Тематика та зміст дипломного проекту (роботи)

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для студентів, магістрантів та викладачів

з дипломного проектування по спеціальності 8.090103

«Композиційні та порошкові матеріали, покриття»

 

Склали професор, докт. техн. наук О.М. Дубовий

доцент, канд. техн. наук А.І. Івліев

 

Миколаїв - 2005

ЗМІСТ

Вступ 3

1. Особливості планування дипломного проектування. 4

2. Тематика та зміст дипломного проекту (роботи) 5

3. Загальні вимоги, структура та правила оформлення

пояснювальної записки до дипломного проекту (роботи) 7

3.1. Загальні положення 7

3.2. Структура пояснювальної записки 7

3.3. Правила оформлення пояснювальної записки 11

4. Графічна частина дипломного проекту (роботи) 17

4.1.Основні надписи 18

4.2.Креслення загального виду 24

4.3.Складальне креслення 26

4.3.1.Номера позицій 27

4.4. Плакати 27

5. Порядок подання документів на захист. Загальні зауваження по

захисту проектів (робіт). 28

6. Типові зауваження ГЭК, рецензентів, і рекомендації з їхнього

усунення й попередження. 30

Перелік посилань 32

Додатки 33

Додаток А - Завдання на проектування.

Додаток Б - Графік виконання робіт.

Додаток В - Теми дипломних проектів (робіт).

Додаток Г - Приклад реферату дипломного проекту.

Додаток Д – Зразок заповнення штампу основного надпису креслення.

Додаток Е - Зразок заповнення штампу основного надпису плакату.

Додаток Е - Зразок заповнення штампу основного надпису

. текстових документів.

 

 

ВСТУП

Дипломний проект або дипломна робота - це закінчена інженерна або наукова праця студента, виконана їм самостійно від моменту постановки завдання до періоду обговорення отриманих результатів і наступного захисту, що має метою довести, що студент опанував широку область знань за фахом, орієнтується в теоретичних і практичних питаннях і здатний не тільки використовувати сучасни матеріали, але й виконувати нові розробки.

Дипломна робота студентів магістратури - це результат теоретичних і експериментальних досліджень нових матеріалів, розробки технологічних процесів і спеціалізованого устаткування.

Завдання керівника й консультантів полягає в тім, щоб не обмежуючи ініціативи дипломника, застерегти його від можливих помилок, допомогти правильно розподілити час і сили, дати йому загальні установки, по можливості, направити студентів на максимальне використання в дипломних проектах або роботах отримані в університеті знання.

 

 

1 Особливості планування дипломного проектування

 

Загальний напрямок дипломного проекту (роботи) необхідно визначити при формуванні завдання студентові на переддипломну практику.

На основі аналізу матеріалів, підготовлених студентом за період переддипломної практики, керівник дипломного проектування виконує уточнення завдання (Додаток А) й спільно зі студентом розробляє й підписує план - графік виконання дипломного проектування (Додаток Б). Цей документ затверджує завідувач кафедрою.

У плані-графіку приводяться терміни виконання наступних можливих розділів і підрозділів дипломного проекту (роботи):

- Аналіз стану питання, постановка завдання дипломного

проектування;

- Експериментальні дослідження;

- Розробка технології;

- Конструкторська розробка;

- Організація виробництва;

- Оцінка економічної ефективності виконаної розробки;

- Рішення завдань охорони праці, техніки безпеки й цивільної

оборони;

- Графічна частина (плакати й креслення);

- Оформлення пояснювальної записки.

 

План-графік повинен передбачати поточну перевірку ходу виконання дипломного проектування в період 15-20 листопада й 5-10 січня. Для цього студент особисто пред'являє матеріали завідувачеві кафедрою.

Кафедральний (попередній) захист дипломної роботи необхідно провести в період з 25 по 31 січня.

Захист дипломної роботи здійснюється в період з 5 по 10 лютого.

Тематика та зміст дипломного проекту (роботи)

 

Теми дипломних проектів (робіт) повинні відповідати напряму підготовки «Інженерне матеріалознавство», спеціальності «Композиційні й порошкові матеріали, покриття».

Дуже важливо, щоб тема дипломного проекту або дипломної роботи була пов'язана з новими розробками, що ведуться в промисловості й у науково-дослідних організаціях, а також на кафедрі «Матеріалознавства і технології металів».

Особливого значення набувають дипломні проекти й дипломні роботи, виконувані за заявками промислових підприємств і науково- дослідницьких організацій.

Орієнтовну тематику дипломних проектів (робіт), які пропонуються студентам (Додаток В), схвалюють на засіданні кафедри М і ТМ.

При розподілі тем дипломних проектів ураховують схильності й побажання студентів, а також напрямок досліджень, розробок, і можливості кафедри. Дослідницькі роботи бажано видавати студентам, що приймають протягом навчання активну участь в науково-дослідній роботі.

Предметом дипломного проекту (роботи) можуть бути:

- явища, що протікають при реалізації технологічних процесів;

- зразки матеріалів;

- лабораторна установка;

- технологічний процес;

- спеціалізоване устаткування.

 

До складу дипломного проекту (роботи) входить:

- Завдання на проектування;

- Пояснювальна записка;

- Графічна частина - креслення та плакати.

 

Необхідно враховувати розходження в структурі дипломного проекту й дипломної роботи.

У дипломному проекті необхідно виконати розрахунок режимів виготовлення виробив і обробки матеріалів, розрахунки міцності елементів устаткування, а також експериментальні дослідження структури и властивостей матеріалів.

На основі цих розрахунків і експериментів виконується розробка

технологічного процесу й окремих вузлів спеціалізованого устаткування або його модернізація, вирішуються питання проектування виробництва.

 

У графічну частину дипломного проекту повинні входити не менше 5 креслень і не менше 4 плакатів.

 

У дипломній роботі необхідно представити значні за обсягом теоретичні або експериментальні дослідження нових матеріалів, покриттів і процесів їх отримання, при цьому зменшується обсяг конструкторських і технологічних розробок.

 

У графічну частину дипломної роботи повинні входити не менше 3 креслень і не менше 5 плакатів.

 

У дипломній роботі та дипломному проекті обов'язково потрібно використання комп'ютерної техніки.

 

До складу дипломного проекту та дипломної роботи обов'язково повинні входити дослідження структури і властивостей матеріалів, покриттів, а також рекомендації щодо впровадження отриманих результатів у виробництво.

 

Загальні вимоги, структура й правила оформлення пояснювальної

Записки до дипломного проекту (роботі)

Загальні положення

Пояснювальна записка є документом, в якому викладаються відомості про виконану роботу, і оформляється відповідно до ДСТУ 3008 - 95.

Загальними вимогами до пояснювальної записки є:

- чіткість побудови;

- логічна послідовність викладу матеріалу;

- стислість і точність формулювань;

- конкретність викладу результатів роботи;

- доведеність висновків ще й обґрунтованість рекомендацій.

 

Структура пояснювальної записки

 

 

Пояснювальна записка повинна включати:

- титульний аркуш;

- завдання до дипломного проекту;

- реферат;

- зміст;

- вступ;

- основну частину;

- висновки;

- список літератури;

- додатки.

 

Реферат

 

Реферат повинен відбивати основний зміст пояснювальної записки. Заголовком повинне бути слово «РЕФЕРАТ».

 

Реферат повинен містити відомості про:

- обсяг дипломного проекту (роботи);

- кількість частин проекту(роботи);

- кількість рисунків, таблиць, додатків;

- текст реферату;

- перелік ключових слів.

 

Текст реферату повинен показуватипредставлену в дипломному проекті інформацію в такій послідовності:

- об'єкт дослідження або розробки;

- мета роботи;

- методи дослідження та апаратура;

- отримані результати і їх новизна;

- основні конструктивні, технологічні й техніко-експлуатаційні характеристики й показники;

- стислі висновки щодо ефективності й області застосування отриманих результатів.

 

Реферат слід виконувати обсягом не більше 500 слів, і бажано, щоб він розміщався на одній сторінці формату А4.

Допускається застосовувати в рефераті тільки загальноприйняті терміни й скорочення слів.

Ключові слова, які є визначальними для розкриття суті дипломного проекту, розміщають після тексту реферату. Перелік ключових слів повинен містити від 5 до 15 слів (словосполучень), які в називному відмінку розміщають у рядок, через коми (див. Додаток Г).

 

Зміст

Розділ розташовують безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки.

У зміст включають:

послідовно перераховані назви всіх розділів і підрозділів, пунктів і підпунктів роботи, висновки, перелік посилань, назви додатків, а також номера сторінок, що відповідають цим розділам.

 

 

Основна частина

 

Основна частина пояснювальної записки складається з розділів:

- вступ;

- суть роботи,

- загальні висновки,

- перелік посилань,

- перелік додатків.

 

 

Вступ

 

У цьому розділі коротко викладають оцінку сучасного стану проблеми, світові тенденції рішення поставлених завдань, актуальність даної роботи, ціль роботи й область використання.

Вступ розміщають на окремій сторінці.

 

Суть роботи

 

Суть роботи - це виклад відомостей про об'єкт досліджень або розробок, які є необхідними й достатніми для розкриття сутності даної роботи.

Суть роботи викладають, розділяючи матеріал на розділи. Розділи можуть розділятися на підрозділи. Кожний розділ і підрозділ повинен містити закінчену інформацію. Доцільно кожний розділ завершувати відповідними висновками.

Загальні висновки

Висновки розміщають безпосередньо після викладу суті роботи, починаючи з нової сторінки.

У висновках приводять оцінку отриманих результатів роботи з урахуванням світових тенденцій рішення поставленого завдання, приводяться можливі області використання отриманих результатів роботи, визначається народногосподарська, наукова, соціальна значимість роботи.

 

У загальних висновках необхідно вказати, чим завершена робота:

 

- одержанням наукових даних про нові процеси і явища;

- розробкою нових методів дослідження;

- одержанням характеристик досліджуваних об'єктів і процесів;

- складанням інструкцій, методик, програм і т.д.;

- розробкою, виготовленням вузлів або блоків устаткування;

- впровадженням у виробництво створених або вдосконалених виробів, технологічних процесів, режимів, програм.

Текст висновків потрібно підрозділяти на пункти.

 

Загальні вимоги

Залежно від особливостей і змісту записку складають у вигляді сполучень тексту, ілюстрацій і таблиць.

Пояснювальну записку оформлюють на аркушах формату А4 (210x297 мм). За необхідності допускається використання аркушів формату А3 (297x420 мм).

Записку виконують за допомогою комп'ютерної техніки на одному боці аркуша білого паперу. Записку виконують із використанням друкувальних і графічних пристроїв ЕОМ.

 

Записку друкують шрифтом Times New Roman, розмір шрифту 14, міжрядковий інтервал 1,5.

 

Допускається окремі частини записки виконувати різними способами - машинним або від руки.

 

Текст записки слід друкувати, додержуючись таких розмірів берегів: верхній, левій і нижній - не менше 20 мм, правий - не менше 10 мм.

 

Під час виконання записки необхідно дотримуватись рівномірної щільності, контрастності й чіткості зображення.

У записці мають бути чіткі, не розпливчасті лінії, літери, цифри та інші знаки. Всі лінії, літери, цифри й знаки повинні бути однаково чорними.

Окремі слова, формули знаки, які вписують у надрукований текст, мають бути чорного кольору; щільність вписаного тексту має максимально наближуватись до щільності основного зображення.

Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою й нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення машинописним способом або від руки. Виправлення повинно бути чорного кольору.

Структурні елементи:

- «РЕФЕРАТ»,

- «ЗМІСТ»,

- «ВСТУП»,

- «ЗАГАЛЬНІ висновки»,

- «перелік посилань»

не нумерують, а їх назви правлять за заголовки структурних елементів.

 

Розділи й підрозділи повинні мати заголовки. Заголовки структурних елементів записки і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід починати з абзацного відступу й друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Абзацний відступ винний бути однаковим впродовж усього тексту й дорівнювати п'яти знакам.

Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.

Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом

має бути не менше, між два рядки.

 

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Ілюстрації

Ілюстрації (креслення, малюнки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати в роботі безпосередньо після тексту, де ілюстрації згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання в роботі.

 

Якщо ілюстрації створені не автором роботи, необхідно при поданні їх у роботі дотримуватись вимог чинного законодавства про авторські права.

 

Креслення, малюнки, графіки, схеми, діаграми, розміщені в звіті, мають відповідати вимогам стандартів «Єдиної системи конструкторської документації» та «Єдиної системи програмної документації».

Фотознімки розміром менше за формат А4 мають бути наклеєні на аркуші білого паперу формату А4.

Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують під ілюстрацією.

За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані

(під рисунковий текст).

Ілюстрація позначається словом «Рисунок», яке разом із назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад,

«Рисунок 3.1 Схема розміщення».

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках.

Номер ілюстрації складається з номера розділу й порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, Рисунок 3.2 - другий рисунок третього розділу.

Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки, уміщуючи назву ілюстрації на першій сторінці, пояснювальні дані - на кожній сторінці, і під ними позначають: «Рисунок ___, аркуш___».

 

Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці.

На всі таблиці мають бути посилання в тексті.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться в додатках.

Номер таблиці складається з номера розділу й порядкового номера таблиці, відокремлених крайкою, наприклад,

 

Таблиця 2.1 - перша таблиця другого розділу.

 

Таблиця може мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею. Назва мас бути стислою й відбивати зміст таблиці.

 

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносять частину таблиці на наступну сторінку.

 

У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять.

 

Формули та рівняння

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, у якому вони вперше згадуються, посередині сторінки.

Вище й нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули й рівняння (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.

Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) - третя формула, першого розділу.

Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, у якій вони наведені у формулі чи рівнянні.

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка.

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

 

Посилання

Посилання в тексті звіту на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад,

«... у роботах [1- 7]...».

У перелік посилань включають усі використані джерела, розташовуючи їх у порядку появи посилань на них у тексті.

Додатки

Додатки слід оформлювати як продовження проекту на його наступних сторінках, або у вигляді окремої частини, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої, симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком додатка малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово „Додаток ____” і велика літера, що позначає доданок.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т.д.

Якщо додаток (додатки) оформлюють окремою частиною тексту, такий додаток повинен мати титульний аркуш.

 

Основні написи

 

Стандарт ГОСТ 2.104 - 89 установлює форми, розміри, порядок заповнення основних написів у конструкторських документах, передбачених стандартами Єдиної системи конструкторської документації.

Зміст, розташування й розміри граф основних написів, а також розміри рамок на кресленнях повинні відповідати Рис. 4.1, а в текстових документах формам по Рис. 4.2 та Рис.4.3.

Основні написи і рамки виконують суцільними основними й тонкими лініями за ГОСТ 2.303-68.

 

Основні написи розташовують у правому нижньому куті конструкторських документів.

На аркушах формату А4 за ГОСТ 2.301-68 основні написи розташовуються вздовж короткої сторони аркуша.

 

У плакатів основні написи розташовують на зворотній стороні у правому нижньому куті.

 

У графах основного напису (номера граф на формах показані в дужках) указують:

- у графі 1 - найменування виробу (відповідно до вимог ГОСТ 2.109-73.);

- у графі 2 - позначення документа;

- у графі 3 - позначення матеріалу деталі (графи заповнюють тільки на кресленнях деталей);

- у графі 4 – літеру;

- у графі 5 - масу виробу за ГОСТ 2.109-73;

- у графі 6 - масштаб (відповідно до ГОСТ 2.302-68 і ГОСТ 2.109-73);

- у графі 7 - порядковий номер аркуша (на документах, що складаються з одного аркуша, графи не заповнюють);

- у графі 8 - загальна кількість аркушів документа (графи заповнюють тільки на першому аркуші);

- у графі 9 - найменування учбового закладу;

- у графі 10 - характер роботи, виконуваної особою, що підписує документ (студент, консультант, керівник, нормоконтроль, зав. кафедрою);

- у графі 11 - прізвища осіб, що підписали документ;

- у графі 12 - підписи.

Підписи осіб, що розробили даний документ і відповідальних за нормоконтроль, є обов'язковими.

- у графі 13 - дату підписання документа;

- у графі 26 — позначення документа, повернене на 180° для формату А4 і для форматів більше А4 при розташуванні основного напису уздовж довгої сторони аркуша й на 90° для форматів більше А4 при розташуванні основного напису уздовж короткої сторони аркуша.

Обозначення текстових документів в дипломному проекті (роботі) слід здійснювати наступнім чином:

8.090103. 6131 ДП 02 ПЗ,

де 8.090103- шифр спеціальності,

6131- номер групи,

ДП- від дипломного проектування (дипломний проект - ДП, дипломна робота – ДР),

02- номер студента по стиску групи,

ПЗ- пояснювальна записка.

 

Обозначення графічних документів в дипломному проекті (роботі) слід здійснювати наступнім чином:

8.090103. 6131 ДП 02.07.05.СК,

де 8.090103- шифр спеціальності,

6131- номер групи,

ДП- від дипломного проектування (дипломний проект - ДП, дипломна робота – ДР),

02- номер студента по списку групи,

07- загальна кількість графічних документів в дипломному проекті,

05- номер документу,

СК- складальне креслення.

Обозначення плакатів в дипломному проекті (роботі) слід здійснювати наступнім чином:

8.090103. 6131 ДП 02.03.01.ПЛ,

де 8.090103- шифр спеціальності,

6131- номер групи,

ДП- від дипломного проектування (дипломний проект - ДП, дипломна робота – ДР),

02- номер студента по списку групи,

03- загальна кількість плакатів в дипломному проекті,

01- номер плакату,

ПЛ- плакат.

 

В Додатках розміщени приклади заповнення штампу основного напису креслення (Додаток Д), заповнення штампу основного напису плакату (Додаток Е), заповнення штампу основного напису текстових документів (Додаток Ж).

 

 

 

 

Рисунок 4.1 Основний напис для креслень і схем

 

 

 

Рисунок 4.2 Основний напис для текстових конструкторських

документів (перший або заголовний аркуш)

 

Рисунок 4.3 Основний напис для креслень (схем) і текстових конструкторських документів (наступні аркуші).

Креслення загального виду

Креслення загального виду в загальному випадку повинно містити:

- зображення виробу (види, розрізи, перетини), текстову частину й написи, необхідні для розуміння конструктивного пристрою виробу, взаємодії його складових частин і принципу роботи виробу;

- найменування, а також позначення тих складових частин виробу, для яких необхідно вказати дані (технічні характеристики, кількість, вказівки про матеріал, принцип роботи й ін.) або запис яких необхіден для пояснення зображень креслення загального виду, опису принципу роботи виробу, вказівки про склад та ін.;

- розміри й інші дані (при необхідності), що наносяться на зображення;

- технічні характеристики виробу.

Зображення виконують із максимальними спрощеннями, передбаченими стандартами Єдиної системи конструкторської документації для робочих креслень.

Окремі зображення складових частин виробу розміщаються на одному загальному аркуші із зображеннями всього виробу або на окремих (наступних) аркушах креслення загального виду.

Найменування й позначення складових частин виробу на кресленнях загального виду вказують одним із наступних способів:

- на полках ліній-винесень;

- у таблиці, розташовуваній на тім же аркуші, що й зображення виробу;

- у таблиці, виконаній на окремих аркушах формату А4 у якості наступних аркушів креслення загального виду.

Елементи креслення загального виду (номера позицій, текст технічних вимог, напису й ін.) виконують за правилами, установленим стандартами Єдиної системи конструкторської документації для робочих креслень.

Не допускається давати посилання на окремі пункти стандартів, технічних умов і технологічних інструкцій.

При необхідності на кресленні дають посилання на весь документ або на окремий його розділ.

На кресленнях застосовують умовні позначки (знаки, лінії, буквені й буквено-цифрові позначення), установлені в державних стандартах.

Розміри, граничні відхилення й шорсткість поверхонь елементів виробу, що виходять у результаті обробки в процесі зборки або після її, указують на складальному кресленні.

Виріб, при виготовленні якого передбачається припуск на наступну обробку окремих елементів у процесі зборки, зображують на кресленні з розмірами, граничними відхиленнями й іншими даними, яким воно повинне відповідати після остаточної обробки.

На робочих кресленнях виробів, що піддають покриттю, указують розміри й шорсткість поверхні до покриття. Допускається вказувати одночасно розміри й шорсткість поверхні до й після нанесення покриття

Якщо необхідно вказати розміри й шорсткість поверхні тільки після нанесення покриття, то відповідні розміри й позначення шорсткості поверхні відзначають знаком «*» і в технічних вимогах креслення роблять запис типу:

«* Розміри й шорсткість поверхні після покриття»

 

На кожному кресленні розміщують основний напис відповідно до вимог ГОСТ 2.104-89.

Графи основного напису заповнюють з урахуванням додаткових вимог:

при виконанні креслення на декількох аркушах на всіх аркушах одного креслення вказують те саме позначення;

 

 

У графі 5 указують масу виробу. Масу виробу вказують у кілограмах без вказівки одиниці виміру. Допускається вказувати масу в інших одиницях виміру із вказівкою їх, наприклад: 0,25 т, 15т, 127гр.

В основному написі креслення найменування виробу повинне відповідати прийнятій термінології й бути по можливості коротким.

Найменування виробу записують у називному відмінку однини.

У найменуванні, що складається з декількох слів, на першому місці поміщають ім'я іменник, наприклад: «Колесо зубчасте».

 

Складальне креслення

Кількість складальних креслень повинна бути достатнім для розуміння виконаної розробки. При необхідності на складальних кресленнях приводять дані про роботу виробу й про взаємодію його частин.

Складальне креслення повинно містити:

- Зображення складальної одиниці, що дає подання про розташування й взаємний зв'язок складових частин, що з'єднують по даному кресленню, що забезпечує можливість здійснення зборки й контролю складальної одиниці.

Допускається на складальних кресленнях поміщати додаткові схематичні зображення з'єднання й розташування складових частин виробу;

- Розміри, граничні відхилення й інші параметри й вимоги, які повинні бути виконані або проконтрольовані по даному складальному кресленню.

Допускається вказувати в якості довідкових розміри деталей, що визначають характер сполучення.

- Вказівки про характер сполучення й методи його здійснення

- Номера позицій складових частин, що входять у виріб;

- Габаритні розміри виробу;

- Приєднувальні й інші необхідні довідкові розміри;

- Технічну характеристику виробу;

Складальні креслення виконувати, як правило, зі спрощеннями, що відповідають вимогам стандартів Єдиної системи конструкторської документації.

 

Номера позицій

На складальному кресленні всі складові частини складальної одиниці нумерують відповідно до номерів позицій, зазначеними в специфікації цієї складальної одиниці.

Номера позицій наносять на полках ліній-винесень, проведених від зображень складових частин.

Номер позицій розташовують паралельно основного напису креслення поза контуром зображення й групують у колонку або рядок по можливості на одній лінії.

Номер позицій наносять на кресленні, як правило, один раз. Допускається повторно вказувати номера позицій однакових складових частин.

Розмір шрифту номерів позицій повинен бути на один-два номерів більше, ніж розмір шрифту, прийнятого для розмірних чисел на тім же кресленні.

Допускається робити загальну лінію-винесення з вертикальним розташуванням номерів позицій.

 

Плакати

Плакати є необхідною складовою частиною дипломного проекту й дипломної роботи. На плакат виносяться експериментальні дані у вигляді таблиць, графіків, фотографій, а також схеми й формули.

Плакати виконуються на аркушах формату А1. Кожний плакат повинен мати лаконічну назву, що розміщають у верхній частині аркуша.

Зміст плаката повинен повною мірою розкривати його назву.

Наведені на плакаті дані повинні збігатися з аналогічними даними, наведеними в пояснювальній записці дипломного проекту.

Штамп основного напису (Додаток Е) розміщується на звороті плаката.

 

Перелік посилань

 

1. ДСТУ 3008-95

2. ГОСТ 2.104-89

3. ГОСТ 2.303-68

4. ГОСТ 2.301-68

5. ГОСТ 2.109-73

6. ГОСТ 2.302-68

7. ГОСТ 2.503-74

 

Додатки

Додаток А, стор.1

 

Додаток А, стор.2

Додаток Б, стор. 1

 

Додаток Б, стор.2

Додаток Б, стор.3

Додаток В

Додаток Г

 

 

РЕФЕРАТ

Додаток Д

Додаток Е

Додаток Ж

Зразок заповнення штампу основного надпису текстових документів

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для студентів, магістрантів та викладачів

з дипломного проектування по спеціальності 8.090103

«Композиційні та порошкові матеріали, покриття»

 

Склали професор, докт. техн. наук О.М. Дубовий

доцент, канд. техн. наук А.І. Івліев

 

Миколаїв - 2005

ЗМІСТ

Вступ 3

1. Особливості планування дипломного проектування. 4

2. Тематика та зміст дипломного проекту (роботи) 5

3. Загальні вимоги, структура та правила оформлення

пояснювальної записки до дипломного проекту (роботи) 7

3.1. Загальні положення 7

3.2. Структура пояснювальної записки 7

3.3. Правила оформлення пояснювальної записки 11

4. Графічна частина дипломного проекту (роботи) 17

4.1.Основні надписи 18

4.2.Креслення загального виду 24

4.3.Складальне креслення 26

4.3.1.Номера позицій 27

4.4. Плакати 27

5. Порядок подання документів на захист. Загальні зауваження по

захисту проектів (робіт). 28

6. Типові зауваження ГЭК, рецензентів, і рекомендації з їхнього

усунення й попередження. 30

Перелік посилань 32

Додатки 33

Додаток А - Завдання на проектування.

Додаток Б - Графік виконання робіт.

Додаток В - Теми дипломних проектів (робіт).

Додаток Г - Приклад реферату дипломного проекту.

Додаток Д – Зразок заповнення штампу основного надпису креслення.

Додаток Е - Зразок заповнення штампу основного надпису плакату.

Додаток Е - Зразок заповнення штампу основного надпису

. текстових документів.

 

 

ВСТУП

Дипломний проект або дипломна робота - це закінчена інженерна або наукова праця студента, виконана їм самостійно від моменту постановки завдання до періоду обговорення отриманих результатів і наступного захисту, що має метою довести, що студент опанував широку область знань за фахом, орієнтується в теоретичних і практичних питаннях і здатний не тільки використовувати сучасни матеріали, але й виконувати нові розробки.

Дипломна робота студентів магістратури - це результат теоретичних і експериментальних досліджень нових матеріалів, розробки технологічних процесів і спеціалізованого устаткування.

Завдання керівника й консультантів полягає в тім, щоб не обмежуючи ініціативи дипломника, застерегти його від можливих помилок, допомогти правильно розподілити час і сили, дати йому загальні установки, по можливості, направити студентів на максимальне використання в дипломних проектах або роботах отримані в університеті знання.

 

 

1 Особливості планування дипломного проектування

 

Загальний напрямок дипломного проекту (роботи) необхідно визначити при формуванні завдання студентові на переддипломну практику.

На основі аналізу матеріалів, підготовлених студентом за період переддипломної практики, керівник дипломного проектування виконує уточнення завдання (Додаток А) й спільно зі студентом розробляє й підписує план - графік виконання дипломного проектування (Додаток Б). Цей документ затверджує завідувач кафедрою.

У плані-графіку приводяться терміни виконання наступних можливих розділів і підрозділів дипломного проекту (роботи):

- Аналіз стану питання, постановка завдання дипломного

проектування;

- Експериментальні дослідження;

- Розробка технології;

- Конструкторська розробка;

- Організація виробництва;

- Оцінка економічної ефективності виконаної розробки;

- Рішення завдань охорони праці, техніки безпеки й цивільної

оборони;

- Графічна частина (плакати й креслення);

- Оформлення пояснювальної записки.

 

План-графік повинен передбачати поточну перевірку ходу виконання дипломного проектування в період 15-20 листопада й 5-10 січня. Для цього студент особисто пред'являє матеріали завідувачеві кафедрою.

Кафедральний (попередній) захист дипломної роботи необхідно провести в період з 25 по 31 січня.

Захист дипломної роботи здійснюється в період з 5 по 10 лютого.

Тематика та зміст дипломного проекту (роботи)

 

Теми дипломних проектів (робіт) повинні відповідати напряму підготовки «Інженерне матеріалознавство», спеціальності «Композиційні й порошкові матеріали, покриття».

Дуже важливо, щоб тема дипломного проекту або дипломної роботи була пов'язана з новими розробками, що ведуться в промисловості й у науково-дослідних організаціях, а також на кафедрі «Матеріалознавства і технології металів».

Особливого значення набувають дипломні проекти й дипломні роботи, виконувані за заявками промислових підприємств і науково- дослідницьких організацій.

Орієнтовну тематику дипломних проектів (робіт), які пропонуються студентам (Додаток В), схвалюють на засіданні кафедри М і ТМ.

При розподілі тем дипломних проектів ураховують схильності й побажання студентів, а також напрямок досліджень, розробок, і можливості кафедри. Дослідницькі роботи бажано видавати студентам, що приймають протягом навчання активну участь в науково-дослідній роботі.

Предметом дипломного проекту (роботи) можуть бути:

- явища, що протікають при реалізації технологічних процесів;

- зразки матеріалів;

- лабораторна установка;

- технологічний процес;

- спеціалізоване устаткування.

 

До складу дипломного проекту (роботи) входить:

- Завдання на проектування;

- Пояснювальна записка;