Поняття, ознаки та види бірж

Запровадження ринкових засад та форм господарювання в економіку України зумовило широке застосування конкурентних способів укладання господарських договорів на реалізацію майна (у т. ч. цінних паперів як специфічного виду майна) шляхом проведення торгів і, відповідно, спеціалізованих організацій, що здійснюють організаційно-правове забезпечення проведення торгів та надання пов'язаних з цим послуг. Серед таких суб'єктів господарських відносин особливе місце посідають біржі - одна з найстаріших організаційно-правових форм, що використовується для проведення торгів.

Універсальне поняття біржі в господарському законодавстві України відсутнє, оскільки правове становище двох основних видів бірж - фондової і товарної - регулюється різними нормативно-правовими актами - Законом України від 18.06.1991 р. «Про цінні папери і фондову біржу» і Законом України від 10.12.1991 р. «Про товарну біржу». У Господарському кодексі України положення про ці види бірж містяться в різних главах: про товару біржу - в четвертому параграфі «Біржова торгівля» глави 39 «Особливості правового регулювання в окремих галузях господарства», про фондову біржу -в параграфі 3 «Посередництво у здійсненні операцій з цінними паперами. Фондова біржа» глави 35 «Особливості правового регулювання фінансової діяльності». Водночас аналіз положень зазначених законів та відповідних положень ГК України дозволяє виділити такі спільні кваліфікуючі ознаки біржі будь-якого виду:

• корпоративні засади створення та діяльності (організація корпоративного типу), що передбачає створення кількома (для фондової - щонайменше 20) особами, які після державної реєстрації біржі набувають статусу учасника біржі; управління біржею за допомогою системи органів, вищим з яких є загальні збори членів біржі;

• спеціальний предмет діяльності, некомерційної за своїм характером,- організація торгів на біржі, зосередження попиту та пропозиції на певне майно (продукцію, товари чи цінні папери), сприяння формуванню їх біржового курсу (шляхом біржового котирування цін на підставі реєстрації цін, що виникають стихійно на окремій біржі з урахуванням укладених біржових угод); збирання й обробка інформації товарів (цінних паперів), що допускаються до торгів на біржі, регулювання біржових операцій (порядку укладення біржових угод);

• заборона здійснювати комерційне посередництво;

• можливість отримання плати за послуги, що надаються біржею за встановленими нею цінами (відповідно до встановленого нею розміру плати) з метою забезпечення основної діяльності й покриття пов'язаних з нею витрат;

• наявність власного майна, що формується за рахунок внесків учасників та інших джерел, передбачених на підставі закону статутом біржі;

• обов'язковість двох локальних документів, на підставі яких функціонує біржа,- статуту біржі та правил біржової торгівлі;

• особливий порядок укладення угод на біржі, що визначаються правилами торгівлі на біржі, а також розгляду спорів, пов'язаних з біржовими угодами.

Узагальнення зазначених ознак дозволяє дати визначення біржі як некомерційної господарської організації корпоративного типу, що забезпечує організацію та проведення торгів на біржі й укладення за результатами торгів біржових угод, а також може надавати за плату пов'язані з основною діяльністю послуги (крім комерційного посередництва).

Залежно від виду майнових цінностей (цінні папери чи товари), щодо яких здійснюється організація та проведення торгів, розрізняють фондові біржі і товарні біржі.

Фондова біржа оперує цінними паперами, обіг яких не обмежений, а товарна біржа - традиційними видами майна (рухоме й нерухоме майно, що може вільно продаватися на конкурентних засадах). Своєю чергою товарні біржі можна класифікувати за різними критеріями.

Так, залежно від характеру асортименту товарів товарні біржі поділяються на вузькоспеціалЬовані (предметом торгівлі на таких біржах є один вид товарів); спеціалізовані (предметом біржової торгівлі є, як правило, однотипні групи товарів); універсальні (предметом торгівлі є широкий асортимент різноманітних товарів).

Залежно від характеру біржових угод виділяють: біржі реального товару, на яких предметом купівлі-продажу є реальний товар (як вироблений, так і намічений для виготовлення); ф 'ючерсні, на яких здійснюється торгівля не реальними товарами, а контрактами на них; опціонні, предметом торгів на яких є тільки права на купівлю або продаж реальних товарів або контрактів на них у наступному періоді; комплексні, на яких укладаються угоди щодо реального товару, а також ф'ючерсні та опціонні угоди.

Залежно від ступеня відкритості (можливості участі в торгах) товарні біржі поділяються на відкриті (публічні), на яких крім членів біржі в біржових операціях можуть брати участь і відвідувачі торгів (постійні і разові), та закриті, на яких право участі в біржових торгах і укладання біржових угод мають лише члени цієї товарної біржі.

2. Правове становище товарної біржі

2.1. Порядок створення, функції, права та обов'язки

Товарна біржа створюється на засадах добровільного об'єднання заінтересованих юридичних і фізичних осіб, яким це не заборонено чинним законодавством. Так, засновниками і членами

товарної біржі не можуть бути органи державної влади та управління, а також державні установи (організації), що перебувають на державному бюджеті.

Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновниками угоди, яка визначає порядок та принципи її створення, склад засновників, їх обов'язки, розмір і строки сплати пайових, вступних та періодичних внесків.

Кожний із засновників сплачує пайовий внесок, розмір якого визначається в укладеній між ними угоді.

Статут товарної біржі на етапі її створення приймається засновниками з дотриманням вимог Закону «Про товарну біржу» (ст. 6) щодо його змісту, зокрема необхідності визначення:

- найменування та місцезнаходження біржі;

- складу засновників;

- предмета і цілей діяльності біржі;

- видів фондів, що утворюються біржею, та їх розміри;

- органів управління біржею, порядку їх утворення, компетенції;

- організаційної структури біржі;

- порядку прийняття у члени біржі та припинення членства;

- прав та обов'язків членів біржі та біржі перед третіми особами, а також членів біржі перед біржею та біржі перед її членами;

- порядку й умов застосування санкцій;

- майнової відповідальності членів біржі;

- порядку припинення біржі.

У статуті можуть передбачатися й інші положення, що стосуються створення та діяльності товарної біржі.

Державна реєстрація товарної біржі здійснюється в загальному порядку, встановленому для підприємств (юридичних осіб). З моменту державної реєстрації товарна біржа набуває статусу юридичної особи і відповідно - право здійснювати свою діяльність згідно із спеціальною правосуб'єктністю.

Крім вищезгаданих функцій, товарна біржа також розробляє товарні стандарти, встановлює сорти товарів, реєструє марки фірм, допущених до біржової торгівлі; виконує арбітражні функції, тобто розглядає спори між членами біржі, а також між членами біржі та їх контрагентами. Рішення арбітражної комісії біржі є обов'язковими і мають силу виконавчого документа.

Відповідно до визначених функцій товарні біржі наділяються сукупністю прав та несуть встановлені законом обов'язки.

Товарна біржа має право:

- встановлювати відповідно до чинного законодавства власні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов'язковими для всіх учасників торгів;

- створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них;

- розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і типові контракти;

- зупиняти на деякий час біржову торгівлю, якщо ціни біржових угод протягом дня відхиляються більше ніж на визначений біржовим комітетом (радою біржі) розмір;

- встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, плату за послуги, що надаються біржею;

- встановлювати інші грошові збори;

- встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту біржі та біржових правил;

- засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів у торговельних угодах;

- укладати міжбіржові угоди з іншими біржами, мати своїх представників на них, у тому числі на біржах, розташованих за кордоном України;

- вносити в державні органи пропозиції з питань, що стосуються біржової діяльності;

- видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні та рекламні видання;

- здійснювати інші функції, передбачені статутом біржі. Основні обов'язки товарної біржі полягають у забезпеченні

створення необхідних умов для біржової торгівлі, регулювання біржових операцій, регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропозиції на товари, що обертаються на біржі. Біржа також зобов'язана надавати організаційні та інші послуги членам і відвідувачам біржі, здійснювати збирання, обробку і поширення інформації, пов'язаної з кон'юнктурою ринку.

Управлінні товарної біржею здійснюється за допомогою системи органів: загальні збори членів біржі як вищий її орган, що обирає інші органи - біржовий комітет (рада біржі), що діє у перерві між зборами, контрольну (ревізійну) комісію. Крім того, для управління біржею формується (в т. ч. з числа найманих працівників) виконавча дирекція та спеціальні підрозділи (розрахункова палата,

біржовий арбітраж, котирувальна комісія, інші допоміжні служби, що діють на підставі положень, затверджених загальними зборами чи уповноваженим ними органом).

Майно товарної біржі, що належить їй на праві власності, формується за рахунок:

• пайових, вступних та періодичних внесків;

• надходжень від біржових операцій та надання послуг підрозділами біржі;

• штрафів за порушення статуту товарної біржі та правил біржової торгівлі;

• інших грошових надходжень, що не суперечать чинному законодавству.

Використання майна товарної біржі здійснюється відповідно до порядку, визначеного загальними зборами її членів.

Члени товарної біржі мають особливий правовий статус, який може набуватися різними шляхами: через участь у заснуванні товарної біржі і сплати пайового внеску; шляхом вступу згідно з встановленим статутом порядком до складу членів біржі та сплати вступного внеску, що має дорівнювати вартості «біржового місця» (ця величина визначається виходячи з попиту і пропозиції на «біржове місце»). Членство товарної біржі забезпечує управнення власника щодо «біржового місця», які можуть реалізовуватися безпосередньо членом біржі чи продаватися ним за встановленими біржею правилами.

Член товарної біржі має право сам або через свого представника:

• здійснювати біржові операції на біржі та одержувати за це винагороду;

• брати участь у вирішенні питань діяльності біржі, обирати і бути обраним до її керівних органів;

• здійснювати всі управнення, що випливають із сплати пайового чи вступного внеску;

• користуватися усіма послугами біржі. Рівночасно член товарної біржі зобов'язаний:

• додержувати статуту біржі, біржових правил торгівлі, рішень загальних зборів членів біржі та біржового комітету (ради біржі);

• провадити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі та своєчасно інформувати біржовий комітет (раду біржі) про зміни у своєму фінансовому становищі, що можуть негативно вплинути на виконання його зобов'язань перед третіми особами та біржею;

• сплачувати членські внески;

• вести облік здійснюваних угод за формою, визначеною правилами біржової торгівлі;

• подавати необхідну інформацію контролюючим органам біржі;

• не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію товарної біржі.

Членство в товарній біржі може бути припинено на підставах та в порядку, визначених статутом біржі.

2.2. Угоди товарної біржі: поняття, види, порядок укладання

Однією з особливостей товарної біржі є порядок укладання на ній угод та вимоги до їх змісту і форми.

Біржовою визнається угода, що відповідає сукупності умов:

а) якщо за своїм змістом вона є угодою на реалізацію майна (купівлю-продаж, поставку, обмін товарів), допущеного до обігу на товарній біржі. Вимоги до біржового товару регулюються правилами біржової торгівлі окремих бірж;

б) якщо її учасниками є члени біржі та вона укладається членами біржі або за їх дорученням біржовими брокерами;

в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Біржова угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі і за умови такої реєстрації не підлягає нотаріальному посвідченню (щодо угод з нерухомістю). Виконуються біржові угоди поза біржею (товару як такого на біржі немає).

Особливості укладання біржових угод врегульовано ст. 15 «Біржові операції» та ст. 17 «Правила біржової торгівлі» Закону «Про товарну біржу». Детально біржові угоди регулюються Правилами біржової торгівлі, затвердженими біржовими комітетами, а зміст цих угод визначається Типовими контрактами, що їх також затверджують біржові комітети.,

Біржові угоди за різними критеріями поділяються на види. Найбільш загальним критерієм поділу є час виконання угоди. Згідно з цим критерієм розрізняють біржові угоди:

з негайним виконанням («угоди на реальний товар» або «касові угоди»). Така назва угод зумовлена тим, що придбання або відчуження товару передбачає у цьому разі саме «негайне» виконання угоди. За такою угодою товар має знаходитися на одному з вказа-

них біржею складів і передаватися покупцеві негайно. Конкретний термін визначається Правилами біржової торгівлі;

термінові (угоди на строк). Згідно з такими угодами організа-ція-продавець передає у певний, визначений сторонами строк у власність (господарське відання чи оперативне управління) орга-нізації-покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах (щодо строку платежу, ціни), встановлених договором. По суті, це договори поставки біржового товару, строки виконання яких визначаються наперед, на майбутнє. Оскільки йдеться про поставки в майбутньому, така біржова угода називається угодою на строк, або форвардною угодою.

Форвардний контракт - це стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати), товари (цінні папери або кошти) у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту (п. 1.5.1 ст. 1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»).

При цьому будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством.

Претензії щодо невиконання або неналежного виконання форвардного контракту можуть пред'являтися виключно емітентові такого форвардного контракту.

Продавець форвардного контракту не може передати (продати) зобов'язання за цим контрактом іншим особам без згоди покупця форвардного контракту.

Покупець форвардного контракту має право без погодження з іншою стороною контракту в будь-який момент до закінчення строку дії (ліквідації) форвардного контракту продати такий контракт будь-якій іншій особі, включаючи продавця такого форвардного контракту.

Строк зазначається у договорі (біржовому контракті). Найбільша тривалість цього строку також регулюється біржею в Правилах біржової торгівлі. До угод на строк належать також біржові угоди з товаром, який перебуває в дорозі, а також з товаром з наступним надходженням. Характерною особливістю угоди на строк є те, що договори такого роду можна багаторазово перепродувати на біржі аж до моменту остаточної поставки товару.

Одним з видів біржових угод на строк є ф'ючерсні угоди, предметом яких є стандартні біржові контракти на стандартизова-

ний товар з визначеним наперед строком виконання, але за ціною, встановленою на день укладення контракту.

Ф'ючерсний контракт визначається Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (п. 1.5.2 ст. 1) як стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) товари (цінні папери або кошти) у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту.

При цьому будь-яка сторона ф'ючерсного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством.

Покупець ф'ючерсного контракту має право продати такий контракт протягом строку його дії іншим особам без погодження умов такого продажу з продавцем контракту.

Особливості ф 'ючерсноїугоди полягають у тому, що:

• предметом ф'ючерсної угоди є купівля-продаж біржового контракту на певний товар, а не реального товару;

• предмет контракту і сам контракт мають бути стандартними (в тому числі щодо кількості та якості товару, способу встановлення ціни тощо), оскільки це необхідно для підтримки біржового обігу ф'ючерсів;

• біржовий контракт (предмет ф'ючерса) укладається за умови, що він має вказане біржею стандартне місце поставки, але може вільно продаватись і купуватись на біржі протягом усього строку своєї дії (до визначеного біржею «ліквідаційного строку»);

• особливістю прав продавця ф'ючерса є можливість зворотного його викупу за біржовим курсом (ціною ф'ючерсного ринку) у будь-який момент до закінчення ліквідаційного строку. З свого боку, покупець має право вільного продажу ф'ючерса за таким же курсом і до того ж строку.

Таким чином, ф'ючерс, маючи стандартне місце поставки, є предметом біржової купівлі-продажу протягом терміну його дії. Обіг ф'ючерсів забезпечують біржові спекулянти ф'ючерсами. Як учасники біржових торгів, вони привласнюють різницю між ціною кожного ф'ючерса (ціною ф'ючерсного ринку) і реальною ціною на товар на момент виконання ф'ючерса.

Комерційна ідея ф'ючерса полягає у страхуванні як продавця, так і покупця від несприятливого коливання цін на даний товар, і

Продавець реального товару має змогу залежно від курсу цін

реального і ф'ючерсного ринків викупити контракт і продати товар за ціною, більш вигідною, ніж ціна контракту.

Покупець, якщо він не заінтересований у ціні контракту на день його виконання, може продати його на біржі.

Купівля-продаж ф'ючерсів з метою страхування від несприятливого коливання цін на біржовий товар протягом строку їх дії називається хеджу>ванням.

Наступним видом біржових угод є опціон, тобто стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціона або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

Перший продавець опціона (емітент) несе безумовне та безвідкличне зобов'язання щодо продажу цінних паперів (товарів, коштів) на умовах укладеного опціонного контракту.

Будь-який покупець опціона має право відмовитися у будь-який момент від придбання таких цінних паперів (товарів, коштів).

Претензії стосовно неналежного виконання або невиконання зобов'язань опціонного контракту можуть пред'являтися виключно емітенту опціона.

Опціон може бути проданий без обмежень іншим особам протягом строку його дії.

2.3. Правила біржової торгівлі

Укладення біржових угод відбувається згідно з Правилами біржової торгівлі, вимоги до змісту, порядку прийняття та особливості застосування яких за певних обставин регулює ст. 17 Закону «Про товарну біржу».

Правила біржової торгівлі, як внутрішній документ товарної біржі, регулюють порядок здійснення біржових операцій; порядок ведення біржової торгівлі; процедуру біржового арбітражу з цих питань, визначаючи при цьому:

- строк та місце проведення біржових операцій;

- склад учасників біржових торгів і сукупність вимог, що ставляться до них;

- порядок здійснення та реєстрації біржових операцій;

- порядок надання та розмір плати за користування послугами біржі;

- відповідальність учасників та працівників біржі за невиконання або неналежне виконання правил біржової торгівлі;

і - інші положення, встановлені органами управління біржі.

Правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів біржі або уповноваженим ними органом.

З метою забезпечення цивілізованих правил торгівлі й відповідно - попередження зловживань її учасниками Закон «Про товарну біржу» (ч. 4 ст. 17) встановлює заборони щодо:

- купівлі та продажу товарів та контрактів з метою впливу на динаміку цін як однією особою безпосередньо, так і через підставних осіб;

- будь-яких погоджених дій учасників біржової торгівлі з метою зміни чи фіксації поточних біржових цін;

- поширення неправдивих відомостей, що можуть призвести до штучної зміни кон'юнктури.

Не підлягає розголошенню також зміст біржової угоди (за винятком назви товару, кількості, ціни, місця і строку виконання). Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України.

Процедура проведення біржових торгів. Правила біржової торгівлі (далі - Правила) регулюють процедуру проведення біржових торгів, яка складається з таких етапів:

1. Проведення перед початком торгів реєстрації брокерів¹, які прибули на торги, після чого вони допускаються в торговельний зал біржі.

2. Подання брокеру та реєстрація у встановлений Правилами строк особою, яка бажає купити або продати біржовий товар, заявки встановленої форми з повною інформацією щодо предмета.

3. Отримання брокерами інформаційних листів, в яких зазначаються перелік виставлених на торги товарів на поточний біржовий день, їх кількість, ціна.

4. Початок торгів за встановленим сигналом, після чого виставлені на торги товари оголошуються на інформаційному табло (на деяких біржах голосом).

5. Досягнення домовленості (у момент цього оголошення) бро-кером-продавцем і брокером-покупцем (голосом і спеціальними професійними жестами) щодо укладення майбутньої угоди.

¹ Біржові брокери - фізичні особи, зареєстровані на біржі відповідно до її статуту, обов'язки яких полягають у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій шляхом підшукування контрактів і поданні здійснюваних ними операцій для реєстрації на біржі (ч. 1 ст. 16 Закону «Про товарну біржу»).

6. Оформлення і реєстрація біржових угод реєстраційним бюро (палатою) біржі у встановлений Правилами час.

7. Закінчення біржових торгів (і відповідно - припинення укладення угод) згідно із встановленим сигналом.

Відповідальність за порушення правил біржової торгівлі. За порушення Правил біржової торгівлі встановлюються (в самих же Правилах) санкції, які застосовуються біржею. Як правило, це штрафи у визначених розмірах, хоча може застосовуватися і така санкція, як позбавлення брокера права протягом певного часу брати участь у торгах. Рішення про застосування санкцій за порушення Правил біржової торгівлі приймається від імені біржового комітету його відповідальним представником (наприклад, генеральним директором біржі) у формі розпорядження.

3. Особливості правового становища фондової біржі

Фондова біржа являє собою організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами, що можуть вільно продаватися і купуватися. Саме фондова біржа зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та виконує інші функції, пов'язані з обігом цінних паперів.

Правову основу діяльності фондової біржі становить комплекс нормативно-правових актів різної юридичної сили:

Господарський кодекс України (статті 356-361, що визначає основні засади посередництва, пов'язаного з випуском та обігом цінних паперів (ст. 356), ліцензування (ст. 357) та умови здійснення цієї діяльності (ст. 358), вимоги до укладення угод щодо цінних паперів (ст. 359), основи правового статусу фондової біржі як торговця цінними паперами (ст. 360-361);

Закон України від 18 червня 1991 р. «Про цінні папери і фондову біржу» (статті 32-36): визначає поняття та основні засади створення та функціонування фондової біржі як організації, метою діяльності якої є організація укладання угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних;

Правила здійснення торговцями цінними паперами комерційної та комісійної діяльності по цінних паперах, затверджені наказом ДКЦПФР від 23 грудня 1996 р. № 331;

Положення про регулювання діяльності фондових бірж та торговельно-інформаційних систем, затверджене наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15 січня 1997 р. № 9 (в редакції рішення ДКЦПФР від 04.09.2003 р. № 364);

Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів, затверджені наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва та рішенням ДКЦПФР від 14 березня 2001 р. № 49/60, інші акти законодавства України, а також статут та правила фондової біржі.

Фондова біржа створюється у формі акціонерного товариства (закритого або відкритого) не менш як 20 засновниками - торговцями цінними паперами (банками, акціонерними товариствами, статутний фонд яких сформовано за рахунок виключно іменних акцій, та іншими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом їхньої діяльності). Засновники мусять мати дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяльності з цінними паперами. Частка статутного фонду, що належить одному акціонерові - торговцеві цінними паперами, не може перевищувати 5 відсотків.

Реєструються фондові біржі відповідно до Положення про державну реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04.09.2003 № 364.

Перелік документів, що подаються на реєстрацію до Державної комісії, вміщено в пункті 28 зазначеного Положення. Рішення про видачу Свідоцтва про реєстрацію фондової біржі (або про відмову у видачі - за наявності підстав) приймається не пізніше 30 календарних днів з дня одержання передбачених Положенням документів. Для здійснення державної реєстрації фондової біржі до ДКЦПФР подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію фондової біржі;

2) копія протоколу зборів засновників щодо створення фондової біржі;

3) статут та засновницький договір фондової біржі;

4) список засновників, акціонерів, учасників фондової біржі із зазначенням найменування, місцезнаходження, коду ЄДРПОУ, номера та терміну дії ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів: діяльності по випуску та обігу цінних паперів, номерів телефонів;

5) документ, що засвідчує сплату засновниками внеску до статутного фонду фондової біржі у розмірі, передбаченому чинним законодавством;

6) копія договору, що передбачає передачу засновникам у власність або користування приміщення (частини приміщення);

7) документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію фондової біржі. і

Фондова біржа набуває прав юридичної особи з моменту її реєстрації. Підставою здійснення діяльності фондовою біржею є Свідоцтво про реєстрацію фондової біржі.

Статут та правила фондової біржі затверджуються її вищим органом - зборами акціонерів.

У статуті фондової біржі визначаються:

1) її найменування і місцезнаходження;

2) найменування і місцезнаходження засновників;

3) розмір статутного фонду;

4) умови і порядок прийняття в члени і виключення з членів фондової біржі;

5) права і обов'язки членів фондової біржі;

6) організаційна структура;

7) компетенція і порядок створення керівних органів;

8) порядок і умови відвідування фондової біржі;

9) порядок і умови застосування санкцій, встановлених фондовою біржею;

10) порядок припинення діяльності.

У статуті можуть передбачатися інші положення, що стосуються створення і діяльності фондової біржі.

Правіша фондової біржі є локальним нормативним актом, що регламентує її діяльність, пов'язану з торгівлею цінними паперами. У зв'язку з цим правила повинні передбачати:

1) види угод, що укладаються на фондовій біржі;

2) порядок торгівлі на фондовій біржі;

3) умови допуску цінних паперів на фондову біржу;

4) умови і порядок передплати на цінні папери, що котируються на фондовій біржі;

5) порядок формування цін біржового курсу та їх публікацію;

і 6) обов'язки членів біржі щодо ведення обліку та інформації, внутрішній розпорядок роботи комісій фондової біржі, порядок їхньої діяльності;

7) систему інформаційного забезпечення фондової біржі;

8) види послуг, що надаються фондовою біржею, і розмір плати за них;

9) правила ведення розрахунків на фондовій біржі;

10) інші положення, що стосуються діяльності фондової біржі.

, Порядок проведення торгів на фондовій біржі значною мірою подібний до порядку торгів на товарній біржі.

На фондовій біржі можуть укладатися вищезгадані види біржових угод - форвардні контракти та ф 'ючерсні контракти.

Державне регулювання щодо фондових бірж (як учасників ринку цінних паперів), включаючи й контроль за їх діяльністю, здійснюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), Антимонопольно комітет України, інші державні органи у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством. Відповідно до ст. 38 Закону «Про цінні папери і фондову біржу», ст. 7 Закону «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Положення про державних представників на фондових біржах, у депозитаріях та торговельно-інформаційних системах» (затверджено рішенням ДКЦПФР від 08.05.2001 р. № 14), ДКЦПФР призначає державних представників на фондових біржах, уповноважених здійснювати контроль за додержанням положень статуту та правил фондової біржі та брати участь у роботі керівних органів фондових бірж.

Основними завданнями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в частині здійснення контролю за діяльністю фондових бірж, зокрема, є:

• здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, додержання законодавства у цій сфері;

• захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень;

• узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань:

- реєструє правила функціонування організаційно оформлених ринків цінних паперів;

- встановлює порядок та видає дозволи на здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів, на депозитарну, реєстраційну, розрахунково-клірингову діяльність з цінними паперами та інші передбачені законодавством спеціальні дозволи (ліцензії) на здійснення окремих видів професійної діяльності на ринку цінних паперів, а також анулює ці дозволи (ліцензії) у разі порушення вимог законодавства про цінні папери;

- встановлює порядок складання звітності учасників ринку цінних паперів відповідно до чинного законодавства України;

- визначає за погодженням з Міністерством фінансів України, а щодо діяльності банків на ринку цінних паперів - також з Націо-

нальним банком України особливості ведення обліку операцій з цінними паперами;

- встановлює порядок і здійснює державну реєстрацію фондових бірж та призначає державних представників на фондових біржах;

- встановлює вимоги та стандарти щодо обов'язкового розкриття інформації емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, забезпечує створення інформаційної бази даних про ринок цінних паперів відповідно до чинного законодавства;

- координує роботу по підготовці фахівців з питань фондового ринку, встановлює кваліфікаційні вимоги щодо осіб, які здійснюють професійну діяльність з цінними паперами, та проводить сертифікацію фахівців;

- розробляє й організовує виконання заходів, спрямованих на запобігання порушенням законодавства України про цінні папери.

Комісія під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими центральними органами виконавчої влади, відповідними органами Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади і відповідними органами самоврядування.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право:

- у разі порушення фондовою біржею законодавства про цінні папери, статуту та правил фондової біржі зупиняти торгівлю на фондовій біржі до усунення таких порушень;

- проводити самостійно чи разом з іншими відповідними органами перевірки та ревізії фінансово-господарської діяльності фондових бірж;

- надсилати фондовим біржам обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства;

- надсилати матеріали в правоохоронні органи стосовно фактів правопорушень, за які передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність, якщо до компетенції комісії не входить накладення адміністративних стягнень за відповідні правопорушення;

- надсилати матеріали в органи Антимонопольного комітету України у разі виявлення порушень антимонопольного законодавства;

- розробляти і затверджувати з питань, що належать до її компетенції, обов'язкові для виконання нормативні акти;

- порушувати питання про звільнення з посад керівників фон-

дових бірж у випадках недодержання ними чинного законодавства України, з метою захисту інтересів інвесторів та громадян;

- призначати тимчасово (до двох місяців) керівників фондових бірж, зупиняти або припиняти допуск цінних паперів на фондові біржі або торгівлю ними на будь-якій фондовій біржі, зупиняти кліринг та укладення договорів купівлі-продажу на певний термін для захисту інтересів держави, інвесторів;

- вилучати під час проведення перевірок на строк до трьох діб документи, що підтверджують факти порушення актів законодавства про цінні папери.

Особливості припинення діяльності фондової біржі. Законодавство передбачає особливі умови припинення діяльності фондової біржі. її діяльність припиняється у тому разі, коли число членів біржі стає меншим за 10. Якщо у фондовій біржі залишилося 10 членів, її діяльність припиняється у випадку неприйняття нових членів протягом шести місяців.

Оскільки фондова біржа є акціонерним товариством, її діяльність припиняється відповідно до законодавства України про господарські товариства.

Контрольні запитання

1. У чому полягає особливість правового становища бірж як господарських організацій?

2. Які функції виконують біржі?

3. До якого виду господарських організацій (за критерієм організаційно-правової форми) належать біржі - унітарного типу чи корпоративного типу? Обґрунтуйте відповідь.

4. Які нормативно-правові акти регулюють біржову діяльність?

5. Відповідно до якого критерію (критеріїв) можна класифікувати біржі?

6. На підставі яких документів (установчих та внутрішніх) функціонують біржі?

7. У чому специфіка правового становища товарної біржі?

8. За якою ознакою (ознаками) можна класифікувати товарні біржі?