Структура дипломної роботи і вказівки до написання окремих розділів

Структура дипломної роботи визначається різними чинниками (об’єктом та предметом дослідження; типом дипломної роботи і її тематикою; змістом роботи; характером використаних матеріалів; рівнем теоретичної й практичної підготовки студентів і т.ін.).

Але в усіх випадках дипломна робота має включати в себе вступ, два розділи, висновки і пропозиції, список використаних літературних джерел та додатки. Найбільш оптимальною є структура дипломної роботи, яка включає в себе три розділи і в якій органічно поєднується дослідження методичних та теоретичних аспектів проблеми з вирішенням конкретних практичних задач обліку, контролю, аналізу на підприємстві.

При написанні дипломних робіт науково-практичного характеру, які виконуються на матеріалах конкретного підприємства, доцільно керуватися наступними порадами.

У вступі обгрунтовується актуальність обраної теми, її значимість, формулюється мета, визначаються завдання, розв’язання яких необхідне для досягнення поставленої мети. Крім того, у вступі розкривається методологічна основа досліджень, характеризуються матеріали, використані при написанні дипломної роботи, її структура, викладається короткий зміст окремих її розділів.

У першому розділі, як правило, розкриваються теоретичні аспекти теми дослідження, дається економічна характеристика підприємства (форма власності, історія розвитку, майно, організаційно-правова форма, види діяльності, система управління, основні техніко-економічні показники за період не менше ніж за три останні роки), розглядаються умови виробничо-господарської діяльності підприємства, аналізується законодавча основа цієї діяльності. Обов’язково висвітлюється система організації обліку на підприємстві, його облікова політика, форма бухгалтерського обліку, рівень автоматизації облікових робіт, напрями удосконалення організації обліку. Проводиться детальний аналіз техніко-економічних показників діяльності підприємства за останні 2 роки, описується стан охорони праці на підприємстві; критично оцінюється стан обліку на підприємстві, обґрунтовуються заходи щодо його вдосконалення.

У другому розділі дипломної роботи, який є центральним, розглядається питання бухгалтерського обліку, контролю й аудиту активів, пасивів, доходів, витрат відповідно до теми дипломної роботи. Значна увага при цьому приділяється документальному оформленню господарських операцій, організації синтетичного та аналітичного обліку, впровадженню передових форм і методів облікової роботи. Крім того, у цьому розділі подається огляд нормативних документів, які регламентують організацію бухгалтерського обліку, контролю, аудиту, виявляються недоліки в організації обліку.

Окремі параграфи присвячуються питанням аудиту й автоматизації бухгалтерського обліку. Важливість проблеми автоматизації аналітичної роботи для підприємства може зумовити необхідність виділення в дипломній роботі спеціальному розділі.

У ньому розробляються конкретні заходи, спрямовані на впровадження в облікову роботу сучасної обчислювальної техніки. Орієнтовно матеріали цього розділу повинні охоплювати такі питання:

1) характеристика комплексу завдань на функціональному робочому місці бухгалтера (АРМ бухгалтера);

2) перелік і опис класифікаторів техніко-економічної інформації, необхідної при комп’ютерній технології обробки облікової інформації;

3) постановка завдання на розроблення комп’ютерної технології обробки облікової інформації з визначенням вхідної і вихідної інформації та формуванням алгоритму вирішення завдання;

4) характеристика технічних засобів, на основі яких передбачається автоматизація обліку;

5) обгрунтування розроблення нових чи застосування існуючих пакетів прикладних програм (ППП) і комп’ютерних технологій обробки облікової інформації;

6) пакет прикладних програм або лістинг програм;

7) посібник користувача.

Викладення матеріалів даного розділу має супроводжуватись ілюстрацією бланків відповідних форм первинних облікових документів.

Усі розділи дипломної роботи повинні бути ілюстровані відповідними схемами, графіками, діаграмами й іншими матеріалами. Це сприяє наочності і переконливості матеріалів роботи, більш глибокому розкриттю явищ та процесів.

У підсумковій частині дипломної роботи (висновках і пропозиціях) формулюються висновки і пропозиції, що безпосередньо випливають із змісту дипломної роботи й обгрунтовані в ній. У них узагальнюються найсуттєвіші пропозиції та рекомендації за темою дипломної роботи. Висновки та пропозиції мають бути написані чітко й стисло. Вони не повинні аргументуватися даними і фактами, які не знайшли відображення в дипломній роботі.

Структура дипломних робіт проблемно-дослідницького типу за формою не відрізняється від структури дипломних робіт науково-практичного характеру. Такі роботи також містять вступ, два розділи, висновки і пропозиції, список використаних літературних джерел і додатки.

Однак за внутрішньою побудовою, змістом розділів відмінності у структурі цих двох типів дипломних робіт є.

У вступі проблемно-дослідницької дипломної роботи обгрунтовується вибір теми дипломної роботи, її роль у вдосконаленні бухгалтерського обліку, контролю, аналізу, аудиту, економічних методів управління, механізму господарювання в цілому, висвітлюються конкретні причини вибору теми, методологічні і теоретичні основи, базова виробнича система, джерела інформації, яка буде використана при написанні дипломної робіт. Формулюються мета й завдання дослідження.

У першому розділі такої дипломної роботи розкриваються теоретичні основи поставленої в дипломній роботі проблеми, визначаються нерозв’язані питання. Також проводиться критичний аналіз стану теорії і методології проблеми, огляд наукових концепцій джерел з обгрунтуванням власної точки зору дипломника, виявляються чинники, які впливають на розв’язання даної проблеми, наводяться кількісні оцінки показників, що характеризують динаміку тих чи інших явищ.

Дослідження методологічних і методичних основ проблеми передбачає системний аналіз принципів та методів обліку, контролю, аудиту й аналізу, оцінки їх повноти, якості, рівня відповідності сучасним вимогам, вивчення особливостей, переваг і недоліків. Даний розділ може носити полемічний характер.

У другому розділі дипломної роботи висвітлюються можливі шляхи вирішення поставлених завдань.

У висновках і пропозиціях у стислій формі викладаються найбільш вагомі та суттєві теоретичні, методологічні результати дипломної роботи.

СКЛАДАННЯ ПЛАНУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ, ДОБІР І ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

Після вибору теми необхідно скласти орієнтовний план дипломної роботи. Він складається до роботи над літературними джерелами, є попереднім і чітко фіксує мету, напрями та завдання досліджень за вибраною темою.

Остаточний план складається після поглибленого вивчення, опрацювання і систематизації інструктивних та нормативних матеріалів, законодавчих актів, спеціальної літератури, даних про виробничо-господарську діяльність підприємств, а також аналізу вітчизняного й зарубіжного досвіду.

Він визначає структуру дипломної роботи. В ньому чітко формулюються назви розділів і пунктів, а в окремих випадках пункти поділяються на підпункти. При цьому назва та зміст окремих розділів не повинні виходити за межі затвердженої теми, а назви і зміст пунктів – за рамки відповідного розділу. В процесі роботи план може коригуватися.

План має відображати головну лінію дослідження теми дипломної роботи, мету, завдання й послідовність розкриття її змісту. Важливо, щоб у ньому забезпечувалась внутрішня логіка розділів і пунктів, їх неповторність і послідовність.

Типовий план дипломної роботи наведено у додатку Б.

Складання плану дипломної роботи тісно пов’язане з добором і вивченням літературних джерел. Для добору літератури використовуються бібліографічні довідники, предметні й тематичні каталоги бібліотек (університету, обласної, підприємства, на матеріалах якого виконується дипломна робота, державних установ), каталоги періодичних професійних видань. Добираючи літературу з теми дипломної роботи, її доцільно систематизувати за окремими групами:

1) Закони України, Постанови Верховної Ради України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України;

2) постанови, накази, інструкції, інструктивні вказівки, листи галузевих та центральних міністерств і відомств України;

3) міжнародні регламентуючі документи;

4) підручники, навчальні посібники, монографії, журнальні й газетні статті та інші видання.

Особливу увагу при доборі літератури слід приділити матеріалам, які публікуються в періодичних виданнях: «Голос України», «Урядовий кур’єр», «Все про бухгалтерський облік», «Галицькі контракти», «Бізнес», «Податки і бухгалтерський облік», «Бухгалтерський облік і аудит», «Баланс», «Бухгалтер», «Економіка України», «Фінанси України», тощо.

Після добору літератури слід приступити до її вивчення, систематизації і конспектування. Вивчення літератури варто розпочинати з опрацювання матеріалів підручників, навчальних посібників, переходячи далі до вивчення законодавчих й інструктивних матеріалів та спеціальної економічної літератури (монографій, газетних та журнальних статей, доповідей і тез доповідей на наукових конференціях, тощо.). В першу чергу слід вивчати видання останніх років.

Працюючи над літературними джерелами, слід пам’ятати, що це творчий процес, у результаті якого формується власна точка зору, дається власна оцінка досліджуваного явища або проблеми. Досягненню цієї мети сприяє вивчення тих чи інших явищ і проблем в історичному аспекті (в динаміці). Вивчаючи літературу, необхідно звертати увагу на дискусійні й нерозв’язані аспекти теми, на протиріччя, які є у поглядах різних авторів, на неузгодженість різних нормативних й інструктивних матеріалів, на рекомендації практичних та наукових працівників стосовно того чи іншого питання. Такий підхід забезпечить глибоке осмислення проблеми, дасть змогу сформувати своє уявлення про об’єкт і предмет дослідження.

При вивченні літературних джерел рекомендується вести робочі записи на окремих аркушах (картках) з однієї сторони або у зошиті. На аркушах потрібно залишати великі поля, де можна буде записати свої думки, зауваження, нотатки, запитання й обгрунтувати власну точку зору, зазначити, в якому розділі роботи це буде використано. Обов’язково слід давати посилання на літературні джерела, з яких зроблені записи. При цьому дається бібліографічний опис літературного джерела і вказується сторінка, до якої належать записи.

Після складання детального плану дипломної роботи зроблені таким чином записи групуються відповідно до її розділів і пунктів. Це сприятиме успішній роботі із написання окремих розділів дипломної роботи. На етапі вивчення літератури слід розпочати складання списку використаних літературних джерел, який у процесі дипломування буде доповнюватися.

 

 

ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Завершена дипломна робота повинна бути зброшурована, мати тверду обкладинку і містити такі матеріали: титульний аркуш, завдання на дипломну роботу, реферат (українською та російською мовами), перелік матеріалів графічної частини, зміст, вступ, основна частина, висновки й пропозиції (підсумок), список використаних джерел, додатки. Після висновків і пропозицій слід поставити підпис та дату завершення роботи.

Дипломна робота виконується державною мовою України, в окремих випадках – англійською чи іншою іноземною мовою. Обсяг дипломної роботи не повинен перевищувати 100 сторінок рукописного тексту (без додатків і списку використаної літератури). Дозволяється виконання дипломної роботи машинописним способом або за допомогою принтера.

Дипломна робота виконується на аркушах білого паперу формату А-4 (210х297 мм) із написанням з однієї сторони і дотриманням таких розмірів полів від краю аркуша до рамки на ньому: зліва – 20 см, справа – 1 см, знизу – 1 см, зверху – 1 см.

При написанні роботи машинописним способом текст друкується шрифтом Times New Roman, розмір шрифту 14, через 1,5 інтервали.

Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами, які проставляються в правому нижньому куті. Титульний аркуш є першою сторінкою дипломної роботи. Титульний аркуш входить до загальної нумерації, але номер сторінки на ньому не ставиться. Завдання, реферат, перелік матеріалів графічної частини до загальної нумерації не включаються. Номери сторінок проставляються, починаючи зі змісту. При нумерації сторінок не допускаються повтори, пропуски, буквенні позначення (50 а, 50 б, 64 а). Рисунки, таблиці, схеми, роздруківки на ЕОМ, виконані на окремих аркушах, список використаної літератури, додатки також включаються в наскрізну нумерацію.

Титульний аркуш виконується машинописним способом і повинен містити всі реквізити, передбачені його формою. Титульний аркуш дипломної роботи підписується студентом, керівником дипломної роботи та рецензентом. Зразок оформлення титульного аркуша наведено у додатку В.

З а в д а н н я д о д и п л о м н о ї р о б о т и складається на початку дипломування керівником дипломної роботи. Копія завдання до дипломної роботи виконується студентом. Під час дипломування завдання до дипломної роботи зберігається на кафедрі, а його копія використовується студентом як робочий документ. На завершальній стадії дипломування завдання підшивається в дипломну роботу.

Зразок оформлення завдання на дипломну роботу наведено у додатку Г.

Р е ф е р а т являє собою короткий зміст дипломної роботи, а також містить дані про її обсяг, кількість таблиць, рисунків, схем, використаних літературних джерел та перелік ключових слів.

У тексті реферату слід відобразити: об’єкт дослідження, мету дипломної роботи; методи, прийоми та матеріали, які використовувались при виконанні дипломної роботи; одержані результати, їх новизну, сферу і галузь застосування; рекомендації щодо впровадження результатів роботи; ефективність.

Ключові слова в рефераті наводяться в називному відмінку в рядок із відокремленням один від одного комами. Реферат виконується українською та російською мовами.

Обсяг реферату не повинен перевищувати 1200 знаків. Зразок оформлення реферату наведено у додатку Д.

З м і с т включає перелік розділів і підрозділів (параграфів) дипломної роботи із зазначенням номерів сторінок, на яких розпочинається висвітлення матеріалу цих розділів і підрозділів у тексті роботи.

Найменування розділів та підрозділів повинні дослівно відповідати їх заголовкам у тексті роботи.

Зразок оформлення змісту роботи наведено в додатку Ж.

П е р е л і к м а т е р і а л і в г р а ф і ч н о ї ч а с т и н и подається на окремій сторінці. У ньому наводяться номери аркушів графічної частини та їх найменування. Зразок оформлення переліку матеріалів графічної частини наведено в додатку К.

О с н о в н а (текстова) ч а с т и н а д и п л о м н о ї р о б о т и. Матеріал дипломної роботи слід викладати стисло, чітко, літературною мовою, уникати відхилень від теми і повторів. Орфографічні та синтаксичні помилки в роботі не повинні допускатися. Керівник дипломної роботи при наявності граматичних помилок вказує на них студенту, але не виправляє їх сам.

Визначення окремих понять і термінологія в дипломній роботі, а також скорочення окремих слів мають відповідати діючим стандартам, а при їх відсутності загальноприйнятим у нормативних та інструктивних матеріалах, науковій і навчально-методичній літературі.

В окремих випадках дозволяється використовувати специфічні абревіатури, зумовлені темою дипломної роботи. При наявності таких абревіатур потрібно перший раз за текстом написати слово або групу слів повністю, а в дужках подати абревіатуру, яка далі буде використовуватись. Найменування підприємств, прізвища та інші власні імена в тексті наводяться мовою оригіналу.

Помилки, похибки, які виявляються в процесі написання дипломної роботи, можна виправляти підчищенням або заштриховуванням.

При написанні тексту слід дотримуватись відповідної його рубрикації і виділення абзаців.

Розділи й підрозділи дипломної роботи повинні мати коротку та лаконічну назву, що відповідає змісту тексту, і порядкову нумерацію.

Розділи нумеруються в межах усієї роботи арабськими цифрами без крапки. Вступ та висновки й пропозиції не нумеруються.

Заголовки структурних частин дипломної роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК МАТЕРІАЛІВ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ», «ВСТУП», «РОЗДІЛИ», «ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» розміщують на сторінці аркуша посередині рядка (додаток Л).

Нумерація підрозділів, здійснюється в межах одного розділу двома арабськими цифрами, які розділяються крапкою (наприклад: 1.2; 1.3; 1.4;). Перший знак означає номер розділу, другий – порядковий номер відповідного підрозділу.

При виділенні пунктів, підпунктів у межах одного підрозділу їх номери включають відповідно три або чотири знаки, розділені крапками.

Номери розділів і їх заголовки в тексті дипломної роботи виконуються великими літерами. Крапку в кінці заголовка розділу не ставлять. Написання кожного розділу рекомендується розпочинати з нової сторінки. Виділення окремих сторінок для написання заголовків розділів не рекомендується.

Заголовки підрозділів виконують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів виконують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту (додаток М). В кінці заголовка пункту крапка не ставиться. Переноси слів у заголовках не допускаються.

Текст дипломної роботи розбивається на абзаци.

Абзацами, як правило, виділяють тісно пов’язані між собою за змістом частини тексту, об’єднані загальною думкою. Абзац пишуть із нового рядка з відступом від лівого краю тексту на 1 см.

Цифровий матеріал з метою його порівнянності, компактності та наочності доцільно оформляти у вигляді таблиць.

Ілюстрації (графіки, схеми, креслення, фотографії) і таблиці необхідно подавати в дипломній роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на окремій сторінці. Ілюстрації позначають словом «Рисунок __», яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних. Ілюстрації нумерують послідовно в межах розділу, за винятком тих, що подані у додатках (додаток П).

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу й порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рисунок 4.3 (третій рисунок четвертого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують під ілюстрацією. Якщо в дипломній роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу арабськими цифрами. Таблиця повинна мати назву, яку друкують маленькими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Назва має бути стислою, відбивати зміст таблиці і мати таку структуру: Таблиця номер таблиці – назва таблиці. Номер таблиці повинен складатись з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 2.3» (третя таблиця другого розділу).

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» та номер її вказують один раз над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження таблиці» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження таблиці 2.3».

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони є самостійними. Висота рядків має бути не меншою, ніж 8 мм.

Зразок оформлення таблиці наведений у додатку Н.

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесені таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку – боковик.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінити лапками; коли з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, знаків, математичних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк. При відсутності в автора дипломної роботи деяких цифрових даних у таблиці, там, де вони повинні бути занесені, ставлять три крапки (…).

Ф о р м у л и в д и п л о м н і й р о б о т і (якщо їх більше від однієї) нумеруються у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставиться крапка. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (1.2) (друга формула першого розділу).

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені в ній. Значення кожного символу та числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “ де “ без двокрапки.

Рівняння і формули необхідно виділяти з тексту вільними рядками. Вище й нижче від кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

Примітки до тексту і таблиць, у яких указують довідкові та пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах одної сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. …

2. …

З метою обгрунтування окремих положень та висновків у дипломній роботі можуть використовуватися цитати з літературних джерел, виписки з нормативних й інструктивних документів та інших матеріалів. У роботі для економії тексту допускається недослівне наведення (передача) думок (цитування) з будь-якого твору. Передача думки не береться у лапки.

При цитуванні й передачі матеріалу слід давати посилання на джерела шляхом позначки у квадратних дужках номера джерела та сторінки, з якої взято цитату чи зроблено переказування змісту.

С п и с о к в и к о р и с т а н и х л і т е р а т у р н и х д ж е р е л охоплює перелік книг, статей, брошур і т.п., на які зроблені посилання у тексті, а також інших матеріалів, що використані при підготовці дипломної роботи.

Усі джерела нумеруються арабськими цифрами і подаються у такій послідовності:

1. Закони України.

2. Постанови Верховної Ради України.

3. Укази Президента України.

4. Постанови Кабінету Міністрів України.

5. Міжнародні регламентуючі документи.

6. Нормативні документи (правила, положення, інструкції) з інформацією, коли і ким затверджені й де опубліковані.

7. Книги, статті та інші видання (в алфавітному порядку).

Бібліографічний опис книги (підручника, посібника, монографії, брошури і т.п.) повинен містити прізвище та ініціали авторів, назву книги, місце видання, видавництво, рік видання і кількість сторінок.

Бібліографічний опис джерел має відповідати встановленим вимогам.

Д о д а т к и. Для уникнення у дипломній роботі великої кількості одноманітних документів їх доцільно подавати у вигляді додатків. До додатків включають первинні документи, облікові реєстри, статистичну і бухгалтерську звітність, допоміжні й розроблювальні таблиці, статути підприємств, фотографії, схеми та інші матеріали, на які роблять посилання у тексті.

Додатки оформляють як продовження дипломної роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті дипломної роботи.

Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки і мати заголовок, надрукований зверху малими літерами з першої великої посередині сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток__» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь наприклад, додаток А; додаток Б; і т.п. Один додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка за необхідністю може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах додатка. Тоді перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад:А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – підрозділ 3.1 додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис.Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) – перша формула додатка А.

О ф о р м л е н н я м а т е р і а л і в г р а ф і ч н о ї ч а с т и н и д и п л о м н о ї р о б о т и. Графічний матеріал відображається не менше ніж на 15 слайдах в редакторі Microsoft Office PowerPoint і має відображати результати досліджень та розрахунків, виконаних у всіх розділах дипломної роботи. Назви слайдів графічної частини виконуються зверху.

Зміст і обсяг матеріалів графічної частини студент визначає самостійно, але погоджує їх із керівником дипломної роботи і консультантами.

Один аркуш графічної частини повинен містити основні техніко-економічні показники виробничо-господарської діяльності підприємства, на матеріалах якого виконується дипломна робота.

Крім основних техніко-економічних показників, на окремі аркуші слід виносити: схеми організаційно-управлінської структури підприємства; схеми структури бухгалтерії; документообігу; загальну схему організації обліку тих чи інших засобів на підприємстві (відповідно до теми дипломної роботи); кореспонденцію рахунків; алгоритми комп’ютеризації обліку та економічного аналізу; послідовність проведення аудиту; перелік заходів до вдосконалення обліку, контролю, аналізу й аудиту на підприємстві з визначенням їх економічного ефекту; матеріали аналізу виробничо-господарської діяльності підприємства; порівняльні схеми діючої організації обліку на підприємстві та запропонованої дипломником тощо.

Графічний матеріал дипломної роботи повинен бути тісно пов’язаний із текстом основної частини, що забезпечується наявністю у тексті таких самих таблиць, схем, графіків, інших матеріалів, які виносяться на аркуші графічної частини.