Шляхи підвищення продуктивності агрегатів 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Шляхи підвищення продуктивності агрегатів



Продуктивність агрегатів можна підвищити в процесі експлуата­ції за допомогою наступних міроприємств:

1.Підтримувати високий рівень Neн i Nт.н, своєчасно і повністю проводити ТО машин, застосовувати безрозбірну діагностику по­тужнісних показників і своєчасно усувати несправності, які виника­ють; високоякісно ремонтувати машини з повним відновленням їх­ потужнісних показників, моторесурсів і експлуатаційної надійності.

2.Знижувати питомий опір машини К і агрегата Ка; застосову­вати комплексні агрегати, у яких загальний опір менший ніж сумар­ний опір машин при їх окремій роботі, застосовувати найбільш ра­ціональні счіпки; правильно по лінії тяги (без перекосів) причіплю­вати або навішувати машину на трактор, працювати з урахуванням нахилу поверхні і в найбільш сприятливі терміни.

3.Правильно комплектувати агрегат і підбирати найбільш опти­мальний швідкісний режим його роботи; застосовувати контрольні прилади, всережимний регулятор, машини, що найбільш відпові­дають даним умовам.

4.Підвищувати степінь використання часу зміни Кв. і коефіцієнт змінності Кзм.; краще організовувати роботу, найбільш раціонально­ для даних умов способи руху машин; удосконалювати технологічне обслуговування агрегатів. Використовувати засоби механізації при технологічному і технічному обслуговуванні машин, виключати не­продуктивні затрати часу.

Ця група міроприємств є в даний час одним із важливіших ре­зервів підвищення продуктивності агрегатів.

Перша і друга групи міроприємств можна віднести в основному до технічної експлуатації МТП. Третю і четверту – до виробничої експлуатації.

Підвищення продуктивності праці в значній мірі залежить від застосування нових, більш удосконалених машин: швидкісних ма­шин, машин з підвищеною надійністю, що мають засоби автомати­ки, що забезпечують комплексну механізацію і більш досконалу технологію робіт.

Важливу роль в підвищенні продуктивності відіграє кваліфікація механізаторів, наукова організація праці і стимулювання праці.

 

 

Розділ 6.

Комплектування агрегатів і керування експлуатаційними режимами їхньої роботи

Розрахунок складу агрегату

Конструктивні параметри агрегатів практично не змінюються в процесі роботи агрегатів при зміні умов виконання операцій. До па­раметрів агрегату відносять конструктивну ширину захвату, номі­нальну потужність двигуна, тип двигуна, маса і координати центра тяжіння трактора і причіпної машини, спосіб з’єднання машин в агрегат, максимальна пропускна здатність машини. В конкретних умовах експлуатації параметри виявляють можливі оптимальні ре­жими роботи агрегатів. Основна характеристика їх роботи – робоча швидкість, яка разом з робочою шириною захвату агрегату визначає його ефективність.

При обумовленні параметрів перспесктивного агрегату для операції, що розглядається, обумовлюють: номінальну потужність двигуна, ширину захвату, вантажопід’ємність агрегату, тип рушія, статична зціпна маса, база і повздовжня координата центру тяжіння трактора.

При агрегатуванні конкретного трактора необхідно визначати ширину захвату, склад агрегату і швидкість його руху.

Розрахунок складу МТА починають з вибору базової машини, що від­по­відає агротехнічним вимогам (табл.6.1). Потім визначають силу тяги базової машини в процесі роботи в заданих умовах.

Якщо є крива буксування в функції Рг, то з більшою точністю можна знайти силу тяги, при якій досягається максимальне значення тягового ККД трактора.

Як вже зазначалося раніше, вибір тих або інших робочих машин здійснюють, виходячи з технологічних вимог до виконання визна­ченої операції в заданих умовах. Ці вимоги визначають якісний склад (тип) машин і допустимий діапазон швидкостей руху. На основі експериментальних даних або довідкових матеріалів знахо­дять середній питомий опір для даного типу машин – Кпл , К або f і ступінь його розсіювання (коливання) s або коефіцієнт варіації n.

Розрахунок кількісного складу агрегату, що залежить від спів­відношення тягових властивостей трактора й опорів машин, зводи­ться до снаступного.

Таблиця 6.1.

Значення d, що відповідають hr max

Трактор Грунтовий фонд   d,%
Колісний 4 х 2   Стерня Бетонна доріжка Грунт під посів 11,0…13,0 3,5…5,0 13,0…17,0
Колісний 4 х 4 Стерня Бетонна доріжка Грунт під посів 3,5…11,5 2,5…4,0 13,0…17,0
Колісний 4 х 4 з однаковими колесами Стерня Бетонна доріжка Глиниста доріжка Грунт під посів 5,0…7,0 3,0…5,0 5,0…6,0 6,0…10,0
На гусеницях Глиниста доріжка Грунт під посів Стерня 2,4…3,5 5,5…6,5 1,5…3,0

 

1.Визначають можливу в заданих умовах силу тяги трактора, ко­ристуючись графіками граничної і номінальної рушійних сил, тяго­вою або навантажувальною характеристикою трактора, значенням Nг.max або іншими даним, що відносяться до характеристики експлу­атаційних властивостей даного трактора.

Якщо достатньо достовірні дані про тягові властивості трактора в заданих умовах відсутні, роблять наближений розрахунок, виходя­чи з номінальної потужності двигуна. У цьому випадку, користую­чись формулами наведеними в розділі 4.2, одержують для щільних грунтів (коли лімітується рушійна сила за двигуном) і роботі на горизонтальній ділянці наступну залежність:

де: C – перевідний коефіцієнт.

В залежності від поставленного завдання (комплектування дано­го індивідуального трактора або типове комплектування, наприк­лад, для нормування), номінальну потужність двигуна треба прий-мати з врахуванням впливу ймовірнісного характеру навантаження (коефіцієнта варіації n). Для наближених розрахунків потужність N може бути прийнята за паспортними даними.

Достатність зчеплення з грунтом перевіряють за формулою:

При цьому з запасом приймають Pрдв рівна коловій силі Рк:

Якщо ця нерівність не виконується, то повинні бути прийняті заходи, що підвищують зчіпні властивості трактора, і тільки тоді, коли неможливо забезпечити достатню силу зчеплення, у розрахун­ках замість Рк приймають Fзч.

Для приводного агрегату в розрахунках приймають не весь номі­нальний момент (або номінальну потужність) двигуна, а тільки ту частину, що йде на утворення сили тяги. У цьому випадку номі­наль­не гакове зусилля:

 

2.Визначають теоретичну (граничну) ширину захвату Втеор:

При комплектуванні агрегату з машинами, що обробляють грунт, за значенням Кпл і глибини обробки h визначають питомий опір.

При русі агрегату на підйом, розрахунок ведуть з врахуванням відповідних втрат тягового зусилля Рa» Gi, тобто

3.Визначають граничне число машин (або число робочих орга­нів, наприклад, плужних корпусів) в агрегаті:

де:bк - конструктивна ширина захвату однієї машини (або одного робочого органу).

Щоб мати деякий запас тягового зусилля, отриманий результат округляють до цілого меншого числа.

4. Виявляють необхідність зчіпки (для багатомашинного агрега­ту), вибирають її тип і за довідковим даним визначають її вагу Gзч та коефіцієнт опору перекочування fзч.

Розрахований агрегат необхідно перевірити за ступенем вико­ристання сили тяги. Для цього визначають повний опір робочої час­тини агрегату, користуючись формулою:

За звичай R, приймають для випадку руху машини на підйом, то­му що сила тяги повинна забезпечувати цей більш важкий режим. Але якщо передбачається різна ширина захвату агрегату при русі на підйом і на спуск, розрахунок Рг.н та Ra ведуть як для підйому, так і для спуску.

Середній розрахункова степінь використання сили тяги (заванта­ження) lр з врахуванням ймовірнісного характеру опору і можливо­сті його короткочасного значного підвищення повинна бути завжди меншаодиниці:

Якщо на даній передачі трактора степінь завантаження далека від оптимальної, треба перевірити раціональність комплектування агрегату на іншій передачі, швидкість руху на якій не виходить за межі допустимої за технологічними і ншими вимогами. Остаточно судити про раціональність тієї або іншої передачі треба з врахуван­ням маневрових і інших характеристик агрегату.

Розрахунок навісних тягових агрегатів виконується в тієї ж пос­лідовності, що і причіпних, з врахуванням того, що частина ваги машин передається на трактор. У зв'язку з цим збільшується опір коченню трактора і зменшується опір машини. При цьому варто незабувати, що коефіцієнти кочення трактора і навісної машини різні.

 

Рис. 6.1. Визначення складу агрегату по тяговій характеристиці трактора.

 

Для комплексних агрегатів розрахунок ведуть за сумарним пи­томим опором К, визначаючи число основних машин в агрегаті, а число допоміжних машин встановлюють за співвідношенням їхньої ширини захвату і ширини захвату основних машин з округленням до більшого цілого числа.

Розрахунок приводного агрегату можна здійснювати також за сумарним моментом опору Me, приведеним до колінчатого вала двигуна (з урахуванням відношення Me до Мен).

Крім розглянутого розрахункового методу визначення складу агрегатів, можуть бути застосовані графічні методи (наприклад, по тяговій характеристиці-рис. 6.1), графоаналітичний метод, при яко­му частина величин визначається графічно, а частина аналітично, а також розрахунки з використанням готових таблиць, що містять се­редні значення технічних даних про робочі та базові машини.

Всі ці методи розрахунку в більшому або меншому ступені є наближеними і можуть застосовуватися тільки для попереднього визначення складу агрегату або для планування (нормування) робіт.

Після комплектування агрегату в натурі необхідно на початку роботи перевірити раціональність його комплектування по швидкіс­ному режиму, використанню потужності двигуна, продуктивності, витраті палива і при необхідності внести корективи в прийнятий склад агрегату.

В ряді випадків, особливо для навісних агрегатів, коли практич­но з даним трактором може працювати одна або визначене число машин, розрахунок складу агрегату проводити не потрібно. Необ­хідно лише встановити швидкісний режим роботи.

У багатьох випадках, зокрема при роботі з енергонасиченими тракторами, оптимальний ступінь завантаження трактора доцільно забезпечувати не за рахунок ширини захвату (кількісного складу машин), а за рахунок підвищення швидкості руху. Отже, розраху­нок кількісного складу агрегату не завжди є визначальним. Агрега­ти для того самого трактора можуть бути підібрані різноманітного складу. Раціональне сполучення ширини захвату і швидкості руху агрегату обумовлюється головним чином техніко-економічними показниками роботи, що будуть розглянуті надалі.

 





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 424; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.81.89.248 (0.008 с.)