Форми господарських товариств 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Форми господарських товариств



Становлення інституту господарських товариств і поява їх різних модифікацій відбувалася протягом багатьох століть.

Історична першість належить персональним (повному та коман-дитному) товариствам, прообрази яких були відомі древнім ассирійцям, фінікіянам, грекам і в Стародавньому Римі (societas). На ру-


бежі XVI-XVII ст. з ініціативи підприємців майже одночасно в Голландії та Англії виникли перші акціонерні товариства з однаковою назвою - Ост-Індські компанії, які започаткували нову форму підприємництва, що згодом набула широкої популярності.

Товариства з обмеженою відповідальністю своєю появою завдячують німецьким юристам, які за дорученням парламенту в кінці XIX ст. розробили три законопроекти про нову форму товариства, яке мало би привабливі для малого бізнесу риси акціонерного товариства (насамперед, відсутність у акціонерів субсидіа-рної відповідальності за зобов'язаннями товариства) і повного товариства (забезпечення закритості товариства). Один з цих законопроектів був прийнятий німецьким парламентом і досі є чинним. Закон Німеччини від 20 квітня 1892 р. «Про товариства з обмеженою відповідальністю», завдяки ґрунтовності та оптима-льності регулювання відносин, що виникають при створенні, функціонуванні та припиненні таких товариств, є взірцем для законодавців інших країн.

Товариство з додатковою відповідальністю фактично є модифікацією товариства з обмеженою відповідальністю і відрязняється від останнього лише наявністю у його учасників додаткової обмеженою відповідальності за зобов'язаннями товариства.

За сукупністю ознак (порядком створення; розміром, порядком формування та складом майнової бази; порядком управління справами; особливістю правового статусу учасників товариства та ін.) розрізняють такі форми (види) господарських товариств:

• повне товариство (ПТ);

• командитне товариство (КТ);

• акціонерне товариство (AT);

• товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ);

• товариство з додатковою відповідальністю (ТДВ).

Повне товариство - це таке господарське товариство, всі учасники якого від імені товариства спільно здійснюють підприємницьку діяльність і несуть додаткову відповідальність за зобо-в 'язаннями товариства усім своїм майном.

Основні риси:

- різновид господарського товариства;

- спеціальне регулювання: ГК України (частини 6 і 8 ст. 80), ЦК України (статті 119-132), Закон «Про господарські товариства» (статті 66-74);

- установчий документ - засновницький договір;


- відсутність законодавчих вимог щодо розміру та порядку формування майна, що регулюється засновницьким договором;

- відсутність органів товариства, оскільки управління справами товариства здійснюється самими учасниками в порядку, визначеному засновницьким договором товариства;

- можливість використання таких схем управління: а) управління здійснюється спільно всіма учасниками; б) управління доручається або одному, або частині учасників, які діють на підставі підписаного рештою учасників доручення;

- повна відповідальність товариства за власними зобов'язаннями (тобто усім майном, що належить йому на праві власності);

- субсидіарна солідарна відповідальність учасників товариства за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення;

- обмежений рух учасників; зміна складу учасників можлива у разі: а) відступлення частки учасника (її частини) іншим учасникам або третім особам за згодою усіх учасників; б) правонаступництва у зв'язку з реорганізацією учасника - юридичної особи або спадкуванням у разі смерті учасника - фізичної особи, якщо решта учасників товариства дала згоду на вступ до товариства таких учасників; в) виходу учасника з товариства, про що він має заздалегідь повідомити (за 3 місяці - якщо товариство було створене на невизначе-ний строк, і лише за наявності поважних причин,- якщо товариство було створене на визначений строк; г) виключення учасника з повного товариства, що може мати місце, якщо учасник: систематично не виконує своїх обов'язків; перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства; д) вибуття учасника з незалежних від нього причин (смерті чи визнання померлим учасника - фізичної особи; реорганізації та ліквідації учасника - юридичної особи; визнання учасника недієздатним, обмежено дієздатним чи банкрутом; звернення стягнення на частку учасника в майні товариства);

- вимога до учасників товариства - наявність статусу зареєстрованого суб'єкта господарювання (ч. 8 ст. 80 ГК України);

- законодавчо встановлена заборона для учасників конкурувати з повним товариством;

- додаткові підстави ліквідації ПТ як юридичної особи: якщо в товаристві залишається один учасник і протягом 6 місяців з цього моменту ПТ не переборюється в інше господарське товариство, що може функціонувати у складі однієї особи.

Командитне товариство - це таке господарське товариство, в якому один або більше учасників здійснюють від імені то-


вариства підприємницьку діяльність і несуть щодо боргів додаткову відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, на яке за законом може бути звернене стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми внесками (вкладники). Основні риси:

• різновид господарського товариства;

• спеціальне регулювання: ГК України (частини 7 і 8 ст. 80), ЦК України (статті 133-139), Закон «Про господарські товариства» (статті 75-83);

• наявність двох категорій учасників, як мінімум, по одному учаснику кожної категорії: а) повних учасників і б) вкладників;

• установчим документом є засновницький договір, а у разі наявності в товаристві лише одного повного учасника - установчим документом відповідно до ЦК (ч. З ст. 134) є підписаний такою особою меморандум;

• відсутність законодавчих вимог до розміру майна і порядку його формування (ці питання регулюються засновницьким договором);

• обмеження сукупної частки вкладників 50% майна товариства;

• відсутність органів товариства, оскільки управління справами здійснюється повними учасниками;

• порядок управління справами товариства (зокрема, у тих випадках, коли в товаристві двоє і більше повних учасників) визначається засновницьким договором;

• правове становище повних учасників аналогічне правовому становищу учасників повного товариства, включаючи й вимогу ч. 8 ст. 80 ГК України щодо наявності статусу зареєстрованого суб'єкта господарювання;

• можливість реорганізації у повне товариство, якщо вибувають усі вкладники.

Повні учасники (учасники, які несуть повну відповідальність) командитного товариства:

- зобов'язані брати майнову і персональну участь у коман-дитному товаристві;

- управляють справами товариства;

- несуть субсидіарну солідарну (якщо їх двоє і більше) майнову відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення;

- мають права і обов'язки, аналогічні правам і обов'язкам учасників повного товариства: заборона конкурувати з товариством; вимога про попередження виходу з товариства за 3 місяці, а якщо


товариство створене на визначений строк — і за наявності поважних причин;

- якщо повних учасників двоє і більше, то вони можуть здійснювати управління справами спільно або доручати це одному чи декільком повним учасникам,- які діють на підставі доручення, підписаного рештою учасників.

Вкладники командитного товариства:

• зобов'язані брати лише майнову участь у товаристві (сплачувати як основний, так і додаткові внески);

• на момент державної реєстрації товариства зобов'язані внести не менше 25% свого внеску;

• мають право брати участь у розподілі прибутку товариства відповідно до розміру своїх часток;

• вправі вимагати першочергового повернення вкладу (перед повними учасниками) у разі ліквідації товариства;

• не беруть участі в управлінні справами товариства, але у разі необхідності на підставі і відповідно до виданих доручень можуть діяти від імені товариства;

• зобов'язані не перешкоджати здійсненню повними учасниками управління справами товариства;

• не несуть субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями товариства, якщо повністю сплатили свої частки і не укладали угод від імені та в інтересах товариства без відповідного доручення;

• самостійно відповідають усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення, якщо без відповідних повноважень уклали угоду від імені та в інтересах товариства і останнє не схвалило цю угоду;

• набувають статусу повних учасників (і відповідно - несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном); якщо їх імена включені до найменування КТ (ч. 2 ст. 133 ЦК).

Акціонерне товариство (AT) — це таке господарське товариство, статутний фонд якого поділений на визначену кількість часток рівної номінальної вартості, виражених в акціях, і яке несе відповідальність за своїми зобов 'язаннями усім своїм майном; акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах вартості належних їм акцій.

Характерні риси:

- різновид господарського товариства;

- спеціальне регулювання: ГК України (ч. 2 ст. 80, ст. 81), ЦК України (ст. 152-162), Закон від 19.09.1991 р. «Про господарські товариства» (ст. 65), Закон від 18.06.1991 р. «Про цінні папери і


фондову біржу» (статті 4-9 та ін.), Закон від 30.10.1996 р. «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Закон від 10.12.1997 р. «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»);

- поділ статутного капіталу на частки рівної номінальної вартості, що іменуються акціями;

- відповідальність AT за своїми зобов'язаннями лише майном, що належить йому на праві власності;

- відсутність у акціонерів субсидіарної майнової відповідальності за зобов'язаннями товариства, якщо вони (акціонери) повністю сплатили свої частки;

- засновники - фізичні та/або юридичні особи;

- можливість створення AT однією особою і функціонування у складі однієї особи (акціонера); яскравим прикладом таких AT є державні/національні акціонерні товариства та холдингові кампанії;

- законодавчо встановлений мінімальний розмір статутного фонду (не менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, чинної на момент створення AT);

- придатність форми AT для підприємств, інших господарських організацій низової ланки економіки (банків, страхових організацій, інвестиційних фондів фондових бірж тощо), господарських об'єднань;

- органи управління і контролю AT: вищий орган - загальні збори AT (вирішують питання стратегічного характеру); виконавчий орган - правління, дирекція чи директор (забезпечує виконаннярішень загальних зборів та здійснює керівництво поточною діяльністю товариства);можуть (а в певних випадках - повинні) створюватися спостережна рада (проміжний орган між загальними зборами і виконавчим органом) і ревізійна комісія (ревізор) як суто контрольний орган;

- чисельність складу акціонерів (понад 50 осіб) обумовлює необхідність наявності в системі органів управління спеціального органу - спостережної/наглядової ради, яка виконує складні функції: організаційну (організація діяльності правління), контрольну (за діяльністю правління), захисну (захист інтересів акціонерів у період між проведенням загальних зборів), а також вирішення деяких питань, віднесених до компетенції загальних зборів товариства (крім питань виключної компетенції таких зборів), за наявності відповідного делегування, що зазвичай фіксується в статуті AT;


- участь акціонерів в управлінні залежить від кількості акцій, що належать їм на праві власності;

- можливість у засновників (акціонерів) вибору виду AT - закрите або відкрите;

- можливість залучення крупних інвесторів на правах власників привілейованих акцій;

- визначення обсягу прав акціонерів залежно від типу акцій (прості чи привілейовані), що їм належать;

- вихід акціонера з AT здійснюється шляхом відчуження акцій.

Акціонерні товариства бувають двох видів: відкрите акціонерне товариство і закрите акціонерне товариство (ст. 81 ГК України, ст. 25 Закону «Про господарські товариства»).

Відмінності між відкритим акціонерним товариством і закритим акціонерним товариством:

• порядком розміщення акцій (у ВАТ - шляхом підписки і вільної купівлі-продажу на фондовому ринку без спеціальних обмежень, з ЗАТ - розміщенням серед засновників або серед заздалегідь визначеного кола осіб, а також шляхом купівлі-продажу з виключенням системи торгів);

• порядком відчуження акцій: акції ВАТ продаються і купуються вільно (з дотриманням вимог закону); акції ЗАТ не можуть продаватися на фондовій біржі, а продаж їх акціонером товариства повинна здійснюватися з урахуванням переважного права інших акціонерів товариства на придбання таких акцій);

• видами підписки на акції, що застосовується при їх емісії: ВАТ - зазвичай відкрита підписка, ЗАТ - закрита (серед заздалегідь визначеного кола осіб);

• видами акцій, що випускаються цими товариствами (ВАТ може випускати як іменні акції, так і акції на пред'явника, а ЗАТ -лише іменні);

• порядком створення (у ВАТ він досить складний, що пов'язано з розміщенням акцій серед заздалегідь невизначеного кола осіб шляхом відкритої підписки, а, отже, і наявністю етапів, не притаманних ЗАТ: реєстрації інформації про акції, оголошення про підписку, процедури підписки, вирішення на установчих зборах питань, пов'язаних з результатами підписки);

• мінімальним розміром оплати акцій на момент скликання установчих зборів (він має бути не меншим: у ВАТ - ніж 30%, а в ЗАТ - 50% номінальної вартості акцій);

• переліком обов'язкових для розгляду на установчих зборах


питань (у ВАТ він більш значний, що пов'язано з результатами підписки на акції ВАТ);

• обсягом обов'язків і відповідальністю засновників: у засновників ВАТ вони більш значні, що пов'язано з підпискою на акції ' (обов'язок повернути особам, що підписалися на акції, сплачені ними суми у разі: а) якщо підписка не відбулася; б) якщо установчі збори вчасно не були скликані і передплатники акцій зажадали повернення сплачених сум; в) якщо установчі збори з необхідним кворумом не вдалося зібрати ні першого, ні другого разу;

• обсягом публічності діяльності (у ВАТ вона більш значна, що пов'язано з розміщенням акцій серед заздалегідь невизначено-го кола осіб, і передбачає інформування усіх заінтересованих осіб через органи масової інформації про підписку на акції, про результати фінансово-господарської діяльності).

Правове становище акціонерного товариства як різновиду господарського товариства визначається ГК (статті 79-92), ЦК (статті 152-162), Законом «Про господарські товариства», проте низка положень цих актів законодавства є колізійними, зокрема: щодо порядку створення (ЦК - шляхом розподілу акцій між засновниками; ГК - при заснуванні ВАТ - шляхом проведення відкритої підписки на акції, ЗАТ - шляхом розподілу акцій між засновниками); щодо назви ради товариства (спостережна рада - відповідно до ГК, наглядова рада - згідно із ЦК) та ін.

У сучасній українській економіці функціонує чимало державних або національних акціонерних товариств (холдингових компаній), які були створені в процесі корпоратизації державних підприємств та об'єднань1 відповідно до законодавства про корпоратизацію. Такі акціонерна товариства і виконують функції не лише підприємств та інших господарських організацій низової ланки економіки (підприємства, страхові компанії2 та ін., а й діють як своєрідна форма господарського об'єднання (державні холдингові компанії3) і навіть як некомерційні організації (Державне акціонерне това-

1 Указ Президента України від 07.02.1996 р. «Про структурну перебудову вугільної промисловості» // Урядовий кур'єр- 1996- 19.02.- С 2,

2 Постанова Кабінету Міністрів України від 27.11.1993 р. № 969 «Про створення Національної акціонерної компанії «Оранта» // КПС «Ліга -Закон».

3 Постанова Кабінету Міністрів України від 19.09.1996 р. № 981 «Про створення Української державної акціонерної холдингової компанії «Укр-папірпром» // КПС «Ліга - Закон».


риство «Національна мережа аукціонних центрів»1, Національний депозитарій2).

Характерні риси державного акціонерного товариства (ДАТ):

- спеціальне правове регулювання: глава 18 ГК «Корпоративні права»; укази Президента від 15.06.1993 р. «Про корпоратизацію підприємств» і від 11.05.1994 р. «Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації»; Положення про порядок корпоратизації підприємств (затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 р. № 508), Положення про спостережну раду (затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.1993 р. № 556; Положенням про порядок реєстрації випуску акцій відкритих акціонерних товариств, створених із державних підприємств у процесі приватизації та корпоратизації (затверджено рішенням ДКЦПФР від 11.04.2000 р. №39); Типовий статут відкритого акціонерного товариства, створеного шляхом корпоратизації. Затверджено наказом Фонду державного майна України від 25.06.2001 р. № 1129 та ін.;

- формально має статус відкритого акціонерного товариства, хоча фактично зазвичай є товариством однієї особи (держави в особі Уповноваженого органу;

- створюються, як правило, на базі державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більш як 75% статутного фонду яких перебуває у державній власності, а також виробничих та науково-виробничих об'єднань, правовий статус яких не відповідає чинному законодавству;

- мета перетворення зазначених господарських організацій у відкриті акціонерні товариства - їх підготовка до майбутньої приватизації (строк якої однак, заздалегідь не визначається);

- належать до державних суб'єктів господарювання, що забезпечується через володіння державою усім або контрольним пакетом акцій такого товариства і відповідно - здійснення державою в особі уповноважених нею органів та осіб управління (контролю) діяльністю цих товариств;

Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 р. № 2066 «Про утворення Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів» //Урядовий кур'єр- 1999.- 28 січня.

Ч. 2 ст. 2 Закону України від 10.12.1997 р. «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» // ВВР України.- 1998.- № 15.- Ст. 67.


- засновником виступає одна юридична особа - господарське міністерство (відомство), у віданні якого перебуває державне підприємство, що корпоратизується;

- статут такого ВАТ розробляється згідно з Типовим статутом відкритого акціонерного товариства, створеного шляхом корпоратизації;

- державна реєстрація товариства здійснюється його засновником в загальному порядку, але без сплати реєстраційного збору;

- виконавчий орган товариства - правління - формується:

а) на стадії його створення шляхом перетворення у ВАТ із державного унітарного підприємства - засновником із керівних працівників державного підприємства, головою правління призначається керівник державного підприємства, що корпоратизується;

б) у подальшому (в процесі функціонування, якщо виникає потреба змінити склад правління) - спостережною радою товариства;

- у обов'язковому порядку створюється спостережна рада товариства, яка формується і діє відповідно до Положення про спостережну раду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.1993 р. № 556; метою діяльності спостережної ради є захист інтересів держави та інших акціонерів; до складу спостережної ради в обов'язковому порядку включаються представники: засновника; банківської установи, що обслуговує акціонерне товариство; трудового колективу товариства; органу приватизації; а якщо корпоратизоване підприємство в установленому порядку визнано монополістом - представник Антимонопольного комітету; персональний склад спостережної ради затверджується спільною постійно діючою комісією Міністерства економіки України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Фонду державного майна України за поданням засновника;

- порядок реєстрації та випуску акцій корпоратизованого підприємства регулюється Положенням про порядок реєстрації випуску акцій відкритих акціонерних товариств, створених із державних підприємств у процесі приватизації та корпоратизації (затверджено рішенням ДКЦПФР від 11.04.2000 р. № 39);

- нараховані дивіденди по акціях такого товариства, що належать державі, зараховуються до державного бюджету;

- наявність значних особливостей в правовому статусі ДАТ зумовлюють уніфікацію правового регулювання у формі спеціального закону, який, проте, ще не прийнятий.

Товариство з обмеженою відповідальністюце таке господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки

ПО


визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов 'язаннями усім своїм майном; учасники, які повністю сплатили свої внески, несуть ризик збитків, пов 'язаних із діяльністю товариства, у межах вартості своїх внесків. Основні риси:

- різновид господарського товариства;

- спеціальне регулювання: ГК України (ч. З ст. 80), ЦК України (статті 140-150), Закон «Про господарські товариства» (статті 50-64);

- наявність статусу юридичної особи;

- мінімальний розмір статутного фонду - сума, еквівалентна 100 мінімальним заробітним платам за ставкою на момент створення товариства;

- поділ статутного фонду на частки, розмір яких визначається установчими документами і може бути будь-яким (рівним або різним);

- відповідальність товариства за власними зобов'язаннями усім своїм майном;

- відсутність у учасників товариства субсидіарної майнової відповідальності за борги товариства, якщо вони повністю сплатили свої частки;

- наявність у учасників, які не повністю сплатили свої вклади, додаткової відповідальності за борги товариства у межах вартості несплаченої частини вкладу, у випадках, передбачених статутом товариства;

- наявність органів товариства, за допомогою яких здійснюється управління справами товариства: вищий орган - збори учасників, виконавчий орган - дирекція або одноособовий директор, контрольний - ревізійна комісія (ревізор);

- незначні вимоги щодо персональної участі в діяльності товариства його учасників, завдяки закріпленим у законі принципам: 1) діяльності зборів товариства (а саме: визначення кількості голосів, що належать кожному учасникові (пропорційно розміру частки у статутному фонді); визначення кворуму зборів учасників за умови, якщо на них присутні учасники чи їх представники, які володіють у сукупності більш як 60% голосів); прийняття рішень зазвичай простою більшістю голосів присутніх на зборах учасників, а з окремих питань - визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; внесення змін до статуту товариства; при вирішенні питання про виключення учасника з товариства,- якщо за рішення проголосували учасники, що володіють у сукупності понад 50% загальної кількості голосів; застосування принципу одностайності передбачається у випадках:


а) прийняття рішень зборами учасників шляхом опитування, при цьому рішення приймається за відсутності заперечень хоча б одного учасника товариства; б) прийняття рішень з питань, не включених до порядку денного: для цього необхідна згода всіх учасників, присутніх на зборах); 2) можливості формування виконавчого органу з найманих працівників, які не є учасниками товариства;

- обов'язковість для учасників майнової участі в товаристві: сплатити основний і додаткові (якщо останні передбачені установчими документами або рішенням зборів учасників) внески;

- можливість відступлення учасником своєї частки (її частини) іншому учасникові (учасникам) або третім особам (якщо учасники товариства протягом місяця з дня повідомлення про продаж частки не реалізують своє переважне право на купівлю частки);

- обмежений рух учасників; зміна складу учасників відбувається шляхом: а) виключення учасника з товариства; б) відступлення частки іншому учасникові (учасникам) або третій особі; в) спадкування частки учасника - фізичної особи або правонаступництва учасника - юридичної особи; г) виходу учасника з товариства;

- припинення участі в товаристві відбувається внаслідок: а) смерті учасника - фізичної особи або реорганізації чи ліквідації учасника - юридичної особи; б) відступлення частки іншому учаснику (учасникам) або третій особі; в) виключення учасникові з товариства; г) добровільного виходу учасника з товариства з викупом його частки самим товариством; д) звернення стягнення на частку учасника, якщо для покриття його боргів не вистачає його власного майна.

- ТОВ нерідко ототожнюють з ЗАТ, хоча ці господарські товариства мають не лише спільні риси (яких чимало), а й відрізняються одне від одного.

Відмінні риси:

• б ЗАТ статутний фонд поділяється на акції рівної номінальної вартості, а в ТОВ - на частки, розмір яких визначається статутом ТОВ і може бути будь-яким (тобто рівним або різним);

• різний мінімальний розмір статутного фонду;

• якщо майнова участь акціонера в ЗАТ обмежується повною оплатою акцій, то статутом або рішенням зборів учасників ТОВ може бути передбачена сплата додаткових внесків;

• більша складність управління в ЗАТ (може, а якщо в AT понад 50 акціонерів — повинна створюватися спостережна рада, створення якої в ТОВ законом не передбачається;

• вихід із ЗАТ відбувається шляхом відчуження акцій, а з ТОВ -шляхом відступлення частки, викупу частки учасника самим това-


риством або звернення стягнення на частку учасника на вимогу його кредиторів;

• наявність акцій зумовлює накладення на ЗАТ певних обтяжень: необхідність реєстрації випуску акцій, ведення реєстру акціонерів, складнішу процедури зміни (особливо зменшення) статутного фонду;

• можливість випуску в ЗАТ привілейованих акцій, що дають їх власникам певні привілеї (в ТОВ усі учасники мають однакові права, в т. ч. і на отримання частини прибутку);

• вихід учасника з ТОВ без відступлення частки іншому учасникові або третій особі позначається на майновій базі товариства (призводить до її зменшення); вихід акціонера з AT відбувається шляхом відчуження ним своїх акцій, що не тягне за собою зміни майнової бази AT (за винятком випадків, коли саме AT викуповує у акціонера акції).

Товариство з додатковою відповідальністю (ТДВ)— це таке господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки, розмір яких визначений статутом, і яке несе відповідальність за своїми зобов 'язаннями усім власним майном, а у разі його недостатності - також: майном учасників у визначеному установчими документами кратному розмірі до вкладу кожного з них.

Основні риси:

- різновид господарського товариства;

- спеціальне регулювання: ГК України (ч. 4 ст. 80), ЦК України (ст. 151), Закон «Про господарські товариства» (ст. 65), Декрет Кабінету Міністрів України від 17.03.1993 р. «Про довірчі товариства»;

- мінімальний розмір статутного фонду - сума, еквівалентна 100 мінімальним заробітним платам за ставкою, що діє на момент створення товариства (крім довірчих товариств, вимоги до розміру майнової бази яких встановлюються вищеназваним Декретом);

- поділ статутного фонду на частки, розмір яких визначається установчими документами і може бути будь-яким (рівним або різним);

- наявність системи органів управління: збори учасників - вищий орган, дирекція (колегіальний) або директор (одноособовий) -виконавчий орган, ревізійна комісія - контрольний орган;

- субсидіарна обмежена майнова відповідальність учасників за зобов'язаннями товариства, граничний розмір якої встановлюється або законом (щодо довірчих товариств) та/або установчими документами ТДВ в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до їх вкладів;

- характер субсидіарної відповідальності учасників - солідарний;


- подібність правового становища ТДВ і його учасників до правового становища товариства з обмеженою відповідальністю та його учасників, за винятком обсягу відповідальності учасників і пов'язаних з цим питань (у т. ч. змісту статуту).

Тема 9.1 Правове становище

індивідуальний підприємців





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 117; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 75.101.211.110 (0.009 с.)