Кафедра економіки і управління

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

З дисципліни

„АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ”

 

ЄП-08

 

Алчевськ, 2012

ДОНБАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ І ФІНАНСІВ

КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ І КЕРУВАННЯ

 

 

ЗАВДАННЯ

на індивідуальну роботу з дисципліни

"АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ"

 

Видано студентові (ці) ________________________________________

групи_______________________________________________________

 

СКЛАД ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

 

1. Загальна характеристика підприємства.

2. Аналіз кризової ситуації на підприємстві.

2.1 Діагностика кризи на підприємстві.

2.2 Аналіз причин виявлення кризової ситуації на підприємстві.

3. Прогнозування й оцінка імовірності банкрутства підприємства.

4. Формування антикризової програми підприємства.

Висновки

Рекомендації

Перелік посилань

Додатка (копії документів і т.д.).

 

Індивідуальна робота виконується на аркушах формату А4 рукописним або машинописним способом відповідно до вимог ДСТУ-3008-95.

 

 

Керівник___________________________________________

В першому розділі "Загальна характеристика підприємства" описуються: загальні відомості про підприємство, історична довідка, види діяльності, асортимент продукції або послуг, організаційна структура, структура управління, ринки збуту, ринки споживачів, основні конкуренти, техніко-економічні показники виробничо-господарської та фінансової діяльності.

Рисунок 1.1 - Організаційна структура підприємства

Рисунок 1.2 - Структура управління підприємством

 

Таблица 1.1— Основні споживачі продукції підприємства

Назва продукції	Основні споживач і
Таблица 1 2 - Основні постачальники підприємства
Назва продукції	Основні постачальники
Таблица 1.3 - Основні конкуренті підприємства
Назва продукції	Основні конкуренти

Таблиця 1.4 – Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства

Назва показника	20..	20..	20..
Товарна продукція в діючих цінах, тис.грн
Товарна продукція в порівняльних цінах, тис.грн.
Виробництво продукції, натур. од.
Виробництво продукції, натур. од.
Чисельність усього персоналу, чол. у тому числі ВВР, чол.
Фонд оплати праці на 1 робітника, тис. грн.
Середньооблікова чисельність працюючих, чол
Середньомісячна зарплата, грн
Собівартість товарної продукції, тис. грн..
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.
Витрати на 1 грн. товарної продукції, тис. грн
Балансовий прибуток (збиток),тис.грн
Прибуток з одиниці сировини, грн.
Рентабельність продукції, %
Основні виробничі фонди, тис. грн.
Фондовіддача, грн
Виробництво окремих видів продукції.
Обсяг реалізованої продукції, тис. грн
- Україна
- СНГ
- країни дальнього зарубіжжя
Витрати на виробництво і реалізацію продукції, тис. грн
Прибуток (збиток) від реалізації
Використання всього: у тому числі:
- платежі в бюджет
- відрахування до резервного фонду
- виробничий розвиток
- соціальний розвиток
- фонд заохочення
- інші цілі
Норматив власних оборотних коштів
Фактична наявність власних оборотних коштів(робітник капітал)
Виробничі запаси, витрати в тому числі:
- готова продукція
- незавершене виробництво
Дебіторська заборгованість у тому числі:
- по товарах відвантаженим - не сплачена в строк
Кредиторська заборгованість у тому числі:
- за сировину й комплектуючі вироби
- по кредитах банку - до бюджету
- по заробітній платі
- за енергоносії й газ
Зношування основних засобів: у тому числі:
- виробничих
Коефіцієнт використання потужностей

 

Динаміку змін основних показники з табл. 1.4 відобразити у вигляді графіків.

 

В підрозділі 2.1 „Діагностика криз на підприємстві” визначаються типи криз на підприємстві.

На сучасних підприємствах процес розгортанні кризи складається з декількох етапів (фаз, стадій), кожен з яких має відповідну сутнісну характеристику, а саме: кризове явище, локальна криза, системна криза (кризовий стан).

Кризове явище являє собою стале погіршення окремого кількісного або якісного показника функціонування підприємства, яке справляє локальний та несуттєвий негативний вплив на процеси його життєдіяльності.

Локальна криза - це сукупність кризових явищ, що мають автономну сферу прояву, виникли в окремій підсистемі підприємства (у межах окремих елементів, функцій, процесів) і справляють мають суттєвий негативний вплив, але не порушують життєдіяльність підприємства в цілому.

Можливі сегменти прояву локальних криз:

1. Криза збуту викликана невідповідністю обсягу і структури продукції (товарів, робіт, послуг) обсягу та структурі попиту покупців.

2. Криза діяльності пов'язана зі скороченням або захопленням конкурентами стратегічної зони господарювання, тобто з невідповідністю між можливостями виробничої системи та їх реалізацією в рамках обраної ніші ринку, асортиментної або регіональної політики.

3. Криза менеджменту пов'язана з невідповідністю стилю, форм і засобів керування підприємством його існуючому статусу, стратегічним цілям господарювання, якості персоналу тощо.

4. Криза організації (або організаційної структури управління), причиною якої є невідповідність організаційно-правової форми господарювання, форми власності, внутрішньої організаційної структури управління обсягам діяльності підприємства та характеристикам його ресурсного потенціалу.

5. Криза платоспроможності, що визначається як невідповідність між грошовими доходами і видатками підприємства, що призводить до періодичної або постійної неможливості фінансування діяльності і виконання прийнятих зовнішніх зобов'язань.

6. Фінансова криза, що проявляє себе в розбалансованості фінансового механізму підприємства, неможливості одержання необхідних фінансових ресурсів. Причиною кризи є невідповідності фінансових характеристик використання капіталу на даному підприємстві (дохідність і ризик інвестування (кредитування) вимогам фінансового ринку та його суб'єктів.

7. Системна криза (кризовий стан) - це критична за наслідками сукупність кризових явищ та сфер їх прояву, наявність якої призводить до недотримання параметрів життєздатності (найважливіших характеристик внутрішнього стану підприємства), порушення життєздатного стану підприємства та кінцевої його економічної загибелі (примусової чи самостійної ліквідації").

На початку розділу дати характеристику кризової ситуації, явища, локальної або системної кризи, що виникла на підприємстві. Дати опис причин кризового стану підприємства, виду кризи (приклади наведені в табл. 2.1), його стадії (зародження, ріст, критична крапка, спад), "проблемних полів" підприємства, дій, що вживаються керівництвом підприємства по виходу із кризи, їхня ефективність. За результатами опису заповнити таблицю 2.2.

 

Таблиця 2.1 – Класифікація кризових явищ і ситуацій

Критерій класифікації	Вид кризового явища або ситуації
1. Форми кризовості	Явище, ситуація, стан
2. Рівень виникнення	Суб’єкта управління (мікро рівневі); галузеві (групові); міжгалузеві; регіональні; державні; світові (глобальні)
3. Сфера походження	Соціально-політичні; адміністративно-законодавчі; виробничі; комерційні; фінансові; природно-екологічні; демографічні; геополітичні
4. За спеціальними функціями управління	Стратегічного менеджменту, маркетингу, персоналу, інновацій, інформаційного забезпечення, операційної діяльності, інвестиційної діяльності, кредитної діяльності, валютної діяльності, депозитної діяльності
5.Проблематика кризи	Природна, суспільна, екологічна, політична, психологічна, економічна (фінансова), організаційна, технологічна
6.Можливість прогнозування	Прогнозовані Частково прогнозовані Передбачувані або непередбачувані
7. Ступінь реалізації	що реалізувалися; не реалізовані
8. Час ухвалення рішення	Із заздалегідь виробленою стратегією керування Із прийняттям поточних рішень по антикризовому керуванню
9.Ступінь системності	системні; не системні (унікальні)
10. Масштаб кризи	макрокриза, мікрокриза 1. Глобальна криза: охоплює планетарну цивілізацію. 2. Національна криза: протікає в масштабах країни, ставить під загрозу національну безпеку. 3. Регіональна криза: розгортається в межах регіону. 4. Локальна криза: охоплює мікросоціальний простір.
11. Причини кризи	Об’єктивні та суб’єктивні, зовнішні та внутрішні, випадкові та закономірні, штучні та природні
12. Вплив на діяльність суб’єкта управління	Руйнуючий суб’єкт управління Частково руйнуючий суб’єкт управління Не мають впливу на суб’єкт управління
13. Можливі наслідки кризи	Руйнування або оновлення; оздоровлення або нова криза, загострення або послаблення, різке падіння або м’який підхід
14.Ступінь керованості	керована, некерована
15. Ступінь охоплення кризою	системна, часткова
16. Характер перебігу	легка та тяжка; короткочасна та затяжна; локальна та загальна; прихована та очевидна
17. За динамікою розгортання	загострення або послаблення; різке падіння або поступове погіршення
18. За часом впливу	короткострокові, середньострокові, довгострокові
19. За етапом розвитку	потенційні, латентні, явні, руйнівні
21.Приналежність до країни функціонування суб’єкта управління	Зовнішні за межами країни Внутрішні в межах країни
21. За інтенсивністю впливу	уповільнені, інтенсивні, реактивні
22. За можливістю подолання	переборні за допомогою внутрішніх сил, переборні за допомогою зовнішніх сил, непереборні
23.Сфера прояву кризи	1. Економічна криза: криза перевиробництва, недовироблення, фінансова і т.д. 2. Екологічна криза: руйнування екологічного середовища, різке погіршення природних умов для життя людини. 3. Соціальна криза: деградація і руйнування соціальної структури та інститутів, погіршення якості життя людей. 4. Політична криза: внутрі-, зовнішньополітичні кризи. 5. Етнічна криза: криза політичного, економічного й культурного розвитку етносів та етнічної структури. 6. Криза культури: культурна деградація суспільства, руйнування цінностей та інститутів культури. 7. Ідеологічна криза: відсутність ідей і цілей суспільного розвитку, заміна їх сурогатами. 8. Духовна, моральна криза: втрата духовності, деградація моралі.
24. Охоплення сторін об'єкта або процесу	1. Моноаспектна криза: вражає тільки одну сторону, характеристику, аспект об'єкта або процесу. 2. Поліаспектна криза: вражає декілька аспектів. 3. Комплексна криза: охоплює всі сторони об'єкта або процесу
25. Тривалість	1. Короткострокова криза: протікає протягом коротких періодів часу. 2. Середньострокова криза: триває декілька років. 3. Довгострокова криза: триває декілька десятків років. 4. Наддовгострокова криза: триває протягом століть і навіть тисячоліть.
26. Фактори породження	1. Внутрішня криза: породжена внутрішніми факторами. 2. Зовнішня криза: породжена взаємостосунками з навколишнім середовищем. 3. Змішана криза: породжена як зовнішніми, так і внутрішніми характеристиками.
27. Характер ураження системи	1. Генетична криза: виявляється завдяки мутації соціального спадкоємства. 2. Криза складу: ураження життєво важливих елементів системи. 3. Організаційна криза: порушення організації системи. 4. Функціональна криза: суттєві порушення функціонування системи. 5. Структурна криза: порушення структури системи.
28. Характер вирішення	1. Вибухова криза: завершується соціальним вибухом 2. Завмираюча криза: веде до поступового згасання коливального процесу.
29. Характер діючих причин	1. Циклічна криза: обумовлена причинами закономірного циклічного характеру. 2 Випадкова криза: викликана стихійними лихами, помилками, аваріями
30. Наслідки	1. Інноваційна криза: забезпечує оновлення системи. 2. Руйнуюча криза: руйнує систему, переводить її в інобуття. 3. Консервуюча криза: консервує відсталу, віджилу соціальну форму.
31. Причини розвитку кризового стану	Макроекономічні, мікроекономічні
32. Спосіб виявлення	Моніторинг фінансового стану аналіз поточної, виробничо-фінансової діяльності, аудиторська перевірка, позови кредиторів
33. Характер розвитку	Тривалий, короткий, епізодичний
34. Показники-індикатори кризового явища	Прибуток, виробничі витрати, обсяг реалізованої продукції
35. Показники-індикатори кризової ситуації	Прибуток від реалізації, межа кризовості, маржинальний дохід, ліверидж
36. Фінансові параметри кризового стану	Платоспроможність, ділова активність, ліквідність, оборотність оборотних засобів, робочий капітал, показники рентабельності
37. Наслідки розвитку кризовості	Вихід із кризового стану через фінансове оздоровлення, мирову угоду, банкрутство
38. За місцем виникнення:	внутрішні — виникнення та інтенсивність прояву яких здійснюється безпосередньо на конкретному підприємстві; зовнішні — виникнення та інтенсивність їх прояву здійснюється в зовнішньому середовищі відносно підприємства;
39. За рівнем економіки	мікроекономічні — характерні для окремого підприємства; мезоекономічні — їхня дія проявляється на галузевому рівні; макроекономічні — кризові явища виникають на державному рівні; міжнародні — здійснюються поза межами країни, пов'язані з діяльністю окремих іноземних партнерів;
40. За шириною захоплення	окремі — кризові явища, дія яких поширюється на діяльність спеціалізованих підприємств; групові — кризові явища, дія яких призводить до погіршення діяльності цілої групи підприємств;
41. За причинами виникнення	випадкові — відбуваються під впливом випадкових обставин; закономірні — є результатом закономірностей, то проявляються в природі й суспільстві; циклічні — постійно повторюються;
42. За джерелами походження	стихійні — залежать від форс-мажорних обставин; штучні — створені з певною метою.

 

Таблиця 2.2 – Класифікація видів криз у процесі функціонування і розвитку підприємства у 20..-20.. рр..

Класифікаційний критерій	Вид кризового явища, локальної або системної кризи на підприємстві	Сутність і характеристика кризового явища, локальної кризи, системної кризи
1.
2.
3.
...
20.

В підрозділі 2.2 „Аналіз причин виникнення кризового розвитку підприємства” необхідно проаналізувати фінансовий стан підприємства, його виробництво, маркетинг, управління, трудові ресурси.

Згідно результатів аналізу необхідно ідентифікувати «проблемні поля» підприємства, провести систематизацію та оцінювання відповідних обмежувальних чинників і їх впливу на фінансово-господарську діяльність підприємства. Визначаються вид та фаза фінансової кризи. Вказати симптоми фінансової кризи, що проявляються внаслідок впливу таких обмежувальних чинників і здійснити рекомендації по їх ліквідації чи мінімізації негативного впливу.

 

Таблиця 2.3 – Ідентифікація проблемного поля підприємства

Прояв проблеми	Суть проблеми
1. Фінансові проблеми	1. Відсутність централізованої фінансової політики 2.Недостатній контрольна фінансами 3. Великі витрати на виробничо-господарську діяльність 4. Низька рентабельність продукції 5. Занадто великі борги
2. Виробничо-технічні проблеми	1.Значне зношування основних фондів 2. Морально застаріле обладнання й механізми 3. Відсутність сучасного мобільно вантажно-розвантажувального встаткування машин і механізмів 4. Зменшення вантажообігу, виробництва у зв'язку із закриттям або ліквідації інших підприємств 5. Подорожчання паливно-енергетичних і інших ресурсів 6. Зниження обсягів виробництва 7. Занадто великий цикл виробництва
3. Проблеми керування персоналом	1. Низька зацікавленість працівників у результатах праці 2. Незадовільний соціально-психологічний клімат 3. Незацікавленість працівників підприємства в змінах
4. Збутові проблеми	1. Погана якість або невиправдано висока ціна продукції 2. Зниження обсягів продажів через погане вивчення попиту 3. Відсутність збутової мережі, реклами 4. Слабка маркетингова служба 5. Застарілі асортименти випускається продукції 6. Слабке реагування підприємства на запити споживачів, пов'язані з випуском нових видів продукції
5. Організаційно- управлінські проблеми	1. Невміння передбачити можливість банкрутства в майбутньому й уникнути його 2. Неефективність організаційної структури 3. Відсутність чітких цілей, стратегій, планів і програм розвитку підприємства

 

Класифікація факторів, що обумовлюють кризові явища в діяльності підприємства здійснюється за такими ознаками:

- залежно від місця виникнення: внутрішні (ендогенні) та зовнішні
(екзогенні);

- залежно від наслідків прояву: загальні, специфічні та індивідуальні;

- залежно від ступеня впливу: основні та другорядні;

- залежно від ступеня взаємообумовленості: незалежні та похідні;

- залежно від часу дії: постійні та тимчасові;

- залежно від підходу до визначення: потенційні та фактичні.

У свою чергу, можливо здійснити класифікацію зовнішніх кризових факторів за такими ознаками:

- за місцем виникнення: міжнародні та національні;

- за причинами виникнення: демографічні, соціальні, політичні, техніко-технологічні, природно-кліматичні, економічні (загальноекономічні й ринкові) та інші.

Виходячи з вітчизняного та зарубіжного досвіду функціонування підприємств різних галузей економіки можна розробити типовий перелік зовнішніх факторів, основними з яких є: зниження обсягу валового внутрішнього продукту та національного доходу; зростання рівня інфляції; політична нестабільність; негативні демографічні тенденції; нестабільність регулюючого законодавства; зростання податкового тиску; зниження місткості внутрішнього ринку; посилення конкуренції або монополізму; суттєве та стабільне зниження попиту; погіршення фінансових можливостей споживачів; погіршення кон'юнктури товарних та фінансових ринків, з якими взаємодіє підприємство; зростання цін та погіршення умов закупівлі окремих факторів виробництва; вихід на ринок товарів - субститутів (аналогів); зниження конкурентоспроможності продукції за окремими параметрами; стихійні лиха, інші форс-мажорні обставини.

Типовими внутрішніми кризовими факторами вважаються:

1. Залежно від джерела формування грошового потоку:

• операційна діяльність: неефективний маркетинг; неефективна структура поточних витрат (велика частка постійних витрат); низький рівень використання основних фондів; великий розмір страхових та сезонних запасів; недостатньо диверсифікований асортимент продукції; неефективний виробничий менеджмент;

• інвестиційна діяльність: довго тривалість освоєння інвестиційних ресурсів; суттєве перевитрачання інвестиційних ресурсів; недосягнення запланованих обсягів прибутку за здійсненими інвестиційними проектами; неефективно сформований фондовий портфель; неефективний інвестиційний менеджмент.

• фінансова діяльність: неефективна фінансова стратегія; неефективна (з точки зору ліквідності) структура активів; надмірна частка позикового капіталу; велика частка короткострокових джерел залучення позикового капіталу; перевищення допустимих меж фінансових ризиків; неефективний фінансовий менеджмент тощо.

2. Залежно від виду ресурсів, що використовуються:

§ технічні ресурси: незадовільний стан та якість використання основних фондів, матеріально-сировинних та паливноенергетичних ресурсів; велика матеріаломісткість виробництва; високий рівень матеріальних втрат;

§ технологічні ресурси: застаріла технологія виробництва (операційної діяльності).

§ трудові ресурси: низькій фаховий рівень управлінського, виконавчого та технічного персоналу; дефіцит та висока плинність кадрів; втрата ключових працівників;

§ інформаційні ресурси: відсутність доступу до стратегічної та оперативної інформації; незадовільний стан системи інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень; організаційні ресурси: незадовільний стан організаційної структури управління; стилю та засобів управління; неадекватний та несвоєчасний управлінський вплив на розвиток ситуації; фінансові ресурси: недостатність власного капіталу та (або) його недостатня мобільність; * неможливість отримання та (або) обслуговування позикового капіталу; збитковість діяльності; просторові ресурси: неможливість територіальної диверсифікації діяльності; зміни району збуту продукції;

§ товарні ресурси: невідповідність товарних запасів попиту споживачів; неспроможність закупівлі товарів, що користуються попитом (організаційна та (або) фінансова неефективність каналів закупівлі товарів) тощо.

3. Залежно від функціонального спрямування менеджменту:

§ загальний менеджмент: невідповідність сучасним вимогам загальних принципів управління підприємством; відсутність стратегічного підходу; не опануванням сучасних методів аналізу, планування, прийняття рішень;

§ операційний (виробничий) менеджмент: не оптимальність виробничої програми; збитковість випуску окремих видів продукції (товарів); високий рівень накладних (постійних) витрат; неефективна закупівельна діяльність та організація виробничого процесу;

§ фінансовий менеджмент: неефективне управління формуванням та використанням окремих видів активів; неефективність формування власного та залучення позикового капіталу; високий рівень фінансового ризику тощо;

§ маркетинг: неефективність товарної; цінової; збутової та комунікаційної політики; незадовільне вивчення та прогнозування попиту;

§ інвестиційний менеджмент: неефективність відбору та реалізації окремих інвестиційних проектів; незбалансованість інвестиційних потреб та можливостей; збитковість і неліквідність інвестиційного портфеля підприємства в цілому тощо.

4. Залежно від причин виникнення (розгортання):

§ погане керівництво: адміністративний стиль керівництва; непрофесіоналізм управлінців; відсутність стратегічного підходу; слабка трудова і виконавча дисципліна; аморальність та неетичність поведінки тощо;

§ недостатній контроль: відсутність планування та необґрунтованість; прийняття рішень; недостатній виконавчий та фінансовий контроль за їх виконанням;

§ незбалансовані дії: недостатність власного капіталу; надмірна залежність від позикового капіталу; високий рівень витрат на одиницю обороту; незадовільна структура витрат; надмірні та незбалансовані темпи розвитку; недостатня диверсифікація; надмірно великі проекти; виникнення форс-мажорних обставин.

 

Таблиця 2.4 – Зовнішні фактори

Фактор	Прояв

 

Таблиця 2.5 – Внутрішні фактори

Фактор	Прояв

 

Отже, виходячи з вищевикладеного можна зробити такі висновки:

• розгортання кризи є результатом сумісної дії зовнішніх та внутрішніх кризових факторів;

• зовнішні кризові фактори створюють загальні передумови для розвитку кризи, але блокуються за відсутності внутрішніх кризових факторів;

• внутрішні кризові фактори обумовлюються неефективним загальним та функціональним менеджментом, його нездатністю пристосуватись до змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі;

• перелік кризових факторів конкретного підприємства завжди індивідуальний;

• кризові фактори підвищують імовірність виникнення і розгортання кризи, але не є фатальними

На підставі аналізувихідної ситуації, проведеної в індивідуальній роботі, необхідно аргументовано зробити висновок про доцільність і можливість фінансової санації підприємства відповідно до причин кризи. Вибір виду санації підприємства необхідно аргументувати й коротко описати організаційно-правові та фінансові заходи, що забезпечать здійснення фінансової санації підприємства. У випадку вибору виду фінансової санації необхідно вказати заходи по реалізації процесу санації.

 

Таблиця 2.6 – Характеристика кризової ситуації на підприємстві

Вид кризи	Сутність кризи	Причини кризи	Дії, що вживаються	Можливі путі вирішення

 

В третьому розділі „Прогнозування банкрутства підприємства” на основі вихідних даних здійснити прогнозування ймовірності банкрутства підприємства за основними моделями прогнозування банкрутства. Здійснити порівняння отриманих результатів, зробити висновки по можливих відхиленнях отриманих розрахунків.

Вихідні дані даються у додатку(табл. А,Б,В,Г,Д... форма 1,2,3,4, 5 – С, 11- ОЗ та інші)

З метою своєчасного виявлення тенденцій формування незадовільної структури балансу у прибутково працюючого суб'єкта підприємницької діяльності і вжиття випереджувальних заходів, спрямованих на запобігання банкрутству, проводиться систематичний експрес-аналіз фінансового стану підприємств (фінансовий моніторинг)

Існує два підходи до прогнозування банкрутства: прогнозування за допомогою фінансових коефіцієнтів та прогнозування за допомогою порівняльного аналізу характеристик підприємств. На рис. 3.1 представлені методики оцінки схильності підприємства до банкрутства.

Рисунок 3.1 – Класифікація методик схильності підприємства до банкрутства

 

Методи прогнозування банкрутства, засновані на використанні фінансових коефіцієнтів