Сторони договору морського страхування

Сторонами договору морського страхування є страховик і страху­вальник, але може брати участь і страховий брокер. Він виявляється корисним для страхувальника (судновласника). Брокер завжди висту­пає на стороні страхувальника і захищає його інтереси, а також внас­лідок професійної діяльності добре інформований про фінансовий стан різноманітних страхових компаній. Він зобов'язаний підібрати суднов­ласнику надійного (платоспроможного) страховика, оптимальні умови страхування, скласти договір страхування, визначити розмір страхо­вого платежу та ін. При настанні страхової події брокер урегульовує всі претензії і допомагає судновласнику одержати від страховика страхо­ве відшкодування в повному обсязі.

Роль страхового брокера у роботі судновласника з питань страхування можна порівняти з роботою фрахтового брокера, вантажного агента, по­слугами яких судновласники успішно користуються протягом багатьох років.

Отже, страховий брокер — це представник та помічник судновлас­ника, який виступає від його імені, відповідно до наданих йому повно­важень, заснованих на законі або договорі, у всіх справах судновлас­ника комерційного й адміністративного характеру, що пов'язані зі страхуванням.

Укладаючи договір страхування за допомогою брокера, суднов­ласник заощаджує свій час, одержує більш надійну і кваліфіковану допомогу, враховуючи захист.

Наприклад, в англійській практиці страхувальник не може пря­мо звернутися до страховика, він спілкується й укладає договір із брокером.

Страховий інтерес

Мета договору морського страхування — це відшкодування збитків. Збитки можуть виражатися в таких формах:

— втрата майнового права цілком або частково;

— неотримання очікуваного майнового права, що було б придбано при благополучному виході морського підприємства;

— виникнення небажаного майнового обов'язку.

Те майнове право, що страхувальник має зберегти або очікує прид­бати, або той майновий обов'язок, виникнення якого він хотів би уник­нути, і є страховим інтересом.

Страховий інтерес обов'язково повинен існувати в момент укладан­ня договору страхування.

У морському страхуванні існують декілька видів страхових інтересів. До них належать: судно, яке перебуває в будівництві, вантаж, фрахт, плата за проїзд, орендна плата, прибуток, очікуваний від вантажу, за­робітна плата й інші види винагороди судового екіпажу

Страхові ризики

Морське страхування, як і будь-яке майнове страхування, відшко­довує збитки, що мали місце не з будь-яких, а тільки з певних причин, іменованих страховими ризиками, які є тією небезпекою, у разі можли­вого настання якої встановлюються зобов'язання зі страхування. Коло таких небезпек дуже широке.

Страхові ризики в морському страхуванні можуть бути класифіко­вані як прояв сил природи та результати людських дій, що у свою чергу поділяються на:

— дії осіб, яким належить або довірене застраховане майно (суд­новласник, його представники, капітан, екіпаж судна);

— втручання сторонніх осіб або соціальних сил (крадіжка, пірат­ство, військові дії, страйки).

Небезпеки як страхові ризики характеризуються тим, що вони обу­мовлюють можливість збитків, настання яких більш-менш ймовірне, але в той же час не неминуче.

Умови страхування

За даними правилам на страхування приймаються судна з їх маши­нами, устаткуванням і такелажем, а так само фрахт, витрати, пов'язані з експлуатацією судна.

Договір страхування може укладатися на будь-який термін. У морсь­кому страхуванні звичайно прийнято укладати договір на термін 1 рік або на рейс (перехід судна від місця відправлення до місця призначен­ня, і якщо необхідно, то й зворотний перехід).

За будь-яких умов каско-страхування судів підлягають обов'язково­му відшкодуванню збитки:

а) від повної загибелі судна (фактичної або конструктивної);

б) від зникнення судна.

Звичайно правилами страхування суден передбачається п'ять різно­видів умов страхування суден.

1. «З відповідальністю за загибель і ушкодження».

2. «Без відповідальності за ушкодження, крім випадків аварії».

3. «Без відповідальності за приватну аварію».

4. «З відповідальністю тільки за повну загибель судна, включаючи витрати з рятування».

5. «З відповідальністю тільки за повну загибель судна».

Страхування відповідальності судновласників

Останнім часом страховики стали виявляти цікавість до страхуван­ня відповідальності судновласників. Це страхування здійснювалося майже винятково в клубах судновласників, переважно створених в Англії. Відповідальність, із врахуванням її надзвичайної специфіки, рідко страхувалася в страхових товариствах.

Умови страхування клубів індивідуальні. Вони різняться між собою в залежності від потреб судновласників, об'єднаних у кожному клубі. Але конкуренція та необхідність загального перестрахування призве­ла до деякої уніфікації умов. Перелік ризиків досить великий і у різнома­нітних клубів він різний.

Застраховані ризики можна об'єднати в 6 груп.

1. Відповідальність за життя, здоров'я і майно капітана, команди й осіб, пов'язаних з обслуговуванням судна.

2. Відповідальність за життя, здоров'я і майно пасажирів та інших осіб, що перебувають на судні.

3. Відповідальність за збиток, заподіяний судном третім особам (іншому судну, портовим спорудам, мостам та ін.).

4. Відповідальність за збиток, заподіяний перевезеному вантажу

5. Відповідальність за забруднення навколишнього середовища.

6. Штрафи і видатки, пов'язані з відповідальністю судновласника.

На прикладі одного з клубів можна простежити, що покриття ризиків 1-ї та 4-ї груп користується найбільшим попитом.

На відміну від звичайного страхування клубне страхування містить у собі повне сервісне обслуговування судновласника при врегулюванні претензій. Для обслуговування інтересів своїх членів клуби мають ши­року мережу кореспондентів у всіх портах світу. Вони, у більшій частині, юридичні фірми, ведуть роботу з урегулювання претензій, звільняючи від неї судновласників і забезпечуючи, у разі потреби, гарантію клубу для звільнення судна від арешту.

Важливим і дуже складним елементом страхування відповідальності є розрахунок страхових внесків судновласника — страхової премії. Спро­щена система розрахунку страхової премії рекомендується так:

1. Сума збитків у межах власного утримання клуба, отриманних ним за суднами даного судновласника, включаючи перестрахування в пулі.

2. Видатки з перестрахування відповідальності даного судновлас­ника на ринку.

3. Видатки щодо ведення справи.

Отримана сума ділиться на застрахований тоннаж, у результаті чого утворюється грошовий розмір у розрахунку на 1 брутто-реєстрову тонну

Зрозуміло, що до моменту укладання страхового договору або вступу в клуб невідомий жодний із перерахованих вище елементів. Більшість збитків перебуває ще в стадії розгляду, у резервах. Переговори з пере­страхування ще тільки починаються, і його вартість невідома. Видатки з ведення справи в основному складаються з комісійних керуючим і залежать від обсягу премії, що ще має бути.

Премія стягається клубами в двох формах: взаємній та фіксованій. Принципи розрахунку премії в обох випадках повинні бути однакові. При розрахунку премії на взаємній базі береться авансовий платіж, а через 8—12 місяців—остаточний, у залежності від проходження стра­хування не тільки даного судновласника, але й всіх судновласників, що входять до клубу. При фіксованій ставці судновласник твердо знає, у що йому обійдеться страхування, і ця вартість буде залежати тільки від результатів проходження страхування його флоту.

Порядок укладання договору морського страхування

Заява на страхування

Для укладання договору морського страхування необхідно, щоб стра­хувальник заявив про свій намір укласти договір страхування страхо­вику, у письмовій формі. У заяві страхувальник зобов'язаний повідоми­ти точні відомості про об'єкт страхування.

При страхуванні суден у заяві страхувальника повинні бути зазна­чені такі точні дані про судно:

— тип, назва, рік спорудження, брутто- і нетто-реєстровий тоннаж, клас Регістра й інші відомості, які характеризують судно;

— страхова сума;

— умови страхування;

— при страхуванні на рейс — пункти початку та закінчення рейсу і пункти заходу, а при страхуванні на термін — район плавання та термін страхування;

— розмір страхової премії, порядок та терміни її сплати. На заяві про страхування повинні стояти підпис і печатка як страхувальника, так і страховика.