Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Експлуатаційні властивості тракторного двигунаСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Стендові характеристики і режими роботи двигуна. Частіше всього властивості тракторного двигуна визначаються його характеристиками (швидкісною, навантажувальною й ін.). Звичайно користуються детермінованими (не стохастичними) залежностями, одержаними на стендах при штучно заданих ступенях навантаження (рис. 4.1). Основними показниками характеристик в залежності від режиму роботи двигуна є: а) на номінальному режимі — номінальна частота обертання nн (число обертів) визначена технічною документацією, і відповідні їй номінальна ефективна потужність двигуна Nен, номінальний (його часто називають розрахунковим) крутний момент двигуна Мен, номінальні витрати палива — годинна Gтн і питома gе н ; б) на режимі максимального холостого ходу двигуна — nx.х; Nex.х =0; Мex.х = 0; Gтx.х; в) на режимі максимального моменту Mе max — n(M max); Ne(Mmax); Gт(Mmax); ge(Mmax); г) на режимі мінімально стійких частот обертання двигуна nmin — Ne(nmin); Me(nmin); GT(nmin); ge(nmin). На всіх цих режимах співвідношення показників наступне: ; де: С- коефіцієнт пропорційності, який враховує одиниці виміру потужності та частоти обертання. Крім зазначених основних показників, що характеризують можливості двигуна при різноманітних строго визначених режимах його роботи, в експлуатаційних розрахунках застосовують також показники, обумовлені режимами роботи даного агрегату: а) при робочому ході — nд.р, Ne.p, Ме.p, Gт.р, ge.р; б) при холостому ході агрегату nха, Neха, Меха, Gтха, geха. Всі наведені характеристики, як уже вказувалося, є детермінованими, що не враховують стохастичного (ймовірнісного) характеру навантаження, який має місце в експлуатаційних умовах.
Рис. 4.1. Типова (стендова) швидкісна характеристика тракторного двигуна.
Експлуатаційні характеристики. Для експлуатаційних умов усі зазначені характеристики повинні бути встановлені як показники двигуна, можливі до реалізації при різноманітному значенні ступеня варіації навантаження. При стохастичному (іноді застосовують вираз «несталому») характері навантаження на двигун його показники будуть відрізнятися від показників, обумовлених стендовою характеристикою, принаймні по трьох причинах, вплив яких може бути враховано відповідними поправочними коефіцієнтами: динамічним lд, часовим lt, ймовірним ln. Загальний коефіцієнт:
Коефіцієнт lд враховує динаміку робочого процесу двигуна — зміну ступеня наповнення циліндрів, коефіцієнта надлишку повітря й ін. Коефіцієнт lt характеризує імовірнісні зміни показників при роботі за період t внаслідок зносу, розрегулювання, зниження надійності (незважаючи на своєчасне і високоякісне технічне обслуговування) і т.д. Коефіцієнт ln враховує зміну середніх значень (математичного очікування) вихідних величин (експлуатаційних показників двигуна) при нелінійному характері залежності. Рис.4.2. До визначення значення експлуатаційних параметрів (нелінійних функцій) при стохастичному (випадковому) характері аргументу (навантаження).
Коефіцієнт lд що враховує зміни робочого процесу двигуна розглядався в курсі теорії двигунів, lt — в технічній експлуатації машин. Тут ми розглянемо коефіцієнт ln, щоявляє собою відношення математичного очікування експлуатаційного параметра (показника) двигуна до відповідного значення цього параметра при детермінованій залежності , взятій по стендовій характеристиці: де: — величина, на яку математичне очікування даного параметра (при ймовірнісному характері навантаження) відрізняється від відповідного значення цього параметра по стендовій (детермінованій) характеристиці. У якості параметра у можуть бути: частота обертання двигуна пд, витрата палива Gт, потужність двигуна Ne, а в якості аргументу (навантаження) х – крутний момент Ме, (момент опору) на валу двигуна, що залежить від опору агрегату Rа, втрат у трансмісії, ходовій частині й інших втрат, що долаються крутним моментом двигуна Ме. Для практичних цілей можна прийняти, що момент опору на валу двигуна, як і більшість інших вхідних величин (аргументів) х, підпорядковується закону розподілу, близькому до нормального, а залежність параметрів двигуна від цього аргументу являє собою кусочно-лінійну функцію, що відповідає роботі двигуна на регуляторній і коректорній вітках характеристики (рис. 4.2). У цьому випадку, як це випливає, із теорії ймовірностей і спеціальних досліджень, для точки зламу, що відповідає номінальному режиму роботи кусочно-лінійної функції , D у прямо пропорційна середньоквадратичному відхиленню sх або коефіцієнту варіації nх, причому для таких показників, як частота обертання і витрата палива двигуна, має від’ємне значення, тобто (де а — коефіцієнт пропорційності). Для функції виду N= x f(х), коли вихідний параметр визначається похідною аргументу на величину, що залежить від аргументу [наприклад, потужність Nе — як похідна крутного моменту на частоту обертання двигуна nд = f (Ме) ], математичне очікування функції М(у) буде відрізнятися від похідної математичних очікувань цих параметрів на кореляційний момент між ними. У цьому випадку D Nn визначається формулою, що складається з членів, пропорційних середньоквадратичному відхиленню sх і дисперсії Dх = s2х, тобто D Nn = - (anx + bnx2) де а і b — коефіцієнти пропорційності. Потрібно також врахувати, що, оскільки має місце деяка інерційність двигуна, через яку зміна частоти обертання запізнюється відносно зміни крутного моменту (моменту опору), відбувається фазовий зсув максимуму кореляційного моменту. Цей зсув викликає додаткове зниження потужності двигуна, яку можна реалізувати, на величину D Nf. В результаті загальне зниження потужності Виходячи з наведеного вище можна зробити висновок, що експлуатаційна характеристика двигуна, що враховує не тільки середні значення навантаження (моменту опору), але і можливий ступінь його варіації, повинна бути представлена по кожному показнику (частота обертання, потужність, витрата палива) не однією кривою (графіком), а сімейством кривих (номограмою), що відображають цей параметр при різному ступені варіації аргументу (моменту опору). Схема такої експлуатаційної характеристики (номограми) подана на рис.4.3. Як видно з рисунка, екстремальні значення параметрів по експлуатаційній характеристиці двигуна при різних значеннях коефіцієнта варіації розташовуються на прямій, що проходить через вершину кута. Рис.4.3. Схема експлуатаційної характеристики тракторного двигуна.
Для практичних цілей часто необхідно знати розсіювання експлуатаційних параметрів двигуна sу. Розрахунки показують, що для кусочно-лінійної залежності (на регуляторній і коректорній вітках характеристики) експлуатаційних параметрів двигуна при законі нормального розподілу аргументу х (у даному випадку моменту опору) співвідношення середньоквадратичних відхилень (sу і sх) визначається залежністю де Т — постійна величина, що залежить від нахилу кусочно-лінійної функції (віток характеристики двигуна). Ступінь розсіювання (коефіцієнт варіації) таких експлуатаційних параметрів двигуна, як частота обертання і витрата палива, менше, чим ступінь розсіювання моменту опору на валу двигуна, а потужності — навпаки, більше. Таким чином, експлуатаційні властивості двигунів, що визначають їхні технічні можливості в експлуатаційних умовах (частота обертання, витрата палива, потужність), повинні встановлюватися для зазначених вище режимів по типових характеристиках з врахуванням поправочних коефіцієнтів, що відображають зміну параметрів у залежності: а) від технічного стана й індивідуальних особливостей даного двигуна — lt, б) від зміни (порушення) робочого процесу двигуна при «несталому» (коливальному) характері навантаження — lд; в) від зміни середніх значень (математичного очікування) експлуатаційних показників двигуна при ймовірнісному (стохастичному) характері навантаження в залежності від ступеня варіації навантаження — ln. Перший коефіцієнт (lt) застосовують при визначенні стендової характеристики індивідуального двигуна або середніх за період експлуатації t значень параметрів. Наприклад, по потужності
Другий (lд) і третій (ln) коефіцієнти необхідно застосовувати при визначенні типових експлуатаційних характеристик (наприклад, для розрахунків середніх норм). Тоді експлуатаційна потужність
Для експлуатаційних (несталих) умов і індивідуальних особливостей двигуна (або змін його показників у часі)
Потужнісні показники машин
Енергетичні властивості базоваї машини залежать від енергетичних властивостей двигуна та втрат в процесі передачі енергії від двигуна до ходового та робочого обладнання. Основною енергетичною характеристикою базавої машини є її потужність на номінальному режимі що визначається балансом номінальної потужності
де: Ne.н — номінальна потужність двигуна; Nт.н — номінальна тягова потужність; NВВП.н — номінальна потужність, що передається через вал відбору потужності; Nвтр.н — номінальна потужність втрат. Втрати потужності складаються з наступних складових: 1) механічних втрат в трансмісії при передачі потужності до ходового Nмех та робочого Nмех.ВВП обладнання; 2) втрат на переміщення машини Nf; 3) втрат на подолання підйому Na; 4) втрат на буксування Nd. Так як потужність являє собою добуток сили на швидкість, то відповідно втрати потужності мають бути повязані або з втратами сили, або втратами швидкості. Втрати в трансмісії Nмех, Nмех ВВП та втрати на буксування Nd виражають швидкісні втрати, а втрати на пересування Nf; та на подолання підйому Na —втрати сил. Ці втрати визначають за наступними залежностями:
де: Neт, NeВВП — потужність двигуна, яка іде відповідно на створення тягового зусилля і привод через вал відбору потужності; hмех, hВВП — к.к.д. передачі на створення тягового зусилля і привод через вал відбору потужності; d — коефіцієнт буксування; Pf — сила опору кочення; Gм — вага машини; Pa — сила опору підйому. Допустивши, що на холостому ходу машина рухається без буксування, то на основі експериментальних данних можна визначити коефіцієнт буксування де: nр, nх — середня частота обертання ведучих коліс (зірочок) машини відповідно на робочому та холостому ходах при проході дослідної ділянки шляху.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 544; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.133.79.72 (0.012 с.) |