Аналіз, діагностика та прогнозування розвитку регіональної економіки

13.1. Визначення поняття та ролі аналізу, діагностики і прогнозування економіки регіону.

13.2. Система показників та методи аналізу, діагностики та прогнозування.

13.3. Технологічно-організаційні засоби аналізу, діагностики та прогнозування.

З метою вивчення сучасного економічного стану регіону, виявлення тенденцій, закономірностей та розробки наукових рекомендацій щодо перспективного розвитку економіки України і її регіонів необхідно здійснювати комплекс заходів, що пов'язаний з аналізом, діагностикою та прогнозуванням.

Аналіз економіки регіону передбачає вивчення на основі відповідних методів сучасного стану економіки регіону. Він може бути у вигляді стагнації (застою, спаду), економічної кризи, стабілізації і економічного піднесення.

Визначення вказаних економічних станів розвитку регіону здійснюється на основі економічного аналізу. Економічний аналіз поділяється на:

- комплексний (вивчається у взаємозв'язку вся сукупність економічної діяльності);

- по елементний (коли вивчається кожний із секторів або галузей економіки окремо).

В регіональній економіці віддається перевага комплексному економічному аналізу.

Діагностика - це важлива дія при вивченні регіональної економіки, яка передбачає знаходження причинно-наслідкових зв'язків між змінами в економіці і відповідними факторами або умовами, що визначають ці зміни, а також встановлення тенденцій і закономірностей цих змін, встановлення на їх основі відповідності тому чи іншому економічному стану.

Спираючись на результати діагностики, можна встановити стан "здоров'я" економіки регіону. Цей етан вивчення регіональної економіки є одним із найважливіших, тому що від того, який буде поставлено діагноз, визначаються подальші кроки щодо економічного розвитку регіону. Від результатів діагностики залежить, які необхідно здійснити засоби або дати рекомендації щодо перспективного розвитку регіону. Перш, ніж розробляти заходи або давати рекомендації щодо розвитку регіону, необхідно здійснити спостереження над тими наслідками, які очікують при збереженні тенденцій і закономірностей, що відбуваються на сучасному етапі економічного розвитку. Для цього необхідно розробити прогноз очікуваних наслідків в економіці регіону. Тільки після цього можна здійснити прогноз бажаного (рекомендованого) розвитку економіки, який складався б з комплексу заходів щодо перспективного стану регіональної економіки.

Етап визначення бажаного (рекомендованого) економічного розвитку регіону на перспективу називається регульованим економічним прогнозуванням.

Взаємозв'язок економічного аналізу діагностики та економічного прогнозування розвитку регіону показано на малюнку 13.1.

 

Малюнок 1.3.1. Схема системи аналізу, діагностики і прогнозування економіки регіону.

Малюнок 1 3.2. Схема формалізованої системи аналізу, діагностики та прогнозування економіки регіону.

А, Р, D - блоки аналізу, діагностики і прогнозування, в межах яких здійснюється сукупність розрахункових процедур.

На виході цих блоків отримуємо вектори розрахунків математичних перетворень:

Ma = F(A)Wa;

Md = F(D)Ma;

Ma1 = F(A1)Wa;

Vpn = F(P) [Ma1; Md];

Vpч = F(P1) [Ma; Md].

 

де: Ма - сукупність вихідних показників, що формується при реалізації розрахункових процедур в блоці аналізу і використовується в діагностиці;

Ма¹ - сукупність показників, яка формується на основі процедур аналізу і використовується при прогнозуванні;

Wа - потік вхідної економічної інформації;

Мd - сукупність показників, яка формується на основі розрахунків, що здійснюються при діагнозі в блоці (D);

Vрⁿ - сукупність показників, що характеризують очікуваний стан наслідків розвитку економіки регіону;

Vр^ч - сукупність показників, що характеризують бажаний стан економіки в песпективі;

F (...) - вектор операторів, або математичних перетворень інформації, які здійснюються в межах відповідно блоків аналізу, прогнозування.

За своїм змістом і характером зв'язків цілісна сукупність і відповідних дій, що пов'язана з аналізом, діагностикою і прогнозуванням складає певігу систему, яку умовно можна назвати системою А D Р.

Для реалізації аналізу, діагностики та прогнозування соціально-економічного розвитку регіону використовується система показників, яку можна розчлеігати на такі групи:

1. Загальносистемні (загальноекономічні), до яких можна віднести: ВВП, чистий доход (ЧД), відрахування в регіональний бюджет, середньодушовий доход тощо.

2. Структурні показники, що характеризують співвідношення і пропорції економічної діяльності (наприклад, демографічний склад населення, зайнятість, ресурсоспоживання, невиробниче споживання тощо).

3. Показники, що характеризують збалансованість соціально-економічного розвитку регіону. Наприклад, показники обсягів виробництва і витрат, пов'язаних з цим виробництвом.

4. Показники ефективності регіональної економіки: продуктивність праці, ресурсо-енергоємність виробництва товарів та послуг тощо.

5. Показники соціального забезпечення населення регіону (наприклад, обсяг послуг і товарів широкого вжитку, фонд заробітної плати, рівень оплати праці, індекс вартості життя).

6. Показники науково-технічного розвитку: науково-технічний рівень продукції, рівень комп’ютеризації і автоматизації виробництва, наук оемність виробництва тощо.

7. Показники екологічного стану регіону: рівень забруднення атмосферного повітря, ґрунтів та води, норми допустимих концентрацій.

Для виконання розрахунків у відповідних блоках А D Р використовуються різноманітні методи. Найбільш поширеними є:

- статистичні методи, тобто методи розрахунків, що базуються на обробці статистичних даних;

- метематико-статистичні методи, які характеризуються здійсненням розрахунків з пошуком причинно-наслідкових залежностей (кореляційно-регресійний аналіз);

- методи оптимізації або оптимального програмування, що базуються на використанні математичного апарату (лінійного,, нелінійного, динамічного та інших видів математичного програмування).

- балансові методи, що характеризуються використанням методів порівняння виготовленої продукції і витрат на виготовлення цієї продукції, або порівняння доходної і витратної частин, пов'язаних з виробничою діяльністю;

- метод експертних оцінок, що характеризується виконанням розрахунків на основі думок експертів, які розробляють відповідні сценарії розвитку економіки регіону

- метод імітаційного моделювання, що характеризується розробкою ймовірностних моделей бажаного стану розвитку економіки регіону.

Для ефективного функціонування системи А, D, Р доцільно використовувати прогресивні організаційно-технологічні засоби. До таких засобів слід віднести створення інформаційних ком'ютерно-технологічних систем, що базуються на зібранні, накопиченні й переробці інформації за допомогою сучасної обчислювальної техніки і технології економічних розрахунків.

Малюнок 13.1. Схема функціонування інформаційно-комп’ютерної системи ADP.

 

Умовні позначення:

ДІ – джерела інформації;

ПНІ – паперовий носій інформації;

МНІ – магнітний носій інформації (дискети);

БД – банк даних на магнітному носієві інформації;

БЕР – блок економічних розрахунків;

ЛБ – логічний блок для логічної перевірки результатів;

ВПД – вихідний паперовий документ.

 

14.Регіональні економічні дослідження та бізнес-план розвитку регіону.

14.1. Роль і значення регіональних досліджень у формуванні та розвитку економіки регіону.

14.2. Регіональні програми, їх мета, засоби та досвід розробки.

14.3. Бізнес-план регіону, його структура і зміст.

Економіка регіонів, що відноситься до складних економічних систем, вимагає науково-обгрунтованого розвитку. Тому виникає необхідність у здійсненні комплексу економічних досліджень, які називаються регіональними дослідженнями. Вони охоплюють різні галузі економіки регіону, а тому відносяться до міжгалузевих досліджень. В зв'язку з необхідністю вивчення залежностей і пропорцій між різними видами економічної діяльності на відповідній території регіональні дослідження носять комплексний характер. Особливо велику роль регіональні дослідження відіграють на етапі переходу економіки до ринкових відносин, коли необхідно здійснювати комплекс заходів щодо економічних перетворень.

За характером і метою регіональні дослідження поділяються на:

- аналітичні (коли здійснюється аналіз розвитку економіки регіону);

- прогнозні (коли визначається майбутній стан економіки регіону);

- прогнозно-аналітичні (коли одночасно з проведенням аналізу здійснюється прогноз розвитку економіки регіону).

Для здійснення регіональних досліджень застосовуються методи:

- статистичного аналізу (коли, базуючись на сукупності статистичної інформації, визначаються кількісні залежності і закономірності розвитку економіки, встановлюються диспропорції в галузевій структурі, виявляються фактори, що впливають на розвиток економіки регіону);

- моделювання соціально-економічного розвитку регіонів, серед яких визначаються такі, як методи статистично-математичного, евристичного моделювання.

З цією метою створюються моделі соціально-економічного розвитку регіону, які ґрунтуються на математичних залежностях або евристичних сценаріїв, що складаються експертами на основі аналізу та рівня інформованості їх щодо розвитку відповідного регіону. Є практичний досвід здійснення регіональних досліджень як в Україні, так і за її межами. Багато регіональних досліджень було виконано в межах колишнього СРСР.

З метою вирішення складних проблем регіонального розвитку використовуються програмно-цільові методи. Сутність цих методів у тому, що спочатку визначають основну мету і ряд під цілей реалізації певної проблеми, а потім визначають засоби їх досягнення.

Програмно-цільові методи застосовуються при складанні регіональних програм, які являють собою наукові розробки, що визначають шляхи, засоби та методи вирішення певної або сукупності проблем соціально-економічного розвитку регіону.

Регіональні програми бувають різних видів. За цільовою ознакою регіональні програми поділяються на:

- соціально-економічні (вирішуються головним чином проблеми

- соціально-економічного характеру);

- економічні (вирішуються переважно економічні проблеми);

- виробничо-технологічні (вирішуються проблеми створення і впровадження нових технологій у виробництво регіону);

- науково-технічні (вирішуються проблеми розвитку науки і техніки і застосування науково-технічних досягнень в економіці регіону).

За ознакою охоплення територій виділяються програми:

- локальні (місцеві) - охоплюють невеликі території (наприклад, частину області);

- обласні — охоплює територію області;

- міжобласні - охоплює територію декількох областей.

За ознакою тривалості реалізації регіональні програми поділяються на:

- короткострокові (терміном до 5 років);

- середньострокові (терміном дії від 5 до 10 років);

- довгострокові (терміном реалізації більше 10 років).

Регіональні програми складаються таким чином, що спочатку визначають основну їх ціль з наступним визначенням підцілей програми. Далі визначаються терміни досягнення цілей та підцілей, а також обсяги ресурсів, що необхідні для досягнення цілей та підцілей. В межах регіональної програми розробляються організаційні заходи щодо здійснення програми. Дається оцінка ефективності заходів з реалізації програми.

На сьогоднішній день в Україні відомі розробки з складання регіональних програм, які охоплюють декілька областей (наприклад, програми соціально-економічного розвитку Карпат - охоплює Закарпатську, Івано-Франківську і Львівську області; Полісся - охоплює Київську, Чернігівську і частину Сумської області; Поділля - охоплює Вінницьку, Хмельницьку та Тернопільську області; Донбасу і Придніпров'я - охоплює Донецьку, Дніпропетровську, Запорізьку і Луганську області). Відома також програма захисту навколишнього середовища в зоні ЧАЕС.

Для визначення конкретних шляхів і обґрунтування умов розвитку підприємницької діяльності на території регіонів повинні розроблятися бізнес-плани - це документ, що визначає цілі, напрями, умови та засоби економічної, зокрема підприємницької діяльності на території регіону.

Бізнес-план охоплює усі види економічної діяльності і не залежить від форми власності, тобто до бізнес-плану можуть входити різні суб'єкти господарювання. Бізнес-план має орієнтовно таку структуру та зміст:

1. Цілі та завдання бізнес-плану (в цьому розділі визначається мета і перелік завдань, які необхідно вирішити у бізнес-плані).

2. Економічний аналіз і діагностика господарського потенціалу регіону (визначається сучасний стан економіки регіону, встановлюються причинно-наслідкові зв'язки між факторами і умовами, які визначають цей стан).

3. Внутрішні і зовнішні передумови розвитку ринкових структур господарювання (визначаються фактори і умови, які сприяють, або гальмують формування і розвиток об'єктів ринкової економіки).

4. Визначення пріоритетних напрямів розвитку підприємництва (визначаються найважливіші види економічної діяльності., галузі, які доцільно було б розвивати на території регіону).

5. Вибір території і ефективних форм здійснення підприємництва (визначаються території, де доцільно було б розмістити об'єкти підприємницької діяльності - СП, технопарки, вільні економічні зони).

6. Визначення і оцінка конкурентів - суб'єктів господарювання (визначається перелік підприємств, які можуть скласти конкуренцію для нових суб'єктів господарювання).

7. Оцінка регіональних і міжрегіональних ринків збуту (встановлюється номенклатура, обсяги товарів та ринкова ціна тощо).

8. Прогноз виробництва і збуту продукції господарськими структурами регіону (здійснюється-прогноз обсягів виробництва і збуту продукції на регіональному і міжрегіональному ринках товарів і послуг).

9. План маркетингової діяльності (складається план заходів щодо просунення товарів та послуг на ринок: вивчається кон'юнктура попиту на товари, розробляється план рекламних заходів тощо).

10. Фінансовий план регіону (визначаються обсяги витрат на здійснення бізнес-плану, джерела надходження коштів, інвестицій, напрямки використання коштів).

11. Економічні механізми регулювання розвитку бізнесу (визначаються заходи, які повинні сприяти розвитку бізнесу, наприклад, введення місцевих податків, надання цільових кредитів і субсидій, а також введення системи штрафних санкцій і обмежень на ті види діяльності, які небажані в даному регіоні),

12. Організаційно-правове забезпечення бізнес-плану (визначається перелік нормативно-правових актів, які повинні бути прийняті місцевою владою для забезпечення реалізації бізнес-плану),