Територіально-виробничі і міжнародні зв'язки економіки регіону.

10.1 Роль і значення територіально-виробничих та міжнародних зв'язків у формуванні та розвитку економіки регіону.

10.2. Види та форми здійснення економічних зв'язків.

10.3. Економічні показники зв'язків господарства регіону.

10.4. Напрямки розвитку та удосконалення міжнародних стосунків регіонів.

Для формування і розвитку економіки регіону, що розглядається як відкрита територіальна соціально-економічна система, велике значення мають різні види економічних зв'язків. Основу таких зв'язків складають територіально-виробничі зв'язки, тобто зв'язки між товаровиробниками певних територій. Під впливом цих зв'язків формуються і розвиваються територіально-виробничі комплекси, що складають економічну базу відповідно регіону. Виникнення та розвиток територіально-виробничих зв'язків здійснюється на основі територіального поділу праці і таких його форм, як спеціалізація, кооперування та комбінування виробництва. Територіально-виробничі зв'язки забезпечують формування галузевої, міжгалузевої та територіальної структури економіки регіону. Територіально-виробничі зв'язки безпосередньо впливають на формування галузевих, міжгалузевих і територіальних пропорцій, тобто співвідношення між різними видами економічної діяльності.

Територіально-виробничі зв'язки у виробничому економічному процесі здійснюються в сфері обігу. Реалізація зв'язків відбувається за допомогою виробничої та ринкової інфраструктури. В зв'язку з тим, що територіально-виробничі зв'язки забезпечуються в значній мірі таким видом виробничої інфраструктури, як транспорт, то в літературі можна зустріти заміну поняття територіально-виробничі зв'язки поняттям транспортно-економічні зв'язки.

В залежності від характеру територіального поділу праці теритріально-виробничі зв'язки складають такі види:

- виробничо-кооперативні, тобто такі, які здійснюються за умовами кооперування виробництва;

- зв'язки з комбінування виробництва;

- виробничо-технологічні зв'язки, тобто зв'язки, що здійснюються між виробництвами на базі спільних технологій.

В залежності від форми здійснення зв'язків виділяються такі їх види:

- матеріально-речові, тобто зв'язки, що мають матеріальний і речовий (фізичний) вираз;

- фінансово-грошові, що реалізуються у вигляді грошових переказів, платіжних доручень;

- інформаційні зв'язки - у вигляді повідомлень про діяльність суб'єктів господарювання.

За відношенням до територіальної системи зв'язки поділяються на:

- внутрішньо регіональні, тобто такі, що здійснюються в межах даного регіону;

- міжрегіональні зв'язки - здійснюються між регіонами держави;

- міжнародні економічні зв'язки, які здійснюються між регіонами і іншими державами.

Основними показниками, які характеризують стан та розвиток зв'язків регіону є:

1. Обсяг міжрегіональних економічних зв'язків (О_МРЗ), який складається з:

- обсягу ввезених в регіон товарів та послуг;

- обсягу вивезених з регіону товарів і послуг.

Тоді:

2. Обсяг міжнародних зв'язків (О_МЗ), який включає:

О^МЗ_ВВ - обсяг імпорту товарів і послуг;

O^МЗ_ВИВ -обсяг експорту товарів та послуг.

Тоді:

3. Загальний обсяг територіально-виробничих зв'язків (Оз) складається з: о_мрз - обсягу міжрегіональних зв'язків та

О_мз - обсягу міжнародних зв'язків, тобто:

О_з = О_мрз + О_мз

Для оцінки рівня розвитку економічних зв'язків (р_ез) використовується відносний показник, що характеризує відношення загального обсягу зв'язків до обсягу внутрішнього валового продукту регіону (ВВП):

Для оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності на певній території використовують такий показник, як відношення обсягів ввозу до вивозу:

 

Діяльність не ефективна, якщо п_еф >1, і ефективна при умові, коли П_ЕФ < 1.

В розвитку економіки регіонів на етапі переходу до ринку досить важливе значення має розвиток міжнародних економічних стосунків. Це забезпечується існуючим законодавством України, зокрема такими законами, як "Про підприємство", "Про підприємницьку діяльність", "Про створювання і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон", "Про валютне регулювання в Україні" тощо.

На сучасному етапі переходу до ринкових відносин найважливішими напрямками розвитку міжнародних зв'язків регіонів є створення спільних підприємств (СП) та вільних економічних зон (БЕЗ).

Спільні підприємства - це одна із ефективних форм підприємницької діяльності, в статутному капіталі якої передбачається обов'язкова участь зарубіжних партнерів або підприємців. На сьогоднішній день в Україні зареєстровано більше 3500 СП.

Створення СП передбачає:

1. Оцінка і здійснення вибору зарубіжного партнера;

2. Укладання угоди про наміри створення СП;

3. Формування установчих документів про створення СП та державна реєстрація СП.

Вільні економічні зони - це території, обмежені за своєю площею, на якій здійснюється відповідна економічна діяльність з спеціальним фінансово-податковим та організаційно-правовим режимом функціонування.

На земній кулі зараз нараховується більше 2000 БЕЗ. Серед них визначено біля ЗО видів БЕЗ.

За площею територій, яку займає БЕЗ, виділяють зони:

- точкові (площею до 10 км²);

- локальні (до 500 км²);

- регіональні (до 5000 км²).

Найбільш поширеними в світі є точкові ВЕЗ.

За галузевою структурою ВЕЗ поділяються на:

монофункціональні;

поліфункціональні.

Порядок створення ВЕЗ включає такі етапи: розробка концепції БЕЗ; підготовка техніко-економічпого обґрунтування створення БЕЗ; розробка та погодження нормативно-правових актів на створення БЕЗ; підготовка та прийняття закону України па відповідну БЕЗ.