Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Зміна експлуатаційних властивостей у процесі роботи машинСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Нормальна роботоздатність, надійність та довговічність машини забезпечуються раціональним режимом роботи, правильно розробленою системою технічного обслуговування і ремонтів. Режим роботи машини визначається коливаннями навантаження за величиною в часі, величиною і коливаннями в часі швидкостей руху робочого органу, реверсивністю руху робочого органу і тривалістю роботи машини за одиницю часу. Тому, щоб встановити раціональний режим роботи машини, необхідно розглядати взаємодію робочого органу машини і матеріалу, що ним обробляється, та робочий процес машини у цілому. Показниками раціонального режиму роботи машини, незалежно від її типу і характеру виконуваної роботи, є технічна продуктивність машини і собівартість одиниці продукції. Режим роботи, при якому продуктивність машини найближча до технічної, а собівартість одиниці продукції не перевищує планової, вважається оптимальним. В процесі експлуатації машини внаслідок спрацювання і деформації між спряженими деталями збільшуються зазори, порушується регулювання і співвісність деталей, послаблюються кріплення, затуплюється різальна частина робочого органу. Через це експлуатаційні властивості машини безперервно змінюються. Одночасно із збільшенням кількості годин наробітку погіршуються експлуатаційні можливості машини і знижується її роботоздатність за рахунок відмов і несправностей, збільшення динамічності навантажень і погіршення умов безпеки праці. Через зміни експлуатаційних властивостей машини зменшується продуктивність, підвищується собівартість робіт і створюються умови, що загрожують безпеці робіт. З метою забезпечення оптимальної роботоздатності машини протягом амортизаційного терміну її служби необхідно працювати на оптимальному режимі навантаження на її робочий орган, систематично підтримувати і відновлювати її експлуатаційні властивості комплексом заходів системи технічного обслуговування і ремонту, а також підвищенням кваліфікації обслуговуючого персоналу. Опір робочих машин Основними показниками енергетичних властивостей робочих машин є їхній робочий опір (опір на робочого ходу) і споживана потужність (енергоємність процесу). Крім того, розглядають опір на холостому ходу , у транспортному положенні й ін. Для зручності розрахунків, маючи на увазі велику кількість однотипних машин, що різняться частіше усього тільки шириною захвату , і глибиною обробки , введено поняття питомого тягового опору машин на рівній поверхні . Питомий опір — це опір, який чинить одиниця параметру вимірюваної величини (одиниця ширини захвату, одиниця площі поперечного перерізу, одиниця глибини і т. п.). При цьому розглядають питомий опір: - для однотипних машин, що різняться головним чином шириною захвату,
де, k — виражається в Н/м; - для машин, що відрізняються як шириною захвату, так і глибиною обробки (наприклад, для грунтооброблюючих машин, і, зокрема, плугів),
де, — виражається в Н/м2; - для машин, у яких опір пропорційний головним чином їхній вазі Gм (опір перекочуванню ), наприклад, для транспортних машин або для робочих машин при холостому пересуванні, де — коефіцієнт перекочування (безрозмірна величина). Для машин, у яких привод робочих органів здійснюється від валу відбору потужності (ВВП), розрахунок ведуть за потужності Nм, що затрачується на такий привод. При цьому для тягово-приводного агрегату іноді розраховують умовний (приведений до 1 м ширини захвату при даній швидкості руху питомий опір на привод робочих органів (складаючи його з питомим тяговим опором):
де: Nм — потужність приводу машини; q — дійсна швидкість руху; B — ширина захвату. Більш правильно витрати енергії на привод робочих органів не через опорно-ходові колеса враховувати як витрати енергії двигуна, не приводячи їх до питомого опору машин, тому, що при цьому спотворюється фактичне значення тягового зусилля трактора, що впливають, зокрема, на ступінь буксування й інші показники. Для комплексного агрегату питомий тяговий опір визначають як суму опорів вхідних у нього машин, приведених до 1 м ширини захвату. Середні значення питомого опору для більшості машин і різноманітних умов роботи, які отримані експериментальним шляхом, наводяться в довідковій літературі. Знаючи середнє значення питомого опору, визначають загальний розрахунковий опір агрегату: або де і — виражаються в Н У випадку, якщо в питомий опір машини при експериментальному його визначенні не були включені витрати на пересування машини, загальний опір визначають як суму цих опорів, наприклад: , або при холостому ході машини; . Стохастичний характер опору машин. Як уже вказувалося, у довідковій літературі звичайно наводяться тільки середні значення питомого опору машин для різних умов роботи. Насправді в процесі роботи, головним чином, у зв'язку зі змінністю фізико-механічних властивостей оброблюваного матеріалу, мікрорельєфу поля, режиму роботи й інших чинників, має місце стохастичний (випадковий у ймовірнісно-статистичному змісті) характер опору машин (рис.2.1).
Рис. 2.1 Стохастичний характер опору машини.
При цьому, як відомо з курсу теорії ймовірностей, найважливішими характеристиками, крім середнього значення (або ), є також середньоквадратичне відхилення опору (або ), дисперсія (або ), коефіцієнт варіації (або ) і густина розподілу ймовірності (або ) Середньоквадратичне відхилення: Дисперсією випадкової величини називається математичне очікування квадрата відхилення випадкової величини від її математичного очікування, тобто Часто випадковий характер опору машин характеризують також ступенем нерівномірності опору (або ) і частотою типових коливань (або ) [періодом типових коливань повного або питомого опору в м (шляху) або с (або )]. ; ; ; Дослідження показують, що частіше всього густина розподілу ймовірностей опорів робочих машин відповідає нормальному закону розподілу, хоч в окремих випадках може бути ближче до закону напівеліптичного, або зрізаного рівнобедреного трикутника і ін. Для закону нормального розподілу і достатньо великої кількості типових коливань і, отже, Значення ступеня нерівномірності опорів (або ) за даними літературних джерел такі: а) при оранці по стерні сухих легких ґрунтів або середніх ґрунтів нормальної вологості 0,5-0,6; б) при оранці по стерні сухих важких ґрунтів 0,7-1,2; в) при культивації лапчастим культиватором 0,3-0,8; г) при посіві дисковою сівалкою 0,2-0,6. Значення коефіцієнтів варіацій опору для плужних робочих органів — 0,08¸0,3; дискових робочих органів — 0,05¸0,15; для бульдозерних робочих органів — 0,2¸0,4. Значна степінь нерівномірності опору суттєво впливає на роботу всього агрегату, при цьому високочастотні коливання долаються інерцією мас агрегату і на показники роботи його мало впливають. З цих даних (за ними можна визначити і коефіцієнт варіації ) випливає, що в меліоративному та будівельному виробництвах має місце значна степінь нерівномірності опорів машин, що робить істотний вплив на роботу всього агрегату. Високочастотні коливання опорів ( c), як правило, долаються інерцією мас машини і на показники роботи трактора мало впливають, а низькочастотні коливання ( с) істотно впливають на ці показники, що буде докладно розглянуто нижче. Внутрішню структуру (динаміку) процесу характеризують кореляційно-спектральні оцінки. Дослідження статистичної динаміки процесу (наприклад, подані на рис. 2.2) показують, що з підвищенням робочих швидкостей, як правило, зменшується час кореляції,
Рис. 2.2. Нормовані кореляційні функції і спектральні густини моменту опору двигуна при роботі агрегату (трактор МТЗ - 82+ ПЛУГ ПН 3-35) на швидкостях: м/с; м/с кореляційні функції спадають швидше, характер коливань випадкових процесів стає більш різким (динамічним) і безладним, відбувається розтягування спектра частот і збільшення динамічності показників роботи агрегату. При підвищеному швидкісному режимі роботи агрегату в спектрі випадкової функції переваження малих частот стає менш вираженим — більшу питому вагу мають високі частоти. Такий зсув енергетичного спектра у бік високих частот при підвищенні швидкостей руху є сприятливим, тому що більш високі частоти зміни навантаження в меншій степені сприймаються трактором, його робота стає більш стійка. Енергетична характеристика питомого опору. Енергетичну характеристику питомого опору (енергоємність виробничих операцій) з врахуванням швидкості руху можна уявити наступною залежністю: У цьому випадку k виражається в або Таким чином, питомий опір машини можна уявити не тільки як зусилля, але за своїм фізичним змістом і як витрату механічної енергії на одиницю площі, або витрату. потужності на одиницю продуктивності. Аналогічно для плужних робочих органів
У цьому випадку виражається в або в Питомий опір плужних робочих органів являє собою витрату механічної енергії на обробку об’єму ґрунту, що проходить по відвалу, в одиницю часу або витрати потужності на обробку об’єму ґрунту, що проходить по відвалу (продуктивність). Таке тлумачення питомого опору важливо для оцінки енергетичної сутності технологічних операцій і енерговитрат при виконанні робіт, про що більш детально буде сказано нижче. В усіх випадках, коли розглядаються чинники, що впливають на питомий опір або енерговитрати, варто враховувати імовірнісний (стохастичний) характер питомого опору і визначати не тільки середні значення опору, але і степінь нерівномірності (дисперсію, коефіцієнт варіації), а також закон розподілу. Тяговий опір агрегату Зчіпки і їхній опір. При комплектуванні агрегатів, особливо з потужними тракторами, часто необхідно з'єднувати для спільної роботи декілька машин, застосовувати багатомашинні, або комплексні, агрегати. У цьому випадку користуються зчіпками. Довідкові дані про конструкції зчіпок приведені в довідковій літературі. Оскільки причіпні зчіпки мають свою опорно-ходову систему, а навісні зчіпки збільшують вагу, що припадає на трактор, вони викликають додатковий опір перекочуванню, що підраховується за формулою: де: ƒзч – опір перекочуванню машини; Gз ч – зчіпна вага машини. Так само визначається і тяговий опір додаткового устаткування , наприклад причіпного маркера. При роботі агрегату на місцевості, що має підйом (кут нахилу в градусах або і - у відсотках), виникає додатковий тяговий опір від складової ваги машини (рис.2.3): Відповідно для зчіпки опір підйому: У цьому випадку опір перекочуванню: Загальний (середній) опір причіпної (робочої) частини агрегату при русі на підйом і спуск визначається за залежністю: де – опір агрегату на горизонтальному шляху. Рис. 2.3. Схема дії сил при русі машини на підйом: 1 - трактор; 2 - зчіпка; 3 - причіпні машини.
Для багатомашинного агрегату без додаткових пристроїв при русі на підйом: , або приблизно У багатомашинного агрегату в результаті деякої розбіжності напрямків дії сил опору машин, що входять до складу агрегату, загальний опір буде дещо відрізнятися від арифметичної суми опорів усіх машин. Однак, при сучасних швидкостях руху ця відмінність не настільки велика і в практичних розрахунках його не враховують. Питомий тяговий опір робочої частини агрегату (скорочено – питомий опір агрегату) визначається як середнє значення опору, що припадає на одиницю ширини захвату агрегату:
де виражається в Н/м Якщо питомий опір машин, прийнятий для розрахунків, визначався за фактичною робочою шириною захвату (для плужних робочих органів і інших грунтооброблюючих машин подібного типу), , або за конструктивною шириною захвату (в більшості випадків для сівалок, борін і інших аналогічних машин), Всі наведені формули дійсні для сталого руху, коли прискорення дорівнює нулю. При рушаннях з місця опір агрегату збільшується за рахунок сил інерції, які необхідно подолати при початку руху.Якщо позначити через прискорення рушання (залежить від швидкості вмикання муфти зчеплення трактора), тоді додатковий опір робочої частини агрегату при рушанні з місця буде: де: - приведена маса робочих машин; Gро – вага робочого обладнання.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 553; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.135.209.20 (0.011 с.) |