Т.В. Пепа, В.О. Федорова, А.Б. Кондрашихін, О.В. Андрєєва

Т.В. Пепа, В.О. Федорова, А.Б. Кондрашихін, О.В. Андрєєва

У 67 Управління фінансовою санацією підприємств: Навч. пос. - К.: Центр учбової літе­ратури, 2008. - 440 с.

ISBN 978-966-364-709-8

Розглянуто питання та особливості фінансових механізмів управління санацією під­приємства в сучасному господарському комплексі України. В межах програми вищого на­вчального закладу та підготовки магістрів зі спеціальностей «Облік і аудит» та «Фінан­си» надано характеристику основних суб'єктів управління, їх властивостей та поведінки у відносинах фінансової санації, приклади застосування управлінського виливу, технологій управління в умовах ринку. Висвітлено деякі функціональні, регіональні, нормативні ас­пекти фінансової санації станом на січень 2008 року. Запропоновано практичні рекоменда­ції і схемні вирішення різних сценаріїв щодо розвитку фінансової санації.

Навчальний посібник адресований студентам спеціальностей «Облік і аудит» та «Фінанси», аспірантам і здобувачам наукового ступеню, викладачам виїцих навчальних закладів, фахівцям-практикам сучасних господарських комплексів і підприємств, працівникам державних органів.

ББК 658.016.8 (075.8)

ISBN 978-966-364-709-8 © Т.В. Пепа, В.О. Федорова,

А.Б. Кондрашихін, О.В. Андрєєва, 2008 © Центр учбової літератури, 2008

Передмова.......................................................................................................................... 5

Тема 1. Теоретичні основи управління фінансовою

санацією підприємств................................................................................................... 8

1.1 Сутність управління виробничою системою в

ринкових умовах...................................................................................................... 9

1.2 Виділення банкрута і складових механізму

управління фінансовою санацією..................................................................... 16

Тема 2. Суб'єкти у відносинах фінансової санації,

банкрутства і ліквідації підприємства................................................................ 25

2.1 Сторони і учасники у справі про банкрутство.............................................. 26

2.2 Виявлення головних суб'єктів управління фінансовою

санацією підприємства........................................................................................ 32

Тема 3. Санаційний контролінг............................................................................. 43

3.1 Контролінг у системі управління фінансовою санацією............................ 43

3.2 Особливості виконання окремих функціональних

форм контролінгу................................................................................................... 53

Тема 4. Розробка плану фінансової санації....................................................... 59

4.1. Заходи, що передують фінансовій санації підприємства........................... 60

4.2. Складання плану фінансової санації підприємства

та його виконання.................................................................................................. 65

Тема 5. Окремі цикли управління у справі про банкрутство..................... 75

5.1. Розпорядження майном боржника і мирова угода....................................... 75

5.2. Ліквідація підприємства....................................................................................... 78

5.3. Інші особливості управління відносинами фінансової санації....82

Тема 6. Санаційний аудит і реструктуризація боржника............................. 87

6.1 Вимоги щодо проведення санаційного аудиту............................................. 87

6.2. Санація балансу та заходи з реструктуризації підприємства......96

Тема 7. Джерела фінансової санації підприємства....................................... 108

7.1. Порядок фінансування заходів з санації

виробництва та активізації господарства...................................................108

7.2. Залучення фінансових ресурсів із зовнішніх

та внутрішніх джерел......................................................................................... 115

і*

Тема 8. Державна фінансова підтримка санації підприємства............ 124

8.1. Державні суб'єкти управління фінансовою

санацією і банкрутством................................................................................124

8.2. Фінансова підтримка і державний контроль санації підприємств 130

Тема 9. Особливості оцінки вартості майна

господарського суб'єкта....................................................................................... 139

9.1 Загальні вимоги стосовно оцінки вартості................................................. 139

9.2 Оцінка вартості в процесі продажу майна підприємства-банкрута... 146

Тема 10. Економіко-правові аспекти санації,

банкрутства та ліквідації підприємства......................................................... 157

10.1 Структура законодавчих і нормативних актів

з фінансової санації підприємств.................................................................. 157

10.2 Визначення економіко-правових особливостей

управління фінансовою санацією................................................................164

Питання для самоконтролю до теми 1

1. Як розуміється санація у сучасних умовах господарювання?

2. Які існують типові сценарії банкрутства?

3. Що розуміється під вхідними змінними і вихідними параметрами ви­робничої системи в ринкових умовах?

4. Дайте характеристику трьом режимам роботи динамічної системи.

5. Що розуміється під об'єктом управління виробничої системи?

6. Охарактеризуйте основні властивості виробничих систем в ринково­му середовищі.

7. Які вимоги додаються до суб'єкта управління виробництвом у стадії санації?

8. Чим досягається стале функціонування виробничої системи в ре­зультаті запровадження заходів фінансової санації?

9. Що означає термін "управління"?

10. Які складові продуктивних сил залучаються до процесу фінансової санації підприємства?

11. Згадайте функціональні призначення фінансової санації.

12. Що розуміють під методом управління фінансовою санацією підприємства?

13. Що означає поняття «виробнича система»?

14. Що таке суб'єкт господарювання?

15. Згадайте системну організацію відносин, що виникають навколо суб'єкта господарювання.

16. Сформулюйте предмет вивчення курсу «Управління фінансовою са­нацією підприємств».

17. І Цо слід розуміти під відносинами фінансової санації? 18 Вкажіть основні заходи щодо санації фінансової установи. І⁽) Які головні етапи формування відносин санації і банкрутства в еко­номіці України?

Словник до теми 1

Відносини фінансової санації - будь-які взаємостосунки, які існують між суб'єктами відносин регіонального господарського комплексу навко­ло виробничої системи, що опинилася у стадії фінансової санації.

Властивості виробничої системи ринку - певні об'єктивні характе­ристики, які відображають її головні риси, зокрема: органічний і імовір­нісний характер, їх відкритість по входу і виходу в умовах ринку, їх ціле­спрямованість, особливості системи управління.

Економічні трансформації - процес постійного оновлення системи виробничих відносин шляхом створення відповідних умов щодо господа­рювання, у тому числі змін у структурі власності на засоби виробництва.

Метод управління фінансовою санацією - сукупність прийомів впли­ву, окремих операцій і управлінських дій, що запроваджені стосовно під­приємства в стані фінансової санації.

Механізм управління фінансовою санацією - сукупність чинників, що забезпечують цілеспрямований вплив на систему господарських від­носин підприємства-боржника, зокрема: суб'єкти і об'єкт фінансової са­нації та банкрутства в їх взаємозв'язку і взаємозалежності, цілі і функції управління, принципи управління, методи управління.

Об'єкт управління фінансової санації - частина виробничої системи, що знаходиться у стані фінансової санації, на яку спрямовані управляючі впливи з боку суб'єктів управління.

Періодичний режим функціонування виробничої системи на ринку, в якому система приблизно через однакові проміжки часу приходить в один і той же стан завдяки впливу об'єктивних і суб'єктивних чинників, поєднанню стихійних і свідомих механізмів управління, випадковому ха­рактеру параметрів управління.

Перехідний режим функціонування виробничої системи - це її рух з початкового стану до будь-якого сталого режиму - рівноважного або пе­ріодичного.

Поточний стан виробничої системи ринку - сукупність властивостей та характеристик виробничої системи, які безперервно змінюються під впливом різноманітних чинників у координаті часу.

Предмет, дисципліни - вивчення фінансово-економічних відносин, що виникають у процесі санації, реорганізації, банкрутства та ліквідації суб'єктів господарювання.

 

 

Призначення тимчасової адміністрації має на меті суттєву зміну в системі управління господарським суб'єктом. Такій захід викликає по­яву принципово нових цілей управління та усунення застарілих, які вже дискредитували себе.

Реорганізація передбачає комплекс заходів організаційного харак­теру, які не потребують значних фінансових вкладень, наприклад, зміну організаційно-правової форми кредитної організації, реструктуризацію шляхом розділення на декілька господарських суб'єктів меншого розміру.

Рівноважний режим функціонування виробничої системи - такий її стан, коли узгодженими є параметри «входу», «виробництва» і «виходу» системи, тобто оптимальний режим управління в умовах ринку.

«Санація" походить від латинського (sanatio - лікування) та означає систему заходів, що провадяться з метою відновлення нормальної діяль­ності суб'єкта господарювання - підприємства, організації, фірми, вклю­чаючи банки та інші кредитні організації.

Санація означає систему заходів, що здійснюються під час прова­дження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржни­ка банкрутом та його ліквідації, спрямовану на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструк­туризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Суб'єкт управління фінансовою санацією - особа, яка здійснює управ­лінські впливи на виробничу систему, що знаходиться у стані фінансової санації, та здатна до виконання функцій управління. Суб'єкт управлін­ня повинен мати особливу структуру, яка повною мірою віддзеркалює структуру об'єкта управління та узгоджується з ним.

Управління - елемент, функція організованих систем різної природи, що забезпечує збереження їх певної структури, підтримку режиму діяль­ності, реалізацію програми, мети діяльності.

Фінансове оздоровлення полягає в наданні фінансової допомоги з боку засновників, учасників чи інших осіб, які впливають на фінансову діяль­ність установи, результати господарювання, укладення правочинів.

Функціональні призначення фінансової санації - головні важелі ціле­спрямованих заходів фінансової санації і банкрутства в умовах економіч­них трансформацій, зокрема: як інструмент накопичення капіталу на ко­ристь окремих суб'єктів відносин; як механізм перерозподілу власності на засоби виробництва у регіональному господарстві; як засіб залучення додаткових активів в господарську діяльність; як важіль активізації гос­подарства; як механізм відокремлення економічного простору.

ТЕМА 2. СУБ'ЄКТИ У ВІДНОСИНАХ ФІНАНСОВОЇ

САНАЦІЇ, БАНКРУТСТВА І ЛІКВІДАЦІЇ

ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сторони і учасники у справі про банкрутство

1.2 Виявлення головних суб'єктів управління фінансовою санацією під­приємства

Чітке розуміння процесів управління ґрунтується на усвідомленні стосунків між усіма складовими продуктивних сил, взаємовідносин, які складаються між об'єктом та суб'єктами управління. Досвід упроваджен­ня фінансової санації підприємств в господарстві країни надає змогу ви­значати головні та другорядні (допоміжні) зв'язки цього механізму. Це відбувається шляхом аналізу даних щодо банкрутства, наслідків від впро­вадження дій з боку різних груп суб'єктів відносин фінансової санації.

Зміст процедури фінансової санації описується певними словесни­ми термінами, словосполученнями тощо. У словесному формулюванні сконцентроване сучасне бачення явища або його окремих сторін, а також суб'єктивне ставлення до нього автора формулювання. Фахівці, керівники, управлінці можуть по-різному формулювати і оцінювати одні і ті ж об'єкти управління. Безумовний інтерес представляє зіставлення різних трактувань, порівняння їхнього змісту з вимогами законодавчих актів. Мета цього спів-ставлення - формування власного сприйняття та розробка управлінського рішення. Звичайно, кількість основних термінів, які використовуються у характеристиці економічного явища, можна обмежити 10-20 словосполу­ченнями (ключовими словами). Типовими аспектами, в яких відбувається зіставлення, називають економічний, юридичний, соціальний.

Економічні трансформації господарства постійно оновлюють систе­му виробничих відносин, тому безперервно змінюється зміст і сутнісне наповнення механізму управління. Для фахівця важливим стає вміння порівнювати наукове тлумачення з будь-яким іншим, наприклад, юри­дичним формулюванням із спеціального закону. Розроблене у такий спо­сіб рішення буде більш пристосованим до практики.

Дії суб'єктів у фінансовій санації підприємства регламентовані відповід­ними розділами законодавства, правилами здійснення процедур банкрут­ства, традиціями господарювання тощо. Важливим також є враховувати суспільні вимоги щодо функціонування банкрута у подальшому, задоволен­ня потреб у робочих місцях, товарах, послугах, інформаційних продуктах.

Узгодження різноманітних аспектів відносин фінансової санації від­бувається шляхом управління процесом санації, який має власну мету та засоби для її досягнення.

 

Повторення у майбутньому.

Рис.2.6. Покрокова структура оцінки результату фінансової санації

Для оцінки використовується реакція суб'єктів відносин фінансової санації, показники фінансово-господарської діяльності, нормативні ви­моги та інша інформація. Позитивним результатом від комплексу дій з санації вважається задоволення вимог найвагоміших суб'єктів, що відпо­відають за соціально-економічний розвиток в регіоні. Добре, якщо при цьому враховуються також вимоги інших суб'єктів - співвласників ста­тутного капіталу, екологів, медиків тощо.

Оцінка результату оформляється у вигляді інформаційного джерела, звичайно у паперовій формі (доповідь, звіт, протокол, рішення колегіаль­ного органу). В ньому містяться висновки, рекомендації, критичні заува­ження.

Зміст висновків повинен відображати ефективність заходів фінансо­вого оздоровлення, можливість і доцільність їх використовування надалі. Вони є завершальним кроком в управлінському циклі, створюють під­ґрунтя щодо подальшого розвитку суб'єкта господарювання, його відно­син, місця в господарському комплексі. Невід'ємним елементом управ­лінського циклу є прогноз соціально-економічного розвитку банкрута, який покладається в основу нових управлінських рішень (рис. 2.7). У такий спосіб забезпечується наступництво в управлінні.

Нове управлінське рішення

Т

Прогнозний сценарій подій

Т

Контролінгу

Не зважаючи на той факт, що результатом управління стають сукупні зусилля декількох суб'єктів - сторін та учасників у справі про банкрут­ство, слід звернути увагу на узагальнені характеристики форм управління санацією. Такі форми виникають у практиці господарювання, а завдання фахівця - вивчати найбільш розповсюджені з них та вміло впроваджува­ти. Сьогодні вже можна виділяти декілька характерних форм функціо­нальної участі осіб у відносинах фінансової санації та контролінгу.

Функціональна форма контролінгу - це поєднання окремих функцій, що запроваджуються стосовно банкрута з боку суб'єктів управління, які послідовно виконуються та утворюють у своєї сукупності повністю за­вершену управлінську дію з приводу фінансової санації підприємства. Нижче наведено аналіз найбільш розповсюджених форм контролінгу у процедурах санації.

Інформаційне забезпечення процедури санації відповідає першому кроку управлінського циклу. Від повноти та якості інформаційного про­дукту, який надається керівнику підприємства, залежить правильність та своєчасність прийняття управлінських рішень. Господарські суб'єкти приділяють багато уваги формуванню інформаційних баз даних, розроб­ці певних інформаційних технологій з отримання та обробки інформації, захисту інформації від несанкціонованого доступу.

Нові програмні продукти інформаційного забезпечення виробництва коштують чималих грошей, але неухильна інформатизація суспільних відносин не залишає альтернативи у конкурентному середовищі ринку. Тому в умовах фінансової санації зростають вимоги щодо використання інформації про банкрута та його фінансово-господарський стан.

Законодавство надає чіткий перелік осіб, які мають доступ до інфор­мації підприємства. У разі фінансової санації коло цих осіб змінюється. Зокрема, колишні посадові особи підприємства-боржника відстороню­ються від інформаційного супроводу в справі про банкрутство. Навпа­ки, з'являються нові особи, що набувають права доступу до інформації та здатні виконувати функції з контролінгу.

Налагодження інформаційного забезпечення складається з декілька напрямів, зокрема:

1) визначення каналів надходження інформації;

2) обмеження кола осіб, які мають права доступу до інформаційного продукту;

3) селективний відбір інформації, її класифікація;

53 І

4) запровадження систем та методів обробці інформації згідно з цілями та призначенням контролінгових дій;

5) нагромадження інформаційних продуктів, їхнє зберігання;

6) розробка порядку, правил, процедур поводження з інформаційними продуктами, що можуть бути використані у фінансової санації під­приємства.

Фахівці з санації та банкрутства підприємств розрізняють інформа­цію за джерелом походження на зовнішню (тобто таку, що надходить із зовнішнього середовища підприємства-банкрута) та внутрішню (якщо інформаційне джерело розташоване усередині банкрута). Ефективні ін­формаційні дії сприяють оздоровленню виробництва. Неякісне інформа­ційне забезпечення може призвести до кризового стану на підприємстві, оскільки інформація сьогодні - це най важливий елемент продуктивних сил и оновлення виробництва.

Планування у складі контролінгу передбачає виконання комплексу управлінських дій на короткострокову перспективу (операційне плану­вання) та довгострокову перспективу (стратегічне планування), які мо­жуть бути чи повинні бути втіленими у практику згідно з умовами госпо­дарювання та станом об'єкту фінансової санації.

Стратегічне планування вміщує наступні функції контролінгу: усвідомлення стратегічних напрямків оновлення виробництва; формулювання складових стратегії розвитку суб'єкта господарюван­ня;

виділення стратегічних пріоритетів, факторів ризику, горизонтів пла­нування тощо;

оцінка спроможності підприємства щодо досягнення стратегічних ці­лей.

Фахівці розрізняють декілька типових стратегій в санаційних заходах, зокрема: наступу, делегування повноважень чи проблеми, узгодження чи консенсусу, оборони, втечі та інші. Вибір типа стратегії обумовлюється конкретними факторами виробництва, особистістю керуючого санацією, судді, представників державних органів та інших суб'єктів.

Етапи розробки стратегічного плану фінансового оздоровлення на­лежать до компетенції стратегічного контролінгу. Згідно з обраною стра­тегією готується концепція оздоровлення підприємства та проект плану фінансової санації.

У літературі публікуються дані про ефективність стратегічного пла­нування, але головне завдання контролінгу у цьому питанні - забезпечи­ти реальність плану, його обґрунтованість, доцільність. Від цих моментів залежить якість санаційної процедури, рівень досягнення запланованих показників фінансово-господарської діяльності у майбутньому. Невідпо­відність стратегічного плану та реальних спроможностей виробництва

міжує ефективність санаційних заходів, коли даремно втрачаються ма-геріальні ресурси та час.

В умовах санації стратегічне планування фактично звужується до розробки стратегії оздоровлення виробництва. Роль контролінгу підви­щується, якщо мова йде про фінансову санацію не надто глибокої кри-иі кпробництва. При цьому ефективними стають заходи з оперативного її існування та контролі '

Оперативне планування у фінансової санації ґрунтується на резуль-гатах стратегічного плану и передбачає розробку короткострокових за­подів, бюджетів, фінансових планів, інвестиційних проектів тощо. З боку контролінгу звичайно виконується бюджетування підприємства-боржника, яке містить операційний бюджет (виробничу програму, план реалізації продукції, план витрат) та оперативний фінансовий план (ба­тіг надходжень-видатків, графіки розрахунків, планові показники при-і >\ гку та збитків, проект фінансової звітності підприємства).

Фахівці посилаються на типові прийоми оперативного планування в системі контролінгу, що розрізняються базами розрахунку та коефіцієн-гами з обчислювання прогнозних показників (так зване традиційне бю-і,керування, нуль - базис - бюджетування або інші). Звичайні прийоми оперативного контролінгу добре апробовані в умовах господарювання розвинутих економічних систем Європи, Америки тощо. Отже для на­ціональних умов господарства можна використовувати елементи звичай-и 11 х методик контролінгу з огляду на ефективність та доцільність їхнього практичного використання.

Методичний супровід управлінських дій з контролінгу фінансової санації полягає у необхідності систематизації інформації та результатів санаційних заходів. Найчастіше до функцій контролінгу підприємство залучає найбільш освічених працівників, здатних до виконання склад­них завдань, розгортання несподіваних ситуацій на об'єкті управління. Звичайно, на саме ці особи покладається функція розробки методичних матеріалів - інструкцій, правил, процедур тощо. Це сприяє уніфікації управлінських дій, спрощує та скорочує оцінку ефективності санаційних заходів.

В режимі фінансової санації методичні функції контролінгу надаються представникам головних суб'єктів - господарському суду, керуючому са­нацією, державним органам. Теоретичної ^азою виступає законодавство з питань фінансової санації і банкрутства, узагальнення судової практиці, досвід вирішення питань фінансового оздоровлення в регіоні, наукові та науково-практичні джерела інформації. У деяких випадках до здійснення методичної функції контролінгу фінансової санації залучаються провідні фахівці у галузі господарства, у тому числі - іноземні. Отже присутність методичної складової контролінгових функцій не є обов'язковою. Жодний

суб'єкт відносин фінансової санації не має обов'язків з безоплатного надан­ня методичної допомоги ані підприємству-банкруту, ані іншим суб'єктам. Виконання методичних функцій у складі контролінгу досить часто супроводжується наданням консультаційного обслуговування (кон-салтингу). Оновлення виробничих відносин веде до зміни внутрішньої структури підприємства, перерозподілу виробничих функцій між усіма його ланками. На замовлення керуючого санацією чи керівника підпри­ємства незалежний консультант готує проект нової схеми виробництва, організаційної структури підприємства, висновки та рекомендації. До­свід фахівця-консультанта поєднується з баченням керівника щодо пер­спективи виходу з фінансової кризи. Тому виникає синергетичний ефект від спільних управлінських дій.

Консультаційні послуги також надаються з метою проведення вну­трішнього аудиту, налагодження контрольно-ревізійної діяльності.

Контроль та внутрішній аудит віднесено до функцій контролінгу у фінансовій санації, оскільки саме ці механізми надають повну та найбільш достовірну інформацію про поточний стан банкрута. Предметом внутріш­нього аудиту стає перевірка підрозділів та окремих працівників підприєм­ства стосовно коректності їх дій у попередній час чи під час провадження санаційної процедури. Внутрішній аудит дає експертну оцінку якості ре­зультатів роботи виконавців, служб та підрозділів підприємства-боржника. Організацією внутрішнього аудиту займається контролінговий підрозділ. Внутрішній аудит передбачає реалізацію сукупності певних процедур з перевірки інформації про банкрута, його фінансово-господарську діяль­ність, збереження майна, наявність активів, майнових та немайнових прав, дебіторську та кредиторську заборгованості, ефективність використання ресурсів, управління підприємницькими ризиками. Аудит провадиться пооб'єктно, тобто об'єкти аудиту відбираються послідовно у часі.

Під час проведення аудиту службам контролінгу надається право: отримувати поточні дані, документи, пояснення, інші інформаційні матеріали;

оцінювати адекватність посадових дій та господарських операцій; перевіряти розрахункові документи, право чини, фінансову звітність, готівку у касі, цінні папери, інші цінності;

отримувати доступ до об'єкту перевірки (приміщень, документів, ін­формації тощо);

залучати фахівців з окремих фінансових та господарських питань; вносити пропозиції за результатами аудиту, зокрема, про виявлені порушення, усунення від виконання службових обов'язків, призна­чення додаткового аудиту тощо.

Сьогодні до співробітників внутрішнього контролю та аудиту на під­приємстві додаються такі вимоги:

і незалежними від діяльності об'єкту перевірки;

надавати об'єктивні висновки за результатами аудиту;

виявляти професійну освіченість з фінансових питань;

отримувати компетентні докази, що підтверджують обґрунтованість

висновків та рекомендацій з акту перевірки.

За результатами контролю та аудиту складається висновок, в якому

містяться виявлені недоліки, порушення, резерви активізації господар-

(іва, позитивні сторони виробництва, причини виникнення негативних

факторів. В акт аудиторської перевірки включаються також пропозиції з

коналення системи управління виробництвом.

Координація дій суб'єктів управління - центральна ланка контролін-і у у здійсненні фінансової санації. Вона поєднує усі перелічені функ-uшпальні форми в системну організацію. Сучасні системи управління виробництвом - це складні живі організми, тому злагодженість їхньої роботи забезпечується окремим елементом - контролінгом.

До координації дій в системі контролінгу належать:

побудова дерева цілей, його функціональна підтримка;

узгодження елементів управління (цілей, завдань, планів механізмів тощо);

створення єдиних планів виробництва;

балансування інформаційних відносин;

оптимізація організаційної структури виробництва.

Внаслідок координаційної форми контролінгу вдається забезпечити якомога ефективніше використання ресурсів підприємства, що досить важливе в режимі фінансової санації. Роль координаційної функції зрос­тає на етапі розробки та узгодження плану фінансової санації.

Питання для самоконтролю до теми З

1. У чому полягає зміст контролінгу?

2. Згадайте призначення контролінгу в управлінні підприємством.

3. Які функції належать контролінгу?

і. Назвіть основні завдання контролінгу на підприємстві.

5. Сформулюйте роль контролінгу в перехідному режимі фінансової санації.

6. Як змінюються завдання контролінгу з початком фінансової санації?

7. У яких функціях виявляється контролінг?

(S. Згадайте приклади функціонального прояву суб'єктів фінансової санації.

9. Які елементи складають схему сучасного контролінгу?

10. Що означає функціональна форма контролінгу?

11. Що розуміється під інформаційним забезпеченням фінансової санації?

12. У які способи здійснюється планування санаційних заходів?

13. Вкажіть характерні рисі методичного супроводу в системі контролінгу.

14. Як забезпечуються функції контролю та аудиту в системі контролінгу?

15. Яку роль виконує функція координації дій суб'єктів управління?

Словник до теми З

Контролінг - сукупність методичних та інструментальних засобів підтримки сталого функціонування господарського суб'єкту, зокрема, ін­формаційного, координаційного, контрольного та консалтингового зміс­ту.

Функції контролінгу - це уречевлені в конкретних діях управлінські повноваження суб'єктів фінансової санації підприємства, спрямовані на досягнення власних завдань та згруповані в послідовності їх виконання протягом заданого часу.

Функціональна форма контролінгу - це поєднання окремих функцій, що запроваджуються стосовно банкрута з боку суб'єктів управління, які послідовно виконуються та утворюють у своєї сукупності повністю за­вершену управлінську дію з приводу фінансової санації підприємства.

ТЕМА 4. РОЗРОБКА ПЛАНУ ФІНАНСОВОЇ САНАЦІЇ

і І Заходи, що передують фінансовій санації підприємства і ^; Складання плану фінансової санації підприємства та його виконан­ня

План фінансової санації боржника - документ, який складається ке-і и >чим санацією протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про са-іію боржника та подається комітету кредиторів для схвалення. 11 лан санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспро-иості боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному Ш м > частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переве-і я боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати І юржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності Інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань. 11 лан санації повинен передбачати строк відновлення платоспромож-і боржника. Платоспроможність вважається відновленою за відсут-і ознак банкрутства, визначених Законом. У разі наявності інвесто-11 лан санації розробляється та погоджується за участю інвесторів. 11 лан санації може містити умови про виконання зобов 'язань боржни-і.і і ретіми особами, обмін вимог кредиторів на активи боржника та (або) • корпоративні права, а також задоволення вимог кредиторів іншим і 11 о<-обом, що не суперечить закону.

Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які міс­іть план санації, можуть бути: реструктуризація підприємства; пере-¹:|>офілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; від-і і рочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) частини І и >ргів, про що укладається мирова угода; ліквідація дебіторської забор-мч;,шості; реструктуризація активів боржника відповідно до вимог За­пну; продаж частини майна боржника; зобов'язання інвестора про по­пік пня боргу (частини боргу) боржника, зокрема шляхом переведення 11.1 и ього боргу (частини боргу), та його відповідальність за невиконання 11 их на себе зобов'язань; виконання зобов'язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе и ►бов'язань; продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу (і ія недержавних підприємств); одержання кредиту для виплати вихід­ної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом і.інації, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 Закону іа | >ахунок реалізації майна боржника; звільнення працівників боржника, икі не можуть бути задіяні в процесі реалізації плану санації. Вихідна и щомога у цьому разі виплачується за рахунок інвестора, а за його від-

 

:>н

 

сутності - за рахунок реалізації майна боржника або за рахунок кредиту, одержаного для цієї мети; інші способи відновлення платоспроможності боржника.

Законодавство також може передбачати інші заходи щодо фінансово­го оздоровлення. Але будь-які управлінські дії стосовно боржника необ­хідно додавати до плану санації та узгоджувати з головними суб'єктами фінансової санації. Процеси прийняття узгоджених управлінських рі­шень не досить забезпечені у методичному та технологічному плані. Іноді для досягнення узгоджень серед певного кола суб'єктів керуючий санацією вимушений витрачати додаткові матеріальні ресурси. Процес узгодження може тривати довгий час. Тому на перший план висуваються прийоми, які дозволяють уникнути фінансової кризи взагалі.

Питання для самоконтролю до теми 4

1. Що розуміється під планом фінансової санації боржника?

2. Які заходи щодо відновлення платоспроможності містить план сана­ції?

3. Згадайте основні заходи щодо запобігання банкрутству боржника.
і. Що розуміється під досудовою санацією?

5. Які види судових процедур можуть застосовуватися до банкрута?

6. Назвіть роль та функції розпорядника майна у структурі управління боржником.

7. Вкажіть повноваження, які надаються розпоряднику майна з вико­ристання досанаційних заходів управління боржником.

(S. Яку роль виконує мирова угода в до санаційних заходах?

9. У який спосіб обліковуються фінансові результати від санаційних за­ходів?

10. У чому полягають зміни в системі управління під час призначення керуючого санацією?

11. Які вимоги надаються до плану санації?

12. Назвіть структурні складові плану санації.

13. Згадайте основні етапи підготовки та ухвалення плану санації.

14. Які контролінгові функції виконують суб'єкти управління з розробці плану санації?

 

15. Вкажіть основні дії керуючого санацією щодо підготовки плану сана­ції.

16. Які управлінські дії виконуються збоку суб'єктів на етапі підготовки

плану санації?

Словник до теми 4

План фінансової санації боржника - документ, який складається ке­руючим санацією протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про са­націю боржника та подається комітету кредиторів для схвалення.

Досудова санація - система заходів щодо відновлення платоспромож­ності боржника, які може здійснювати власник майна (орган, уповноваже­ний управляти майном) боржника, інвестор, з метою запобігання банкрут­ству боржника шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, пра­вових заходів відповідно до законодавства до початку порушення про­вадження у справі про банкрутство.

Розпорядник майна - фізична особа - суб'єкт підприємницької діяль­ності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеці­альними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів і має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в уста­новленому законодавством порядку. На розпорядника майна у встанов­леному Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому Законом.

Мирова угода - домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинен­ня зобов'язання за угодою сторін (далі - прощення боргів).

ТЕМА 5. ОКРЕМІ ЦИКЛИ УПРАВЛІННЯ У СПРАВІ ПРО БАНКРУТСТВО

5.1. Розпорядження майном боржника і мирова угода

5.2. Ліквідація підприємства

5.3. Інші особливості управління відносинами фінансової санації