Поняття, предмет, система та джерела спецкурсу “Акціонерне право”.

ЛЕКЦІЯ 1.1.

Поняття, предмет, система та джерела спецкурсу “Акціонерне право”.

1. Значення акціонерних товариств у сфері господарювання

2. Акціонерні правовідносини: поняття і види. Методи правового регулювання акціонерних правовідносин

3. Джерела акціонерного права

4. Поняття акціонерного права як інституту господарського права

5. Теорії походження акціонерних товариств і акціонерного права

Значення акціонерних товариств у сфері господарювання

Запровадження в Україні ринкових відносин з адекватними їм організаційно-правовими формами господарювання викликало відродження після багатьох десятиліть забуття інституту господарських товариств, серед яких особливе місце посідають акціонерні товариства. В цій організаційно-правовій формі підприємницької діяльності започатковується більшість нових великих та середніх підприємств/банків, страхових організацій, інвестиційних фондів та інвестиційних компаній.

У формі акціонерних товариств створюються не лише господарські організації низової ланки економіки, а й їх об'єднання. Створення холдингових компаній з мережею дочірніх підприємств акціонерного типу дозволило зберегти цілісні виробничі комплекси, що функціонували в старих організаційно-правових формах виробничих і науково-виробничих об'єднань і в процесі приватизації могли зазнати руйнування в результаті виходу підприємств-учасників з таких об'єднань.

Реформування державного та комунального секторів економіки також відбувається з широким застосуванням ак-ціонування - перетворення державних та комунальних унітарних підприємств у процесі їх корпоратизації та приватизації у відкриті акціонерні товариства. Саме акціонування дозволило широким верствам населення взяти участь у приватизації державного та комунального майна шляхом обміну своїх приватизаційних майнових та компенсаційних сертифікатів на акції підприємств, що приватизувалися. У такий спосіб значна кількість громадян України набула статусу акціонерів і отримала змогу брати участь в управлінні справами акціонерних товариств. Рівночасно постала традиційна для акціонерних товариств проблема - захист інтересів дрібних акціонерів, які мають незначні можливості щодо реального впливу на управління акціонерним товариством, а, отже, і захисту своїх інтересів.

Акціонерні правовідносини: поняття і види. Методи правового регулювання акціонерних правовідносин

Предмет акціонерного права є специфічним. Це суспільні відносини, що складаються у процесі створення, функціонування та припинення діяльності акціонерних товариств як суб'єктів господарського права.

Ці відносини умовно можна іменувати акціонерними. Акціонерні правовідносини є комплексними. Вони містять елементи різноманітних відносин:

господарсько-правових (щодо створення і діяльності акціонерних товариств як емітентів цінних паперів, контролю за випуском і обігом акцій на ринку цінних паперів (державного регулювання) тощо);

цивільно-правові (щодо відчуження незначних за обсягами пакетів акцій фізичними особами, що здійснюється не истематично, тобто за межами господарської/підприємницької діяльності);

фінансові (щодо сплати акціонерним товариством податків та інших обов'язкових платежів; щодо ведення бухгалтерської та статистичної звітності тощо);

трудовими (щодо найму на засадах трудового договору посадових осіб виконавчого органу товариства та інших працівників, виконання ними своїх трудових обов'язків тощо);

екологічного (щодо дотримання акціонерним товариством вимог природоохоронного законодавства) та ін.

Комплексний характер акціонерних правовідносин проявляється також в тому, що вони включають елементи майнових (щодо формування майна товариства, його використання), зобов'язальних (щодо укладання товариством та його засновниками угод, спрямованих на виконання своїх функцій та зобов'язань перед підписчиками, акціонерами, найманими працівниками, кредиторами товариства), організаційних або управлінських правовідносин (щодо виконання засновниками дій, спрямованих на організацію товариства, щодо управління справами останнього, а також державного регулювання акціонерної справи).

Акціонерні правовідносини різноманітні. А тому постає проблема їх класифікації, яку можна здійснювати за різними ознаками.

За сферою дії розрізняють акціонерні правовідносини:

міжгосподарські (тобто такі, що складаються між акціонерним товариством та іншими суб'єктами господарювання та господарського керівництва); зазначені відносини регулюються як законом, так і господарськими договорами, що укладаються між акціонерним товариством та іншими суб'єктами господарювання;

внутрішні тобто такі, які складаються всередині акціонерного товариства; своєю чергою такі відносини можуть бути (а) внутрішньогосподарські, тобто виникати між самим товариством та його філіями, представництвами та іншими структурними підрозділами та між цими підрозділами, і (б) корпоративними, тобто виникати між органами товариства, між учасниками (акціонерами) та його органами чи посадовими особами останніх, між членами колегіальних органів управління (спостережної ради, правління, ревізійної комісії); внутрішні відносини регулюються переважно внутрішніми (локальними) документами акціонерного товариства, а в окремих випадках (коли зачіпаються суттєві суспільні інтереси) - законом (порядок скликання загальних зборів кціонерного товариства, схема органів управління та розмежування компетенції між ними та ін.) і деталізуються статутом та іншими внутрішніми документами товариства.

У залежності від сфери основного виду діяльності акціонерних товариств чи сфери народного господарства, в якій вони створюються та функціонують, розрізняють такі акціонерні правовідносини:

- акціонерні правовідносини у традиційних сферах, щодо яких закон не встановлює певних особливостей щодо створення, функціонування, припинення діяльності акціонерних товариств (промисловість, транспорт, будівництво тощо, якщо акціонерні товариства створюються поза процесами корпоратизації та приватизації);

- акціонерні правовідносини у сфері корпоратизації державних підприємств;

- акціонерні правовідносини у сфері приватизації державного майна;

- акціонерні правовідносини у сфері інвестування як професійної діяльності;

- акціонерні правовідносини у сфері банківської діяльності;

- акціонерні правовідносини у сфері страхування;

- акціонерні правовідносини в товариствах, основною метою яких є некомерційна господарська діяльність (фондові біржі; Національна мережа аукціонних центрів);

- акціонерні правовідносини в холдингових компаніях з мережею дочірніх підприємств.

У залежності від стадій започаткування та функціонування акціонерних товариств розрізняють:

- акціонерні правовідносини, що виникають на стадії заснування акціонерного товариства;

- акціонерні правовідносини, що виникають власне на стадії функціонування акціонерних товариств як суб'єктів господарських відносин;

- акціонерні правовідносини, що виникають на стадії припинення акціонерних товариств - їх ліквідації та реорганізації.

Джерела акціонерного права

Джерелом акціонерного права є акціонерне законодавство, основою якого є нижченазвані та інші закони, а також численні підзаконні нормативні акти.

Як інститут господарського права акціонерне право базується на господарському законодавстві, до системи якого входять нормативні акти загальної сфери дії, що регулюють господарську діяльність (у т. ч. і пов'язану з інвестуванням) та функціонування її суб'єктів незалежно від видів і сфер цієї діяльності, а саме: Конституція України, кодекси: Господарський, Цивільний, Господарсько- процесуальний, Земельний та ін., закони України: "Про акціонерні товариства", "Про зовнішньоекономічну діяльність", «Про захист економічної конкуренції", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», 2003 р., декрети Кабінету Міністрів України: від 15.12.92 р. "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності", від 31.12.92 р. "Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств" та інші, відомчі нормативні акти, видані на підставі зазначених законів, указів, декретів і постанов.

Система акціонерного законодавства - це сукупність нормативно-правових актів, що регулюють акціонерні відносини - як внутрішні, так і зовнішні (порядок створення, функціонування, припинення діяльності акціонерних товариств).

Акціонерне законодавство складається з двох частин: загальної і спеціальної. Перша охоплює нормативні акти, що регулюють акціонерні відносини безвідносно від сфер і галузей господарської діяльності, в якій вони виникають. Особлива частина містить нормативні акти, що регулюють особливості акціонерних відносин залежно від сфер господарювання (приватизація та корпоратизація, інвестування), галузей народного господарства (банківська діяльність, страхова діяльність, біржова діяльність тощо) або суб'єктів цих правовідносин (холдингові компанії).

За критерієм юридичної сили нормативних актів, що регулюють акціонерні правовідносини, загальну частину системи акціонерного законодавства складають такі нормативні акти:

Закон України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року, який визначає порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів.

Закони України: "Про господарські товариства" від 19.09.1991 р. (з наступними змінами та доповненнями) дає поняття господарських товариств, регулює порядок їх створення, основні засади діяльності (в т. ч. схему та компетенцію органів управління акціонерним товариством), припинення цих товариств;

ЗУ "Про цінні папери і фондовий ринок" 23 лютого 2006 року, який регулює відносини, що виникають під час розміщення,обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку.

"Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.1996 р., що закріплює основні засади державного регулювання на ринку емітованих акціонерними товариствами акцій та облігацій, визначає державний орган, який здійснює таке регулювання, та його компетенцію;

"Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" від 10.12.1997 р., який визначає форми цінних паперів (у т. ч. акцій) - документарні та бездокументарні, види та порядок здійснення операцій з цінними паперами учасниками Національної депозитарної системи, їх правове становище, основні засади державного регулювання Національної депозитарної системи;

Нормативні акти Уряду: Постанова Кабінету Міністрів України від 15.05.2000 р. № 791 "Про управління державними корпоративними правами" та ін.

Відомчі нормативні акти (Фонду державного майна України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та ін.):

Положення про порядок реєстрації випуску акцій і облігацій підприємств та організацій та інформації про їх емісію. Затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12.02.1998 р. № 36;

Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. Затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.05.1998 р. № 60;

Положення про порядок створення, реорганізації та ліквідації філій і представництв відкритого акціонерного товариства;

Положення про ревізійну комісію відкритого акціонерного товариства;

Положення про розподіл та використання прибутку відкритого акціонерного товариства;

Положення про спостережну раду відкритого акціонерного товариства;

Положення про фонди відкритого акціонерного товариства.

Локальні нормативні акти:

установчі договори, статути та внутрішні документи акціонерних товариств.

Спеціальна частина акціонерного законодавства складається з таких розділів:

Законодавство про акціонерні товариства, що створюються в процесі приватизації державного майна. До нього входять такі нормативні акти:

Закони України "Про приватизацію державного майна" від 4.03.1992 р

Державна програма приватизації

Положення про порядок реєстрації випуску акцій відкритих акціонерних товариств, створених із державних підприємств у процесі приватизації та корпоратизації. Затверджено наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.04.2000 р. № 39.

Положення про порядок корпоратизації підприємств: затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 р.№508;

Положення про спостережну раду: затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.1993 р. № 556;

Постанова Кабінету Міністрів України від 15.05.2000 р. № 791 "Про управління державними корпоративними правами";

Типовий статут відкритого акціонерного товариства, затверджений наказом ФДМУ від 12.12.1994 р. № 787, наказом Мінекономіки України від 13.12.1994 р. № 177.

Положення про порядок реєстрації випуску акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації державних підприємств. Затверджено наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.04.2000 р. № 39 (з наступними змінами та доповненнями).

Законодавство про особливості правового становища акціонерних товариств, що діють у сфері банківської, страхової, інвестиційної діяльності, до складу якого входять такі нормативні акти:

Закони України "Про банки та банківську діяльність" від 2003.

Закон України "Про страхування" від 7.03.1996 р., який визначає специфіку створення та функціонування акціонерних товариств у сферах банківської і страхової діяльності;

Указ Президента України від 19.02.1994 р. "Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії";

Постанова Національного банку України від 27.03.1996р. № 77 "Про затвердження положень "Про порядок створення і реєстрації комерційних банків" та "Про порядок ліцензування банків в Україні".

Законодавство про холдингові компанії акціонерного типу включає такі нормативні акти:

Положення про порядок підтвердження Антимонопольним комітетом України наявності контрольного пакету акцій.

Положення про порядок погодження з органами Антимонопольного комітету України рішень центральних і місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого і регіонального самоврядування щодо демонополізації економіки, розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання. Затверджене розпорядженням АМК України від 01.04.1994 р. № 4-р;

Положення про порядок погодження з Антимонополь-ним комітетом України проектів установчих документів планів розміщення акцій холдингових компаній, що створюються в процесі корпоратизації і приватизації.

Законодавство про особливості правового становища акціонерних товариств як професійних учасників ринку цінних паперів включає такі нормативні акти:

Закон України "Про цінні папери і фондовий ринок" визначає особливості створення, функціонування та припинення діяльності фондових бірж як акціонерних товариств;

Закон України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" визначає особливості правового становища депозитаріїв, зберігачів цінних паперів, реєстраторів власників цінних паперів;

Крім актів господарського, в т. ч. акціонерного законодавства, низка питань щодо створення, функціонування та припинення діяльності акціонерних товариств регулюється нормативними актами інших галузей права.

Наприклад, Закони України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. (з наступними змінами та доповненнями) і "Про боротьбу з корупцією" від 05.10.1995 р. встановлюють обмеження для державних службовців щодо можливості виконання обов'язків посадових осіб органів акціонерних товариств;

Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22.04.1993 р. визначає особливості створення та діяльності акціонерних товариств, що здійснюють аудиторську діяльність, у т. ч. перевірку фінансового становища юридичних осіб як засновників інших акціонерних товариств, а також річних звітів та балансів відкритих акціонерних товариств.

ЛЕКЦІЯ 1.1.

Поняття, предмет, система та джерела спецкурсу “Акціонерне право”.

1. Значення акціонерних товариств у сфері господарювання

2. Акціонерні правовідносини: поняття і види. Методи правового регулювання акціонерних правовідносин

3. Джерела акціонерного права

4. Поняття акціонерного права як інституту господарського права

5. Теорії походження акціонерних товариств і акціонерного права