Промислово-фінансові групи як особливий різновид господарського об'єднання 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Промислово-фінансові групи як особливий різновид господарського об'єднання



Промислово-фінансова група (ПФГ) - це таке господарське об 'єднання, яке створюється Урядом України на визначений строк з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки для забезпечення виробництва кінцевої продукції.

Правове становище ПФГ визначається ГК України (ст. 125), Законом України від 21.11.1995 р. «Про промислово-фінансові групи в Україні»; Положенням про створення (реєстрацію), реорганізацію та ліквідацію промислово-фінансових груп, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.1996 р. № 781.

Характерні риси ПФГ як особливого виду ГО:

- заборона створювати ПФГ у сфері торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, матеріально-технічного постачання, транспортних послуг;

- створюються за ініціативою підприємств та інших організацій низової ланки економіки за рішенням Уряду України; 11

- відсутність у ПФГ статусу юридичної особи;

- мета створення - реалізація державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки, а також виробництво кінцевої продукції; і'і і

- тимчасовість діяльності ПФГ (створення ПФГ на певний строк); і,,


- обов'язкова участь у ПФГ банку (банків) і підприємств; крім них до ПФГ можуть входити наукові, проектні та інші організації (установи) будь-яких форм власності;

- порядок створення ПФГ:

а) укладення між майбутніми учасниками ПФГ Генеральної угоди про сумісну діяльність щодо виробництва кінцевої продукції;

б) подання уповноваженою особою ініціаторів створення ПФГ Міністерству економіки передбаченого законом пакету документів і узгодження питання щодо доцільності і обгрунтованості створення ПФГ з певними державними органами (Мінекономіки, Фондом держмайна, Антимонопольним комітетом тощо);

- відсутність спеціально створеного органу управління, функції якого, в т. ч. представлення інтересів ПФГ в Україні та за її межами, покладається на головне підприємство, до якого закон встановлює певні вимоги (виготовлення кінцевої продукції ПФГ, здійснення її збуту, а також сплата податків в Україні і обмеження/заборона для певних категорій господарських організацій (торговельних підприємств, підприємств у сфері громадського харчування, побутового обслуговування, матеріально-технічного постачання, банків, фінансово-кредитних установ) бути головним підприємством ПФГ;

- особливий порядок реєстрації для ПФГ, яка здійснюється Міністерством економіки та з питань економічної інтеграції;

,— ПФГ діють на підставі Генеральної угоди про сумісну діяльність щодо виробництва кінцевої продукції;

:.- законом для ПФГ передбачаються пільги: (1) головне підприємство та учасники ПФГ звільняються від сплати вивізного (експортного) мита і митних зборів у разі експорту проміжної продукції; (2) головне підприємство та учасники ПФГ звільняються від сплати ввізного (імпортного) мита і митних зборів у разі імпортування проміжної продукції; (3) на банки - учасників ПФГ не поширюються обмеження щодо внесків комерційних банків до статутних фондів інших підприємств і організацій, встановлені ч. 4 ст. З Закону України «Про банки і банківську діяльність», у частині інвестування коштів у розробку або розвиток і модернізацію виробництва кінцевої та проміжної продукції ПФГ;

- вихід (виключення) головного підприємства або іншого учасника ПФГ здійснюється шляхом прийняття постанови Кабінетом Міністрів України і обов'язково тягне за собою реорганізацію ПФГ та її нову реєстрацію в Мінекономіки;

it- реорганізацію ПФГ шляхом виключення (виходу) головного підприємства або учасника ПФГ із складу ПФГ Кабінет Міністрів


України може здійснювати у таких випадках: (1) за поданням Головної державної податкової інспекції України в разі більш як дворазового порушення норм статей 4 і 5 Закону «Про промислово-фінансові групи в Україні»; (2) припинення постановою або законом, прийнятими Верховною Радою України, виконання державної програми, з метою реалізації якої була створена ПФГ; (3) у зв'язку з неефективною реалізацією ПФГ відповідних державних програм;

- контроль та перевірку діяльності ПФГ здійснюють у межах своєї компетенції Кабінет Міністрів України, органи державної податкової інспекції, Національний банк України, Антимонопольний комітет України, інші державні органи, а також аудиторські організації;

- ліквідація ПФГ здійснюється шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України у випадках: (1) у зв'язку із закінченням затвердженого терміну її діяльності; (2) неможливістю реорганізації ПФГ у вищезгаданих випадках; (3) за ініціативою учасників ПФГ.

3. Господарські міністерства (відомства) як органи господарського керівництва

У системі господарювання розрізняють дві категорії міністерств (відомств):

- функціонального типу (Міністерство економіки, Міністерство фінансів тощо);

- галузевого типу (або господарські міністерства), сферою управління яких є певна галузь народного господарства (Міністерство зв'язку, Міністерство транспорту та ін.).

Господарське міністерство (відомство) — це господарська організація (орган державної виконавчої влади), яка здійснює координацію діяльності усіх підприємств та організацій галузі, а також виконує функції власника майна щодо підпорядкованих їй державних підприємств та організацій.

Правовою основою діяльності господарських міністерств (відомств) є Декрет Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 р. «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності», Загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади (затверджене Указом Президента України від 12.03.1996 р.) та положення про конкретне господарське міністерство/відомство (наприклад, Положення про Міністерство транспорту України, затверджене Указом Президента України від 11.05.2000р.). о і


Основні риси господарського міністерства (відомства):

- господарська організація, яка здійснює управління господарською діяльністю підвідомчих державних підприємств і координацію діяльності всіх підприємств галузі;

- господарська організація унітарного типу;

- підпорядкованість Кабінету Міністрів України;

- установчий документ - положення, розроблене відповідно до Загального положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади України;

- наявність статусу юридичної особи;

- частка державного майна необхідна для здійснення міністерством (відомством) своїх функцій, закріплюється за ним на праві оперативного управління;

- наявність функцій двох видів:

а) щодо загалъногалузевого управління (участь у формуванні та реалізації державної політики в галузі, прогнозування розвитку економіки галузі, участь у розробці проектів Державної програми економічного та соціального розвитку України, Державного бюджету України, формування та розміщення державного замовлення на продукцію галузі і укладення державних контрактів, реалізація державної стратегії відповідної галузі, розробка відповідних фінансово-економічних та інших нормативів, видача спеціальних дозволів (ліцензій) з окремих видів діяльності, затвердження державних стандартів, норм та правил на продукцію (роботи, послуги) відповідної галузі, участь у формуванні та реалізації антимонопольно! політики у відповідній галузі, подання висновку щодо доцільності та обґрунтованості створення ПФГ та ін.);

і б) щодо управління майном державних підприємств, які належать до сфери відповідного міністерства (прийняття рішень про створення, реорганізацію та ліквідацію державних підприємств, установ і організацій у відповідній галузі, затвердження статутів державних підприємств галузі, укладення і розірвання контрактів з керівниками цих підприємств, здійснення контролю за ефективністю: використання закріпленого за підприємствами державного майна, подання згоди Фонду державного майна України на створення спільних підприємств будь-яких організаційно-правових форм, до статутних фондів яких включається державне майно, на передачу в оренду цілісних майнових комплексів підвідомчих державних підприємств, на вихід структурних підрозділів зі складу підвідомчих державних підприємств, на вступ (і вихід) державних підприємств у добровільні господарські об'єднання та ін.).


Контрольні запитання

1. Які основні ознаки притаманні суб'єктові господарських правовідносин?

2. За якими критеріями здійснюється класифікація суб'єктів господарських правовідносин?

3. Чим відрізняється суб'єкт господарювання від суб'єкта організаційно-господарських повноважень?

4. Які категорії суб'єктів господарювання закріплені в ч. 2 ст. 55 ГК України?

5. Назвіть основні ознаки господарської організації.

6. В якому порядку створюється господарська організація?

7. У чому полягають основні обов'язки суб'єкта господарювання?

8. Чим відрізняється підприємство від інших суб'єтів господарських правовідносин?

9. За якими критеріями класифікують підприємства?

10. Які підприємства належать до категорії малих підприємств?

11. У чому полягають відмінності між підприємством-власником і підприємством-невласником?

12. Що означає поняття «асоційовані підприємства»? Чи можна класифікувати такі підприємства?

13. Розкрийте поняття «державне комерційне підприємство». Чим воно відрізняється від казенного підприємства?

14. Які види комунальних підприємств передбачені Господарським кодексом?

15. У чому полягає специфіка підприємств колективної власності? Чи можна їх класифікувати?

16. З якою метою створюються виробничі кооперативи? Як ця мета відбивається на особливостях правового становища виробничого кооперативу?

17. Чи може приватне підприємство створюватися юридичною особою? Обґрунтуйте свою відповідь.

18. У чому полягає універсальність організаційно-правової форми господарського товариства?

19. Які види господарських товариств Ви знаєте? За якими ознаками здійснюється класифікація господарських товариств?

20. Чим відрізняються персональні товариства від об'єднань капіталів?

21. Чи може створюватися господарське товариство однією особою?,

22. Порівняйте правове становище товариства з обмеженою відповідальністю і закритого акціонерного товариства, зазначивши їх спільні та відмінні риси.

23. Назвіть характерні риси державного акціонерного товариства. Якими нормативно-правовими актами визначається особливість їх правового становища? і

, 24. Які категорії господарських організацій належать до суб'єктів організаційно-господарських (управлінсько-господарських) повноважень? У чому проявляється специфіка їх правового становища?

25. Порівняйте правове становище господарського об'єднання та промислово-фінансової групи (спільні та відмінні риси).

26. За якими критеріями можна класифікувати господарські об'єднання?

27. У чому полягає особливість правового становища господарського міністерства (відомства)? ''

28. Назвіть характерні риси відокремленого підрозділу господарської організації.

29. Які суб'єкти здійснюють неприбуткову господарську діяльність?


Нормативні акти

Господарський кодекс України (розділ II «Суб'єкти господарювання»).

Цивільний кодекс України (Глава 5 «Фізична особа-підприємець», глава 7 «Загальні положення про юридичну особу», глава 8 «Підприємницькі товариства»).

Закон України від 07.02.1991 р. «Про підприємництво» (стаття 4) // ВВР УРСР.-1991.-Xs14.-Ct. 168.

Закон України від 18.06.1991 р. «Про цінні папери та фондову біржу» // ВВР УРСР-№38.-Ст. 508.

Закон України від 19.09.1991 р. «Про господарські товариства» // ВВР України.-№49-Ст. 682.

Закон України від 04,03.1992 р. (в ред. Закону від 19.02.1997 р.) «Про приватизацію державного майна»//ВВР України- 1997-№ 17.- Ст. 122.

Закон України від 10.04.1992 р. «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції Закону від 14.03.1995 р.)// ВВР України - 1995.№ 15-Ст. 99 (з наступними змінами).

Закон України від 16.12.1993 р. «Про державну службу» // ВВР України.- 1993.-№52.-Ст.49О.

Закон України від 22.04.1993 р. «Про аудиторську діяльність» // ВВР України-1993.- № 23.- Ст. 243 (з наступними змінами).

Закон України від 05.10.1995 р. «Про боротьбу з корупцією» // ВВР України.- 1995.— № 34.- Ст. 266.

Закон України від 07.03.1996 р. «Про страхування» (в редакції Закону від 04.10.2001 р.) // ВВР України.- 2002- № 7- Ст. 50.

Закон України від 30.10.1996. «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» // ВВР України.- 1996.- № 51.- Ст. 292.

Закон України від 21.11.1995 р. «Про промислово-фінансові групи в Україні» // Голос України- 1996.- 21 травня.

Закон України від 23.03.1996 р. «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» // ВВР України.- 1996- № 20- Ст. 82.

'Закон України від 17.07.1997 р. «Про сільськогосподарську кооперацію» // Урядовий кур'єр- 1997.- 14 серпня (з наступними змінами).

Закон України від 10.12.1997 р. «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» // Урядовий кур'єр.- 1998.- 10 січня.

Закон України від 07.07.1999 р. «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» // Голос України.- 1999.- 7 вересня.

'Закон України від 16.07.1999 р. «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» // Урядовий кур'єр.- 1999.- 1 вересня.

Закон України від 01.06.2000 р. «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» //Урядовий кур'єр-2000.-2 серпня.

<3акон України від 19.10.2000 р. «Про державну підтримку малого підприємництва» // Урядовий кур'єр.- 2000.- 22 листопада.

Закон України від 07.12.2000 р. «Про банки і банківську діяльність» II Урядовий кур'єр.- 2001- 17 січня.

Закон України від 15.03.2001 р. «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» // ВВР України.- 2001.- №21,- Ст. 103.

Закон України від 12.07.2001 р, «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» // ВВР України.- 2002.- № 1.- Ст. 1.

Закон України від 12.07.2001 р. «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» // ВВР України.- 2001.- № 47- Ст. 251.

-Закон України від 20.12.2001 р. «Про кредитні спілки» // ВВР України.- 2002.-№15.-Ст. 101.

Закон України від 04.07.2002 р. «Про інноваційну діяльність України» // Офіційний вісник України.- 2002.- №«31.- Ст. 1447.


Закон України від 15.05.2003 р. «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» // Юридичний вісник України.-2003.-№ 28 (12-18 липня).

Закон України від 15.05.2003 р. «Про особисте селянське господарство» // Юридичний вісник України-2003.-№ 25 (21-27 червня).

Закон України від 19.06.2003 р. «Про фермерське господарство» // Юридичний вісник України.- 2003.- № 33 (16-22 серпня).

Закон України від 10.07.2003 р. «Про кооперацію» // Юридичний вісник України.-2003- № 35 (30 серпня - 5 вересня).

Декрет Кабінету Міністрів України від 15.12. 1992 р. «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності» // ВВР України.- 1993.- № 7.- Ст. 52.

Декрет Кабінету Міністрів України від 31.12.1992 р. «Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств» // ВВР України.- 1993.- № 11.- Ст. 94, № 23.- Ст. 248.

Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. «Про об'єднання державних підприємств вугільної промисловості» // ВВР України.- 1993.- № 13.- Ст. 116.

Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. «Про об'єднання державних підприємств зв'язку і введення ліцензування деяких видів діяльності в галузі зв'язку»// ВВР України.- 1993.-№ ІЗ.-Ст. 115.

Декрет Кабінету Міністрів України від 13.03.1993 р. «Про об'єднання державних підприємств транспорту та шляхового господарства» // ВВР України.- № 19.- Ст. 204.

Декрет Кабінету Міністрів України від 17.03.1993 р. «Про довірчі товариства» // ВВР України.- 1993.- № 19.- Ст. 207.

Декрет Кабінету Міністрів України від 29.04.1993 р. «Про об'єднання державних підприємств нафтової, газової, нафтопереробної промисловості та нафтопродуктозабезпечен-ня» // ВВР України.- 1993.- № 26.- Ст. 280.

Декрет Кабінету Міністрів України від 29.04.1993 р. «Про об'єднання державних електроенергетичних підприємств» // ВВР України.- 1993.- № 26.- Ст. 279.

Указ Президента від 15.06.1993 р. «Про корпоратизацію підприємств» // Урядовий кур'єр- 1993- 17 червня.- С 2.

Указ Президента України від 11.05.1994 р. «Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації» // Урядовий кур'єр.- 1994.- 19травня. '

Указ Президента України від 12.03.1996 р. «Про загальне Положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади» // Урядовий кур'єр.- 1996.-28 березня.

Указ Президента України від 26.04.2000 р. «Про Державний комітет промислової політики» //Урядовий кур'єр.-2000- 17 травня.

Указ Президента України від 11.05.2000 р. «Про Положення про Міністерство транспорту України» // Офіційний вісник України.- 2000.- № 20.

Указ Президента України від 05.06.2001 «Про Міністерство промислової політики України» // Урядовий кур'єр.- 2001.- 8 червня.

Указ Президента України від 07.11.2001 р. «Про невідкладні заходи щодо впорядкування діяльності державних (національних) акціонерних товариств і холдингових компаній» // Урядовий кур'єр.- 2001.- 14 грудня.

Указ Президента України від 21.03.2002 р. «Про заходи щодо розвитку корпоративного управління в акціонерних товариствах» // Урядовий кур'єр.- 2002.- 25 квітня.-С 11.

Положення про порядок корпоратизації підприємств: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 р. № 508 // Урядовий кур'єр 1993- 15 липня- С 10.

Положення про спостережну раду: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.1993 р. № 556 // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію.- 1993.-№8.-С 19-21.

Положення про створення (реєстрацію), реорганізацію та ліквідацію промислово-фінансових груп: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.1996 р. № 781 // Урядовий кур'єр.- 1996- 1 серпня.


Типовий статут казенного підприємства: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.1998 р. № 914 // Вісник Вищого арбітражного суду України.- 1998.-№3.- С 26-31.

Постанова Кабінету Міністрів України від 30.06.1998 р. № 987 «Про перетворення державних підприємств у казенні» // ОВУ.- 1998- № 26 (16.07.1998).

Постанова Кабінету Міністрів України від 22.07.1998 р. № 1129 «Про деякі питання управління казенним підприємством» // Офіційний вісник України.- 1998.- 13 серпня.

Постанова Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 р. № 1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування» // Урядовий кур'єр.- 2000.- 1 грудня.

Постанова Кабінету Міністрів України від 20.11.2000 р. № 1719 «Про запровадження ліцензії єдиного зразка для певних видів господарської діяльності» // Урядовий кур'ер.-2000.- 23 листопада.

Постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 р. № 756 «Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності» // Урядовий кур'єр.- 2001.- 18 липня.

Постанова Кабінету Міністрів України від 01.07.2002 р. № 876 «Про затвердження складу осіб, уповноважених представляти інтереси держави в правліннях та спостережних радах фондів обов'язкового державного соціального страхування» // Урядовий кур'єр.-2002- 10 липня.

Типовий статут державного підприємства: Затв. наказами Мінекономіки України, Мінпраці України, Мінфіну України, Фонду держмайна України від 22.04.1993 p.; зареєстровано в Мін'юсті України 10.05.1993 р. № 43 // ІБЦ.- 1993- № 7.

Положення про порядок реєстрації випуску акцій і облігацій підприємств та інформації про їх емісію: Затв. наказами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20.06.1996 № 210, від 12.02.1998 р. № 36 (в редакції рішення ДКЦПФР від 09.02.2001 р. № 18) // КПС «Ліга - Закон».

Положення про порядок відчуження основних фондів, що є у державній власності: Затв. наказом ФДМ України від 30.07.1999 № 1477 // Офіційний вісник України.- 1999- № 34.

Положення про порядок реєстрації випуску акцій відкритих акціонерних товариств, створених із державних підприємств у процесі приватизації та корпоратизації. Затв. рішенням ДКЦ ПФД від 11.04.2000 р. № 39 // ОВУ.- 2000.- № 18.

Типовий статут відкритого акціонерного товариства, створеного шляхом корпоратизації державного підприємства, яке не підлягає приватизації: Затв. наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки від 25.06.2001 р. № 1129/134 // Вісник господарського судочинства.- 2001.- № 4.- С. 82-87.

Принципи корпоративного управління України: Затв. рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.12.2003 р. № 571.- К., 2004.- 72 с

Матеріали судової практики

і

Рішення Конституційного Суду України від 21.12.2000 р. у справі № 1-20/2000 (справа про патентування підприємницької діяльності) // Вісник господарського судочинства.-200f.-№l.-C. 32-35.

ГІро участь в арбітражному процесі відособлених підрозділів юридичних осіб: Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 28.07.1994 р. № 02-5/492 // Збірник офіційних документів Вищого арбітражного суду України.- К., 1997.- С 105-106 (з наступними змінами).

визнання установчих документів суб'єктів господарювання недійсними // Вісник господарського судочинства.- 2001.- № 1.- С 106-108.

Питання корпоративного управління як предмет судового розгляду // Вісник господарського судочинства- 2001- № 4- С 133-136.

Огляд судової практики з вирішення спорів, що пов'язані з управлінням акціонерним товариством // Вісник господарського судочинства.- 2002.- № 1.- С. 173-175.


Збірники нормативних актів

Науково-практичні коментарі



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 214; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.138.200.66 (0.066 с.)