Аналіз результатів експерементального-дослідження

У результаті проведеного експериментального - дослідження, метою якого було визначення рівня розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку, було отримано результати розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку. У досліджені брали участь 30 дітей двох старших груп, після проведених з ними методик і проаналізовано підгрупи – експериментальну ‒ 18 дітей та контрольну ‒ 12 дітей в кожній.

Експерементально˗дослідна робота включала в себе проведення методик для отримання результатів рівня розвитку пізнавальної активності та використання казок, як засобу розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку.

Для визначення рівня розвитку кожної складової пізнавальної активності дітей дошкільного віку було застосовано ряд методик таких як:

1. Методика “Пройди через лабіринт” для оцінки мисленнєвої діяльності дитини дошкільного віку [55];

2. Методика “ Розпізнавання.фігур” для виявлення рівня концентрації уваги, її розподіл та переключення [55].

3. Методика “Чого не стало?” для оцінки рівня розвитку короткочасної пам’яті та швидкості запам’ятовування і відтворення запам’ятованого [55];

4. Методика “Що намальовано?” для виявлення рівня розвитку активності уяви, та її відтворюваності [55];

5. Методика “ Пірамідка” для виявлення рівня сприймання, співвіднесення предметів за величиною й оволодіння предметними діями [55];

Проаналізуймо отриманні данні по кожній з методик. У результаті аналізу данних по методиці “Пройди через лабіринт” для оцінки мислення дітей дошкільного віку результати які можна побачити в таблиці 3.3.

 

Таблиця 3.3.

Рівень розвитку мислення дітей дошкільного віку за методикою “Пройди через лабіринт”

Рівень розвитку	Перша група/ кількість дітей %	Друга група / кількість дітей %
Високий	4/22,2	3/25
Середній	7/38,8	5/41,6
Низький	7/38,8	4/33,3

 

Згідно експерементального˗досліду отримали такі данні по данній методиці в першій групі виявлено: високого рівня розвитку – 4 особи, з них – 22,2%; середнього рівня розвитку – 7 осіб, з них – 38,8%; низького рівня розвитку – 7 осіб, з них – 38,8%; З другої групи дітей дошкільного віку отримано такі данні: високого рівня розвитку – 3 осіб, з них – 25%; середнього рівня розвитку – 5 осіб, з них 41,6%; низького рівня розвитку – 4 особи, з них 33,3%. Результати оцінки мислення дітей дошкільного віку, як складової пізнавальної активності зображено на рис. 3.3.

Рис. 3.3. Рівень розвитку мислення дітей дошкільного віку

Аналізуючи результати методики “Розпізнавання фігур”, що застосовується для оцінки рівня розвитку уваги дітей дошкільного віку було отримано такі данні діагностики груп що зображені в таблиці 3.4.

 

Таблиця.3.4.

Рівень розвитку уваги дітей дошкільного віку за методикою “Розпізнавання фігур”

Рівень розвитку	Перша група/ кількість дітей %	Друга група/ кількість дітей %
Високий	3/16,6	3/25,5
Середній	7/38,8	5/41,6
Низький	8/44,4	4/33,3

 

Можемо побачити, що в першій групі високий рівень розвитку виявили 3 осіб, що становить 16,6% від загальної кількості респондентів; середній рівень розвитку показали 7 осіб – 38,8 %; низький рівень розвитку – 8 осіб, – 44,4%; В другій групі отримали такі данні: високий рівень розвитку – 3 осіб, з них 25,5%; середнього рівня розвитку – 5 осіб, з них 41,6%; низького рівня розвитку – 4 осіб, з них 33,3%. Для кращої візуалізації даних результатів переглянемо на рис. 3.4.

Рис. 3.4. Рівень розвитку уваги дітей дошкільного віку

У результаті проходження методики з дітьми дошкільного віку “Чого не стало?” було оцінено їх розвиток пам’яті, як складової пізнавальної активності. Отримали такі результати груп зображено в таблиці 3.5.

 

Таблиця 3.5.

Рівень розвитку пам’яті дітей дошкільного віку за методикою “Чого не стало?”

Рівень розвитку	Перша група / кількість дітей %	Друга група/ кількість дітей %
Високий	4/22,2	4/33,3
Середній	6/33,3	5/41,6
Низький	8/44,4	3/25,5

 

Високого рівня розвитку виявлено 4 особи, з них – 22,2%; середнього рівня розвитку – 6 осіб, з них – 33,3%; низького рівня розвитку – 8 осіб, з них 44,4%; Друга група показала нам такі данні: високого рівня розвитку – 4 осіб, з них 33,3%; середній рівень розвитку – 5 осіб, з них 41,6%; низький рівень – 3 осіб, з них розвитку – 25,5%. Отримані результати оцінки рівня розвитку пам’яті зображено в рис. 3.5.

Рис. 3.5. Рівень розвитку пам’яті дітей дошкільного віку

Проведена методика “Що намальовано?” для оцінки рівня розвитку уяви дітей дошкільного віку показала нам результати, що зображені в таблиці 3.6.

Таблиця 3.6.

Рівень розвитку уяви дітей дошкільного віку за методикою “Що намальовано?”

Рівень розвитку	Перша група / кількість дітей %	Друга група/ кількість дітей %
Високий	5/27,7	4/33,3
Середній	7/38,8	6/50
Низький	6/33,3	2/16,6

Отримано такі результати по першій групі: високого рівня розвитку – 5 особи, з них – 27,7%; середнього рівня розвитку – 7 осіб, з них – 38,8% низького рівня розвитку – 6 осіб, з них – 33,3%; Друга група дала нам такі результати: високого рівня – 4 осіб, з них – 33,3%; середнього рівня – 6 осіб, з них 50%; низького рівня розвитку – 2 особи, з них 16,6%. Переглянемо отримані результати оцінки рівня розвитку уяви дітей дошкільного віку в рис 3.6.

Рис. 3.4.Рівень розвитку уяви дітей дошкільного віку за методикою

Результати методики “Пірамідка” для оцінки сприймання дітей дошкільного віку зображено в таблиці 3.7.

Таблиця 3.7. Рівень розвитку сприймання дітей дошкільного віку за методикой “Пірамідка”

Рівень розвитку	Перша група / кількість дітей %	Друга група/ кількість дітей %
Високий	4/22,2	3/25,5
Середній	7/38,8	5/41,6
Низький	7/38,8	4/33,3

 

Отримано такі дані по першій групі: високого рівня розвитку проявили 4 осіб, з них – 22,2 %; середнього рівня розвитку – 7 осіб, з них – 38,8%; низького рівня розвитку – 7 осіб, з них – 38,8%;
По другій групі було отримано такі результати: високого рівня розвитку – 3 осіб, з них 25,5%; середнього рівня розвитку 5 осіб, з них – 41,6%; низького рівня розвитку 4 осіб, з них – 33,3%.

Для кращого розуміння отриманих результатів дітей дошкільного віку по кожній групі переглянемо зображення в рис. 3.7.

Рис. 3.5. Рівень розвитку сприймання дітей дошкільного віку за методикою

Результати, які були отримані у процесі проведення методик з метою визначення рівня розвитку основних складових пізнавальної активності дітей дошкільного віку таких як: увага, уява, пам’ять, мислення, сприймання, що у підсумку дало змогу підсумувати загальний рівень розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку. Результати можемо переглянути зображеній в таблиці 3.6. та діаграмі 3.6.

Таблиця 3.6.