Доходи в акціонерному товаристві: поняття, джерела формування, порядок використання. Чистий прибуток акціонерного товариства

Головна мета створення та діяльності акціонерного товариства - систематичне отримання прибутку від його господарської діяльності.

Прибуток - одне з головних джерел поповнення капіталу акціонерного товариства.

Доходи акціонерного товариства утворюються за рахунок надходжень від усіх видів діяльності товариства, отриманих протягом фінансово-господарського року в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, так і за її межами, зокрема:

доходи від продажу товарів (робіт, послуг), цінних паперів (крім операцій первинного випуску, розміщення акцій та операцій з їх кінцевим погашенням);

доходи від спільної діяльності;

отримані дивіденди (проценти) по цінних паперах;

доходи від здійснення операцій лізингу (оренди);

доходи з інших джерел (безповоротна фінансова допомога, суми стягнутих штрафних санкцій, крім відшкодування збитків, та ін.).

В законах України "Про цінні папери і фондовий ринок" (ст. 9) та "Про АТ" йдеться про чистий прибуток, що розподіляється між акціонерами як дивіденди. Рівночасно розрізняють балансовий і чистий прибуток акціонерного товариства.

Прибуток АТ утворюється з його доходів (надходжень від господарської діяльності) після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці.

З балансового прибутку сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Після зазначених розрахунків утворюється чистий прибуток, що залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до закону та своїх установчих документів визначає напрямки використання прибутку. Чистий прибуток поділяється на дві частини:

- ту, що розподіляється між облігаціонерами і акціонерами товариства як відсотки по облігаціях і дивіденди по акціях;

-ту, що не розподіляється між вищезгаданими особами, а залишається у розпорядженні АТ і використовується для формування різних фондів, а також спрямовується на розвиток виробництва, на соціальні програми і преміювання працівників АТ.

Перша частина чистого прибутку використовується таким чином: спочатку сплачуються відсотки по облігаціях, потім відсотки (дивіденди) по привілейованих акціях і насамкінець - дивіденди по простих акціях. Чистий прибуток, який може бути використаний на сплату дивідендів по акціях, має визначатися лише після здійснення відповідних відрахувань до страхового (резервного) та інших, передбачених законодавством та/або установчими документами товариства фондів. Зазначені відомості мають бути відображені в балансі акціонерного товариства, який повинен засвідчувати фактичне фінансове становище останнього і бути підставою для вирішення питання щодо можливості виплати дивідендів і визначення їх розміру.

Так, Закон зобов'язує акціонерне товариство за рахунок відрахувань від чистого прибутку сформувати свій резервний (страховий) фонд. Розмір щорічних відрахувань до цього фонду встановлюється установчими документами товариства, але вони не можуть бути меншими 5 відсотків чистого прибутку (якщо цей фонд не досяг встановленого установчими документами товариства розміру).

Використання решти чистого прибутку визначається самим АТ, що доцільно зробити в спеціальному локальному акті, затвердженому загальними зборами акціонерів, -Положенні про розподіл та використання прибутку акціонерного товариства. Як зразок можна використати рекомендований Фонду державного майна України документ під аналогічною назвою, затверджений розпорядженням ФДМ України від 05.05.1996 р. № 71-р.

Зокрема, рекомендується використовувати чистий прибуток за такими напрямами:

на сплату дивідендів (розподіл серед акціонерів);

на розвиток виробництва, формування та поповнення фондів товариства;

на соціальні програми і преміювання працівників товариства,

Порядок розподілу прибутку акціонерного товариства передбачає:

складання правлінням протягом 30 календарних днів після закінчення фінансово-господарського року річного балансу і звіту про стан справ у АТ за минулий рік, а також пропозицій щодо розподілу балансового прибутку із зазначенням розміру цього прибутку та напрямків його Використання (на сплату дивідендів, відрахувань до фондів тощо);

надання підготовлених правлінням звіту і балансу ревізійній комісії, а у ВАТ ще й аудитору, які перевіряють ці документи щодо відповідності їх чинному законодавству і готують відповідні висновки і подають їх: ревізійна комісія -спостережній раді, а аудитор - правлінню не пізніше 60 календарних днів після закінчення звітного року;

передача правлінням отриманого від аудитора звіту спостережній раді;

складання спостережною радою письмового звіту про перевірку річного балансу, звіту про стан справ і пропозицій щодо розподілу прибутку;

скликання загальних зборів акціонерів для заслуховування та затвердження річного балансу і звіту про стан справ (не пізніше 120 днів після закінчення звітного року) і надання можливостей акціонерам до загальних зборів ознайомитися з цими документами, доповіддю та пропозиціями спостережної ради;

затвердження загальними зборами акціонерів річного балансу після відповідних пояснень правління та спостережної ради;

прийняття загальними зборами з відповідною фіксацією у протоколі остаточного рішення про розподіл прибутку АТ, в якому відображаються: балансовий прибуток;

частина прибутку, що виплачується акціонерам у вигляді дивідендів; сума прибутку, що відраховується до резервного та інших фондів, передбачених законодавством чи утворених за рішенням загальних зборів акціонерів;

нерозподілений залишок прибутку;

передача органу, що веде реєстр акціонерів, копії протоколу загальних Зборів та всіх документів з питань, що обговорювалися на цих зборах.

 

Правовий режим дивідендів

Дивіденди - це частина чистого прибутку АТ, що виплачується по акціях за підсумками фінансово-господарського року відповідно до рішення загальних зборів акціонерів.

Світовій практиці акціонерної справи відомі такі основні види дивідендів: фіксований, дольовий, партнерський. комбінований.

Найпростішим і найбільш доступним є фіксований дивіденд, що встановлюється у відсотках до номінальної вартості акцій. Зазвичай такий дивіденд має місце у разі випуску привілейованих акцій. Він має свої переваги (дає певні гарантії доходу) і недоліки (не пов'язаний з рівнем прибутковості і рентабельності, не стимулює акціонерів до прирощення прибутку товариства, хоча у разі перевищення розміру дивідендів, що сплачуються по простих акціях, над розміром відсотків, що гарантовані привілейованими акціями, статутом АТ або рішенням загальних зборів акціонерів може бути передбачена доплата власникам останніх до розміру дивідендів, виплачуваних іншим акціонерам (власникам простих акцій).

Однак відсотки/суми, що сплачуються по привілейованих акціях, можна назвати дивідендом - частиною прибутку АТ лише у разі наявності такого прибутку. Якщо останній відсутній, то ми маємо справу не з дивідендом у вищезгаданому розумінні, а з відсотками до номінальної вартості акцій, що передбачаються умовами їх випуску.

Більш динамічним, гнучким і таким, що стимулює зростання прибутковості АТ, є дольовий дивіденд, який установлюється у відсотках до чистого прибутку. Таким дивіденд для акціонерного товариства (і акціонера, якщо товариство працює стабільно) є вигіднішим за фіксований.

Партнерський дивіденд, порядок, числові виміри і формула виплати якого передбачається у статуті товариства та/або інших внутрішніх документах (положеннях) акціонерного товариства, може мати різні варіанти: а) розподіл чистого прибутку після сплати платежів за бюджетними, кредитними та Управлінськими зобов'язаннями; б) розподіл залишку чистого прибутку після плати платежів за зобов'язаннями і відрахуваннями до фондів АТ; в) розподіл приросту чистого прибутку у порівнянні з попереднім періодом та ін.

Комбінований дивіденд сполучає згадані види дивідендів у різних варіаціях: фіксований і дольовий; фіксований і партнерський; дольовий і партнерський; дольовий, фіксований і партнерський.

В. В. Долинська наводить такий приклад комбінованого дивіденду: виплата 5% від номінальної вартості акцій, 20% від суми прибутку і розподіл приросту прибутку проти рівня минулого року.

Українське законодавство передбачає фіксований (за привілейованими акціями) і дольовий (за простими акціями), а також комбінований (якщо загальні збори затверджують більший, ніж передбачено умовами емісії, дивіденд по привілейованих акціях, аби урівняти його розмір з розміром дивіденду по простих акціях) дивіденди.