Відповідальність за правопорушення у сфері капітального будівництва

У сфері капітального будівництва, включаючи й договірні відносини, застосовуються такі види господарсько-правової відповідальності:

/. Відшкодування збитків - універсальна форма господарсько-правової відповідальності, що застосовується в будь-яких відносинах: вертикальних та горизонтальних, договірних та позадоговірних. Проте цей вид відповідальності в договірних відносинах з капітального будівництва застосовується специфічно: відповідно до ч. 1 ст. 322 Господарського кодексу України збитки, заподіяні Підрядником порушенням договору підряду на капітальне будівництво, підлягають відшкодуванню лише у вигляді прямих збитків, що виразилися у зроблених другою стороною витратах, у втраті або пошкодженні її майна (не отриманий з вини правопорушника прибуток залишається непокритим, що не відповідає інтересам Замовника і засадам ринкової економіки). Законом України від 06.04.2000 р. «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єкта» передбачено повне (включаючи й втрачену вигоду) відшкодування збитків, завданих внаслідок невиконання чи неналежного виконання такого договору за умови фінансування будівництва за рахунок коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних та комунальних підприємств, установ, організацій (проте дія положень цього закону про застосування такої відповідальності призупинена Законом України від 27.11.2003 р. «Про Державний бюджет України на 2004 рік»).

2. Стягнення неустойки (штрафних санкцій); використовується залікова неустойка, яка сплачується за передбачені законом (ч. 2 ст. 231 ГК) та/або договором порушення сторонами договірних зобов'язань.

3. Конфіскація - застосовується у випадках, передбачених законодавством:

- якщо договір підряду на капітальне будівництво визнаний недійсним як такий, що укладений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства (ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України);

- у разі якщо прибуток (доход) був отриманий учасником відносин з капітального будівництва внаслідок порушення встанов-

лених законодавством правил здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 240 Господарського кодексу України).

4. Господарсько-адміністративні штрафи: застосовуються відповідно до ст. 25 Закону від 16.11.1992 р. «Про основи містобудування» і ст. 1 Закону від 14.10.1994 р. «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» у випадках:

• проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт;

• передачі проектною організацією замовнику робочої документації, що не відповідає державним стандартам, нормам і правилам, вихідним даним на проектування об'єктів архітектури, які надані в установленому порядку, та затвердженому проекту - у розмірі тридцяти відсотків вартості розробленої робочої документації;

• виробництва, реалізації або застосування в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, які не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, а так само підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її,- у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості реалізованої продукції;

• виконання будівельних робіт, що не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням,- у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт;

• прийняття в експлуатацію об'єктів, зведених з порушенням законодавства, а так само місцевих правил забудови населених пунктів або проектних рішень,- у розмірі п'яти відсотків вартості відповідних об'єктів;

• здійснення окремих видів господарської діяльності у будівництві, що підлягають ліцензуванню, без отримання у встановленому порядку ліцензії - у розмірі плати за видачу ліцензії на відповідний вид господарської діяльності;

• ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю -у розмірі п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями - у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт;

• в інших випадках, передбачених Законом від 14.10.1994 р.

При цьому сплата штрафів не звільняє підприємство від усунення допущених порушень і відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушень, передбачених названими законами.

Господарсько-адміністративні штрафи накладаються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які здійснюють державний нагляд за додержанням підприємствами вимог спеціального будівельного законодавства (містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, державних стандартів, норм і правил при здійсненні проектування, будівельних робіт, виготовленні будівельних матеріалів, виробів і конструкцій).

5. Господарсько-організаційні санкції, що застосовуються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які відповідно до своїх повноважень (діють на підставі Положення про архітектурно-будівельний контроль, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 р. № 225) мають право:

• безперешкодного доступу на будівництво об'єктів і підприємства будівельної індустрії незалежно від форм власності;

• давати у межах своїх повноважень учасникам будівництва та виробникам будівельних матеріалів, виробів і конструкцій обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень державних стандартів, норм і правил, а так само технічних умов або затверджених проектних рішень;

• одержувати від замовників, проектних і будівельних організацій та підприємств будівельної індустрії необхідну для виконання покладених на них функцій нормативно-технічну, проектну та іншу документацію;

• зупиняти будівельні роботи, які не відповідають вимогам державних стандартів, норм і правил, затвердженим проектним рішенням, або місцевим правилам забудови населених пунктів, здійснюються без дозволу на їх виконання, а так само виробництво і застосування у будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, виготовлених з порушенням державних стандартів;

• вносити подання відповідним органам про анулювання або зупинення дії ліцензій на право здійснення окремих видів господарської діяльності у будівництві суб'єктами господарювання, які допускають грубі порушення державних стандартів, норм і правил, а так само технічних умов, затверджених проектних рішень або місцевих правил забудови населених пунктів.

Контрольні запитання

1. В яких значеннях застосовується поняття «капітальне будівнитво»?

2. В яких формах може здійснюватися капітальне будівництво?

3. Скільки основних стадій має процес капітального будівництва?

4. Які основні нормативно-правові акти регулюють відносини, що складаються в процесі капітального будівництва?

5. Розкрийте поняття «будівельні правовідносини».

6. Яким чином проявляється комплексний характер будівельних правовідносин?

7. Які категорії осіб беруть участь у будівельних правовідносинах?

8. Наскільки значною є роль держави як учасника будівельних правовідносин?

9. На яке відомство покладаються функції спеціально уповноваженого органу держави у сфері капітального будівництва?

10. У чому полягають основні функції спеціально уповноваженого органу держави у сфері капітального будівництва?

11. Які види діяльності у сфері капітального будівництва підлягають ліцензуванню?

12. Які форми відповідальності застосовуються до порушників законодавства про капітальне будівництво?

13. Чи застосовується повне відшкодування збитків за порушення умов договору (контракту) на капітальне будівництво?

14. Які види господарсько-правових санкцій застосовуються у вертикальних відносинах з капітального будівництва? Які органи можуть застосовувати такі санкції?

| Тема 25. | Правове забезпечення інноваційної діяльності

1. Поняття інновацій та інноваційної діяльності.

2. Система законодавства про інноваційну діяльність.

3. Інноваційні правовідносини.

4. Заходи щодо стимулювання інноваційної діяльності.