Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського

Кафедра соціальної роботи

ВИКОРИСТАННЯ КАЗКИ ЯК ЗАСОБУ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Бакалаврська робота зі спеціальності 6.130102 Соціальна робота

Виконавець:

студентка 4 курсу, 497 групи

Іванова Любов Миколаївна

Науковий керівник:

Литвиненко Світлана Віталіївна

 

Миколаїв ˗ 2015

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП …………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ КАЗКИ У РОБОТІ З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
1.1. Аналіз основних понять теми………………………………………5
1.2. Історичний аспект дослідження розвитку казки………………....9
1.3. Соціально-психологічні особливості дітей дошкільного віку.....13

РОЗДІЛ 2. КАЗКИ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
2.1. Характеристика пізнавальної активності дітей дошкільного віку………………………………………………………………………….......17
2.2. Основні види казок та їх вплив на розвиток пізнавальної активності ….....дітей дошкільного віку………………………………..............................22

РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО‑ДОСЛІДНА РОБОТА З ПЕРЕВІРКИ ВПЛИВУ КАЗКИ ЯК ЗАСОБУ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
3.1. Програма експериментально - дослідної роботи………………..…26
3.2. Аналіз результатів експериментального - дослідження………..….29
3.3..Рекомендації щодо оптимізації розвитку пізнавальної активності ……...дітей дошкільного віку за допомогою казки…..……...……….…...….36

ВИСНОВКИ ……………………………………………….……….………….40

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………..…......43

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність дослідження. Сьогодні стали незаслужено забуватися ефективні і перевірені способи і засоби впливу на дитину такі як казки, адже вони є одним з найдавніших засобів морального, етичного виховання дітей, а також розвитку їх пізнавальної активності. Використовуючи казку, дитину можна навчати, ознайомлювати з оточуючим світом, формувати допитливість. Казка активізує пiзнавальнi потреби дитини на всіх етапах життя i у різних видах діяльності: грі, навчанні, праці.
За допомогою казки можна підвищувати інтерес до навчання, підкріплюючи самостійність у діяльності дитини. Казки дійшли до нас з минулого, однак не втрачають своєї актуальності і сьогодні. На жаль, сьогодні діти виховуються не скільки на народних казках, скільки на диснеївських мультфільмах, які не завжди спрямовані на розвиток їх пізнавальної активності. Науковці вважають це великим упущенням у справі виховання та навчання дітей, так як це утруднює розвиток їх пізнавальної активності. Варто зазначити, що багато дітей не знають навіть таких відомих казок як: “Колобок”, “Червона Шапочка”, “Ріпка”, не знають рахівних казок, казок які розвивають мовлення, пам’ять, уяву, фантазію тощо. У дитини в період дошкільного віку за допомогою казки можна розвивати пізнавальну активність, а також допомогти інтерпретувати навколишню дійсність. Тому вищезазначене актуалізує написання бакалаврської роботи на тему: “Використання казки як засобу розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку” Об’єктом бакалаврської роботи є процес розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку. …...... Предметом бакалаврської роботи єказка, як засіб розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку. …...... Метою бакалаврської роботи – проаналізувати особливості використання казки в процесі розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку.

Завданнями бакалаврської роботи виступають:
1. Проаналізувати основні поняття досліджуваної теми та розкрити історичний аспект дослідження розвитку казки;
2. Розкрити соціально-психологічні особливості дітей дошкільного віку;
3. Охарактеризувати пізнавальну активність дітей дошкільного віку та описати основні види казок, їх вплив на розвиток вказаного явища у дітей;
4. Скласти програму експериментально ‑ дослідної роботи, провести та проаналізувати результати;
5. Розробити рекомендації щодо оптимізації розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку за допомогою казки.

Гіпотеза полягає в тому:

1. Рівень недостатньо розвиненої пізнавальної активності дітей дошкільного віку є недостатньо розвиненим.

2..Розвиток пізнавальної активності дітей дошкільного віку можна оптимізувати за допомогою казки.

Вибірка. Тип вибірки – гніздова. Усього в дослідній роботі брали участь діти 2 старші групи кількістю 30 осіб.

дітей дошкільного віку – старшої групи.

Теоретична значущість полягає у тому, що матеріал бакалаврської роботи може бути використаний для написання рефератів, курсових, проектів, бакалаврських робіт схожої тематики, написання наукових статей, доповідей, для участі в конференціях.

Практична значущість полягає в тому, що було проведено дослідження рівня розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку та експериментально перевірено вплив казки на розвиток пізнавальної активності дошкільнят.
Наукова новизна експериментального - дослідження полягає в тому, що доведено можливості використання казки як засобу розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку, а також експериментально перевірено вплив казки на пізнавальну активність дітей дошкільного віку.
Експериментальною базою дослідження виступивдошкільний навчальний заклад № 4 “Казка” м. Долинська, Кіровоградської області.
Структура роботи. Бакалаврська робота складається зі вступу, 3 розділів, 8 підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Перший розділ розкриває основні поняття теми бакалаврської роботи, історичний аспект дослідження розвитку казки та соціально-психологічні особливості дітей дошкільного віку. У другому розділі охарактеризовано пізнавальну активність дітей дошкільного віку, основні види казок та їх вплив на розвиток пізнавальної активності дітей дошкільного віку. У третьому розділі розкривається програма експериментально-дослідної роботи з визначення рівня розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку, аналізуються результати дослідження та розробляються рекомендації щодо розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку за допомогою казки. Загальний обсяг бакалаврської роботи – 116 сторінок, з них чистого тексту – 74 сторінки. Список використаних джерел містить – 65 найменувань. Бакалаврська робота містить 13 таблиць та 12 діаграм.

 

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ КАЗКИ У РОБОТІ З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Аналіз основних понять теми

Для того щоб сформувати цілісне уявлення про досліджувану проблему бакалаврської роботи, необхідно висвітлити основні поняття: “казка”, “пізнавальна активність”, “дитина”, “дитина дошкільного віку”. Відомо що, одним з ефективних засобів формування пізнавальної активності є казка, оскільки вона відповідає потребам та інтересам дітей, сприяє вияву їхньої емоційності, уяви, творчості. Казкові переживання залишають глибокий слід у свідомості дитини.
В українському педагогічному словнику надається таке поняття “казка – це вид художньої прози, що походить від народних переказів, порівняно коротка розповідь про фантастичні події та персонажів, такі, як феї, гноми, велетні тощо. Слід відрізняти казку від байки” [20, с. 33-35].
Відомий педагог В.Сухомлинський писав про казку: “Я тисячу разів переконувався, що, наповнюючи світ фантастичними образами, створюючи ці образи, діти відкривають не лише красу, але й істину. Без казки, без гри уяви дитина не може жити, без казки оточуючий світ перетворюється для неї в красиву, але все ж намальовану на полотні картину; казка змушує цю картину ожити. Казка – це, образно кажучи, свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки” [53, с. 33-35].
Зокрема, дослідниця Н.Бібко вивчала методичні особливості опрацювання народних казок і казок змішаного (перехідного) типу [6, с. 13], Р.Бурова аналізувала казковий матеріал з точки зору його можливостей для розвитку мовлення дитини дошкільного віку [14, с. 23], С.Дорошенко визначив загальні методичні особливості опрацювання казки на уроках читання [22, с. 13], Н.Ігнатенко наголошував на специфіці матеріалу казок у плані осмислення їх змісту [29, с. 14].
Директор Інституту казкотерапії, доктор психологічних наук Т.Зінкевич-Євстігнеєва, авторка унікальних методик роботи з казкою для дітей, охарактеризовує казку, як “вид художньої прози, що походить від народних переказів, порівняно коротка розповідь про фантастичні події та персонажі, такі, як феї, гноми, велетні тощо. Один з основних жанрів народної творчості, епічний, переважно прозаїчний твір чарівного, авантюрного чи побутового характеру усного походження з настановою на вигадку персонажів” [28, с. 14].
Дослідник В.Гнатюк розуміє казку, як вигадану історію із як правило щасливим кінцем і обов’язковою перемогою добра над злом. Найчастіше в казках присутня чарівництво й різні неймовірні у звичайнім житті пригоди. Недоступне стає доступним, нереальне реальним. Саме тому казки люблять і діти, і дорослі. У кожного народу є свої казки з їхніми особливостями – національними героями, побутом [18, с. 15].
На думку науковця В.Проппа “казка – це один з основних жанрів фольклору. Будь-яка казка з наукового погляду являє собою епічний, прозаїчний твір з побутовим, авантюрним або чарівним нахилом, побудований на основі вигаданого сюжету. Очевидно, що казка виросла з міфу. Але, якщо героями міфів є всілякі боги, то героями казок можуть бути звичайні люди й тварини” [48, с. 55].
Дослідниця М.Чумарна зазначає, що “казка – це спосіб передачі знань про духовний шлях душі та соціальну реалізацію людини. Ця виховна си­стема відповідає духовній природі людини та допомагає орієнтуватися в житті” [62, с. 49-55].
Наступним важливим поняттям бакалаврської роботи, яке необхідно визначити є поняття “дитина” та “дитина дошкільного віку” у конвенції ООН Про права дитини від 20.11.1989 р. визначається поняття “дитина як людська істота, що не досягла віку вісімнадцяти років” [32]. Але пріоритет у цій сфері залишається за національними законодавствами. У Сімейному кодексі України від 10.01.2002 р. вказано, що “правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття”, і відповідно “неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років”, “малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років” [51].
У педагогічному словнику визначено поняття “дошкільного віку” як особу віком від 3 до 7 років. Дошкільний вік характеризується, як особливо відповідальний період у вихованні, оскільки є віком початкового становлення особистості дитини. У цей час у спілкуванні дитини з однолітками виникають досить складні взаємини, що істотно впливають на розвиток її особистості [52, с. 5].
Закон України “Про дошкільну освіту” від 11.07.2001 р. надає таке поняття “дошкільний вік – це базовий етап фізичного, психічного та соціального становлення особистості в суспільстві” [27].
Автори соціально-педагогічного словника пояснюють таке поняття “дошкільний вік – це період дитинства від 3 до 6 років. Відзначається високою здатністю до навчання. У цей період підвищується точність і осмисленість сприйняття, зростає стійкість уваги, вдосконалюються процеси пам’яті. Характер мислення – конкретний, наочно образний. Виробляється вміння підкоряти свої дії словесно сформульованим завданням, хоча дошкільник ще не здатний до тривалих зусиль і часто діє імпульсивно. Психологічний розвиток дитини в дошкільному віці досягає різного рівня в залежності від умов життя і виховання” [61, с. 14].
Автори психологічного словника визначають “дошкільний вік – це період, протягом якого відбувається колосальне збагачення і впорядкування чуттєвого досвіду дитини, оволодіння формами сприйняття і мислення, бурхливий розвиток мовлення, уяви, формування початків довільної уваги і смислової пам’яті. Пізнання дитиною зовнішнього світу включено в основні види її діяльності, і розвиток пізнання відбувається всередині цих видів діяльності” [50, с. 24].
Дослідниця О.Авраменко надає таке поняття “дошкільний вік – це період для формування особистості дитини, набуття нею першого соціального досвіду. В цьому віці вона оволодіває загальними знаннями та уміннями, в набутті психічних якостей, необхідних для життя (оволодіння мовою, сприйманням, уявою, мисленням, орієнтацією в просторі і часі). Усі новоутворення дошкільного віку є не сумою знань, а певним рівнем пізнавальної активності, самостійності та творчості” [1, с. 6].
… Одним з провідних визначень теми бакалаврської роботи є “пізнавальна активність” психолог Т.Ткачук в своїй книзі “Радість пізнання” говорить про те, що “феномен пізнавальної активності як один із найважливіших чинників навчання постійно привертає увагу дослідників, оскільки взаємодія людини із навколишнім світом можлива тільки завдяки її активності та діяльності. Під пізнавальною активністю розуміють самостійну, ініціативну діяльність дитини, спрямовану на пізнання навколишньої дійсності (як прояв допитливості) й зумовлену необхідністю розв’язати завдання, що постають перед нею у конкретних життєвих ситуаціях” [56, с. 10]. … Психолог М.Марусинець зазначає, що пізнавальна активність є природним проявом інтересу дитини до навколишнього світу й характеризується чіткими параметрами, а саме про інтереси дитини та інтенсивність її прагнення ознайомитися з певним предметом чи явищем свідчать: увага й особлива зацікавленість; емоційне ставлення (подив, стурбованість, сміх тощо); дії, спрямовані на з’ясування будови та призначення предмета (тут особливо важать якість та різноманітність обстежувальних дій, розмірковувальні паузи); постійний потяг до цього об’єкта. Діти дошкільного віку добре розуміють мораль казки, диференціюють, де добро, а де зло, й активно приймають сторону добра. Також М.Марусинець у своїй книзі “Розвиток пізнавальної активності” розповідає, що пізнавальний розвиток дітей від трьох до шести років характеризується формуванням образного мислення, яке дозволяє дитині думати про предмети, порівнювати їх у розумі навіть тоді, коли він їх не бачить. Дитина починає формувати моделі тієї дійсності, з якою має справу, будувати її опис. Вона робить це за допомогою казки. Чотири-п’ять років – апогей казкового мислення. Казка – це така знакова система, за допомогою якої дитина інтерпретує навколишню дійсність. Термін “казка” у педагогів і психологів має позитивне забарвлення, мабуть, тому що є найдавнішим методом виховання і навчання. Таким чином, завдання казкотерапевта це знайти метод навчання для тих, хто хоче пізнати [43, с. 16].
Термін “пізнавальна активність” пов’язують із розглядом діяльності, в якій діти, пізнаючи оточуючий світ, як активний суб’єкт, намагаються показати власну самостійність, індивідуальність, спрямувати енергію, волю та дії на досягнення позитивного результату. Отже, пізнавальна активність – це риса особистості, яка проявляється у її ставленні до пізнавальної діяльності, передбачає стан готовності, прагнення до самостійної діяльності, спрямованої на засвоєння дитиною соціального досвіду, накопичених людством знань та способів діяльності, знаходить свій вияв у пізнавальній діяльності. Пізнавальна активність проявляється у процесі сприйняття, мислення, та запам’ятовування [50, с. 21]. ……Отже, проаналізувавши основні поняття, можемо зробити висновок, у цілому терміни висвітлені на достатньому рівні, зокрема такі терміни, як “казка”, “дитина”,“дошкільний вік” та “пізнавальна активність”.