Природно-ресурсний потенціал регіону та методи його оцінки.

5.1. Сутність і класифікація природних ресурсів.

5.2. Методи економічної оцінки природних ресурси.

5.3. Визначення природно-ресурсного потенціалу регіону.

5.4. Основні напрями відтворення природних ресурсів.

Для здійснення підприємницької діяльності кожному економісту-менеджеру важливо вміти визначити і оцінити природні ресурси, які можуть використовуватися як у виробничій, так і невиробничій діяльності у вигляді предметів і засобів економічної діяльності.

Природні ресурси - це тіла і сили природи, які на певному рівні розвитку продуктивних сил можуть використовуватися у формі безпосередньої участі у виробництві для потреб суспільства.

Необхідно розрізняти поняття природні ресурси і природні умови. Природні умови не приймають безпосередньої участі в економічні діяльності, вони опосередковано впливають на економічний процес. Наприклад, кліматичні умови, сейсмічність території - це природні фактори, або умови, які необхідно враховувати в господарській діяльності.

В залежності від тих чи інших ознак природи ресурси можуть бути виділені в певні групи:

1 група. За характером використання природні ресурси поділяються на:

енергетичні (паливні);

допоміжно-промислові (сировинно-промислові);

їстівні;

оздоровчі і культурно-естетичні.

2 група. За належністю до складу явищ природи:

мінеральні;

земельні;

водні;

лісові;

фауністичні;

рекреаційні (курортні);

кліматичні.

3 група. За ознакою вичерпності:

вичерпні (корисні копалини: вугілля, газ, руди, нафта);

невичерпні (внутрішнє тепло землі, сонячна енергія, приливи та відливи).

4 група. За ознакою відтворення:

відновлювальні (земельні ресурси, лісові ресурси);

невідновлювальні (майже всі вичерпні).

5 група. Природні ресурси мають також економічну класифікацію. За економічною ознакою можна виділити дві групи:

1) ресурси, які служать засобом існування людей (земля);

2) ресурси, які є джерелом засобів праці (рудні корисні копалини, паливно-енергетичні, водні ресурси).

Для ефективного використання природних ресурсів необхідно здійснити їх економічну оцінку. Оцінка природних ресурсів - це діяльність, яка пов'язана з вимірюванням їх обсягів, якості та умов використання.

Оцінювання буває:

- технологічне, коли виявляється придатність того чи іншого природного ресурсу у виробничій діяльності з урахуванням технології його використання;

- економічне - це вартісний вираз оцінки ресурсів.

Економічне оцінювання природних ресурсів характеризується впливом витрат на добування і використання природних ресурсів на загальні показники економічної діяльності суб'єктів господарювання.

Для економічної оцінки застосовується два методичних підходи:

Перший: витратний - це грошова оцінка природних ресурсів, що визначається на основі понесених витрат на їх освоєння і експлуатацію. Найчастіше цей метод використовується для таких природних ресурсів, як мінерально-сировинні і паливні. Цей метод може також використовуватися при оцінці земельних, лісових і водних ресурсів.

Другий: рентний - це метод який реалізується двома шляхами:

а) за величиною доходу, який приносить використання даного ресурсу виробництву;

б) за додатковими витратами, які зв'язані з вилученням ресурсу. Рентна оцінки здійснюється за формулою:

де: Rі - величина рентної оцінки і-го виду ресурсу;

Bit- вартість продукції, отриманої із 1-го виду ресурсу, який використовується для виготовлення цієї продукції за певний період часу;

Зit - поточні та однотермінові витрати, які здійснюються на обробку і-го виду ресурсу;

Оit - загальний обсяг і-го природного ресурсу, спожитого за термін 1 Кожний із регіонів характеризується відповідним природно-ресурсним потенціалом.

Природно-ресурсний потенціал регіону - це сукупна продуктивність природних ресурсів, використаних на створення засобів виробництва і предметів споживання і яка виражена їх сукупною вартістю.

Чим більша сукупна вартість, тим вищий природно-ресурсний потенціал (ПРП) регіону.

Для характеристики ПРП регіону використовуються такі поняття:

- компетентна ПРП — це міжвидові та внутрівидові співвідношення природних ресурсів.

- функціональна - це ранжування природних ресурсів за їх здатністю приймати активну участь у територіальному поділі праці;

- організаційна структура - це коли природні ресурси забезпечують самовідтворення і самоорганізацію економічного потенціалу регіону;

- територіальна структура - просторова організація природно-ресурсного комплексу.

Є певна категорія ресурсів, які можуть бути відновлені в певних обсягах і в певних якісних характеристиках. Для здійснення відновлювальних заходів необхідно розробляти комплексні регіональні програми, в яких визначається перелік заходів, терміни їх здійснення і необхідні для цього витрати. Ці заходи здійснюються в межах так званої природоохоронної діяльності. В межах заходів здійснюється їх балансова оцінка, тобто розробляегься відповідний баланс того чи іншого виду природних ресурсів. Відомі баланси водних, земельних, лісових ресурсів. Наприклад, баланс водних ресурсів складається з двох частин: перша - це загальний обсяг наявних водних ресурсів (Об), і друга — це витратна частина, що охоплює витрати водних ресурсів для різного виду діяльності:

- житлово-комунальні потреби (Q1), виробниче водоспоживання (Q2), зрошення сільськогосподарських угідь (Q3), випарювання (природний збиток)(Q4)

В загальному виді баланс ресурсів можна відобразити формулою:

де: Оів - обсяг ресурсу, що споживається в і-му виді діяльності.