Сутність та параметри соціальної структури



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Сутність та параметри соціальної структури



Добробут людини в суспільстві, її соціальні зв'язки з іншими людьми, звички, норми, цінності пов'язані з тим місцем, яке вона займає у соціальному просторі. Феномен соціального простору став предметом досліджень багатьох відомих соціологів минулого і сучасності. Е. Дюркгейм, Р. Парк, Е. Богардус, П. Бурд'є, Д. Лєнскі пов'язували вивчення соціального простору з розробкою наукового підходу до вирішення соціальних проблем. Основні ідеї про природу соціального простору були .сформульовані П. Сорокіним у його класичній праці "Соціальна мобільність", що вийшла у 1927 р. В ній П. Сорокін підкреслював неможливість суміщення таких понять як "геометричний простір" і "соціальний простір". Під "соціальним простором" в сучасній соціології розуміється середовище, яке формується соціальними суб'єктами і в якому проходить їх життєдіяльність. Це поняття є значною мірою умовним - воно відображає реальність, що існує, на відміну від геометричного простору, не у природі, а у свідомості людей, визначається нею і у свою чергу формує цю свідомість. Проте соціальний простір має під собою і цілком реальний фундамент - природну неоднаковість індивідів, зокрема їх приналежність до різнихсоціальних спільнот, що виникають об'єктивно, на базі об'єднання людей за певними ознаками, які мають істотне значення для суспільства: демографічних, територіально-поселенських, етнічних тощо. Значимість конкретних ознак виявляється у тому, що їх носії на основі об'єктивних відмінностей від решти суспільства виробляють власну модель поведінки у соціальному просторі. При тому, ці ознаки можуть мати неоднакову вагу у різних суспільствах. Наприклад, статева, конфесійна приналежність особистості були більш значимими для традиційного суспільства, аніж для нинішнього.

Об'єднуючи людей за певною ознакою, спільність продукує специфічні інтереси. Усвідомлення цих інтересів та боротьба за їх реалізацію виводить спільноту на якісно новий щабель розвитку, перетворює її в суб'єкт соціальної дії - соціальну групу.

Сукупність соціальних спільнот та груп складаєсоціальну структуру суспільства.

Відповідно до ознаки, за якою формуються соціальні спільноти, можливо розглядати соціальну структуру суспільства у різних вимірах: як соціально-демографічну ( її утворюють статеві та вікові групи), соціально-територіальну (населення різних регіонів країни), соціально-професійну (система груп, які виникають внаслідок суспільного розподілу праці), етносоціальну (відображає приналежність населення до різних етнічних спільнот) тощо. Звідси неважко зробити логічний висновок: кожен конкретний індивід одночасно належить до багатьох груп. Ця приналежність визначає і визначається його приписними і набутими соціальними статусами.

Американський соціолог П.Блау запропонував систему параметрів, за якими можна визначити приналежність індивіда до певних соціальних груп або спільнот сучасного відкритого суспільства, а також позицію означених груп та індивідів -їх членів, у суспільній системі в цілому.

 

Таблиця 3.1ПАРАМЕТРИ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ

Номінальні параметри Рангові параметри
Стать   Освіта  
Раса   Дохід (заробітна плата)  
Етнічна належність   Багатство (спадщина або  
Віросповідання   нагромадження)  
Місце проживання   Престиж  
Сфера діяльності   Влада  
Політична орієнтація   Походження  
Мова   Вік  
    Адміністративна посада  
    Інтелігентність  

Слід звернути увагу, що номінальні параметри пов'язані в основному з приписним статусом індивіда (стать, раса, етнічна та конфесійна приналежність), а рангові - з набутим. Групи, які виділяються за номінальними параметрами, сприймаються у суспільстві як рівноцінні, такі, які творять горизонтальну диференціацію соціального простору, його неієрархічну організацію, а групи, які виділяються за ранговими параметрами, відображають вертикальну диференціацію, тобто надають своїм членам переваги, привілеї у взаємодіях з представниками інших груп, сприймаються суспільною свідомістю як більш чи менш престижні. Розподіл параметрів на номінальні та рангові відповідає найважливішим характеристикам соціальної структури суспільства: його гетерогенності (горизонтальна диференціація суспільства) та нерівності (вертикальна диференціація, стратифікація). Гетерогенність відображає ідеї, закладені в принципі природної рівності людей, що лежить в основі сучасних концепцій гуманізму та демократії: всі люди є рівними від народження, незважаючи на свої статеві, расові, етнічні характеристики і лише в процесі співжиття у соціальному просторі з іншими особистостями, самореалізовуючись та розкриваючи свої таланти, індивід власними зусиллями, відповідно до того, яку користь він приносить суспільству, заслуговує певної винагороди - переміщення у більш престижну та привілейовану соціальну групу.

На підставі номінальних параметрів неможливо рангувати індивідів, тобто розмістити їх вище або нижче у соціальній ієрархії. Наприклад, не можна твердити, що індивідX: чоловік, білий, українець, греко-католик, житель Львова, студент Національного університету "Львівська політехніка", симпатик Руху, займає лише на підставі цих характеристик вище чи нижче місце на "соціальній драбині", ніж індивід У: жінка, мулатка, протестантка, жителька Києва, студентка Києво-Могилянської академії, прихильниця Партії зелених. В сучасних умовах, у відкритому суспільстві, розподіл людей за ранговим принципом у межах відзначених номінальних параметрів розглядається як несправедливість, дискримінація. Хоча приналежність індивідів до певних соціальних спільнот, що виділяються за номінальними параметрами, буде достатньо істотно впливати на обсяг, інтенсивність, спрямованість та форми їх життєдіяльності у соціальному просторі, обмежувати чи активізувати її. Наприклад, молода людина, яка проживає у віддаленому від наукових, промислових та культурно-освітніх центрів, селі із мало розвинутою соціальною інфраструктурою, матиме набагато менші можливості для набуття освіти, фахової кваліфікації у багатьох видах професійної діяльності, а отже і її стартові позиції на початку соціальної кар'єри будуть істотно нижчими, ніж у міського жителя. Це вимагає від неї набагато більших зусиль, цілеспрямованості, винахідливості для того, щоб переміститися у вищу в соціальній ієрархії рангову групу, ніж ті зусилля, які будуть затрачені жителем міста.

Віднесення наведених П. Блау соціальних характеристик індивіда до номінальних чи рангових є не абсолютним. В інших типах суспільств ці характеристики можуть набувати якісно іншого характеру, тобто рангові ставати номінальними, а номінальні - ранговими. Наприклад, ще донедавна у багатьох країнах статева характеристика розглядалася як рангова: жінка трактувалася як істота нижча у соціальному плані, ніж чоловік, вона була позбавлена ряду громадянських прав, а її життєва сфера обмежувалася дітьми, кухнею, церквою. Живучість цього пережитку в суспільній свідомості дає підстави не лише сучасним феміністкам, але і багатьом дослідникам констатувати обмеження прав жінки у нинішньому "чоловічому суспільстві".

Знання соціальної структури суспільства, особливостей життєдіяльності груп, які виділяються в ній за номінальними та ранговими параметрами необхідні передусім для вирішення проблем пов'язаних з управлінням глобальними суспільними процесами. Наприклад, оцінка соціального потенціалу країни неможлива без знання статево-вікового складу населення, його демографічної структури, тенденцій їх розвитку. Бум народжуваності, який пережили США після другої світової війни, істотно змінив у позитивному плані демографічний склад країни та ініціював прискорений розвиток ряду галузей економіки, соціальної сфери. Депопуляція (зменшення населення в результаті перевищення смертності над народжуваністю), яка триває нині в Україні, не лише зумовлена певними економічними та соціальними проблемами, але й істотно ускладнює їх вирішення.

Прогрес суспільства забезпечується ефективним соціальним плануванням і, зокрема, створенням оптимального співвідношення ( у кількісному та якісному плані) між всіма групами, які складають соціальну структуру суспільства. При вивченні ринку товарів та послуг, проведенні рекламних кампаній також потрібно достатньо добре знати, на яку групу потенційних покупців, з якими соціальними характеристиками розрахований певний продукт, чи відповідає він їхнім потребам і чи дозволить він розвивати ці потреби, змінюючи життя споживачів на краще, чи не вступає споживання певного товару або послуги в конфлікт із стереотипами групової свідомості. Наприклад, рекламуючи мисливську зброю, продавець акцентує увагу , як правило, на споживачах - чоловіках, а фарбу для волосся - на жінках, хоча певна частина цих товарів купуватиметься і тими групами, на яких реклама не розрахована. Окрім того, плануючи рекламну кампанію можна "зіграти" на стереотипах групової свідомості, нав"язуючи потенційному клієнтові думку про те, що споживання певного продукту утвердить його мужність, чи жіночість, або навіть приналежність до вищої в суспільній ієрархії групи, до якої споживач хоче увійти. Саме з цією метою головному герою мольєрівської комедії "Міщанин у дворянстві" потрібно було навчатися танцям, а у певних колах сучасного українського суспільства вважається модним демонструвати масивні золоті ланцюги і мобільні телефони новітніх марок, що також є об'єктом для численних сатиричних мініатюр.

Соціальна нерівність існувала впродовж практично всієї історії людства. Вона засуджувалась, піддавалася критиці, ніколи не викликала симпатій у всіх членів суспільства, але люди в ході історичної практики з впертістю, якій можна дивуватися, чинили опір створенню "досконалих" суспільств, які б базувалися на соціальній рівності та відсутності гноблення і приниження одних соціальних груп іншими. При тому члени суспільства, нібито відмовляючись від ідеї соціальної нерівності, все ж постійно створювали нові види ієрархічних соціальних структур.

Рангові параметри являють собою не що інше, як характеристики соціальної структури, що базується на нерівності (вертикальній диференціації). Це знаходить свій вираз у тому, що по кожному з наведених вище рангових параметрів можна скласти систему статусів, кожен з яких за рангом буде вищим від одних статусів і нижчим від інших. Вертикальну диференціацію соціальної структури творять групи та спільноти, що виникають внаслідок неоднакового володіння людьми деякими важливими матеріальними і духовними благами, від яких залежить їх суспільний статус та життєві можливості: особистого розвитку та навчання і виховання своїх дітей, перспективи зайняття певного суспільного становища (вищого або нижчого), яке у свою чергу розширює або звужує соціальні потенції індивіда. Нерівність веде до формування "соціальної драбини", по якій люди рухаються вгору, забезпечуючи собі, своїм дітям все кращі життєві умови і все ширші можливості, або вниз, де ці можливості значно звужуються.

Стосовно кожного індивіда можна виділити визначений набір статусів, які сукупно дають уявлення про його статус у суспільстві. Д. Лєнскі розглядав, базуючись на теорії соціальної мобільності П. Сорокіна, рангові параметри для кожного члена соціальної групи або суспільства у вигляді паралельних площин, кожна з яких демонструє зміни певного статусу особистості у часі. На мал. 3.1 вказані площини, що задаються ранговими параметрами та часовими показниками, які характеризують життєвий шлях індивіда.

 

t   Рис.3.1. Статусний профіль індивіда в момент часу t..

З початку свого життєвого шляху (його відмічено літерою А) в кожний із зафіксованих моментів часу індивід має визначений статус у кожній із статусних площин. З часом статуси можуть підвищуватися або знижуватися (за виключенням статусу "походження"). Індивід може займати різні статуси в межах різних рангових параметрів. Наприклад, він може мати високий статус за походженням, але бути бідним, або може бути багатим, але не мати високого посадового статусу. Сукупний статус індивіда в момент t, як це видно з малюнка, означається ломаною лінією, яка носить назву статусного профілю. Саме статусний профіль свідчить про належність індивіда до певної соціальної спільноти. Індивіди, що займають близькі статусні профілі, ймовірно будуть складати окремі групи, які характеризуються визначеною субкультурою, більш частими контактами між її членами і більш або менш чітко вираженими межами, що відрізняють одну групу від іншої.

Статусні профілі є характеристиками нерівності. Порівнюючи їх, соціологи констатують, що профіль представника елітних верств населення завжди буде вищим, ніж у представників інших верств. В той же час статусний профіль вигнанця, люмпена буде займати найнижче становище.

Численні дослідження та спостереження свідчать, що люди з однаковими або близькими статусами мають більш інтенсивні контакти та підтримують тісні відносини одне з одним. Кожен з нас відчуває себе більш комфортно, якщо поряд знаходяться люди з "нашого" соціального оточення. Індивіди з близькими або подібними статусами у соціальному просторі мають подібні установки та орієнтації, симпатії і антипатії, політичні уподобання, стереотипи мислення та поведінки. Отже, для наукового аналізу важливо виділити соціальні позиції і соціальні статуси як конкретних індивідів, так і великих соціальних груп, тому що вони складають різні системи соціальних відносин і мають різний зміст. Соціальний простір є структурованим та багатовимірним. Кожна особистість від народження до кінця свого життя в ньому може бути охарактеризована через набір властивих їй приписних та набутих статусів, а отже об'єктивно вона є членом одночасно багатьох спільнот, які і складають соціальну структуру суспільства. Проблемою для суспільства залишається вибір: які з існуючих соціальних спільнот приймати за номінальні, а які за рангові, і на якій підставі ?



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.38.244 (0.01 с.)