Створення акціонерних товариств шляхом реорганізації

Створення акціонерного товариства шляхом реорганізації може відбуватися у різних формах (поділу, виділення, приєднання, злиття, перетворення), за участю господарських організацій різного типу (корпоративного - акціонерних та інших видів господарських товариств, виробничих кооперативів, колективного підприємства - чи унітарного типу - державного, комунального, приватного підприємства) або навіть з поєднанням різних форм і за участю господарських організацій різних типів. Це так звана складна реорганізація (наприклад, виробничий кооператив і товариство з обмеженою відповідальністю, зливаючись, створюють акціонерне товариство (має місце і злиття, і перетворення).

Чи не найпростіше реорганізація здійснюється на базі акціонерних товариств із застосуванням уже згаданих форм –

поділу (тобто створення на базі одного акціонерного товариства, що припиняє свою діяльність, його правонаступників - двох і більше акціонерних товариств),

виділення (зі складу акціонерного товариства, що продовжує свою діяльність, виділяється нова юридична особа - акціонерне товариство, до якого переходить частина прав та обов'язків, активів і пасивів материнського товариства),

злиття (два і більше акціонерних товариства, припиняючи свою діяльність, об'єднуються в нове акціонерне товариство, що стає їх правонаступником),

приєднання (одне акціонерне товариство, припиняючи свою діяльність, включається до складу іншого, що стає правонаступником першого, продовжуючи функціонувати як суб'єкт підприємницької діяльності) та

перетворення (на основі господарської організації іншої, ніж акціонерне товариство, організаційно-правової форми, створюється акціонерне товариство як новий суб'єкт господарювання, що водночас перебирає на себе усі активи і пасиви своєї попередниці).

Порядок реорганізації функціонуючої юридичної особи/функціонуючих юридичних осіб, в результаті якої виникає акціонерне товариство, залежить від:

(а) типу організації/організацій, на базі яких створюється акціонерне товариство,

(б) форми реорганізації та поєднання різних форм,

(в) вимог законодавства щодо створення таких товариств в процесі корпоратизації та приватизації.

Створення акціонерних товариств в процесі реорганізації Законом "Про АТ" не регулюється. Зазначена прогалина закону значною мірою заповнюється відомчим нормативним актом - Положенням про порядок реєстрації випуску акцій та інформації про їх емісію під час реорганізації товариств, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 р. № 221. Це Положення регулює питання реорганізації акціонерних товариств, залишаючи поза увагою господарські організації інших організаційно-правових форм.

Основними принципами створення нових акціонерних товариств в процесі реорганізації відповідно до згаданого Положення є такі:

сумарний розмір статутних фондів господарських товариств до їх реорганізації має дорівнювати сумарному розмірові їх статутних фондів після реорганізації;

при емісії акцій під час реорганізації продаж акцій не здійснюється, а відбувається обмін акцій або часток в статутному фонді товариства (товариств), що реорганізовується, на акції товариства, що створюється в процесі реорганізації, шляхом злиття, поділу, виділення, перетворення, або на акції акціонерного товариства, у якого збільшується розмір статутного фонду внаслідок реорганізації шляхом приєднання;

з метою захисту прав акціонерів акціонерне товариство, що прийняло рішення про реорганізацію, зобов'язане здійснити оцінку та викуп акцій акціонерів, які вимагають Цього, за умови, що вони не голосували за прийняття загальними зборами рішення про реорганізацію і звернулися до товариства з письмовою заявою; при цьому викуп здійснюється за ціною, що визначається за домовленістю сторін, але не нижчою за номінальну вартість акцій;

оскільки майбутні акціонери товариства, що створюється в процесі реорганізації, беруть участь в цьому процесі (голосують за прийняття рішення про реорганізацію товариства), то здійснення публікації про емісію акцій новостворюваного акціонерного товариства не вимагається.

Однак кожна форма реорганізації передбачає певний порядок дій з боку товариств, які зазнають реорганізації. В зв'язку з цим розглянемо основні вимоги зазначеного положення щодо окремих форм реорганізації товариств.

Послідовність дій акціонерних товариств при їх реорганізації шляхом злиття або приєднання:

прийняття вищим органом кожного товариства рішення:

про реорганізацію у формі відповідно злиття/приєднання, про погодження проекту договору про злиття/приєднання (при цьому тексти проекту договору, який погоджується вищим органом кожного товариства, що реорганізовуються, мають бути ідентичними);

про емісію акцій товариства, що створюється шляхом злиття або до якого відбувається приєднання;

про затвердження передавального балансу (у разі приєднання рішення про затвердження такого балансу приймається вищим органом товариства, яке приєднується);

підписання товариствами, що реорганізовуються, погодженого вищим органом кожного товариства відповідно договору про злиття або договору про приєднання, який має містити відомості про порядок і умови злиття (або приєднання), а також порядок обміну акцій товариств, що реорганізовуються шляхом злиття (приєднання), відповідно на акції товариства, що створюється в результаті злиття, або товариства, до якого здійснюється приєднання;

одержання згоди Антимонопольного комітету України на злиття товариств (у випадках, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.1994р. № 765 "Про запровадження механізму запобігання монополізації товарних ринків";

оцінка та викуп акціонерним товариством, що реорганізовується, акцій у акціонерів, які не голосували за прийняття рішення про реорганізацію товариства і подали відповідну заяву;

обмін акцій або часток у статутних фондах товариств, що реорганізовуються, на письмові зобов'язання про видачу відповідної кількості акцій товариства, що створюється шляхом злиття, або до якого відбувається приєднання;

подання до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про наслідки такого обміну;

прийняття установчими зборами товариства, що створюється шляхом злиття, рішення про створення товариства, про затвердження його статуту, про обрання органів управління (прийняття загальними зборами товариства, до якого здійснюється приєднання, рішення про затвердження змін до статуту), а також вирішення інших питань, пов'язаних з реорганізацією, якщо це було передбачено договором про злиття(приєднання);

внесення відповідних змін до державного реєстру (у разі злиття - реєстрація створеного в процесі злиття товариства і відповідно - скасування державної реєстрації товариств, що взяли участь у такій реорганізації; у разі приєднання - скасування державної реєстрації товариства, що приєдналося, а також внесення відповідних змін до відомостей державної реєстрації товариства, до якого відбулося приєднання);

реєстрація в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку акцій товариства, створеного шляхом злиття або до якого відбулося приєднання;

обмін письмових зобов'язань на акції товариства, створеного шляхом злиття (до якого здійснено приєднання).

Для створення акціонерного товариства шляхом його реорганізації у формі поділу або виділення необхідні:

прийняття вищим органом товариства, що реорганізується рішення про реорганізацію шляхом відповідно поділу або виділення, рішення про емісію акцій товариств, що створюються шляхом поділу або виділення, про умови обміну акцій товариства, що реорганізується, на акції товариств, що створюються, рішення про затвердження роздільного акта (балансу); вирішення інших питань, пов'язаних з реорганізацією;

оцінка та викуп акціонерним товариством, що реорганізується, акцій у акціонерів, які цього вимагають у письмовій формі і не голосували за прийняття загальними зборами рішення про реорганізацію товариства;

обмін акцій товариства, що реорганізується, на письмові зобов'язання про видачу відповідної кількості акцій (сертифікатів акцій) товариств, створених шляхом поділу або виділення;

прийняття установчими зборами кожного товариства, що створюється в процесі поділу або виділення, рішення про створення товариства, про затвердження статуту, обрання органів управління, а також вирішення інших питань, пов'язаних з реорганізацією, якщо це було передбачено рішенням про реорганізацію;

державна реєстрація акціонерних товариств, створених у результаті поділу або виділення, а також скасування державної реєстрації товариства, що припинило свою діяльність у результаті поділу або внесення відповідних змін до відомостей державної реєстрації товариства, що зазнало реорганізації шляхом виділення;

одночасна реєстрація в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій усіх товариств, створених шляхом поділу або виділення (а при виділенні - ще й товариства, що реорганізовується);

обмін письмових зобов'язань на акції товариств, створених шляхом поділу або виділення.

Створення акціонерного товариства шляхом перетворення на базі іншої господарської організації корпоративного типу (господарського товариства іншого виду, виробничого кооперативу) або акціонерного товариства іншого виду чи напрямку діяльності передбачає наявність таких етапів:

прийняття вищим органом господарської організації корпоративного типу (далі - товариства) рішення про реорганізацію шляхом перетворення, про умови обміну акцій або часток у статутному фонді товариства, що реорганізується на акції або частки у статутному фонді товариства, що створюється, та рішення про емісію акцій товариства, що створюється шляхом перетворення;

оцінка та викуп товариством, що реорганізується, акцій (часток, паїв) у акціонерів (учасників, членів кооперативу або колективного підприємства), які цього вимагають у письмовій формі і не голосували за прийняття загальними зборами рішення про реорганізацію товариства;

обмін акцій (часток, паїв) у статутному фонді (складковому майні) товариства, що реорганізовується, письмові зобов'язання про видачу відповідної кількості акцій товариства, що створюється шляхом перетворення;

прийняття установчими зборами товариства, що створюється шляхом перетворення, рішення про створення товариства, про затвердження статуту товариства, про обрання органів управління, а також вирішення інших питань, пов'язаних з реорганізацією;

внесення відповідних змін до відомостей державної реєстрації;

реєстрація в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку акцій товариства, створеного шляхом перетворення;

обмін письмових зобов'язань на акції товариства, створеного шляхом перетворення.

Порядок перетворення унітарного підприємства в акціонерне товариство простіший і передбачає такі етапи:

прийняття власником майна унітарного підприємства або уповноваженим ним органом рішення про перетворення такого підприємства в акціонерне товариство;

визначення кола співзасновників та підписання між ними установчого договору (цей етап не притаманний перетворенню державних та комунальних підприємств в акціонерні товариства в процесі їхньої корпоратизації чи приватизації);

здійснення відповідних підготовчих дій, що обумовлюються типом акціонерного товариства, яке створюється шляхом перетворення (відкрите чи закрите АТ);

проведення установчих зборів (за винятком перетворення державних та комунальних підприємств в процесі корпоратизації чи приватизації) і прийняття рішень:

про створення товариства, про затвердження його статуту, про обрання органів управління та вирішення інших питань, передбачених законом та установчим договором;

державна реєстрація акціонерного товариства, створеного в процесі реорганізації.

Описаний порядок створення акціонерних товариств є загальним. Однак в процесі реформування державних та комунальних підприємств сформувалися спеціальні порядки створення акціонерного товариства: один з них стосується корпоратизації державних і комунальних підприємств, а другий - приватизації майна державних і відчуження майна комунальних підприємств шляхом їх акціонування (перетворення у відкриті акціонерні товариства з одночасним затвердженням плану реалізації акцій).

Перший порядок стосується процесів роздержавлення, коли без зміни форми власності зазнають реформування підприємства Державного і комунального секторів економіки щодо зміни організаційно-правових форм, рівня самостійності в процесі здійснення господарської діяльності, управління ними з боку первісного власника їх майна - держави або територіальної громади в особі уповноважених ними органів.

Підприємства набувають нової організаційно-правової форми -відкритого АТ, для якого притаманна корпоративність управління, що здійснюється не безпосередньо власником майна (його представниками), а через органи таких товариств; стають власниками закріпленого за ними майна (адже усі види господарських товариств є такими відповідно до закону); держава або територіальна громада в особі уповноважених органів виступають як власники акцій корпоратизованого підприємства, що дозволяє їм через своїх представників опосередковано брати участь в управлінні такими підприємствами.

Корпоратизацію було започатковано в 1993 р. Указом Президента від 15.06.1993 р. "Про корпоратизацію державних підприємств". Суть цього процесу полягає в тому, що державні (а до них тоді належали і підприємства комунальної власності, яка була різновидом державної власності) формально перетворюються у відкриті АТ, весь пакет акцій яких залишається у власності держави. Цей процес досить грунтовно регулюється підзаконними нормативними актами, які, крім того, визначають спеціальні вимоги щодо порядку формування та складу органів таких товариств, порядку їх роботи тощо.

Створення публічних АТ на базі майнових комплексів державних або комунальних підприємств у процесі їх приватизації регулюється законодавством про приватизацію державного майна - законами України:

загальним Законом від 19 лютого 1997 р. "Про приватизацію державного майна", спеціальним Законом України від 10 липня 1996 р. "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" та виданими відповідно до них підзаконними нормативними актами. На відміну від корпоратизації акціонування передбачає перетворення державного унітарного підприємства у відкрите акціонерне товариство з одночасним затвердженням плану реалізації його акцій.

Особливості порядку створення ВАТ у процесі корпоратизації та приватизації, насамперед, полягають у тому, що:

засновником таких товариств виступає лише одна особа - орган, уповноважений управляти державним (комунальним) майном - при корпоратизації або орган приватизації (орган місцевого самоврядування - щодо відчуження комунального майна) - при приватизації;

ініціатором створення таких товариств є, як правило, держава або територіальна громада в особі уповноважених ними органів;

договірний характер створення АТ не відіграє тут ніякої ролі (він просто відсутній у зв'язку з наявністю лише одного засновника). Єдиним установчим документом такого товариства є статут;

порядок реєстрації випуску акцій таких акціонерних товариств є спеціальним і регулюється рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.04.2000 р. "Про затвердження Положення про порядок реєстрації випуску акцій відкритих акціонерних товариств, створених із державних підприємств у процесі приватизації та корпоратизації".

Своєрідним компромісом між корпоратизацією і приватизацією є створення змішаних ПуАТ у процесі приватизації, започаткованих вищезгаданими законами, що передбачають при приватизації певних категорій підприємств залишення контрольного (або іншого за розмірами) пакета акцій у власності держави.

Особливості має також порядок створення ВАТ на базі Цілісного майнового комплексу державного підприємства (його структурного підрозділу), зданого в оренду:

1) можливість створення такого товариства пов'язується з наявністю певних умов:

якщо здане в оренду майно може бути об'єктом приватизації і щодо нього не передбачається застосування обмежень (певного порядку приватизації);

якщо майно здавалося в оренду без права викупу або право викупу передбачалося договором оренди, укладеним після набрання чинності Законом "Про оренду державного та комунального майна";

якщо орендар згоден виступити разом з державним органом приватизації засновником такого ВАТ;

якщо державний орган приватизації затверджує план приватизації (розміщення акцій);

2) засновниками такого ВАТ виступають державний орган приватизації (з боку держави) та орендар в особі господарського товариства, створеного членами трудового колективу державного підприємства (його структурного підрозділу), майно якого передається в оренду;

3) роль установчого договору такого ВАТ виконує рішення засновників про створення товариства;

4) реєстрація створеного ВАТ відбувається в загальному для всіх суб'єктів підприємницької діяльності порядку, але без внесення відповідної плати за реєстрацію;

5) має місце особливий склад та порядок формування статутного фонду такого ВАТ: він формується за рахунок державного майна, зданого в оренду, та майна, що є власністю орендаря. І нарешті, таке ВАТ є неповноцінним, оскільки до моменту реалізації плану продажу акцій і скликання перших загальних зборів акціонерів, керівництво підприємством покладається на адміністрацію орендного підприємства, що приватизується. Перетворення неповноцінного (формального) ВАТ у реальне (повноцінне) відбувається із завершенням реалізації плану продажу акцій, що належать державі у такому ВАТ, з чим пов'язана можливість скликання загальних зборів акціонерів, прийняття ними статуту ВАТ і формування відповідно до Закону "Про господарські товариства" та прийнятого статуту органів акціонерного товариства.

В аналогічному порядку перетворюються унітарні комунальні підприємства на акціонерні товариства: якщо передбачається залишення всіх акцій в комунальній власності, то має застосовуватися порядок, аналогічний корпоратизації державних підприємств; якщо органи місцевого самоврядування прийняли рішення про відчуження акцій, то діє порядок, аналогічний створенню ВАТ у процесі приватизації державного підприємства з однією відмінністю: роль/функції органу, уповноваженого управляти державним майном, і державного органу приватизації виконують органи місцевого самоврядування та створені ними для цього органи.

Перетворення приватного унітарного підприємства на акціонерне товариство має свої особливості: якщо для перетворення державного або комунального підприємства в акціонерне товариство досить рішення одного відповідного органу і це рішення виконує роль установчого договору, то для перетворення приватного підприємства в акціонерне товариство має бути не лише рішення його власника про таке перетворення, але й має бути підписаний установчий договір між власником майна такого підприємства і принаймні ще однією особою про створення АТ (загальний порядок створення АТ передбачає наявність щонайменше двох засновників, на відміну від створення АТ у процесі корпоратизації або приватизації, де застосовується спеціальний порядок, що передбачає наявність одного засновника).

Можливість застосування при перетворенні комунальних підприємств на акціонерні товариства відповідних порядків, що застосовуються щодо державних підприємств у процесі їх корпоратизації і приватизації, зумовлена двома обставинами: 1) комунальна власність після прийняття 28.06.98 р. Конституції України виділилася з державної власності, а тому вони мають подібний правовий режим; 2) Закон України від 19.02.97 р. "Про приватизацію державного майна" (ч. 4 ст.3) передбачає можливість застосування його положень щодо процесів відчуження комунального майна, в т. ч. акцій відкритого акціонерного товариства, створеного на базі комунального підприємства.