Індивідуальні підприємці як суб'єкти господарського права

У Господарському кодексі окремі статті присвячені іншим суб'єктам господарювання (глава 13):

• Індивідуальним підприємцям (ст. 128);

• Фермерським (селянським) господарствам (ст. 114);

• Кредитним спілкам (ст. 130);

• Неприбутковим організаціям (ст. 131);

• Відокремленим підрозділам (структурним одиницям) (ст. 132). Одним із видів суб'єктів господарського права є індивідуальні

підприємці. Це відносно новий суб'єкт господарського права, оскільки підприємницька діяльність за планово-розподільчої економіки була заборонена і легалізація її в Україні відбулася відповідно до Закону України від 07.02.1991 р. «Про підприємництво».

Індивідуальні підприємці - це фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни чи особи без громадянства) з повною цивільною дієздатністю, не обмежені законом в правоздатності, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб 'єкти підприємницької діяльності, які безпосередньо здійснюють таку діяльність (виробляють продукцію, виконують роботи, надають послуги) і несуть відповідальність за своїми зобов 'язаннями усім майном, що належить їм на праві власності.

Правове становище індивідуальних підприємців визначається: ГК (ст. 128), ЦК (статті 50-54), законами: від 15.05.2003 р. «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (статті 42-45), від 14.05.1992 р. (в ред. Закону від 30.06.1999 р.) «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (ст. 47) та ін.

Закон встановлює обмеження для певних категорій осіб щодо можливості здійснення ними підприємницької діяльності. Так, не допускається заняття підприємницькою діяльністю таких категорій громадян: військовослужбовців, посадових та службових осіб органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, органів державної влади та управління, покликаних здійснювати контроль за діяльністю підприємств, а також інших осіб, уповноважених здійснювати функції держави. Особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути зареєстровані як підприємці з правом здіснення відповідного виду діяльності до закінчення терміну, встановленого вироком суду.

Реєстрація індивідуальних підприємців здійснюється в загальному для суб'єктів підприємницької діяльності порядку, тобто відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (статті 42—45).

Індивідуальний підприємець вправі здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, щодо якої законом не встановлено заборони для даної категорії суб'єктів.

Так, індивідуальні підприємці не вправі здійснювати такі види діяльності:

а) що становлять монополію держави (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про підприємництво»: діяльність, пов'язана з обігом наркотичних речовин, прекурсорів, психотропних речовин, виготовлення та реалізація військової зброї та боєприпасів до неї, вибухових речовин, видобування бурштину, охорона особливо важливих об'єктів права державної власності, перелік яких визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а також діяльність, пов'язана із розробленням, випробуванням, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв, діяльність, пов'язана з технічним обслуговуванням та експлуатацією первинних мереж (крім місцевих мереж) та супутникових систем телефонного зв'язку в мережах зв'язку загального користування (за деякими винятками);

б) провадження яких передбачається законом у певній організаційній формі: ломбардні операції (державні підприємства чи повні товариства), страхова діяльність (господарські товариства, крім

товариства з обмеженою відповідальністю), банківська діяльність (комерційні банки, що створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю чи кооперативного банку) та ін.

Крім того, індивідуальні підприємці повинні дотримуватися вимог закону щодо:

- ліцензування певних видів господарської діяльності (частини 3 і 4 ст. 4 Закону «Про підприємництво», Закон «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»);

- патентування окремих видів підприємницької діяльності (роздрібна та оптова торгівля за грошові кошти, за винятком сільськогосподарських товаровиробників-платників фіксованого сільськогосподарського податку, гральний бізнес, валютні операції, надання побутових послуг за готівку) відповідно до Закону від 23.03.1996 р. «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»);

- подання податковим органам декларацій про доходи, інших відомостей для нарахування податків та інших обов'язкових платежів;

- сплати податків та інших обов'язкових платежів;

- ведення обліку результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства;

- додержання прав і законних інтересів споживачів;

- добросовісної поведінки у сфері економічної конкуренції;

- забезпечення найманим працівникам (у разі застосування найманої праці) умов, передбачених трудовим законодавством;

- своєчасного повідомлення реєстратора (органу державної реєстрації) про зміну своєї адреси, зазначеної в реєстраційних документах, предмета діяльності, інших суттєвих умов своєї підприємницької діяльності, що мають відображатися в реєстраційних документах;

- дотримання екологічних, санітарно-епідеміологічних, протипожежних та інших вимог.

Індивідуальні підприємці можуть здійснювати підприємницьку діяльність самостійно (без залучення партнерів-підприємців та найманих працівників), спільно з іншими підприємцями (на договірних засадах), без створення юридичної особи чи створюючи юридичну особу (приватне підприємство чи господарське товариство -традиційне, у складі кількох осіб, чи товариство однієї особи).

Хоча індивідуальні підприємці є важливим і досить численним видом суб'єктів господарського права, однак основними учасниками господарських правовідносин, яким належить найбільша питома вага у процесі господарювання, є господарські організації.

2. Кредитні спілки у сфері господарювання

Кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об 'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об 'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Характерні риси кредитної спілки (КС):

- спеціальне правове регулювання: ст. 130 Господарського кодексу України; Закон від 20.12.2001 р. «Про кредитні спілки», Закон від 12.07.2001 р. «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»;

- є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг членам КС;

- основні принципи діяльності кредитної спілки: добровільність вступу та свобода виходу з кредитної спілки; рівноправність членів кредитної спілки; самоврядування; гласність;

- наявність статусу юридичної особи (набувається з дня державної реєстрації КС як фінансової установи) і відповідно - майна, стан якого відображається в самостійному балансі, банківських рахунках (відкритих відповідно до законодавства у банківських установах, самостійно обраних КС), а також наявність печатки, штампу та бланків із своїм найменуванням, власної символіки;

- здійснення неприбуткової діяльності для задоволення інтересів членів КС і відповідно - наявність пов'язаних з цим обмежень: а) у засновницьких повноваженнях (КС не може бути засновником, співзасновником або учасником суб'єкта/суб'єктів підприємницької діяльності, крім місцевого кооперативного банку, як на території України, так і за її межами); б) можливість здійснення лише таких видів діяльності, що передбачені законом (ст. 20 Закону «Про Кредитні спілки»);

- ліцензування фінансової діяльності КС (насамперед, діяльності по залученню внесків/вкладів членів кредитної спілки на депозитні рахунки), що здійснюється Уповноваженим органом;

- установчий документ - статут КС, в якому обов'язково зазначаються (ст. 7 Закону): найменування кредитної спілки та її юридична адреса; мета створення і завдання кредитної спілки; ознака членства у кредитній спілці; порядок утворення та діяльності органів управління кредитної спілки, порядок утворення філій та відділень, їх повноваження; права та обов'язки членів кредитної спілки; умови і порядок вступу до кредитної спілки, порядок при-

пинення членства; порядок сплати вступних та інших внесків; джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна кредитної спілки, в тому числі порядок і умови надання кредитів членам кредитної спілки, порядок формування та використання фондів, утворюваних спілкою; порядок звітності та здійснення контролю за діяльністю органів управління кредитної спілки; порядок внесення змін і доповнень до статуту кредитної спілки; порядок припинення діяльності кредитної спілки та вирішення майнових питань у зв'язку з її ліквідацією (реорганізацією); порядок покриття можливих збитків кредитної спілки; порядок розподілу доходів кредитної спілки;

- основні засади членства у кредитній спілці:

1) членами КС можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України, мають повну цивільну дієздатність (не можуть бути членами КС особи, які: (а) за рішенням суду визнані недієздатними або обмежено дієздатними, (б) які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, (в) мають непогашену судимість за корисливі злочини);

2) підставою прийняття у члени КС є прийняте на підставі поданої письмової заяви відповідне рішення спостережної ради або загальних зборів КС; при цьому членство у КС настає від дня сплати заявником вступного та обов'язкового пайового внесків у порядку, передбаченому статутом КС;

3) припинення членства відбувається на підставі відповідного рішення загальних зборів або спостережної ради КС (на підставі поданої заяви члена КС);

4) права членів КС: брати участь в управлінні справами КС, обирати та бути обраними до її органів управління; вносити пропозиції на розгляд органів управління КС; одержувати від КС кредити та користуватися іншими послугами, які надаються членам КС відповідно до її статуту; одержувати інформацію про діяльність КС, ознайомлюватися з річними балансами, фінансовими звітами, протоколами засідань органів управління кредитної спілки та іншими документами щодо діяльності КС; одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки; вийти з членів кредитної спілки в установленому законом та статутом КС порядку і отримати свій обов'язковий пайовий внесок (вступний внесок при цьому не повертається);

5) обов'язки членів КС: додержуватися статуту та інших актів КС, виконувати рішення її органів управління; брати участь у формуванні

майна КС, зокрема сплачувати у грошовій формі вступні, обов'язкові пайові та інші внески у розмірах, строки та в порядку, що визначені статутом КС; не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність кредитної спілки; інші обов'язки, передбачені законодавством України, статутом та іншими актами кредитної спілки. - майно КС:

1) основний правовий титул майна КС - право власності;

2) джерела формування: вступні, обов'язкові пайові та інші внески членів КС; плата за надання своїм членам кредитів та інших послуг; доходи від провадження інших видів статутної діяльності; доходи від придбаних кредитною спілкою державних цінних паперів; пожертвування; благодійні внески; гранти; від безоплатної технічної допомоги юридичних та/або фізичних осіб; інші надходження, не заборонені законодавством;

3) склад майна: пайовий капітал (формується за рахунок обов'язкових та додаткових пайових членських внесків членів КС), резервний капітал (призначений для відшкодування можливих збитків кредитної спілки, які не можуть бути покритими за рахунок надходжень поточного року, забезпечення платоспроможності кредитної спілки та захисту заощаджень її членів; формується за рахунок вступних внесків членів КС та частини доходів КС до моменту досягнення не менш як 15% від суми активів, зважених на ризик кредитної спілки; при ліквідації спілки залишок коштів резервного капіталу зараховується до Державного бюджету України); додатковий капітал (формується за рахунок цільових внесків членів спілки, благодійних внесків фізичних та юридичних осіб, безоплатно отриманого майна і необоротних засобів; у разі ліквідації спілки залишок додаткового капіталу зараховується до Державного бюджету України); залишок нерозподіленого доходу КС (може бути меншим 10% від суми загальних зобов'язань КС); резерв забезпечення покриття втрат від неповернених позичок (формується за рахунок частини доходів кредитної спілки з метою покриття передбачуваних збитків від неповернення кредитів КС; порядок формування і використання резерву забезпечення покриття втрат визначається Уповноваженим органом);

3) внески (вклади) членів КС на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності і не включаються до власного майна КС;

4) межі відповідальності КС - лише майном, що належить КС на праві власності; відсутність субсидіарної відповідальності

членів КС, які несуть лише ризик збитків у межах своїх пайових внесків.

- Органи управління і контролю КС:

1) загальні збори членів КС - вищий орган; виключною компетенцією загальних зборів членів КС є: затвердження статуту КС, внесення до нього змін і доповнень; обрання та відкликання членів спостережної ради та ревізійної комісії; затвердження річних результатів діяльності КС, звітів спостережної ради, правління та кредитного комітету і висновків ревізійної комісії; прийняття рішення про збільшення пайового капіталу КС шляхом збільшення розміру обов'язкового пайового внеску або внесення додаткових пайових внесків; прийняття рішення про порядок розподілу доходу та покриття збитків КС; затвердження положень про спостережну раду, ревізійну комісію, кредитний комітет та правління; прийняття рішення про припинення діяльності КС;

2) спостережна рада КС: обирається загальними зборами КС та підзвітна їм; обов'язки членів спостережної ради КС виконуються на громадських засадах; до компетенції цього органу належить: затвердження положень про порядок надання передбачених законом та статутом КС послуг членам КС; встановлення видів кредитів, що надаються КС; вирішення питань про прийняття нових членів до КС та припинення членства у КС; скликання загальних зборів КС; затвердження у випадках, передбачених статутом кредитної спілки, рішень кредитного комітету про надання кредиту; визначення порядку прийняття рішень про придбання та продаж майна кредитної спілки, використання тимчасово вільних коштів; затвердження кошторису та штатного розкладу кредитної спілки; затвердження положення про структурні підрозділи кредитної спілки; призначення голови та членів правління, а також членів кредитного комітету; визначення кваліфікаційних вимог до членів кредитного комітету, працівників КС та залучених на договірних умовах експертів згідно з нормативно-правовими актами Уповноваженого органу та статутом спілки; прийняття рішення про вступ КС до асоціації кредитних спілок та/або об'єднаної КС і вихід з таких асоціацій та/або об'єднаної КС, якщо ці питання статутом кредитної спілки не віднесені до виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки;

3) правління КС - виконавчий орган, який здійснює керівництво поточною діяльністю КС; складається з осіб, які перебувають у трудових відносинах із спілкою; підзвітне загальним зборам і спостережній раді кредитної спілки та організує виконання їх рішень; діє

від імені кредитної спілки в межах, передбачених Законом і статутом спілки; очолюється головою правління КС, який без доручення представляє інтереси КС та діє від її імені; представляє КС в її відносинах з державою, іншими юридичними та фізичними особами; укладає договори та інші угоди від імені кредитної спілки, підписує доручення на провадження дій від імені кредитної спілки; розпоряджається майном кредитної спілки в порядку та у межах, визначених статутом кредитної спілки; готує подання спостережній раді на призначення та звільнення членів правління кредитної спілки, призначає на посади та звільняє з посад працівників кредитної спілки, застосовує до них заходи заохочення та стягнення відповідно до законодавства, вживає заходів щодо підготовки та підвищення кваліфікації працівників кредитної спілки; вирішує інші питання діяльності кредитної спілки відповідно до цього Закону та статуту кредитної спілки;

4) кредитний комітет - спеціальний орган, відповідальний за організацію кредитної діяльності спілки; призначається спостережною радою та підзвітний загальним зборам членів КС та спостережній раді і несе перед ними відповідальність за ефективність кредитної діяльності спілки; комітет призначається спостережною радою у складі не менше трьох осіб; повноваження та порядок діяльності кредитного комітету визначаються статутом КС та положенням про кредитний комітет; повноваження кредитного комітету: розгляд заяв членів КС про надання кредитів і прийняття рішень з цих питань; здійснення контролю за якістю кредитного портфеля; вирішення інших питань, пов'язаних з кредитною діяльністю, відповідно до закону, статуту КС та положення про кредитний комітет;

5) ревізійна комісія КС: здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю КС; обирається і підзвітна загальним зборам членів КС; мінімальний склад - 3 особи, які мають бути членами КС (крім членів спостережної ради, правління, кредитного комітету), виконують свої обов'язки на громадських засадах; повноваження: проведення чергових (не рідше одного разу на рік) та позачергових (на вимогу спостережної ради або не менш як 20 відсотків членів КС); складання висновку за річними звітами про результати діяльності КС; скликання позачергових загальних зборів членів КС у разі виявлення загрози існуванню КС; тимчасово припиняти повноваження будь-якої посадової особи КС, якщо будуть виявлені допущені нею порушення, що загрожують фінансовій стабільності кредитної спілки;

- особливості ліквідації КС за рішенням загальних зборів:

1) негайне повідомлення Уповноваженого органу, який веде реєстр фінансових установ, відомостей про припинення діяльності КС, про прийняття такого рішення, а також пропозиції щодо складу ліквідаційної комісії (ліквідатора) порядку та строків ліквідації КС; 2) прийняття Уповноваженим органом рішення про призначення ліквідаційної комісії (ліквідатора) або покладення цих обов'язків на спостережну раду КС; 3) повідомлення явних кредиторів та публікація повідомлення про ліквідацію КС в органах преси; 4) виявлення невідомих КС кредиторів (протягом встановленого в повідомленні строку, який не може бути меншим ніж 2 місяці); 5) задоволення вимог кредиторів (якщо КС є платоспроможною) у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги працівників кредитної спілки та членів ліквідаційної комісії, пов'язані з трудовими відносинами; у другу чергу задовольняються вимоги за вкладами членів кредитної спілки на депозитних рахунках та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів); у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги; 6) залишок коштів резервного та додаткового капіталу після розрахунків із членами спілки та іншими кредиторами зараховується до Державного бюджету України; 7) затвердження ліквідаційного балансу Уповноваженим органом та виключення КС з Державного реєстру фінансових установ.

 

Фермерське господарство

Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створення юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Характерні риси фермерського господарства (ФГ):

- спеціальне право регулювання: ст. 114 ГК України; Земельний кодекс України; Закон України від 19.06.2003 р. «Про фермерське господарство» (далі - Закон);

- форма сімейного підприємництва (може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї);

- спеціальний вид діяльності: організація та виробництво сільськогосподарської продукції, її переробка та реалізація (напрями такої діяльності, її спеціалізація визначаються в статуті ФГ);

- наявність статусу юридичної особи і відповідно - власного найменування, печатки та штампу;

- спеціальний порядок створення: право на створення ФГ належить тим дієздатним громадянам України, які досягли 18-річ-ного віку та виявили бажання створити ФГ, які пройшли конкурсний відбір на право створення ФГ; такий відбір проводить районна (міська) професійна комісія з питань створення фермерських господарств, склад якої формується і затверджується районною (міською) радою; позитивний висновок цієї комісії є підставою для надання/передання на праві власності чи оренди для ведення ФГ земельної ділянки із земель державної і комунальної власності (відповідно до земельного законодавства) та державної реєстрації ФГ);

- загальний порядок державної реєстрації ФГ як суб'єкта підприємницької діяльності зі статусом юридичної особи з деякими особливостями, визначеними вищезгаданим Законом (ст. 8) державна реєстрація ФГ здійснюється у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній, районних міст Києва і Севастополя державних адміністраціях за місцем проживання особи або місцезнаходженням земельної ділянки; для такої реєстрації голова ФГ або уповноважена ним особа особисто або поштою (рекомендованим листом) подає до органу державної реєстрації: договір про створення фермерського господарства та статут фермерського господарства; реєстраційну картку встановленого зразка, яка є заявою про державну реєстрацію фермерського господарства; копію документа, що засвідчує наявність у громадянина на праві власності чи оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення; документ, що посвідчує внесення плати за державну реєстрацію фермерського господарства; державна реєстрація здійснюється протягом не більше п'яти робочих днів після отримання зазначених документів;

- основний установчий документ - статут, в якому зазначаються: найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України;

- членство у ФГ:

а) членами фермерського господарства можуть бути: подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення ФГ, визнають і дотримуються положень статуту фермерського господарства; особи, які працюють у ФГ за трудовим договором (контрактом);

б) головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в статуті ФГ особа; коло повноважень голови ФГ: представництво ФГ у відносинах з третіми особами; наймання для роботи у ФГ працівників (і відповідно - укладення з ними трудового договору); укладення угод від імені ФГ та вчинення інших юридично значимих для ФГ дій відповідно до законодавства України; голова ФГ може письмово доручати виконання своїх обов'язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом;

- можливість використання найманої праці з дотриманням вимог трудового законодавства (ст. 27 Закону);

- надання державної підтримки ФГ: новоствореним ФГ у період становлення (перші три роки після його створення, а в трудоне-достатніх населених пунктах - п'ять років) та ФГ з відокремленими садибами надається допомога за рахунок державного і місцевого бюджетів, у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств, за наявності визначених законом умов та в установленому порядку;

- майно ФГ:

а) основний правовий титул майна ФГ - право власності;

в) цілісний майновий комплекс ФГ включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання; цілісний майновий комплекс може бути предметом купівлі-продажу та інших угод/правочинів;

б) наявність у складі майна ФГ земельної ділянки, яку ФГ використовує на праві власності або договору оренди; звернення стягнення на земельні ділянки, надані у власність для ведення ФГ, допускається у випадках, коли у ФГ відсутнє інше майно, на яке може бути звернено стягнення;

- представницький орган фермерських господарств - Асоціація фермерів та приватних землевласників України, яка забезпечує захист прав ФГ та створення сприятливих умов для розвитку фермерства;

- підстави для припинення діяльності ФГ: реорганізація фермерського господарства; ліквідації фермерського господарства;

визнання фермерського господарства неплатоспроможним (банкрутом); якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства (ст. 35 Закону);

- порядок припинення діяльності ФГ: І. Рішення про припинення діяльності фермерського господарства приймається: а) власником у разі реорганізації або ліквідації ФГ - відповідно до закону та статуту ФГ; б) у разі якщо не залишається жодного члена ФГ або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства у порядку, встановленому законом; в) у разі банкрутства фермерського господарства - на підставі постанови господарського суду про визнання ФГ банкрутом та ухвали суду про затвердження звіту ліквідатора. II. Кошти, одержані від продажу майна ФГ, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, розподіляється між членами фермерського господарства відповідно до його статуту. III. У разі припинення діяльності ФГ до закінчення терміну надання господарству податкових пільг господарство сплачує до бюджету за весь період його діяльності суму податку, обчислену в розмірі, встановленому для фермерського господарства, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 34 Закону, та викупу земельної ділянки для суспільних потреб чи примусового відчуження її з мотивів суспільної необхідності.