Das Stativ) Zustandspassiv oder das resultative Passiv

(Пасив стану або результативний пасив)

Цей різновид пасива показує стан підмета, що настав у результаті спрямованої на нього закінченої дії. Отже, у такій конструкції підмет не піддається певній дії, а тільки перебуває в певному стані. Носій дії звичайно не зазначається. Порівняйте:

Am Wahltag sagte der Kanzlerkandidat: „Heute werde ich gewählt“ Nach der Wahl verkündete er zufrieden: „Ich bin gewählt!“ In beiden Fällen handelt es sich um Passivformen. Im ersten Fall wrd zum Ausdruck gebracht, dass ein Ereignis im Gange ist, in dessen Verlauf etwas mit dem Kanzler geschieht. Man spricht hier vom Vorgangspassiv. Im zweiten Fall wird kein Vorgang, sondern ein Zustand dargestellt. Man spricht dann vom Zustandspassiv.

В день виборів кандидат на посаду прем’єрміністра сказав: «Сьогодні мене оберуть». Після виборів він радісно оголосив «Я обраний!». В обох випадках ідеться про пасивну форму дієслова. В першому прикладі наводиться, що подія вже відбувається, і що в її процесі щось відбувається з канцлером. Тут ідеться про процесуальний пасив. У другому випадку представлений вже не процес, а стан дії. Тут вже говорять про результативний пасив.

Zustandspassiv (das Stativ) утворюється за допомогою дієслова sein в відповідній часовій формі Aktiv + Partizip II змістового дієслова:

 

Zustandspassiv = „sein“ (у відповідній часовій формі Aktiv)

+ Partizip II змістового дієслова

 

Präsens	• Die Untersuchung ist abgeschlossen. (Розслідування завершено.)
Präteritum	• Die Untersuchung war abgeschlossen. (Розслідування було завершено.)
Perfekt	• Die Untersuchung ist abgeschlossen gewesen. (Розслідування було завершено.)
Plusquamperfekt	• Die Untersuchung war abgeschlossen gewesen. (Розслідування було завершено.)
Futur I	• Die Untersuchung wird abgeschlossen sein. (Розслідування буде завершено.)
Futur II	• Die Untersuchung wird abgeschlossen gewesen sein. (Розслідування буде завершено.)

 

Найчастіше пасив стану вживають в двох, та рідше в трьох часових формах: Präsens і Präteritum, та рідше в Futurum. В презенсе дієслово зв’язка sein не перекладається, а в інших часових формах його слід пере-кладати відповідним дієсловом в минулому або майбутньому часі.

Merken Sie sich!

Пасив стану з модальним дієсловом перекладається на українську мову активною формою:

• Hier darf nicht geraucht werden! (Тут не можна палити!)

 

Subjektloses Passiv

(Безособовий пасив)

 

Цей пасив підкреслює процес дії та вживається в реченнях, в яких немає а ні підмета (об’єкт дії), а ні прийменникового додатку (особи чи предмета). Такий пасив називають безособовим пасивом. Він утворюється як від перехідних дієслів vt, так і від неперехідних дієслів vi. Отже, безособовий пасив вживається тоді, коли треба зосередитись на дії. Формальним підметом в таких реченнях є безособовий займенник es (допоміжне дієслово одержує форму 3 особи однини), тобто цей пасив може бути утворений від деяких неперехідних дієслів, які не можуть мати об’єкту дії. При зворотньому порядку слів es опускається.

zum Beispiel:

Aktiv	Passiv
• Sie sprach davon.	• Es wurde davon gesprochen. або: • Davon wurde gesprochen.
• Letzte Nacht ist ein Dieb in unsere Wohnung eingebrochen.	• Letzte Nacht ist in unsere Wohnung eingebrochen worden.
• Die Leute halfen sofort dem Verletzten.	• Dem Verletzte wurde sofort geholfen.
• Meine Freunde mussten eine Stunde auf den Fremdenführer warten.	• Auf den Fremdeführer musste eine Stunde gewartet werden.
• Die Hersteller müssen bei der Konstruktion eines guten Staubsaugers besonders darauf achten, dass die Düsen richtig angeordnet sind.	• Bei der Konstruktion eines guten Staubsaugers muss besonders darauf geachtet werden, dass die Düsen richtig angeordnet sind.

 

Der Konjunktiv

(Умовний спосіб)

 

Konjunktiv вживається, як й умовний спосіб в українській мові, і вказує на те, що особа, яка говорить розглядає дію, про яку повідомляє не як фактичну. Порівняйте:

Indikativ (дійсний спосіб):	Konjunktiv (умовний спосіб):
• Peter hat gestern 20 neue Vokabeln gelernt. – Петер (дійсно) вивчив 20 нових слів, цей факт виражається дійсним способом.	• Susanne behauptet, sie habe gestern 30 neue Vokabeln gelernt. – Чи дійсно вивчила Сузанна 30 нових слів, я цього достовірно не знаю, але це цілком можливо. (В цьому реченні вживається умовний спосіб.)

Konjunktiv використовується:

1. для виразу можливої дії, яка по суті не відбувається, тобто для виразу припущення, сумніву, обережного спонукання (наказу, або прохання), бажання, яке ще можливо виконати, або взагалі нездійсненного бажання;
2. в непрямій мові, частіше за все для виразу реальної дії, яка передається з чужих слів. Тут кон’юнктів виражає ще особливий вид модальності – модальність чужого висловлювання.

 

Розрізняють Konjunktiv I (“кон’юнктів непрямої мови” або “кон’юнктів чужої думки”) і Konjunktiv II (“кон’юнктів нереальної умови”).

• Susanne behauptet, sie habe gestern 30 neue Vokabeln gelernt. (Die Aussage wird ganz neutral weitergegeben; der Sachverhalt kann stimmen oder auch nicht. Sprachlich wird diese neutrale Haltung durch den Konjunktiv I zum Ausdruck gebracht.)

• Susanne behauptet, sie hätte gestern 30 neue Vokabeln gelernt. (Der Sprecher hat erhebliche Zweifel am Wahrheitsgehalt seiner Aussage; deshalb benutzt er den Konjunktiv II, um diese Ungewissheit sprachlich zu verdeutlichen.)

 

Кон’юнктів у німецькій мові (на відміну від української, де умовний спосіб має тільки одну часову форму, яка не має конкретного часового значення) має ті самі часові форми, що й дійсний спосіб (Indikativ) в Aktiv i в Passiv, але, їх утворення і вживання відрізняється від індікатива, оскільки розбіжність між значенням окремих часових форм Konjunktiv меньш чітка; внаслідок цього одна часова форма Konjunktiv може в окремих випадках замінятися іншою. Для заміни деяких часових форм Konjunktiv існують ще дві особливі форми кондиціоналіса – Konditionalis I і Konditionalis II. (Konditionalis I і Konditionalis II служать для заміни часових форм кон’юнк-тіва, які співпадають з формами індикатива).

Merken Sie sich! Характерною рисою всіх часових форм кон’юнктіва є наявність суфікса -e в усіх особах однини і множини та відсутність особового закінчення у 1-й і 3-й особах однини, а для Präteritum – також наявність умлаута у корені слова для всіх дієслів, крім дієслів слабкої дієвідміни.

Для виразу припущення, сумніву, обережного спонукання (наказу, або прохання), бажання, яке ще можливо виконати, або взагалі нездійсненного бажання вживаються дві часові форми кон’юнктіва:

• для оформлення теперешнього і майбутнього часу – Präteritum Konjunktiv,

• для минулого часу – Plusquamperfekt Konjunktiv.

В непрямій мові:

• для виразу теперішнього часу вживається PräsensKonjunktiv,

• для минулого – Perfekt Konjunktiv,

• для майбутнього – Futurum I Konjunktiv.

При співпаданні форм кон’юнктіва з формами індикатива вони можуть замінюватись відповідно на Präteritum і Plusquamperfekt Konjunktiv і на Konditionalis I.

 

§ 17. Präsens Konjunktiv (Konjunktiv I)

 

Präsens Konjunktiv = основа Infinitiv + Suffix (e) +

Personalendung des Verbs

Präsens Konjunktiv слабких, сильних і неправильних дієслів утворюється так само як Präsens Indikativ шляхом додавання суфікса -e і відсутністю закінчення -t в 3 особі однини. Зміна кореневої голосної у сильних дієслів не відбувається.

Infinitiv(неозначена форма дієслова):	Stamm des Verbes (основа дієслова):	Personalendung (особове закінчення дієслова) Singular (однина): Plural (множина):
lieben fahren nehmen stehen	lieb fahr nehm steh	1. ich (я) 2. du (ти) 3. er (він), sie (вона), es (воно)	–e –est –e	1. wir (ми) 2. ihr (ви) 3. sie (вони) Sie (Ви)	–en –et –en –en

z. B.:

	1. ich 2. du 3. er/sie/es	liebe liebest liebe	fahre fahrest fahre	nehme nehmest nehme	stehe stehest stehe
	1. wir 2. ihr 3. sie/Sie	lieben liebet lieben	fahren fahret fahren	nehmen nehmet nehmen	stehen stehet stehen

Merken Sie sich! Форми 1-ї особи однини і множини і 3-ї особи множини Präsens Konjunktiv співпадають з відповідними фомами Präsens Indikativ, не виявляють наявності Konjunktiv, і тому замінюються формами тих же осіб в Präteritum, які вказують на Konjunktiv.

 

Präsens Konjunktiv допоміжних дієслів „sein“, „haben“,“werden“:

z. B.:	1. ich 2. du 3. er/sie/es	sei sei(e)st sei	habe habest habe	werde werdest werde
	1. wir 2. ihr 3. sie/Sie	seien seiet seien	haben habet haben	werden werdet werden

 

Präsens Konjunktiv модальних дієслів „müssen“, „sollen“, „können“, „dürfen“:

z. B.:	1. ich 2. du 3. er/sie/es	müsse müssest müsse	solle sollest solle	könne könnest könne	dürfe dürfest dürfe
	1. wir 2. ihr 3. sie/Sie	müssen müsset müssen	sollen sollet sollen	können könnet können	dürfen dürfet dürfen

 

Präsens Konjunktiv модальних дієслів „wollen“, „mögen“ і дієслова „wissen“:

z. B.:	1. ich 2. du 3. er/sie/es	wolle wollest wolle	möge mögest möge	wisse wissest wisse
	1. wir 2. ihr 3. sie/Sie	wollen wollet wollen	mögen möget mögen	wissen wisset wissen

 

§ 18. Значення і вживання Konjunktiv I в Präsens:

 

Präsens Konjunktiv вживається:

1) для вираження реального здійснення бажання у закликах, лозунгах, урочистих заявах, в патетичному мовленні і перекладається на українську мову описовою формою наказового способу конструкцією хай + теперешній час:

• Es lebe der Frieden in der ganzen Welt! = Хай живе мир у всьому світі!

• Es sei immer die Sonne! = Хай завжди буде сонце!

2) у пасивних безособових сполученнях з дієсловом sein + Partizip II:

• es sei betont = слід підкреслити;

• es sei erwähnt = слід згадати;

• es sei gesagt = слід сказати;

• es sei hinzugefüg t = слід додати;

• es sei darauf hingewiesen = слід вказати на те.

Такі словосполучення вживаються у працях наукового характеру:

• Es sei gesagt, dass Natrium an der Luft leicht oxydiert. = Слід сказати, що натрій (Na) легко окислюється на повітрі.

• Es sei betont, dass die Temperatur zu hoch ist. = Слід підкреслити, що температура занадто висока.

• Hier sei erwähnt, dass es sich um Buntmetalle handelt. = Тут слід згадати, що мова іде про кольорові метали.

3) Для вираження непрямого наказу, що стосується 3-ї особи вживається імперативний Präsens Konjunktiv. У наказах підметом часто буває неозначено-особовий займенник man. Імперативний Präsens Konjunktivдуже часто вживається в інструкціях, наказах, вказівках (наукових і технічних), порадах. Імперативний Präsens Konjunktiv перекладається на українську мову описовою формою наказового способу з додаванням слова нехай, конструкцією слід + інфінітив або лише інфінітивом:

• Vor dem Versuch reinige man gut die Reagenzgläser. = Перед дослідом (слід) добре почистити пробірки.

• Er solle/möge sie besuchen. = Нехай він її відвідає.

• Der Artz tue seine Pflicht. = Хай лікар виконує свій обов’язок.

• Man gebe uns sofort Bescheid! = Нехай нам негайно дадуть відповідь!

• Man nehme einen kleinen Löffel Nescafé, gebe ihn in die Tasse, gieße heißes Wasser nach und rühre gut um. = Слід взяти маленьку ложкуNescafé, покласти її в чашку, залити гарячою водоюідобре перемішати.

4) Для здійснення припущення або передумови застосовують постулативний Präsens Konjunktiv,який також часто вживається в науковій і технічній літературі.

• Die Entfernung zwischen zwei Städten sei gleich 150 km, und der Zug bewege sich mit einer Stundengeschwindigkeit von 90 km. = Припустимо, що (нехай) відстань між двома містами буде 150 км, а потяг рухається зі швидкістю 90 км на годину.

• Die Lösung sei homogen. = Припустимо, що розчин гомогенний.

Постулативний Präsens Konjunktiv перекладається на українську мову дійсним способом з додаванням частки нехай:

• X sei die Zahl der in einem Monat erzeugten Maschienen. =Х дорівнює числу машин, виготовлених за один місяць.

• X gleiche die Zahl der in einem Monat erzeugten Maschienen. = Нехай Х дорівнює числу машин, виготовлених за один місяць.

5) Präsens Konjunktiv виражає пóступку (допустовий Konjunktiv). У такому значенні Präsens Konjunktivдосить часто вживається в деяких сталих словосполученнях:

• es sei, wie es wolle = як би то не було;

• sei dem, wie ihm wolle! = що б там не було!, як би там не було!

• geschehe, was da (es) wolle = що б там не сталося;

• koste es, was es wolle = що б то не було; за всяку (будь яку) ціну;

• (es) komme, was (da) wolle = 1. хай буде, що буде; що буде, тей буде; або пан, або пропав; = 2. що б то не було; хоч би що там було

Допустовий Konjunktiv на українську мову звичайно перекладається фразеологічним зворотом.

• Wir werden unsere Reise fortsetzen, geschehe was da wolle = Ми продовжимо свою подорож, що б там не сталося.

• Wir alle zusammen haben nur die eine Aufgabe vor uns: zu siegen. Zu siegen, koste es, was es wolle. = Перед нами усіма є лише одна задача: перемогти. Перемогти, за будь яку ціну.

В допустових реченнях часто вживається модальне дієслово mögen в Präsens або в KonjunktivI.

• Was immer geschehen möge, wir werden es mit Ruhe ertragen. = Що б там не сталося, ми витримаємо це спокійно.

 

§ 19. Präteritum Konjunktiv (Konjunktiv II)

Präteritum Konj. = основа Infinitiv + Suffix -(e)te

+ Personalendung des Verbs

 

Präteritum Konjunktiv слабких дієслів за формою повністю збігається з Präteritum Indikativ:

Infinitiv	Präteritum Indikativ	Präteritum Konj.
sagen antworten	sagte antwortete	sagte antwortete

zum Beispiel:

Präteritum Indikativ	Präteritum Konj.
ich du er/sie/es wir ihr sie/Sie	sagte; sagtest; sagte; sagten; sagtet; sagten;	antwortete antwortetest antwortete antworteten antwortetet antworteten	ich du er/sie/es wir ihr sie/Sie	sagte; sagtest; sagte; sagten; sagtet; sagten;	antwortete antwortetest antwortete antworteten antwortetet antworteten

Сильні дієслова і дієслова sein, haben і werden зберігають кореневу голосну Präteritum Indikativ, до основи Präteritum Indikativ додається суфікс -e, а кореневі голосні a, o, u в усіх особах приймають умлаут:

Infinitiv	Präteritum Idikativ	Präteritum Konjunktiv
lesen	las	läse
kommen	kam	käme
bleiben	blieb	bliebe
gehen	ging	ginge
wissen	wußte	wüsste

zum Beispiel:

1. ich 2. du 3. er/sie/es	läse läsest läse	käme kämest käme	bliebe bliebest bliebe	ginge gingest ginge	wüsste wüsstest wüsste
1. wir 2. ihr 3. sie/Sie	läsen läset läsen	kämen kämet kämen	blieben bliebet blieben	gingen ginget gingen	wüssten wüsstet wüssten

 

Präteritum Konjunktiv дієслів „haben“, „sein“, „werden“:

z. B.:	1. ich 2. du 3. er/sie/es	hätte hättest hätte	wäre wärest wäre	würde würdest würde
	1. wir 2. ihr 3. sie/Sie	hätten hättet hätten	wären wäret wären	würden würdet würden

 

Präteritum Konjunktiv модальних дієслів:

1. ich 2. du 3. er/sie/es	müsste müsstest müsste	könnte könntest könnte	dürfte dürftest dürfte	sollte sollte sollte	wollte wollte wollte
1. wir 2. ihr 3. sie/Sie	müssten müsstet müssten	könnten könntet könnten	dürften dürftet dürften	sollte sollte sollte	wollte wollte wollte

 

Merken Sie sich! 1) Форми модальних дієслів sollen і wollen в Präteritum Konjunktiv повністю збігаються з формами Indikativ; 2) Дієслова brennen, kennen, nennen, rennen, senden, wenden мають у Präteritum Konjunktiv в корені умлаут, який зберіг своє застаріле написання (a – e):

Infinitiv	Präteritum Idikativ	Präteritum Konjunktiv
brennen kennen nennen rennen senden	brannte kannte nannte rannte sandte	brennte kennte nennte rennte sendtete

Дієслова denken, bringen, tun мають вPräteritum Konjunktiv умлаут: dächte, brächte, täte .

У деяких сильних і неправильних дієслів коренева голосна в Präteritum Konjunktiv не відповідає голосній в Präteritum Indikativ. Ці форми застосовують рідко, замість них вживають форму Konditionalis I.