Рекомендації щодо оптимізації розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку за допомогою казки



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Рекомендації щодо оптимізації розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку за допомогою казки



Для оптимізації пізнавальної активності дітей дошкільного віку можна використовувати такі казки як: казка “Три медведя” [36], яка допомагає розвинути мисленнєві дії, уяву та сприймання дітей дошкільного віку, така казка допомагає познайомити дітей з структурою об’єктів, встановити їх порядок, та здобути розуміння того як з’являються та зникають різні явища або предмети. Дошкільнята в казці можуть спостерігати різні зміни навколишнього середовища, сприймати та групувати предмети за величиною, кольором, назвою [ 56, с. 27].
У казці про “Рукавичку”, головним є прислів’я “ В тісноті та не в образі”, що наводить на думку “не в образі але й на шкоду комусь”. Ось тут виникає протиріччя. Увага дітей спрямована на рукавичку та її персонажів, всі забули про діда, який залишився без рукавички. Необхідно запропонувати дітям розглянути різні сторони цього випадку. Для кого добре, а для кого погано. Тоді діти дошкільного віку починають звертати свою увагу на події, розмірковувати над тим, що краще в даній ситуації, а що гірше та починають пропонувати власні шляхи вирішення. Тобто така казка допомагає дітям розвивати увагу та мислення і навіть сприймання [56, с.29].
Казкова розповідь “Ріпка” є повчанням про сім’ю і взаємодопомогу. Така казка підходить для тренування пам’яті та отримання перших уявлень про розмір і послідовність. У своєму більш стародавньому варіанті казка символічно вказує на взаємовідносини поколінь, а також на взаємодію тимчасових структур, форм життя і форм існування. У сучасному варіанті цієї казки не вистачає ще двох елементів, що існували спочатку Батька і Матері.
Одна з улюблених казок дітей дошкільного віку це казка про “Курочку Рябу” для дорослих така казкова розповідь несе незрозумілий сенс. Існує версія, що ця казка – метафора створення всесвіту з світового яйця. Гештальт˗психологи вважають, що головна її цінність саме в абсурдності, вона привчає дитину до того, що відбувається в житті часом зовсім незрозуміло для нас. Така казка приваблює дитину простотою сюжету, який легко запам’ятати і утримати в увазі .
Казка про “Колобка” є насамперед історією про мораль та про те, що потрібно слухатися і поважати батьків, не тікати з дому і не розмовляти з привітними незнайомцями. Така казка допомагає розвивати у дітей дошкільного віку пізнавальну активність, абстрактне, асоціативне, комунікативне та логічне мислення, зв’язне мовлення, уяву, пам’ять, увагу, творчі здібності.
Народні казки допомагають розвинути соціально-моральний у дітей. Казкові розповіді формують у дітей дошкільного віку соціально-моральний розвиток, тобто допомагають оволодіти навичками відображення позитивних та негативних персонажів. Формують емоційно-ціннісний розвиток дитини дошкільного віку, викликають радість і захоплення від зустрічі з колобком, адекватно реагувати на події та ситуації, емоційно сприймати зміст казки.
Найголовніше те, що народні казки формують пізнавальний розвиток дітей дошкільного віку, допомагають розвивати увагу, мислення, вміння спостерігати і розрізняти різні фігури.
Для кращого розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного пропонується використовувати казки з завданнями, наприклад, такі як “Хлопчик-мізинчик”, “Подарунки феї” та “Ріке з чубчиком”. Такі казки йдуть з кольоровими картинками, в яких описуються завдання, які потрібно виконати. Дітей зацікавлюють такі казки своїм змістом, простотою, та незвичайністю. Казкові завдання допомагають розвинути кожну складову пізнавальної активності дітей дошкільного віку. Зосереджують увагу дитини на завданнях, змушують мислити та згадувати зміст казки за для виконання завдання, допомагають сприймати величину вказаних предметів,допомагають рахувати вказані об’єкти. Така казка чудово підходить для розвитку дитячої пізнавальної активності.
Також значний вплив на розвиток пізнавальної активності дітей дошкільного віку робить психолого˗повчальна казка, структура якої підпорядкована навчаючим функціям розрахованих на стимулювання розвитку дитини. Розвиває сприймання дітей дошкільного віку змушуючи звертати увагу дитини на різні ситуації в яких опиняється герой казки, також стимулює мислення дитини для пошуку виходу з різних ситуацій в яких опиняється казковий персонаж тим самим розширюючи уяву дошкільника. Дитина дошкільного віку під час прослуховування казки запам’ятовує пригоди, які траплялися з героєм у розповіді тим самим розширюючи об’єм своєї пам’яті. Такі казки захоплюють дошкільнят своїм незвичним сюжетом та різними ситуаціями які трапляються з казковими персонажами. Прикладом таких казок може слугувати казка “Червона Шапочка” та “Сестриця Оленка та братик Іванко”.
Найпростішою і ненав’язливою казкою є дидактична казка, метою якої є передати дитині дошкільного віку нові знання які можуть бути замасковані під розповідь в якій буде говоритися про те, як і навіщо потрібно уважно переходити дорогу, вітати своїх друзів зі святами, наприклад, з днем ​​народження, навчитися самостійно одягатися чи заварювати чай, та як потрібно прибирати на місце іграшки, бути ввічливими з оточуючими людьми. Таким чином дидактична казка допомагає дитині розвивати пізнавальну активність, формуючи мислення, увагу тощо. Можуть використовуватися такі казки як “Троє поросят” та “Рукавичка”.
Так як у дитини дошкільного віку провідною діяльністю є сюжетно-рольова гра, то рекомендується поєднувати казки з ляльками, для показу дітям лялькової розповіді по мотивам казки, що допоможе дитині засвоїти матеріал казки, розвивати пізнавальну активність дошкільнят. Найкраще коли сюжет казкової розповіді програють разом з дітьми, для кожної дитини є своя роль у казці, яку вона з задоволенням виконує, головним є те що розповідь казки можна завершити на розсуд дітей, тим самим дати змогу розвиватися їхній увазі та мисленню, запам’ятовування казкових сценаріїв, звертати увагу на виконання поставленої ролі.
Отже, проаналізувавши види казок, було підібрано рекомендації щодо оптимізації розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку, також було запропоновано казки, які найкраще підходять для певного виду казкової розповіді, що допоможе розвинути кожну складову пізнавальної активності.

 

 

ВИСНОВКИ

У ході написання бакалаврської роботи дійшли до таких висновків:
1.Для того щоб сформувати цілісне уявлення про досліджувану проблему бакалаврської роботи, було висвітлено такі основні поняття: “казка”, “пізнавальна активність”, “дитина”, “дитина дошкільного віку”. Ключовим поняттям було “казка”. У загальному можна сказати, що казка – це один з основних жанрів фольклору. Будь-яка казка з наукового погляду являє собою епічний, прозаїчний твір з побутовим, авантюрним або чарівним нахилом, побудований на основі вигаданого сюжету. Очевидно, що казка виросла з міфу. Але, якщо героями міфів є всілякі боги, то героями казок можуть бути звичайні люди й тварини. У цілому поняття “казка” виникло з усної народної творчості, вперше науково була вжити у 1596р. у граматиці Лаврентія Зизанія “Лексисъ сиречь речения”. Розвиток казки має бурхливий характер і актуальна у роботі з дітьми дошкільного віку.
2. Дошкільне дитинство– період інтенсивного накопичення фізичних, розумових і духовних сил. У цей час бурхливо зростає весь організм дитини, зокрема активно розвивається мозок, обумовлюючи ускладнення процесів вищої нервової діяльності. У дитини з’являються нові можливості для аналізування та синтезування всього, що відбувається з нею та навколо неї; у корі великих півкуль головного мозку виникають нові зв’язки; накопичуються і систематизуються враження та уявлення про світ. Основними особливостями дошкільного віку є те, що складається нова соціальна ситуація розвитку, провідною діяльністю стає гра, під час якої дошкільники опановують інші види діяльності, виникають важливі новоутворення у психічній та особистісній сферах, відбувається інтенсивний інтелектуальний розвиток дитини, формується готовність до навчання у школі. Провідною діяльністю для даної соціальної ситуації розвитку є сюжетно-рольова градіяльність, у якій діти беруть на себе ролі дорослих людей і узагальнено, у спеціально створених ігрових умовах відтворюють їхні дії та стосунки між ними.
3. У бакалаврській роботі згідно з завданнями було охарактеризовано пізнавальний розвиток дитини дошкільного віку, що являє собою навколишній світ, а також засвоєння нової інформації, запам’ятовування, розв’язання певних завдань. Серед них виділяють відчуття і сприймання, пам’ять, мислення, уяву. Необхідною умовою протікання психічних процесів є увага. Мова і мовлення постають одним іззасобів мислення та розуміння. Науково-психологічний підхід вимагає аналітичного розгляду процесів пізнання, однак у реальному житті всі вони взаємопов’язані.
У роботі з дітьми дошкільного віку використовують різні види казок. Для розвитку пізнавальної активності використовують такі види казок як: психологічно-повчальна казка, дидактична, казка з завданнями.
4. Згідно мети бакалаврської роботи, була розроблена програма експерементального-дослідження рівня розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку. Були розроблені методики, що складалися з ряду психодіагностичних тестів для визначенні рівня розвитку кожної складової пізнавальної активності дітей дошкільного віку. У відповідності до програми була висунута гіпотеза, а саме: рівень розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку є низьким. Однак, у результаті експерементального-дослідження гіпотеза спростувалася, бо діти дошкільного віку виявили середній рівень розвитку пізнавальної активності. Всього в есперементальному-дослідженні брали учать 15 дітей дошкільного віку, з них 9 дівчат та 6 хлопчиків.
5. За для розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку рекомендується використовував такі народні казки як: “Колобок”, “Корочка ряба”, “Ріпка” та інші. Такі казки сприймаються дітьми набагато легше і зрозуміліше. Зацікавлюють своїм незвичайним змістом і сприяють розвитку кожної складової пізнавальної активності. Також пропонується використовувати казки з завданнями, які сприяють тому, щоб діти самі переглядали знову і знову улюблені казкові розповіді, з метою вирішення різних пізнавальних завдань.
Отже, проаналізувавши види казок було складено рекомендації щодо оптимізації розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку за допомогою казки, стимулювання розвитку кожної складової пізнавальної активності дошкільнят. Було перераховано назви казок відповідно до кожного виду та охарактеризовано дію кожної з них на дитину дошкільного віку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авраменко О. Занятия познавательного характера с дошкільниками // Начальная школа плюс до и после. – 2003. – №5. – С. 28-33

2. Аркин Е. А. Ребенок в дошкольные годы (в двух частях) /Под ред. А. В. Запорожца и В. В. Давыдова. – М.: Издательство “Просвещение”, 1968. – 315 с.

3. Бараг Л. Г. Восточние сказки, их взаимосвязи и национальное своеобразие. (Главы исследования) / Лев Бараг // Эпические жанры устного народного творчества. – Уфа : Изд-во Башкирского гос. ун-та, 1969. – С. 75 – 290.

4. Бараг Л. Г. О межнациональном в сказках восточних народов / Лев Бараг // Фольклор народов РСФСР : межвуз. науч. сб. – Уфа, 1974. – Вып. 1. – С. 69–80.

5. Берн Е. Ігри, в які грають люди. Люди, які грають в ігри. – М., 1988. – 286с.

6. Бибко Н.С. Обучение воспринимать сказки // Начальная школа. – 1988. – №5. – С. 36‑42.

7. Борхес Х. Л. Перекладачі “Тисячі і однієї ночі” / Пер. І. Петровського. – М., Полярис 1890. – 262 с.

8. Беттельгейм Б. Про користь чарівництва // Педология: Новий вік. – 2000. – № 1. – С.30-31.

9. Божович Л.І. Проблеми формування особистості. Під редакцією Д.І.Фельдштейна. М.: Видавництво “Інститут практичної психології”, Воронеж: НВО “МОДЭК”, 1997. – 352 с.

10. Бондарєва Т. Дитяче експериментування // Дошкільне виховання. – 2002. – №4. – С. 8-11.

11. Брежнєва О. Формування пізнавальної активності у дошкільнят // Дошкільне виховання. – 1998. – №2. – С. 12-14.

12. Бреусенко-Кузнєцов О. А. Казкотерапія: теоретичні основи і застосування в освіті та соціальній роботі // Наукові студії із соціальної та політичної психології: Зб. статей. – К.: Міленіум, 2008. – Вип. 20 (23). – С. 3-12.

13. Буслаєв Ф. И. Міфологічні дослідження. – М., 1988. – 286с.

14. Бурова А.К. Дидактичні ігри: організація та керівництво // Дошкільне виховання – 2002. – №2. – С. 43-45

15. Брунер Дж. Психологія пізнання. М.: Прогрес, 1977. – 356 с.

16. Вачков И. Сказкотерапия: Развитие самосознания через психологическую сказку. – М., 2001. – 256 с.

17. Гавриш Н. Розвиток мовленнєвої творчості в дошкільномувіці / Н.Гавриш. – Донецьк: Либідь, 2001. – 216с.

18. Гнатюк В. Деякі уваги над байкою // Гнатюк В. Вибрані статті про народну творчість / Володимир Гнатюк. – К., 1966. – 230 с.

19. Годовикова Д. Формування пізнавальної активності // Дошкільна виховання. – 1986. – № 1. С. 68– 73

20. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / Гончаренко С.У. – К.: Либідь, 1997. – С. 285

21. Гордієнко С. Деякі методичні поради щодо активізації пізнавальної діяльності дітей / С. Гордієнко // Початкова освіта. – 2004. – № 37. – С. 24-29.

22. Дорошенко С.І., Вашуленко М.С., Мельничайко О.І. та ін. Методики дошкільного виховання: Навч. пос. – К., 1992. – 464 с.

23. Дуткевич Т.В. Дитяча психологія // Дошкільне виховання. – 2010. – №4. – С. 8-11

24. Еникеев М.И. Психологический энциклопедический словарь. – М.: ТК Велби, 2008. – 560 с.

25. Эстес К.-П. Бегущая с волками: Женский архетип в мифах и сказаниях: [монография] / Эстес Кларисса Пинкола. – М.: ИД “София”, 2006. – 496 с.

26. Євдокимова Є. Проект як мотивація пізнання: Проектна діяльність дошкільнят // Дошкільна виховання. – 2003. – №2. – С. 224.

27. Закон України “Про дошкільну освіту” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2628-14

28. Зинкевич-Евстигнеева Т. Практикум по сказкотерапии. – СПб.: Питер, 2001. – 315 с.

29. Ігнатенко Н. Етапи діалогічної взаємодії дошкільнят // Дошкільне виховання.‒ 2001. – №3. – С .50– 61

30. Козоріз С.О. Нестандартні форми роботи над казкою // Початкове навчання та виховання. – 2004. ‒ №11. – С. 4 – 11.

31. Коменский Я. Избранные педагогические сочинения. М.: Педагогика, 1982. – 256 с.

32. Конвенція..ООН..“Про..права..дитини””..Електронний.ресурс. Режим..доступу:..http://zakon4.rada.gov.ua/995_021

33. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. – К.: Вища школа, 1984. – 334 с.

34. Кулюткин Ю.Н., Сухобская Г.С. Мотивація пізнавальної діяльності. – СПб.: Питер, 2002. – 198

35. Ладивір С. Пізнавальний розвиток: пошук ефективних шляхів // Дошкільне виховання. – 2002. ‒ №10. – С. 4‑6

36. Лебедева С Развитие познавательной деятельности дошкольников // Вопросы психологии. – 1997. – №5. – С. 20‑23

37. Лисина М.І. Общение, личность и психика ребенка / Под редакцией Рузской А.Г. – М.: Воронеж: НПО “МОДЭК”, 1997 – 384 с.

38. Литвиненко І. Багатоканальна діяльність – спосіб розвитку пізнавальної активності // Дошкільне виховання. – 2002. – № 4. – С. 22-24

39. Люблинская А.А. Детская психология. – М., 1971. – 267 с.

40. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу Україн / За ред. Ю. С. Червоного. – К.: Істина, 2003. – 464 с.

41. Мария-Луиза фон Франц Толкование волшебных сказок. ‒ М.: Издательство Б.С.К., 2004. – 340 с.

42. Маркова О.К. Формування мотивації навчання у дошкільному віці. М.: Просвітництво, 2003. – 86 с.

43. Марусинец М., Вивчення пізнавальної активності // Дошкільне виховання. – 1999. – №11. – С.19‑22

44. Обухова Л.Ф. Вікова психологія. Підручник.– М.: Педагогическое общество России, 2001. – 442с.

45. Орлов А.М. Ребенок в дошкольные годы (в двух частях) / Под ред. А. В. Запорожца и В. В. Давыдова. ‒ М.: Издательство “Просвещение”, 1968. – 323 с.

46. Пє’харева С.В., Андрусенко М.П. Розвиваємо увагу й логічне мислення:.навчальний посібник / С.П’єхарева,.М.Андрусенко:..Х.: Основа, 2011.– 456 с.

47. Померанцева Е.В. Російська народна казка. М.: Академія наук СРСР, 1963. – 134 с.

48. Пропп В. Исторические корни волшебной сказки. – СПБ.: Изд‑во Ленинградского гос. ун-та, 1986. – 480 с.

49. Про організацію роботи з дітьми дкільношого віку // Дошкільне виховання. –№ 8. – 2010. – 43 – 47 с.

50. Приходько Ю. О., Юрченко В.І. Психологічний словник‑довідник: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2012. – 328 с

Розвиваючі казки для дітей дошкільного віку з завданнями.
[Електронний.ресурс].–Режим.доступу: http://pidruchniki.org.ua/ua_kazku/rozvivaychi_kazku/

51. Сімейний..кодекс.України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2947-14

52. Сімонов Н.П. Словник педагогічних термінів: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2012. – 328 с

53. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. – К., 1992. – 244 с.

54. Соколов Д. Казки і казкотерапія. ‒ М., 1997. – 268 с.

55. Телячук В.П. Сходинками творчості. Методика ТРВЗ в початковій школі Х:. Видавнича група “Основа” ПП “Тріада”, 2007. – 30 с.

56. Ткачук Т. Радість пізнання // Дошкільне виховання та навчання. – 2002. – №9. – С. 10˗11

57. Улькіна Т. До проблеми дослідження проявів і психологічного змісту пізнавальних здібностей у дітей дошкільного віку / Т. Улькіна // Психологія. Збірник наукових праць НПУ імені М.П. Драгоманова. – 2000. – С. 242‑247

58. Ушинський К.Д. Детский мир. – К., 1998. – 245 с.

59. Фрейд З. Психоаналіз. СПб., 1996. – 367 с.

60. Фромм Е. Душа людини. – М:. Прогрес, 1998. – 367 с.

61. Чапка М., Контни У. Соціально-психологічний словник – М.: Гурносльоньська вища шк. пед. ім. кардинала А. Хлонда, – 2010. – С. 518

62. Чумарна М.І. // Початкова школа. – 1994. – №5. – С. 9‑13

63. Шульц О. А. Права дитини як категорія сучасного конституційного права / О. А. Шульц // Часопис Київського університету права. – 2009. – № 3. – С. 91˗96.

64. Юнг К. Г. Душа и миф. Шесть архетипов. – Минск: Харвест, 2004. – 400с.

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.192.254.246 (0.017 с.)