Програма експериментально-дослідної роботи

Для визначення впливу казки на розвиток пізнавальної активності дітей дошкільного віку було проведено експериментальне дослідження, яке тривало з грудня 2014 р. по березень 2015 р. включно, у дошкільному навчальному закладі № 4 “Казка” м. Долинська, Кіровоградської області. Експериментальне - дослідження проводилося з дітьми дошкільного віку старшої групи, у кількості 30 осіб.
Проблемна ситуація дослідження полягає в тому, що суспільство стало забувати ефективні і перевірені способи і засоби впливу на дитину такі як казки, адже вони є одним з найдавніших та ефективних засобів розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку. Використовуючи казку, дитину можна навчати, ознайомлювати з оточуючим світом, формувати допитливість. Казка активізує пiзнавальнi потреби дитини на всіх етапах її життя i у різних видах діяльності: грі, навчанні, праці.
Сьогодні діти виховуються не скільки на народних казках, скільки на диснеївських мультфільмах, які не завжди спрямовані на розвиток їх пізнавальної активності. Науковці вважають це великим упущенням у справі виховання та навчання дітей, так як це утруднює розвиток їх пізнавальної активності. Варто зазначити, що багато дітей не знають навіть таких відомих казок як: “Колобок”, “Червона Шапочка”, “Ріпка”, не знають рахівних казок, казки які розвивають мовлення, пам’ять, уяву, увагу тощо. Зазначені умови спонукають до експериментальної перевірки впливу казки на розвиток пізнавальної активності дітей дошкільного віку.
Об’єкт дослідження – діти старшого дошкільного віку.
Предмет дослідження –рівень пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку.
Мета дослідження –визначити рівень розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку та експериментально перевірити вплив казки як засобу розвитку їх пізнавальної активності.
Мета експериментально˗дослідної роботи покликала вирішення наступних завдань:
1.Скласти програму експериментального˗дослідження та підібрати інструментарій;
2. Провести попереднє дослідження рівня розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку, проаналізувати отримані результати та підібрати систему казок для розвитку пізнавальної активності дошкільнят.
3.Провести есперементально˗дослідну роботу з використанням казок та зробити повторну діагностику рівня розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку.

4. Проаналізувати результати повторної діагностики, зробити висновки та спів ставити з гіпотезами.

5. На основі результатів експерементально˗дослідної роботи розробити рекомендації щодо оптимізації пізнавальної активності дітей дошкільного віку.
Гіпотеза експериментального дослідження полягає в наступних принципах:

1. Що рівень розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку є низьким.

2. Рівень розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку можна підвищити за допомогою спеціально відібраних казок.

Вибірка. Тип вибірки – гніздова. Всього в дослідній роботі брало участь 30 дітей дошкільного віку – старшої групи.

Аналіз основних понять

Дитина – це особа яка не досягла віку закінчення обов’язкової шкільної установи, або не досягла віку 18 років.

Дошкільний вік – це період, протягом якого відбувається колосальне збагачення і впорядкування чуттєвого досвіду дитини, оволодіння формами сприйняття і мислення, розвиток мовлення, уяви, формування початків довільної уваги і смислової пам’яті. Дошкільний вік займає період від 3 до 7 років. Виділяють молодший дошкільний вік від 3 до 4 років, середній дошкільний вік від 4 до 5 років, та старший дошкільний вік від 5 до 7 років.
Казка – це епічний фольклорний твір чарівного, пригодницького або побутового характеру, який розповідає про вигадані події. Орієнтація на вимисел є однією з найважливіших жанрових ознак казки. Сюжет казкового твору завжди стверджує перемогу добра над злом.
Пізнавальна активність – це спрямованість особистості на предмети і явища навколишньої дійсності, яка характеризується постійним прагненням до пізнання, до нових, більш повним і глибоким знанням. Пізнавальна активність носить пошуковий характер, під її впливом у людини постійно виникають питання, відповіді на які він сам постійно і активно шукає. Пізнавальна активність позитивно впливає не тільки на процес і результат діяльності, але і на такі складові як мислення, уяву, пам’ять, увагу.

Мислення – це процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів та явищ об’єктивної дійсності в їх істотних зв’язках і відношеннях.
Увага – спрямованість психічної діяльності та зосередженість у певний момент на об’єкті або явища, які мають для людини певне значення при одночасному абстрагуванні від інших, в результаті чого вони відображаються повніше, чіткіше, глибше, ніж інші.
Уява – це психічний процес, який полягає у створенні нових образів шляхом обробки матеріалу сприймань і уявлень, одержаних у попередньому досвіді.
Пам’ять – це психічний процес відображення досвіду людини шляхом засвоєння, збереження та подальшого відтворення обставин її життя та діяльності.
Сприймання – це психічний процес відображення в мозку предметів і явищ в цілому, в сукупності всіх їхніх властивостей та якостей при безпосередній дії на органи чуття людини.

Мовлення – процес спілкування, опосередкований мовою, комунікативними формами і функціями мовленнєвої діяльності.
Методи дослідження. У експериментально-дослідній роботі використано ряд методів, серед яких були:
- теоретичні: вивчення, аналіз наукової літератури з проблеми розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку, а також синтез, аналіз та порівняння;
- емпіричні: експеримент, психодіагностичне дослідження з використанням відібраних психодіагностичних методик для визначення рівня розвитку складових пізнавальної активності, а саме: методика “Пройди через лабіринт” для з’ясування рівня розвитку мислення дошкільнят [див. Додаток А.], методика “Розпізнавання фігур” для оцінки рівня розвитку уваги дошкільнят [ див. Додаток Б.], методика “Чого не стало?” для виявлення рівня розвитку пам’яті дітей дошкільного віку [див. Додаток В.], методика “Що намальовано?” для визначення рівня розвитку уяви у дітей дошкільного віку [див. Додаток Г.], методика “Пірамідка”, яка застосовується для оцінки рівня розвитку сприймання дошкільнят [див. Додаток Д.].

Етапи експериментально-дослідної роботи. Процедура проходила в три етапи:
1. На підготовчому етапі була визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотези, вибірку дослідження, а також критерії експериментально-дослідної роботи, рівні та показники розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку, що зображені в таблиці 3.1., а також був здійснений відбір інструментарію експериментально - дослідної роботи [див. Додаток А, Б, В, Г, Д ].

Таблиця 3.1.

Критерії та показники пізнавальної активності дітей дошкільного віку в експериментально-дослідній роботі.

№	Критерії	Показники	Методики
	Мисленнєва діяльність	- Швидкість мисленнєвої діяльності - Швидкість сприймання та оволодіння предметною діяльністю.	Методика “Пройди через лабіринт” Автор: Немов Р.С. [45] та методика “Пірамідка” Автор:Немов Р.С. [45]
	Розвиток пам’яті	- короткочасність пам’яті - швидкість відтворення того, що запам’яталось	Методика “Чого не стало?” Автор:Кінг Ф. [55]
	Розвиток уваги	- концентрація уваги - розподіл уваги - переключення уваги	Методика “Розпізнавання фігур?” Автор:Немов Р.С. [45]
	Розвиток уяви	- активність уваги - відтворювальність уяви	Методика “Що намальовано?” Автор: Немов Р.С. [45]

Згідно критеріїв та показників пізнавальної активності дітей дошкільного віку було визначено чотири критерії такі як мисленнєва діяльність, розвиток пам’яті, розвиток уваги та розвиток уяви. Критерій мисленнєва діяльність включає в себе показники такі як швидкість мисленнєвої діяльності та швидкість сприймання та оволодіння предметною діяльністю. Наступний критерій такий як розвиток пам’яті має в собі показники короткочасної пам’яті, та швидкість відтворювання того, що запам’яталось. Наступний критерій такий як розвиток уваги має в собі такі показники як концентрація уваги, розподіл уваги, переключення уваги. Останній критерій розвиток уяви має в собі показники як активність уяви, швидкість відтворювання уяви.

Відповідно до критеріїв та показників пізнавальної активності дітей дошкільного віку було визначено 3 рівні розвитку, а саме високий, середній, низький рівень зображено в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2.

Рівні	Характеристика рівнів
Високий	- переважає швидкість мислення дитини, вона може сприймати і оволодівати предметною діяльністю. - розвивається короткочасна пам’ять і швидко може відтворити те що, запам’ятала. - високий рівень концентрації уваги, може легко розподілити увагу та переключати її на інші предмети.
Середній	- мислення дитини на достатньому рівні, вона може сприймати і оволодівати предметною діяльністю не так добре як дитина з високим рівнем. - розвивається короткочасна пам’ять, але дитина не може дуже швидко відтворити те що, запам’ятала. - середній рівень концентрації уваги, може гірше розподіляє увагу, та часто переключає її на інші предмети.
Низький	- швидкість мислення дитини знаходиться на низькому рівні, вона повільно сприймає і оволодіває предметною діяльністю. - короткочасна пам’ять погано запам’ятовує і повільно відтворює те що, запам’ятала. - низький рівень концентрації уваги, з труднощами розподіляє увагу та переключає її на інші предмети.

Згідно з таблицею 3.2. маємо змогу проаналізувати, до високого рівня розвитку відносяться ті діти дошкільного віку, у яких переважає швидкість мислення, може швидко сприймати і оволодівати предметною діяльністю, швидко може відтворити те, що запам’ятала, легко розподіляє і концентрує свою увагу. Середній рівень розвитку характеризується гіршими показниками запам’ятовування і відтворення інформації, гурше розподіляє увагу та часто переключається на інші предмети. Низький має в собі показники низького рівня концентрації уваги, дитина погано запам’ятовує і повільно відтворює те що запам’ятала, виконання завдань їй дається важко.
2. На другому етапі експериментально-дослідної роботи було визначено рівень розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку за допомогою відібраних методик, а також підібрано казки для розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку, здійснено за результатами експереметального - дослідження поділ дітей на експериментальну та контрольну групу. З експериментальною групою було використано ряд казок для розвитку пізнавальної активності. Проведено повторну діагностику та проаналізовано кінцеві результати.
3. На третьому етапі відбулося підведення підсумків, співставлення результатів з зазначеними гіпотезами та розроблено рекомендації для оптимізації розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку за допомогою казки; оформлено матеріали дослідження.
Отже, в програмі експерементального˗дослідження бакалаврської роботи було визначено проблемну ситуацію, об’єкт, предмет та завдання есперементу, а також вибірку та гіпотезу. Було зроблено логічний аналіз понять та підібрано відповідний інструментарій для оцінки рівня розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку; визначено критерії, показники та рівні розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку.