Визначення кількісного складу парку машин

Потреба в машинах для будівництва залежить від обсягу робіт, строків їх виконання, інтенсивності робіт, типу і параметрів машин, що використовуються.

Списковий склад машин – їх кількість, з врахуванням того, що частина машин буде перебувати у ремонті, консервації або не буде використовуватись з інших причин.

Списковий склад машин визначається за плановими нормами виробітку:

де - об’єм робіт для конкретного виду машин на плановий період (1 рік);

- планова річна норма виробітку для машини.

Планові норми виробітку встановлюють з врахуванням фак­тич­но досягнутих результатів, очікуваного росту продук­тив­нос­ті машин і поліпшення їхнього використання.

Планові виробітку дають середніми для груп однотипних ма­шин з близькими технічними параметрами і відносять їх до одиниці виміру(1 м³,1 кВт, 1 т.км).

При відомому режимі використання календарного часу спис­ковий склад визначається за залежністю:

де - обсяг робіт іншого виду машин;

- розрахункова експлуатаційна продуктивність машини за 1год;

- робочий час машини за розрахунковий період;

- питома вага робіт, що вико­нується розглянутою машиною % від загального обсягу.

Робочий склад парку машин- кількість машин, яка повинна бути постійно в експлуатації.Визначається виходячи з виробничих і кошторисних норм виробітку і визначається спочатку машино-місткістю процесів у робочих машинозмінах.Необхідна кількість робочих машин:

де - машиномісткість розглянутого виду робіт у машинозмінах; - розрахункова кількість робочих змін за плановий період роз­глянутої машини у конкретних умовах; - термін вико­нання робіт у роках;

- коефіцієнт нерівномірності виконання робіт за роки. Машиномісткість процесів встановлюють розрахунком викорис­то­вуючи збірники виробничих норм виробітку:

або за кошторисом:

де - об’єм робіт в натуральних показниках.

- розрахункова продуктивність машин за зміну.

- норма виробітки машини за ЕНіР або ВНіР за 1 год;

- тривалість зміни;

- коефіцієнт переходу від виробничих до кошторисних(0.75-0.8)

- питома машиномісткість процесу на 1000 м³ або 1000 м² СНіП.

При наявності розробленого плану і графіка потрібної кількос­ті машино-змін з роками потрібна кількість робочих машин буде становити:

де - найбільша місячна ордината графіка потреби машино­змін.

- розрахункова кількість робочих змін за місяць; - кількість робочих днів за місяць;

- кількість змін на добу.

 

Розрахунок річних потреб в паливо мастильних матеріалах

 

Найбільш приблизно річні потреби в пальному для МТП гос­по­дарства розраховують за річним планом машинно-тракторних робіт.В практиці господарств широке примінення отримало визна­чення потреб в паливі за груповими нормами. Для цього річну пот­ребу господарства в паливі для виконання механізованих робіт знаходять, помноживши групову норму витрат палива q_т на річний об’єм робіт:

де: - потреба в пальному;

- перевідний коефіцієнт до одиниць виміру об’ємуробіт;

- витрата палива на одиницю роботи(продукції);

- об’єм робіт.

Якщо об’єм робіт встановлено для різних груп машин то пот­ребу в пальному можна визначити за залежністю:

 

де: - середньогодинна витрата палива;

- річний об’єм робіт;

- експлуатаційна годинна продуктивність машин.

Річна потреба в мастильних матеріалах знаходять в % відно­шенні до річної потреби палива.

Так потреба в моторних маслах складає приблизно 4-5%;

Трансмісійні – 0.6-1.0%; консистентні мастила – 0.04- 0.06%.

При цьому якщо необхідний об’єм палива визначають за планом механізованих робіт, то об’єм мастильних матеріалів встановлюється окремо для кожної марки машин.

Якщо ж річна потреба господарства в пальному знаходять за груповими нормами, то потребу в мастильних матеріалах теж визначають за середніми нормами.

Середня норма витрат мастильних матеріалів можна розра­ху­вати з врахуванням структури парку машин:

де: - середня норма витрат в % до палива даного маст­иль­ного матеріалу;

- норма витрат даного мастильного матеріалу по кож­ному виду машин;

- кіль­кість машин однієї марки.

Тоді річна потреба в мастильному матеріалі даного виду на виконання робіт: