встановлюється Інструкцією про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, державної виконавчої служби, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. № 710.

Зокрема, для оплати праці перекладачів встановлено наступні ставки:

− за письмові переклади – від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-255 грн.) за один авторський аркуш (40 тисяч друкованих знаків);

− за усні переклади – від 5 до 10 % неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за годину перекладу (0,85-1,70 грн);

− переклади з рідкісний мов, із писемністю в’яззю, з власною графікою, ієрогліфами, клинописом, а також з стародавніх мов, як і переклади на іноземну мову, віднесену до рідкісних мов, що мають писемність в’яззю, власну графіку, написання ієрогліфами, клинописом, оплачуються із збільшенням ставок на 25 %.

У разі завідомо неправильного перекладу, а також за відмову виконати обов’язки перекладача особа несе кримінальну відповідальність за статтями 384-385 КК України, про що вона має бути письмово попереджена державним виконавцем.

Понятий. Будь-які виконавчі дії можуть провадитися у присутності понятих. І в кримінальному, і в судовому, і у виконавчому провадженні мета існування інституту понятих єдина – забезпечити неупередженість та підконтрольність посадовців, які здійснюють вчинення певних процесуальних дій. Роль понятого багато у чому співпадає з роллю свідка – він повинен засвідчити правильність та законність, а також факт та процедуру проведення окремих дій державними службовцями.

Виконавче провадження розрізняє обов’язкову та факультативну участь понятих при проведенні виконавчих дій. Існує певне коло виконавчих дій, які не можуть бути проведені без участі понятих, зокрема, присутність понятих обов’язкова:

– при вчиненні виконавчих дій, пов’язаних із примусовим входженням до нежилих приміщень і сховищ, у яких зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернено йому в натурі;

– примусовим входженням до жилих будинків, квартир для забезпечення примусового виселення та вселення в них;

– примусовим входженням до будинків, квартир та інших приміщень, у яких знаходиться дитина, яка має бути передана іншим особам відповідно до рішення суду;

– при проведенні огляду, арешту, вилучення і переданні майна.

Факультативна участь понятого при проведенні виконавчих дій можлива у всіх інших випадках, наприклад, якщо сторона зацікавлена у більш високій посвідчувальній силі процесуального документу, або внаслідок конфліктності сторін виконавчого провадження державний виконавець припускає можливість майбутніх безпідставних обвинувачень у порушенні порядку проведення виконавчих дій.

Понятими можуть бути будь-які повністю дієздатні громадяни, які не мають особистої заінтересованості в провадженні виконавчих дій і не пов’язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв’язками, підлеглістю чи підконтрольністю. Кількість понятих при вчиненні виконавчих дій не може бути менше двох.

Понятий у виконавчому провадженні наділений певною компетенцією, зокрема, понятий має право:

– знати, для участі в провадженні яких виконавчих дій його запрошено, на підставі якого виконавчого документа вони здійснюються;

– робити зауваження з приводу вчинення виконавчих дій. Зауваження понятого підлягають письмовому занесенню до акта відповідної виконавчої дії, причому за бажанням понятого ці зауваження можуть вноситися до акту власноруч;

– на компенсацію витрат, пов’язаних із виконанням обов’язків понятих, зазначені витрати належать до витрат на проведення виконавчих дій. Компенсацію громадянам витрат, пов’язаних із виконанням обов’язків понятих, слід проводити із розрахунку середньоденного заробітку за місцем роботи, а громадянам, які не працюють – із розрахунку середньоденного заробітку, розрахованого за середньомісячною заробітною платою для даної місцевості.

Понятий зобов’язаний засвідчити факт, зміст і результати виконавчих дій, під час провадження яких він був присутній.

Перед початком виконавчих дій, у яких беруть участь поняті, державний виконавець роз’яснює останнім їх права і обов’язки.

Відводи. Неупередженість та об’єктивність виконавчого провадження забезпечуються також і правом сторін виконавчого провадження заявляти відводи та самовідводи. Державний виконавець, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі у виконавчому провадженні і підлягають відводу, якщо вони є близькими родичами сторін, їх представників або інших осіб, що беруть участь у виконавчому провадженні, або заінтересовані в результаті виконання рішення, або є інші обставини, що викликають сумніви у їх неупередженості (наприклад, мають місце дружні, або навпаки, явно неприязні стосунки державного виконавця з однією із сторін виконавчого провадження тощо).

За наявності обставин для відводу зазначені особи зобов’язані заявити самовідвід. Із тих же підстав відвід цим особам може бути заявлений сторонами виконавчого провадження або їх представниками. Відвід має бути вмотивованим, викладеним у письмовій формі і заявленим у будь-який час до закінчення (завершення) виконавчого провадження.

Питання про відвід державного виконавця вирішується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, про що виноситься постанова.

Питання про відвід, самовідвід начальника відділу державної виконавчої служби або всіх державних виконавців відділу державної виконавчої служби вирішується наказом керівника відповідного органу вищого рівня. Наказ про задоволення чи відмову в задоволенні відводу, самовідводу начальника відділу державної виконавчої служби або всіх державних виконавців відділу державної виконавчої служби може бути оскаржений у 10-денний строк до Міністерства юстиції України або до суду.

У разі відводу державного виконавця виконавчий документ передається у встановленому порядку іншому державному виконавцеві або до іншого підрозділу (відділу) державної виконавчої служби.

Відмова у задоволенні відводу державного виконавця може бути оскаржена до відповідного суду у 10-денний строк, а відводу експерта, спеціаліста, перекладача – у той же строк начальнику відповідного відділу державної виконавчої служби, а у разі його відмови – до суду.

Посадові особи, що мають право на розгляд питання про відвід державного виконавця, експерта, спеціаліста чи перекладача, а також суд, зобов’язані розглянути заяву про відвід або самовідвід у термін, що не перевищує трьох діб.

Контрольні питання

 

1. Визначити поняття «учасник виконавчого провадження».

2. Державний виконавець як учасник виконавчого провадження.

3. Стягувач як учасник виконавчого провадження.

4. Боржник як учасник виконавчого провадження.

5. Перекладач у виконавчому провадженні.

6. Експерт у виконавчому провадженні.

7. Роль понятих у виконавчому провадженні.

8. Відвід учасника виконавчого провадження.

9. Самовідвід учасника виконавчого провадження.

Література

 

1. Закон України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21.04.1998 р. // Відомості Верховної Ради, 1999. – № 24. – Ст. 207.

2. Фіолевський Д.П., Державна виконавча служба України: навч. посіб. / За заг. ред. Д.П. Фіолевського, С.Ю. Лобанцев, Є.І.Мєзєнцев. – К.: Алерта, 2004. – 564 с.

3. Фурса С.Я. Виконавче провадження в Україні / С.Я. Фурса, С.В. Щербак // Атіка. – К., 2002.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; просмотров: 212; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.148.102.90 (0.019 с.)