Засоби зниження банківських ризиків

Крім перерахованих методів зниження ризиків (табл. 14.1), можна-відзначити ще декілька засобів управління рівнем ризику діяльності банків:

— попередня оцінка можливих втрат за допомогою прогнозних ме­тодів аналізу статичної та динамічної достовірної інформації про діяльність самих банків, їх клієнтів, контрагентів, їх постачальників та посередників, конкурентів та різноманітних груп контактних аудиторій. З цією метою банкам необхідно створити відділи, що займаються ана­лізом рівня ризиків і розробляють заходи для управління ними в сис­темі маркетингу;

— страхування кредиту як гарантія на випадок несприятливих об­ставин;

— хеджування ризику;

— відмова від пропозицій позичальника при занадто великому ризику;

— розрахунок умов кредиту

Регулювання банківського ризику базується не на оцінці фінансово­го стану позичальника, а на встановленні визначеного співвідношення між сумами виданих кредитів та власних засобів самого банку, тобто передбачається створення резервного потенціалу банків для покриття можливих збитків у випадку руйнування клієнтів.

Тема 10. Автотранспортне страхування

 

10.1. Страхування автотранспорту

10.2. Страхування вантажів

10.3. Обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів

10.4. Міжнародна система автострахування “Зелена карта”

 

Література:

1. Шахов В. В. Страхование: Учеб. пособие для вузов — М.: Страховой полис, 1997. — 348 с.

2. Страховое дело: Учебник под ред. Л.И. Рейтмана — М.: Банк й биржевой науч.-консультац. центр: ТОО НПФ «Зкос», 1992. — 546 с.

3. Основи страховой деятельности: Учебник/ Под ред. ТА. Федоровой.—М.: Изд. БЕК, 1999.—402с.

4. Кубрик Е. Страховщику грузов. — М., 1994.

5. Журавлев Ю.М. Пособие по претензиям при страхований єкспортно-импортных грузов. — Москва, 1995.

6. О страхований: Закон Украины // Баланс. —2002. — № 1—2.

7. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. — К.: Тов-во «Знання», 1997.—216с.

8. Гвозденко А.А. Основы страхования. — М.: Финансы и статисти­ка, 1998.—300с.

9. 3аруба О.Д. Страхова справа. Підручник. — К.: Тов-во «Знан­ня», 1998. —321 с.

10. Мосейчук В. Гаряча десятка запитань про страхування цивільної відповідальності водія // Галицькі контракти. Д-т — К-т. — 2000. — №46. — С.29—33.

11. Горбань Т. Кто даст гарантии автомобилисту? // Конкретно о стра­хований в Украине. Приложение к еженедельнику «Галицькі контрак­ти». — 2001. — № 36. — С.24.

12. Гусар В. Гарантия доверия // Конкретно о страхований в Украине. Прило­жение к еженедельнику «Галицькі контракти». —2001. — №36. — С.20.

13. Зуева А. Вояж к GREENвичу Что такое «Зеленая карта». Где и как ее можно купить? // Бизнес. — 1999. — №29. — С.19

14. Страхування: теорія та практика: Навчально-методичний посібник / Внукова Н.М., Успаленко В.І., Временко Л.В. та ін.; За загальною редак­цією проф. Внукової Н.М. — Харків: Бурун Книга, 2004. — 376 с.

 

 

Страхування автотранспорту

Сотні дорожньо-транспортних подій та викрадень, що реєструють­ся щорічно в Україні, роблять страхування автотранспорту одним із найбільш ризикових і водночас масових видів страхування.

Страхування автотранспортних засобів фізичних та юридичних осіб (КАСКО) включає страхування автомобіля від ушкоджень у результаті:

— дорожньо-транспортної події (ДТП);

— крадіжки, викрадення автомобіля й інших протиправних дій третіх осіб;

— стихійних лих, падіння дерев, пожежі, самозапалювання, нападу тварин та ін.

За бажанням клієнта автомобіль можна застрахувати — від однієї з груп ризиків (часткове КАСКО) або від усіх перерахованих ризиків (по­вне КАСКО).

Автомобіль може бути застрахований на повну вартість або на суму, яка дорівнює частині повної вартості. При цьому відшкодування вип­лачується страховою компанією в пропорції від розміру фактичного збитку внаслідок:

— дорожньо-транспортної події (ДТП);

— протиправних дій третіх осіб;

— стихійних лих;

— викрадення.

Розмір страхової премії залежить від:

— вибору страхувальником страхових ризиків, позначених у Пра­вилах страхування;

— типу автомобіля та наявності причепа;

— терміна експлуатації;

— умов збереження;

— наявності та конструкції пристроїв проти викрадення й охорон­ної сигналізації.

Страхове відшкодування виплачується після того, як будуть з'ясо­вані причини та розмір збитку, а також при наявності всіх необхідних документів, основою яких є страховий поліс.

Договори страхування автотранспорту укладаються відповідно до Закону України «Про страхування» з урахуванням отриманої ліцензії.

Страхова компанія надає страховий захист на випадок знищення або ушкодження автотранспортного засобу, нещасного випадку з водієм і пасажирами під час перебування в автотранспортному засобі і запо­діяння шкоди власником автотранспортного засобу життю, здоров'ю та майну третіх осіб.

Об'єктами страхування є:

— автотранспортний засіб;

— додаткове обладнання;

— життя та здоров'я водія і пасажирів;

— цивільна відповідальність страхувальника за шкоду, заподіяну третім особам. Страхові випадки:

— ушкодження або знищення автотранспортного засобу, причепів до нього і додаткового обладнання, внаслідок дорожньо-транспортної події та інші ушкодження, що відбулися в процесі руху;

— ушкодження або знищення автотранспортного засобу, причепів до нього і додаткового обладнання, внаслідок протиправних дій третіх осіб;

— ушкодження або знищення автотранспортного засобу, причепів до нього і додаткового устаткування внаслідок стихійних лих (повені, урагану, смерчу, шторму, зливи, граду, виходу підземних вод, селю, удару блискавки, осідання ґрунту землетрусу), падіння дерев та інших пред­метів, зіткнення з тваринами, а також пожежі або вибуху автотранспорт­ного засобу;

— викрадення автотранспортного засобу та причепів до нього, а також крадіжка додаткового обладнання;

— нещасний випадок із водієм і пасажирами, наслідком котрого ста­ли: смерть, інвалідність, тимчасова втрата працездатності;

— дорожньо-транспортна подія, що відбулася за участі автотран­спортного засобу страхувальника і внаслідок якої наступає його ци­вільна відповідальність за заподіяну автотранспортним засобом шкоду життю, здоров'ю та майну третіх осіб.

На страхування найчастіше за все не приймаються:

— автотранспортні засоби, що перебувають в експлуатації більше 10 років;

— автотранспортні засоби, що мають серйозні ушкодження та знач­ну корозію;

— автотранспортні засоби, що підлягають конфіскації за рішенням суду;

— автотранспортні засоби, що є музейними експонатами, незалеж­но від того, у робочому вони стані або ні;

— автотранспортні засоби, що використовуються з метою, не пе­редбаченою заводською конструкцією;

— багаж.

До страхових випадків не належать і виплати страхового відшкоду­вання, не здійснюються при знищенні, ушкодженні, викраденні авто­транспортного засобу або його окремих частин та деталей унаслідок:

— навмисних дій страхувальника або його довірених осіб;

— гниття, корозії та інших природних хімічних процесів матеріалів, що використовуються в автомобілі, через зберігання його в несприят­ливих умовах;

— обробки теплом, вогнем або іншим термічним впливом на авто­мобіль (сушіння, зварювання, гаряча обробка та ін.);

— використання страхувальником автотранспортного засобу в ава­рійному стані (визначення технічного стану автотранспортного засобу та його устаткування відповідно до п. 31 Правил дорожнього руху);

— керування автотранспортним засобом особою, що не має посвідчен­ня водія або знаходився у стані алкогольного сп'яніння, під впливом нар­котичних або токсичних речовин у момент керування автомобілем;

— непокори владі (втечі з місця події, переслідування робітниками ДАІ), учинення кримінально-карних дій, за винятком тих, що пов'язані з порушенням Правил дорожнього руху;

— перевезення автотранспортного засобу морським, залізничним та іншими видами транспорту;

— участі в спортивних змаганнях;

— використання автотранспортного засобу для навчальної їзди. До страхових випадків не належить захоплення автотранспортного засобу третіми особами, що добровільно допущені власником або його довіреною особою в салон автотранспортного засобу або при викори­станні автотранспортного засобу в якості таксі (якщо це не обумовлено договором страхування — «автомобіль-таксі»).

Страховик не відшкодовує збитки за ушкодження (знищення) авто­шин, а також крадіжку інструментів та коліс, що входять до комплек­тації автотранспортного засобу

При страхуванні водія та пасажирів від нещасного випадку страхо­вим випадком не вважається нещасним випадком, що відбулося при спробі вчинення або при вчиненні застрахованою особою дій, щодо яких правоохоронними органами встановлено склад злочину.

Страхова сума при страхуванні автотранспортного засобу встанов­люється в межах його вартості.

При страхуванні від нещасних випадків водія та пасажирів й при страхуванні цивільної відповідальності власників транспортних засобів страхові суми встановлюються за домовленістю сторін,

При визначенні розміру страхового платежу страховик використовує розроблені ним страхові тарифи, що залежать від моделі автомобіля, досвіду водія, потужності або обсягу двигуна, наявності противикрадних систем та ін.

Застосовується система знижок та надбавок до страхових платежів, наприклад, «Бонус» для страхувальників, що укладали договори стра­хування протягом двох та більше років.

Договір страхування може бути укладений на термін до одного року.

Зміна умов договору здійснюється за згодою страхувальника і стра­ховика на підставі заяви однієї із сторін.

Протягом дії договору страхування страховик зобов'язаний:

— ознайомити страхувальника з умовами страхування та правилами;

— при настанні страхового випадку, після надання страхувальни­ком заяви, скласти страховий акт;

— при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування. Страхувальник зобов'язаний:

— сплатити страховику страхову премію в розмірах і в терміни, пе­редбачені договором;

— ставитися до застрахованого автотранспортного засобу так, ніби він не був застрахований. Страховик має право:

— вносити зміни в умови договору страхування та вимагати від стра­хувальника сплати додаткової премії у випадку зміни ризику після ук­ладення договору;

— перевіряти інформацію, яку подав страхувальник, а також вико­нувати вимоги і умови договору страхування;

— при необхідності посилати запити до компетентних органів. Самостійно з'ясовувати причини й обставини страхового випадку. Страхове відшкодування виплачується страховиком у розмірі фактичного збитку, але не більше страхової суми, зазначеної в договорі страхування.

Днем виплати є день списання коштів із розрахункового рахунку стра­ховика.

Договір, за яким було виплачено страхове відшкодування (страхова сума), діє до кінця строку. При цьому страхова сума договору складає різницю між початковою страховою сумою і виплаченим страховим

відшкодуванням.

Договір, за яким страхове відшкодування виплачено в розмірі стра­хової суми, припиняє свою дію.

 

Страхування вантажів