Тема 11. Санація суб'єктів господарювання з

урахуванням сфері діяльності............................................................................ 168

11.1 Галузеві та регіональні особливості управління

фінансовою санацією....................................................................................... 168

11.2 Особливості управління фінансовою санацією

по окремих галузях господарства...............................................................172

Додатки........................................................................................................................ 180

Додаток А. Довідка про державний орган, з питань банкрутства..180 Додаток Б. Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного

банкрутства чи доведення до банкрутства............................................181

Додаток В. Закон України «Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом....229

Додаток Г. Методичні рекомендації з аналізу і оцінки

фінансового стану підприємств..................................................................... 306

Додаток Д. Положення про порядок збільшення (зменшення)

розміру статутного капіталу акціонерного товариства......................... 378

Додаток Е. Порядок здійснення контролю за виконанням

функцій з управління об'єктами державної власності...........399

Додаток Ж. Порядок погодження планів санації

та мирових угод................................................................................................403

Словник до навчального посібника............................................................412

Список використаних джерел......................................................................436

ПЕРЕДМОВА

Стале функціонування виробничих об'єктів в ринковому середови­щі, де відсутнє жорстке регулювання поставок і збуту готової продукції, є бажаним, але зовсім не обов'язковим їх станом. Прагнення до стабіль­ності щодня стикається з хвилями ринкової стихії і приводить до живого реагування виробничого організму на зовнішні подразники. Це дозволяє розглядати виробничий об'єкт в ринковому середовищі як виробничу систему з певними властивостями. Напрями і сила дій зовнішнього се­редовища не завжди можуть бути прогнозовані, тому виникають кризові явища усередині окремої виробничої системи.

Іноді до таких криз приводять і внутрішні чинники виробництва, по­милки в системі внутрішнього управління, цілеспрямовані дії з боку кон­курентів. За певним збігом обставин тривалої кризи виробнича система опиняється на порозі якісно нового стану - банкрутства, коли темпи ви­готовлення та реалізації продукції вже не покривають зовнішніх боргів і внутрішні витрати. З метою збереження господарського суб'єкта та його виробничої структури необхідним стає втілення зовсім інших засобів впливу - механізму санації.

Звичайно санація має неоднозначний характер розвитку завдяки багатофакторності ринкового середовища, а її оцінка є індивідуальною стосовно кожного суб'єкта господарювання. При цьому перехід від са­нації до стану банкрутства підприємства викликає ускладнення госпо­дарських відносин між суб'єктами, тому такий перехід розглядається як небажана подія у сценарії фінансового оздоровлення. Водночас навколо підприємства-банкрута виникають різноспрямовані відносини - еконо­мічні, правові, соціальні, техніко-технологічні, інформаційні, психологіч­ні та інші, що викликають багатофакторність виміру результатів господа­рювання. Також процедура санації зіштовхується з безперервним рухом вимог, пропозицій, дій з боку суб'єктів відносин. Особи - учасниці про­цесу санації - змушені досягати її мети шляхом узгодження багатофак­торності виміру, господарських відносин, а процедуру фінансової санації слід усвідомлювати як складне, тривале соціально-економічне явище. Звідси мова йде про узгодження як головний чинник управління вироб­ничою системою.

Дослідники відзначають грандіозні масштаби перерозподілу капіта­лів в економічному просторі України, які перевищують показники інших країн Східної Європи і СНД. Зростає кількість фактів захоплення під­приємств з використанням апарату державних органів влади, сучасних технологій отримання розпорядчих документів стосовно прав власності на суспільні засоби виробництва. Завдяки цьому національні виробничі

 

системи стають ще більш чутливими до коливань зовнішнього середови­ща.

Спроби організації фінансової кризи виробничої системи - досить передбачуваний крок у конкурентних діях на вільному ринку. Сьогод­ні персонал підприємств, господарські керівники вимушено відчувають небезпеку кризи на виробництві у будь-який час, повинні попереджати деструктивні впливи з боку зовнішніх сил. Найважливішим комплексом управлінських дій в цьому випадку виступає уміння професійно корис­туватися антикризовими засобами фінансової санації. Ще краще, коли подолання кризи супроводжується подальшою активізацією господар­ської діяльності, оновленням і оздоровленням виробничої системи та її виробничих відносин.

Вивчення системи економічних відносин суб'єкта господарювання, чинників виробництва, які викликають кризовий стан, джерел та інтер­есів суб'єктів відносин дозволяє перейти до розробки сценарію виходу з кризи неплатоспроможності, а на його основі - запропонувати комплекс заходів щодо оздоровлення і активізації господарської діяльності. На долю випускників вищих навчальних закладів випадає завдання щодо подолання кризових явищ, використання сучасних технологій управлін­ня, стрімкого реагування на зовнішні виклики. Метою вивчення дисци­пліни „Управління фінансовою санацією підприємства" є формування системи теоретичних знань та практичних навичок з питань управління фінансовою санацією, реструктуризації суб'єктів господарювання, а у разі необхідності - фінансового забезпечення ліквідації підприємства як суб'єкта господарювання.

Для цього необхідним стає вміння визначати сутність управління фінансовою санацією підприємства, оволодіння формами і методами державної фінансової підтримки санації суб'єктів господарювання. Ва­гомими також вважаються знання економіко-правових аспектів санації, банкрутства та ліквідації підприємств, навички щодо складання плану санації, прийомів та методик проведення санаційного аудиту, методів, правил та умов фінансування санації. Насамкінець корисними для фа­хівців будуть методики проведення санаційної реструктуризації та реор­ганізації підприємства. Надбанню цього комплексу економічних знань присвячено даний навчальний посібник.

Навчальна дисципліна „Управління фінансовою санацією підпри­ємства" передбачена стандартами вищої освіти для підготовки магістрів зі спеціальності „Фінанси" напрямку „Економіка та підприємництво". Предметом дисципліни є вивчення фінансово-економічних відносин, що виникають у процесі санації, реорганізації, банкрутства та ліквідації суб'єктів господарювання. Навчальний посібник містить також цікаві матеріали стосовно шляхів розвитку санаційних дій, властивостей управ-

ління виробничою системою на цьому етапі господарювання, прогнозу­вання її характеристик у майбутньому.

Об'єктом вивчення дисципліни є самостійна, навіть відокремлена соціально-економічна система в структурі регіонального господарського комплексу (виробниче підприємство, фінансова установа), яка опинила­ся в процедурі фінансової санації. Водночас дослідженню підлягають інші суб'єкти відносин, які пов'язані з цією системою економічними зв'язками з приводу банкрутства.

При підготовці посібника був використаний досвід налагодження гос­подарської діяльності в регіонах України в складний період економічних трансформацій. Запропоновані методи враховують нюанси проведення етапів банкрутства, подолання кризового стану недержавних суб'єктів господарських товариств, які створені внаслідок корпоратизації і прива­тизації державного майна. У книзі використані сучасні наукові підходи і методологія Ради з вивчення продуктивних сил України Національної академії наук України, практичні результати і методичні розробки Під­приємства - реєстратор «Світок», досвід викладання навчальних дисци­плін у Державному економіко-технологічному університеті транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України.

Навчальний посібник представляє інтерес для студентів, аспірантів і здобувачів наукового ступеню, викладачів вищих навчальних закладів, фахівців-практиків сучасних господарських комплексів і підприємств, працівників державних органів, усіх, хто виявляє бажання займатися управлінням в сфері господарської діяльності.

ТЕМА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ САНАЦІЄЮ ПІДПРИЄМСТВ

1.1. Сутність управління виробничою системою в ринкових умовах

1.2. Виділення банкрута і складових механізму управління фінансовою санацією

Термін „санація" походить від латинського (sanatio - лікування) та означає систему заходів, що провадяться з метою відновлення нормальної діяльності суб'єкта господарювання - підприємства, організації, фірми, включаючи банки та інші кредитні організації. Ці заходи можуть носити фінансово-економічний і організаційний характер. Вибір заходів санації залежить від причин, що призвели до фінансових утруднень, згоди кре­диторів і контрагентів, а також від особливостей суб'єкта - юридичної особи. Наприклад, заходи з санації кредитної організації вживаються при тривалому невиконанні грошових зобов'язань, абсолютному зниженні власного капіталу, порушенні економічних нормативів. Ступінь цих по­рушень регламентується в законодавчому порядку.

Базовим законодавчим документом для визначення процедур бан­крутства та санації в господарському комплексі України виступає Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №784 - XIV від ЗО червня 1999 року. За текстом цього Закону санація означає систему заходів, що здійснюються під час прова­дження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржни­ка банкрутом та його ліквідації, спрямовану на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструк­туризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Санація здійснюється за допомогою фінансових коштів та стосуєть­ся, насамперед, фінансової системи господарського суб'єкта. У такому розумінні терміни „санація" та „фінансова санація" є синонімами одного механізму, який потребує постійного узгодження за допомогою системи управління. Також санаційні заходи розглядаються як складова фінансо­вого менеджменту та підпадають до функцій фінансового (санаційного) контролінгу, прогнозування, бюджетування, узгодження тощо.

Найчастіше санацію запроваджують відносно фінансових установ: банків, кредитних спілок, страховиків тощо, які охоплюються єдиним поняття „кредитної установи". Тенденції прискореного зростання наці­ональної економіки призводять до концентрації негативних явищ, нако­пичення протиріч саме у її фінансових вузлах. Тому актуальності набу-

cS

ває виховання прошарку фахівців у складі кредитної установи, які здатні до забезпечення функцій управління.

Санація кредитної установи включає три групи заходів: фінансове оздоровлення, призначення тимчасової адміністрації, реорганізація кре­дитної організації. Кожна група має власне відображення у нормативних актах держави, внутрішніх документах кредитної установи, традиціях та поведінки людей. Тому управління визначається досить складною спра­вою, а попит на професійні управлінські кадри зростає.